Рішення

від 08.08.2012 по справі 5011-32/6923-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/6923-2012 08.08.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель", м. Київ

про стягнення 532 625,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мерзлов А.П. -адвокат; Ворог І.А. - юрисконсульт

від відповідача: Скурідін М.А. - юрисконсульт

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2012р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" та додані до неї документи направлено до Господарського суду м. Києва за територіальною підсудністю.

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель" про стягнення орендної плати в сумі 389 244,40 грн. відповідно до Договору оренди крана мостового електричного № ДО -01/04/10 від 01.04.12р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких проти позову заперечив з наступних підстав:

· строк дії Договору оренди крана мостового електричного № ДО-01/04/10 від 01.04.10р. закінчився 31.12.10р.;

· додаткових угод з пролонгації дії наведеного Договору оренди не укладалось;

· додаткова угода від 12.09.11р. до Договору № ДО-01/04/10 про продовження строку оренди не має юридичної сили, адже укладена після закінчення строку його дії;

· актів прийомки-передачі об'єкта оренди у 2011 році між відповідачем та позивачем не складалось;

· фактично кран мостовий електричний, який був об'єктом оренди за Договором № ДО-01/04/10 від 01.04.10р., строк якого закінчився у 2010 році, в оренді відповідача у 2011 році не перебував;

· виставлений відповідачем рахунок -фактура № 0-00000010 від 3.04.12р. не має жодних підстав, оскільки відповідно до п. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

12.06.12р. відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження у справі за ознаками статті 79 ГПК України до набрання рішенням Господарського суду Київської області у справі № 11/036-12 від 30.05.12р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал -Панель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" про стягнення 153 068,10 грн. законної сили з посиланням на пов'язаність справ, оскільки у зазначеному рішенні вирішено питання щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" № 92 від 17.04.2012р. про зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал -Панель" на суму 153 068, 10 грн., про яку йдеться і у справі № 5011-32/6923-2012.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Законодавець зазначає, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач надає суду засвідчену копію рішення Господарського суду Київської області у справі № 11/036-12 від 30.05.12р. про часткове задоволення позовних вимог, яке прийнято 30.05.2012р.

Втім, зупинення провадження у справі з наведених причин не передбачено приписами ст. 79 ГПК України, а на час слухання справи № 5011-32/6923-2012 провадження у пов'язаній справі Господарського суду Київської області № 11/036-12 закінчено. Крім того доказів оскарження зазначеного рішення в апеляційному чи касаційному порядку відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання.

До прийняття рішення по справі позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 542 312, 50 грн.

Поряд з цим, 08.08.12р позивачем подано до суду заяву про зменшення, згідно ст. 22 ГПК України, розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 532 625, 50 грн.

З урахуванням викладеного відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:

· основний борг -532 625, 50 грн.;

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості.

Вказана правова позиція визначена у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18.

За таких обставин, судом приймається заява позивача та спір вирішується судом по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем, а саме в сумі 532 625 , 50 грн., з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.04.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель", далі Орендар, було укладено Договір № ДО-01/04/10 оренди крана мостового електричного, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння майно, а саме: кран мостовий електричний в/п 10т № 375, далі Кран.

Відповідно до підписаного сторонами акту прийому - передачі від 01.04.10р., позивач передав, а відповідач прийняв Кран у технічно справному стані, що узгоджується з приписами п. п. 3.1, 6.1. Договору.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своею правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір оренди. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, визначили об'єкт оренди, встановили орендну плату, визначили порядок передачі майна в оренду та ії строки, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 283 ГК України договір вважається укладеним.

Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується з положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили термін оренди, а саме з 01.04.10р. по 31.12.10р.

Розділом 5 Договору орендна плата встановлюється в розмірі 20 000, 00 грн. в місяць, а термін її сплати встановлений не пізніше 5 банківських днів після виставлення рахунку Орендодавцем.

Строк дії договору визначений у п. 11.2 Договору з моменту підписання до 31.12.10р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

12.09.11р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої продовжено термін оренди Крана з 12.09.11р. до 31.12.12р.

На виконання умов договору відповідачем перераховано позивачу орендну плату:

- 25.05.10р. в сумі 9687, 50 грн.;

- 22.04.10р. в сумі 24 000, 00 грн.;

- 27.04.10р. в сумі 24 000, 00 грн.

Поряд з цим, в своїй позовній заяві позивач посилається на заяву № 92 від 17.04.12р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, відповідно до якої сума боргу відповідача зменшена на 153 068,10 грн. і становить 389 244,40 грн. станом на 01.05.12р.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.12р. у справі № 11/036-12 не підтверджено факту проведення взаємозаліку між сторонами на суму 153 068, 10 грн. в розумінні ст. 601 ЦК України. Факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, з урахуванням приписів ст. 35 ГПК України.

З урахуванням викладеного, відповідно до виставленого позивачем відповідачу рахунку-фактури № 0-00000010 від 03.04.12р. та складеного акту № 0-00000010 від 09.04.12р. за останнім рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 542 312, 50 грн.

За приписами статей 8, 11 ЦК України 2003р., права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть слугувати інші юридичні факти які створюють, змінюють та припиняють будь-які права та обов'язки.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, виходячи з наступного:

· укладений договір в частині розрахунків за оренду діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 11.2 Договору;

· відповідно до приписів ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність таких заперечень з боку позивача;

· так, додаткова угода від 12.09.11р. укладена в рамках діючого договору та підтверджує фактичне використання відповідачем Крана, що узгоджується з приписами вищевказаної статті;.

· оскільки актів прийомки - передачі об'єкта оренди у 2011 році між сторонами не складалось, тому суд дійшов висновку про продовження користування відповідачем Краном та продовження строку дії вказаного Договору, що кореспондується з приписами ст. 785 ЦК України. Слід зазначити, що встановлення зазначеної підстави для припинення договору оренди уявляється помилковим. Це випливає з того, що, незважаючи на отримання предмету найму від наймача, в стосунках між сторонами можуть мати місце різні випадки порушення договору, і сторони не звільняються від відповідальності за порушення його умов ( наприклад несплата орендних платежів), яке мало місце під час дії договору;

· твердження відповідача про те, що фактично Кран в оренді у нього у 2011 році не перебував спростовуються вищенаведеним та укладеною між сторонами Додатковою угодою від 12.09.11р. до Договору про продовження строку дії оренди;

· відносно рахунка -фактури № 0-00000010 від 03.04.12р. суд зазначає, що при укладені спірного Договору сторони досягли всіх суттєвих умов відносно договорів цього типу, визначили об'єкт оренди, встановили орендну плату, визначили порядок передачі майна в оренду та ії строки, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 283 ГК України договір вважається укладеним.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання Договору в цілому, окремих його положень, а також Додаткової угоди від 12.09.11р. недійсними в судовому порядку, або вимоги наймача щодо розірвання договору найму в порядку ст. 784 ЦК України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Заборгованість в сумі 532 625, 50 грн. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог), який позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в сумі 532 625, 50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 44, частини п'ятої статті 49 ГПК України. Позивач зайво перерахував на користь державного бюджету згідно квитанції № ПН 3590 від 15.05.12р. та квитанції № ПН 5297 від 12.06.12р. , оригінали яких знаходяться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 15,75 грн., а тому на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір", він підлягає поверненню на його користь.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.08.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий зір", ст. ст. 11, 202, 509, 599, 629, 639, 759, 762, 764, 784, 785 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 180, 181, 193, 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель", 03067, м. Київ, пров. Чугуївський, буд. 21, код ЄДРПОУ 35892647, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком", 09100, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 192 "В", код ЄДРПОУ 30615677, заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 532 625, 50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 10 652, 51 грн., видавши наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроком", 09100, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 192 "В", код ЄДРПОУ 30615677, зайво сплачений згідно квитанції № ПН 3590 від 15.05.12р. та квитанції № ПН 5297 від 12.06.12р., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, судовий збір в сумі 15,75 грн. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -13.08.12р.

Суддя Ю.О.Підченко