Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-9837/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9837/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" жовтня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Федотов І.В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 вересня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вебмедіаформ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 року №005961504/0,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року задоволено позов, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №005961504/0 від 11.05.2012, складене Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва відносно ТОВ «Вебмедіаформ».

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність його дій при прийнятті оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебмедіаформ»за результатами якої 20.04.2012 складено акт №572/15-4 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість (в подальшому -Акт перевірки).

Вказаним Актом перевірки встановлено порушення п.п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем включено до складу податкового кредиту податкову накладну №28 від 28.02.2012 на суму 13 167,00 грн. з податку на додану вартість.

На підставі встановленого порушення відповідачем 11.05.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №005961504/0, яким позивачу за порушення п.п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 16458,75 грн., з яких за основним платежем -13167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3291,75 грн.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим Кодексом України (надалі ПК України).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України , платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗНД.

Згідно з до п.201.6. ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу .

Згідно з п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 , визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що причиною для складання акту перевірки та прийняття відповідачем податкового-повідомлення рішення є те, що позивачем до складу податкового кредиту включено податкову накладну №28 від 28.02.12р. на суму ПДВ 13 167,00грн., тобто за податковою накладною, яка зазначена позивачем у відповідному реєстрі податкових накладних.

Однак, судом апеляційної інстанції з пояснень представників сторін та матеріалів справи встановлено, що відповідачем перевірка здійснена камерально, виключно по даним декларації позивача та реєстру податкових накладних, де позивачем було помилково зазначено про наявність податкової накладної №28 від 28.02.12р. на суму ПДВ 13 167,00грн., питання наявності чи відсутності такої податкової накладної відповідачем при перевірці навіть не з»ясовувалась, а відповідачем суду не надано жодних доказів фактичного існування даної податкової накладної.

Навпаки, судом встановлено, що податкової накладної №28 від 28.02.12р. на суму ПДВ 13 167,00грн. фактично реально не існує, а, отже, на її підставі не міг бути сформований податковий кредит, а податковий кредит фактично сформований позивачем за вказаний перевіряємий період на підставі належним чином оформленої та внесеної у відповідний реєстр податкової накладної №142 від 29.02.2012 року на ту ж саму суму ПДВ, яка була належним чином зареєстрована ПП «Матрікс»в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ПК України та у встановлений Кодексом термін, що свідчить про відсутність порушень з боку позивача.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ПП «Матрікс»було отримано квитанцію з відміткою про прийняття податкової накладної на 14 день, з дня її виписки, отже жодних порушень вимог законодавства підприємством допущено не було.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

А частиною другою статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб»єктом владних повноважень, який заперечує проти позову не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від №005961504/0 від 11.05.2012, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Федотов І.В.

Федорова Г.Г.