Рішення

від 22.10.2012 по справі 5023/3842/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3842/12 вх. № 3842/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Піддубна А.А. за довіреністю від 13.02.2012 року,

1-го відповідача - Топоренко Ю.Е. за довіреністю від 01.10.2012 року,

2-й відповідач - Рудяк О.І. за довіреністю №21-12/11-22 від 21.12.11 року

3-й відповідач - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікен", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" м. Київ ,

3. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва

про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікен", м. Київ звернулось до господарського суду з позовом до відповідачів - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізінг Аваль" м. Київ , 3. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, відповідно до якого просить суд звільнити майно з-під арешту, а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Харків, проспект Гагаріна, буд. 36 та нежитлову будівлю літ. "Б-2", загальною площею 177,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Харків, проспект Гагаріна, буд. 36. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення ст.. 35, 37, Закону України "Про іпотеку", ст.60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.. 321, 329 Цивільного кодексу України, з урахуванням чого просить суд задовольнити позовні вимоги та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на "13" вересня 2012 р. о(об) 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "13" вересня 2012 р. було розгляд справи відкладено на 01.10.2012 року о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2012 року було розгляд справи відкладено на 22.10.2012 року о 11:15 годині.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, до суду 15.10.2012 року надав клопотання (вх. 3619), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи оригінал витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №38129272 від 04.10.2012 року.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представники 1-го відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечує. Надав пояснення по суті справи.

Представник 2-го відповідача у судове засіданні з'явився, проти позову заперечує у повному обсязі та просить суд в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення по суті справи.

Представник 3-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконали, причини неявки суду не відомі, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 09.10.2012 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №14959 від 28.09.2012 року), представник 2-го відповідача просить суд, з посиланням на положення ст. 24 ГПК України, залучити до участі у справі Короліцьку О.О., в якості співвідповідача.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, викладене у відзиві на позовну заяву, відмовляє в його задоволенні, оскільки воно суперечить вимогам чинного законодавства, та взагалі документально необґрунтоване.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представник другого відповідача, суд встановив наступне.

28.03.2011 року між ТОВ "Рікен" (Позивач) та ТОВ "Енглер-Україна" (1-й Відповідач) укладено Договір процентної позики, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати 1-му Відповідачу 100 000.00 (сто тисяч гривень 00 коп.) грн., а останній, в свою чергу, зобов'язався сплачувати проценти в розмірі 24 % річних від суми позики та повернути суму позики до спливу 60 календарних днів з моменту надання позики.

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 31.03.2011 року грошові кошти у розмірі 100 000.00 (сто тисяч гривень 00 коп.) грн. було перераховано на поточний рахунок 1-го Відповідача 01.04.2011 року. Отже, останнім днем для повернення суми позики є 31.05.2011 року.

Також, 31.03.2011 року між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого ТОВ "Енглер-Україна", в забезпечення зобов'язань за договором процентної позики від 28.03.2011 року, передало ТОВ "Рікен" в іпотеку нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м.; нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36. Зазначений договір іпотеки зареєстровано в реєстрі за №1052. (а.с. 21-24)

Відповідно до п. 1.3. договору іпотеки ринкова вартість предмета іпотеки складає 100 000.00 (сто тисяч гривень 00 коп.) грн..

Позивачем Відповідачу-1 направлялись вимога про сплату відсотків за користування позикою та претензія про усунення порушення договірних зобов'язань, проте Відповідачем-1 до цього часу не сплачено суму позики у розмірі 100 000.00 (сто тисяч гривень 00 коп.) грн. та відсотки від суми позики.

У претензії про усунення порушення договірних зобов'язань від 07.06.2011 року Позивач зазначав, що у разі несплати Відповідачем-1 у строк до 02.06.2011 року суми боргу, Позивач набуває право на визнання за собою права власності в позасудовому порядку на предмет іпотеки.

У листі від 16.06.2011 року "Щодо результатів розгляду претензій від 07.06.2011 року" Відповідач-1 зазначає, що готовий виконати свої зобов'язання щодо погашення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та не заперечує проти визнання за ТОВ "Рікен" права власності на предмет іпотеки.

07.06.2011 року Позивач направив Відповідачу-1 претензію про усунення порушення та попередив про наслідки невиконання основного зобов'язання, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку".

16.06.2011 року Відповідач-1 направив відповідь на претензію, в якій зазначив, що не заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки.

19.07.2011 року Позивач звернувся до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" із заявою про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36 на підставі Договору іпотеки від 31.03.2011 року.

19.07.2011 року Позивач отримав відповідь Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", в якій значилось, що у зв'язку з тим, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32179892 від 15.07.2011 року, постановою № 1099/3 від 20.06.2011 року ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на все нерухоме майно, що належить ТОВ "Енглер-Україна", накладено арешт, немає можливості зареєструвати право власності на нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36 за ТОВ "Рікен".

Так, як зазначає позивач, йому стало відомо, що на майно: нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36, в інтересах Кроліцької О.О. постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві накладено арешт та Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.11.2011 року в інтересах ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" наклав арешт на все майно, що належить ТОВ "Енглер-Україна".

У зв'язку з тим, що постановами ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві накладено арешт на нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36, Позивач не має можливості реалізувати своє право щодо реєстрації права власності на зазначене майно та звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

ч.1. ст. 3 Закону України "Про іпотеку", встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5.2. Договору іпотеки, передбачено, що іпотекодержатель набуває пріорітет над правами і вимогами інших осіб щодо предмета іпотеки з моменту реєстрації іпотеки за цим договором у Державному реєстрі іпотек. (а.с. 23)

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з Витягу з Державного реєстру іпотек № 38004290 від 26.09.2012 року (а.с. 77-79), стосовно 1-го відповідача (код ЄДРПОУ 31721290) у зазначеному реєстрі взагалі відсутній будь-який запис про обтяження Іпотечним Договором від 31.03.2011 року нежитлового приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36.

Крім того, з Витягу з Державного реєстру іпотек № 380042315 від 26.09.2012 року (а.с. 77-79), стосовно позивача (код ЄДРПОУ 36387102) також відсутні будь-які записи про обтяження Іпотечним Договором від 31.03.2011 року нежитлового приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Положенням ч.2. ст. 4 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: 1) відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 4) строк повного виконання основного зобов'язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; 5) посилання на видачу заставної, її номер.

Отже, матеріали справи свідчать, іпотечний договір не був належним чином зареєстрований у встановлено чинним законодавством порядку, тому вимога іпотекодержателя, в данному випадку не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Крім того, з наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №38129272 від 04.10.2012 року (а.с. 111), вбачається, що зареєстроване 31.03.2011 року обтяження: заборона на нерухоме майно, на підставі Договору іпотеки, 1051, 31.03.2011 року на нежитлове приміщення 1-го поверху №1 в літ. "В-1", площею 16,3 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б-2", заг. площею 177,5 кв. м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 36.

Проте, як вже зазначалось вище, спірний Договір іпотеки від 31.03.2011 року, укладений між позивачем та 1-м відповідачем, зареєстрований в реєстрі за №1052, тому позивачем не доведено документально (належними та допустимими доказами), що саме цим Договором іпотеки зареєстроване обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в законі підстав для звільнення майна з-під арешту покладений на позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування позивачем не витриманий. Доказів в обґрунтування своєї позиції у справі не надано.

В силу принципу змагальності судового процесу (ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України) ризик ненадання необхідних доказів несе сторона, котра на них посилається.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, а відтак позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на Законі, а отже не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.10.2012 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/3842/12