Постанова

від 26.06.2006 по справі 8/700

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/700

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

26.06.2006 року                                                Справа № 8/700

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Бородіної Л.І.

Іноземцевої Л.В.

Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.02.06.

при секретарі                    Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача                              Будур Р.Є., дов. № 39 від 24.06.06

                                                  Сергеєва Т.Г., дов. №40 від 24.06.06

                                                  Лузгіна О.М., дов. № 41 від 24.06.06

від 1-го відповідача          Юрченко О.М., дов. № 7712/10 від 13.06.06

                                                  Масленнікова Ю.О., дов. № 11/10 від 10.01.06

                                        Виговська М.О., дов. № 12/10 від 10.01.06

     2-го відповідача          не прибув

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Державної податкової інспекції у Жовтневому

районі м. Луганська

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         27.01.06

у справі                               № 8/700 (суддя Рябцева О.В.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Фінансова група „Донбас”, м. Луганськ

до           1-го відповідача                    Державної податкової інспекції у Жовтневому

районі м. Луганська

          2-го відповідача                    Відділення державного казначейства у

Жовтневому районі м. Луганська

про                                        стягнення 1 346 768 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.06 (суддя Рябцева О.В.) у справі № 8/700 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова група „Донбас”, м. Луганськ до 1-го відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська та 2-го відповідача Відділення державного казначейства у Жовтневому районі міста Луганська про стягнення з Державного бюджету України 1346768 грн. 00 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за червень 2004 року.

Рішення суду з посилання на норми п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.7.3 п 7.3 ст. 7, п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон про ПДВ) мотивоване доведеністю факту наявності бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності позивача у справі у червні 2004 року.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач при придбанні товару фактично сплатив суму ПДВ у складі вартості придбаного товару, а продавець товару відобразив податкове зобов'язання за цією господарською операцією в податковій декларації.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська, 1-й відповідач у справі, не погодилась з прийнятим рішенням та подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 27.01.06 у справі №8/700 скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

За змістом Закону України „Про податок на додану вартість” право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Відповідно до наказу ДПА в Луганській області №196/ДСК від 24.04.03 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” висновок на відшкодування ПДВ надається тільки після закінчення перевірки з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, та проведення всіх зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг) платника податків.

На час винесення рішення судом ще не були закінчені зустрічні перевірки постачальників ТОВ „Фінансова група „Донбас”, позивача у справі, про що господарський суд Луганської області було повідомлено в судовому засіданні, але судом це повідомлення до уваги прийнято не було. По сумах ПДВ, які не підтверджені до кінцевого виробника, направлені запити на проведення зустрічних перевірок, тому висновок на відшкодування ПДВ на суму 1346768 грн. не надавав.

Відділ державного казначейства у Жовтневому районі м. Луганська, 2-й відповідач у справі, подав пояснення від 27.02.06 №161 та зазначив, що відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 №209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001 №200/86), зареєстрованого в Міністерстві України 08.06.01 за №489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки висновок на відшкодування 1346768 грн. до відділення не надходив –відшкодування не здійснювалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова група „Донбас”, позивач у справі, проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду таким, що відповідає нормам матеріального права, та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що правова позиція щодо зарахування сум сплачених податків до податкового кредиту з податку на додану вартість тільки за умови фактичної сплати цих сум до Державного бюджету України не відповідає Конституції України, чинному законодавству, зокрема Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997.

Помилковість підходу податкового органу обумовлюється юридично некоректним перебільшенням ролі п. 1.8 Закону про ПДВ, який нібито надає право на бюджетне відшкодування тільки при зайвій фактичній сплаті ПДВ. Крім цього, в самому п. 1.8 Закону про ПДВ не зазначено про виникнення права на відшкодування лише за умови сплати податку до бюджету, а йдеться про надмірну сплату податку у „випадках, визначених цим Законом”.

Також, відповідно до Закону про ПДВ, визначені основні випадки сплати податку. По-перше, це безпосередня сплата податку, зазначеного в податковій декларації, як податкове зобов'язання. По-друге, це сплата податку у складі вартості придбаних товарів, робіт, послуг.

Враховуючи контекст п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ, бюджетне відшкодування повинне розумітися як сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою (нарахуванням) податку і не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Прокуратура Луганської області, яка вступила в процес в інтересах  держави на підставі статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, вважає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом Закону України „Про податок на додану вартість” право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

У відповідності з наказом ДПА в Луганській області № 196/ДСК від 24.04.03 „Щодо  здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичними особами” висновок про відшкодування ПДВ надається тільки після закінчення перевірки з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету сум ПДВ, та проведення всіх зустрічних перевірок основних постачальників платника податків.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що на час розгляду справи не були закінчені зустрічні перевірки постачальників ТОВ „Фінансова група „Донбас”, висновок на відшкодування ПДВ на суму 1346768 грн. податковою не надавався.

2-й відповідач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи і пояснення представників сторін та прокурора, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова група „Донбас”, позивач у справі, зареєстрований як платник податку на додану вартість у державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, про що має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17154279 НБ №113742, індивідуальний податковий № 234855012349 (а.с. 14).

10.02.05 позивач представив у ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в податковій декларації з ПДВ за червень 2004 року та розрахунок експортного відшкодування за червень 2004 року, розмір якого склав 1346768 грн., у тому числі експортне відшкодування 1346768 грн.

Згідно рядка №10 уточнюючого рахунку сума 1346768 грн. підлягала відшкодуванню протягом місяця, що настає після подання цього розрахунку.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська здійснила позапланову документальну перевірку правомірності заявленого до відшкодування з бюджету сум ПДВ ТОВ "Фінансова група "Донбас" за червень 2004 року, про результати перевірки якої складено довідку від 17.01.2006р. № 3/23-23485508. В довідці зазначено від'ємне значення ПДВ у червні 2004 року виникло в наслідок того, що ТОВ "Фінансова група "Донбас" здійснювало зовнішньоекономічну діяльність (а.с. 107-114)

У перевіреному періоді ТОВ "Фінансова група "Донбас" відвантажило за межі митної території України товар –біологічну активну добавку "Еректіум Форте" на адресу KORAL ENTERPRISES (США) за ВМД від 26.06.2004р. № 100120000/4/742059 на суму 1267200 дол. США або 6742391 грн.

Грошові кошти за експортований товар надійшли позивачу в повному обсязі.

Постачальником вказаного товару є Товариство з обмеженою відповідальністю „Промтехімпекс”.

За висновком ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська порушень податкового законодавства позивачем не здійснено, проте питання щодо відшкодування заявленої суми ПДВ буде прийняте після дослідження операцій щодо реалізації товару та встановлення факту надмірної сплати ПДВ, передбаченого п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість". ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська направлені запити щодо здійснення зустрічних перевірок у зв'язку з декларуванням бюджетного відшкодування позивачем. Згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.04.2005р. № 207/23-1015 про результати документальної перевірки ТОВ "Промтехімпекс" з питань взаємовідносин з ТОВ "ФГ "Донбас" за період червень 2004 року (а.с. 76-78), ТОВ "Промтехімпекс" дійсно поставлено товар та виписано податкову накладну від 23.06.2004р. № 9 на суму 8033280 грн., у тому числі ПДВ 1338880 грн. Суми податку на додану вартість, що сплачені в податкових накладних, включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, зареєстровані в книзі обліку продажу товарів та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за червень 2004 року. Розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі. ТОВ "Промтехімпекс" виробляло відвантажену продукцію за давальницькою схемою на обладнанні АТ "Стома". На підприємстві одного з постачальників –ТОВ "Укрфарммед" порушень податкового законодавства при здійсненні господарських стосунків з ТОВ "Промтехімпекс" не встановлено (довідка ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11.07.2005р. № 854-23-5) (а.с. 80-85). Щодо перевірки інших контрагентів ТОВ "Промтехімпекс" інформація не надійшла.

Відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування у 30-денний термін не було здійснено, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.06 у справі №8/700 позов задоволено.

Під час апеляційного провадження судовою колегією досліджено схему реалізації та придбання товару, що був експортований позивачем за ВДМ від 26.06.04 № 100120000/4/742059 на суму 1267200 дол. США (а.с. 122).

Виробником товару –біологічної активної добавки "Еректіум Форте" (далі БАД) є продавець ТОВ „Промтехімпекс”, яке виробляло БАД із давальницької сировини постачальником якої є ТОВ „Укрфарммед”, яке  у свою чергу придбало цю сировину у ПП „Пегас - 2000”.

Матеріали справи свідчать, що перевірка всіх контрагентів ТОВ „Промтехімпекс” не закінчена.

Для повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи апеляційною інстанцією було зобов'язано 1-го відповідача: подати письмові пояснення, в яких зазначити перелік платників податків, перевірки яких не проведені і які необхідно провести для надання висновку щодо відшкодування заявленої позивачем суми, зазначити які заходи вжиті для вирішення цих питань, також вказати наявні відомості щодо одержувача товару (біологічної добавки).

Відповідач подав додаткові пояснення по справі та вказав, що ним 06.04.06, 12.04.06 повторно направлені запити на проведення зустрічних перевірок стосовно ПП „Пегас-2000” м. Донецьк запит №3210/23-2 від 06.04.06 до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, стосовно ТОВ „Реал-5” м. Харків запит №3279/23-2 від 12.04.06 до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, стосовно ПП „Дизайн-студія ЕнЕрДжи” м. Київ запит № 3272/23 від 12.04.06 до ДПІ у Печерському районі м. Києва, стосовно ТОВ „Промтехімпекс” м. Київ запит № 3274/23-2 від 12.04.06 до ДПІ у Печерському районі м. Київа.

Враховуючи те, що зустрічні перевірки не закінчені, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням 1-го відповідача у справі провадження у справі було зупинено до отримання всіх необхідних документів щодо проведення зустрічних перевірок.

Ухвалою від 16.06.06 провадження у справі поновлено за клопотанням 1-го відповідача у зв'язку з закінченням зустрічних перевірок.

Судовою колегією досліджені подані 1-м відповідачем матеріали зустрічних перевірок та письмові пояснення 1-го відповідача, який вважає, що за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання сировини неможливо підтвердити факт надмірної сплати ПДВ.

Перевіривши  матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ) бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Крім визначених в п. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, законом передбачена обов'язкова наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Таким чином, однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового  кредиту з податку на додану вартість, в розумінні  Закону про ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції –формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з п.1.3 ст.1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Отже, як вбачається з системного аналізу вищевказаних норм, Законом про ПДВ встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку, при цьому нерозривно пов'язані між собою етапи: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді  податку.

Виходячи зі змісту Закону про ПДВ, судова колегія вважає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній  надмірній сплаті податку на додану  вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20.07.04 представив 1-му відповідачу у справі декларацію з податку на додану вартість за червень 2004 року в якій відображено позитивне значення податку на додану вартість в сумі 589 грн. і тільки 10.02.05 подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, у зв'язку з самостійним виявленням помилок в податковій декларації з ПДВ за червень 2004 року та розрахунок експортного відшкодування за червень 2004 року в сумі 1346768 грн.

У червні 2004 року, позивач за вантажною митною декларацією від 26.06.04 № 100120000/4/742059 відвантажив за межі митної території України KORAL ENTERPRISES (США) товар –біологічно активну добавку „Еректіум Форте” на суму 1267200 дол. США або 6742391 грн.

Зазначений товар позивач придбав у ТОВ „Промтехімпекс”, яке є його виробником.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану постанову зробив висновок про те, що обов'язок доведення факту відсутності надмірної сплати ПДВ до бюджету покладається на податковий орган, який не надав доказів, що податок на додану вартість по податкових накладних, включених до складу податкового кредиту в червні 2004 року не надійшов до бюджету.

Проте, матеріали справи свідчать, що на дату постановлення місцевим господарським судом рішення у даній справі, податковим органом не були закінчені зустрічні перевірки постачальників продавця –ТОВ „Промтехімпекс”, якому позивач перерахував відповідні суми податку на додану вартість.

Під час апеляційного перегляду судового рішення з метою повного з'ясування всіх обставин розгляд справи було зупинено до закінчення перевірок постачальників продавця ТОВ „Промтехімпекс”.

Під час зустрічної перевірки продавця ТОВ „Промтехімпекс” (довідка №3/23-23485508 від 17.01.06) встановлено, що постачальником сировини для виробництва біологічної активної добавки є ТОВ „Укрфарммед”, яке у свою чергу придбало цю сировину у ПП „Пегас - 2000”. У період з липня 2004 року по лютий 2005 року, до подачі позивачем уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за червень 2004 року, ПП „Пегас - 2000” ліквідовано за рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.04 у справі № 5/142б та скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість, що виключає можливість вирішити питання сплати в бюджет податку на додану вартість з операції по постачанню давальницької сировини.

Також матеріали зустрічних перевірок свідчать, що для виробництва продукції ТОВ „Промтехімпекс” укладало договори комісії з ТОВ „Реал - 5”, всі договори комісії, що відносяться до виробництва біологічно активної добавки „Еректіум Форте” вилучені УСБ України в Харківській області.

Оцінивши матеріали зустрічних перевірок, надані податковим органом, здійснивши системний аналіз норм Закону про ПДВ, судова колегія вважає, що факт надходження податку на додану  вартість до бюджету з операцій по придбанню біологічно активної добавки „Еректіум Форте” не підтверджений, надмірна сплата податку на додану вартість не встановлена, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Даний висновок в цілому співпадає з правовою позицією по даному питанню Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 19.04.05 у справі № 33/509 за позовом ТОВ  „Кийон” до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та відділення Державного казначейства  у Шевченківському районі м.Києва про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи призвело до неправильного вирішення місцевим господарським судом спору, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Луганської області від 27.01.06 у справі № 8/700 скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати за позовом покладаються на позивача.

В судовому засіданні проголошені лише вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови виготовлений та надісланий сторонам у п'ятиденний строк.

На підставі викладеного керуючись статтями 184, 185, п.3 ст.198, п. 1 ст. 202, п.2 ст. 205, 207, 254 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову господарського суду Луганської області від 27.01.06 у справі №8/700 задовольнити.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 27.01.06 у справі №8/700 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Судові витрати за позовом покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.          

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                             Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                 Л.В. Іноземцева