Постанова

від 23.10.2012 по справі 2а-4653/11/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4653/11/2170

Категорія: 5.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Василенко Г.Ю.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріКапустинській А.М.

за участю сторін: ПАТ «Херсонський НПЗ»Фінкевич В.Г. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства „Херсонський нафтопереробний завод" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року по справі за позовом державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до приватного підприємства „Імперія Гів", Державного реєстратора Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання недійсними установчих документів, -

встановиЛА:

Позивач, державна податкова інспекція у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства „Імперія Гів", Державного реєстратора Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання недійсними установчих документів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано реєстраційну дію від 03.08.2010 р., якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства „Імперія Гів" пов'язаних зі зміною засновника на ОСОБА_6 Припинено юридичну особу Приватне підприємство "Імперія Гів" (код 35788909). В частині позовних вимог щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) та фінансово-господарських документів ПП "Імперія Гів", складених після проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Імперія Гів", провадження закрито.

Приватне акціонерне товариство „Херсонський нафтопереробний завод" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, приватне акціонерне товариство „Херсонський нафтопереробний завод" посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Імперія Гів" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 11.04.2008 р., код ЄДРПОУ 35788909. Юридична адреса: м. Херсон, вул. Комунарів, буд. 27. З моменту реєстрації змін до установчих документів (03.08.2010 р.) засновником та керівником підприємства є ОСОБА_6, який прийняв на себе права та обов'язки ПП "Імперія Гів" згідно рішення засновника № 4 від 03.08.2010 р., про що проведено реєстраційну дію 03.08.2010 р.

22.08.2011 року, на адресу ДПІ у м. Херсоні направлено лист слідчого відділу Управління СБУ в Херсонській області №71/6/1-1262 з матеріалами щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ПП "Імперія Гів" з моменту реєстрації підприємства на громадянина ОСОБА_6, в зв'язку з постановою про порушення кримінальної справи від 03 червня 2011 року № 609, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою покриття незаконної діяльності „фіктивне підприємництво" визначено виключно у ст. 205 КК України, факт фіктивного підприємництва може встановлюватися лише в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.

Посилання ДПІ у м. Херсоні на те, що підставою для припинення юридичної особи підприємства є провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом не підтверджено необхідними в розумінні ст.ст. 69-72 КАС України доказами. Так, ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції вироку суду стосовно громадянина ОСОБА_6 або осіб, які могли використовувати підприємство для здійснення фіктивного підприємництва надано не було.

З огляду на вищевикладене, посилання позивача в позовній заяві на лист слідчого відділу Управління СБУ в Херсонській області №71/6/1-1262, порушення кримінальної справи від 03 червня 2011 року № 609, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, - судом до уваги не приймаються, оскільки як вже зазначалось вище вказані в них обставини не підтверджені відповідним вироком суду.

Щодо відсутності наміру засновника ОСОБА_6 здійснювати підприємницьку діяльність і відношення до такої в подальшому слід зазначити наступне:

Законодавством від засновників підприємств не вимагається безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю.

Частиною 2 ст. 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, засновники підприємств не розглядаються законодавцем як самостійні суб'єкти господарювання, тому до них не можуть пред'являтися вимоги безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю на підприємстві.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом (ч. 2 ст. 167 ГК України), що теж доводить відсутність обов'язку засновників підприємства безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю на підприємстві.

Рішення про прийняття на себе прав власника ПП «Імперія Гів»від 03.08.2010 р. прийнято засновником ОСОБА_6 та скріплено його підписом. Зміни до Статуту ПП «Імперія Гів»від 03.08.2010 р. затверджено засновником товариства ОСОБА_6, та засвідчено його підписом. Підпис ОСОБА_6 засвідчено приватним нотаріусом Херсонского міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 868. Реєстраційну картку ОСОБА_6 також заповнено власноручно.

Отже, ОСОБА_6 самостійно прийняв рішення про прийняття на себе прав ПП «Імперія Гів», затвердив зміни до статуту, за власної волі зазначив у ньому мету та предмет діяльності, що підтвердив своїм підписом.

Вказане вище спростовує твердження позивача про відсутність волі на набуття ОСОБА_6 прав засновника та керівника ПП «Імперія Гів», а інше вироком суду за порушеною слідчим Управління СБУ в Херсонській області кримінальною справою, - не доведено.

Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема ст.ст. 20, 67 Податкового кодексу України.

Так, згідно пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно приписів вказаного кодексу, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися до суду з відповідним позовом.

Згідно з п. 1.5 Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007 року, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", - спори за позовами осіб, що не є учасниками (акціонерами) господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб'єктним складом не належать до корпоративних. Зокрема, це стосується спорів про визнання недійсними установчих документів суб'єктів господарювання, їх частини або змін до них за позовами органів державних реєстраторів державної податкової служби, або інших органів, що контролюють діяльність товариства.

Оскільки вказаний спір не є спором що виникає при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, не є корпоративним спором (ст. 12 ГПК України), або спором щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відноси (с. 15 ЦПК України), вказаний спір відноситься до компетенції адміністративних судів за компетенцією та суб'єктним складом.

Водночас Конституційний Суд України у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути одночасно врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено ним, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих правовідносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Податковий кодекс прийнятий пізніше Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та до спірних правовідносин повинні застосовуватись саме положення вказаного вище податкового кодексу.

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно закрив провадження в частині позову про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ПП "Імперія Гів", а саме: статуту ПП "Імперія Гів", затвердженого рішенням засновника № 4 від 03.08.10р.; рішення засновника ПП "Імперія Гів" від 03.08.10р. № 4.

Колегія суддів апеляційного суду також не може погодитися і з висновком суду першої інстанції про скасування реєстраційної дії від 03.08.2010 р., якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства „Імперія Гів" пов'язаних зі зміною засновника на ОСОБА_6, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також чинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичних осіб включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Позивачем не надано доказів на підтвердження таких підстав.

Відповідно до приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" саме до повноважень державного реєстратора входить перевірка наданих йому для проведення державної реєстрації документів юридичних осіб на їх відповідність вимогам цього Закону. Тобто, до вчинення суб'єктом владних повноважень дій по державній реєстрації саме державний реєстратор має з'ясувати відсутність чи наявність зазначених в статті 27 Закону підстав, які унеможливлюють проведення державної реєстрації.

У відповідності до ст.87 Цивільного кодексу України, для створення (або перереєстрації) юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є стверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно зі ст.88 Цивільного кодексу України, у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Дії державного реєстратора по вчиненню реєстраційної дії щодо внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи поданого відповідачем пакету документів позивачем не оскаржуються та про порушення процедури державної реєстрації в позові не зазначається.

Отже, висновок суду першої інстанції про скасування реєстраційної дії від 03.08.2010 р., якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства „Імперія Гів" пов'язаних зі зміною засновника на ОСОБА_6, - не підтверджений необхідними в розумінні ст.ст. 69-72 КАС України доказами та як слід є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що в задоволенні позову про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ПП "Імперія Гів", а саме: статуту ПП "Імперія Гів", затвердженого рішенням засновника № 4 від 03.08.10р.; рішення засновника ПП "Імперія Гів" від 03.08.10р. № 4, скасування реєстраційної дії від 03.08.2010 р., якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства „Імперія Гів" пов'язаних зі зміною засновника на ОСОБА_6, припинення юридичної особи ПП „Імперія Гів", з підстав зазначених в позові, - слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження за позовними вимогам позивача в частині визнання недійсними фінансово-господарських документів ПП "Імперія Гів", складених після проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Імперія Гів", так як оскарження таких документів не відноситься до компетенції адміністративних судів. Вищевказані документи не є актами у розумінні актів, спори про визнання недійсними яких з підстав, зазначених у законодавстві, підвідомчі адміністративним судам.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, - суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 157 КАС України - якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, визнання недійсними фінансово-господарських документів ПП "Імперія Гів", складених після проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Імперія Гів" в залежності від типу документів повинно здійснюватись судами або господарської або цивільної юрисдикції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Херсонський нафтопереробний завод" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року по справі № 2а-4653/11/2170, - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року по справі за позовом державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до приватного підприємства „Імперія Гів", Державного реєстратора Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання недійсними установчих документів, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в частині позову про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ПП "Імперія Гів", а саме: статуту ПП "Імперія Гів", затвердженого рішенням засновника № 4 від 03.08.10р.; рішення засновника ПП "Імперія Гів" від 03.08.10р. № 4, - відмовити, а в частині визнання недійсними фінансово-господарських документів ПП "Імперія Гів", складених після проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПП "Імперія Гів", - провадження по справі закрити.

В задоволенні решти позову державній податковій інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі -24 жовтня 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль