Рішення

від 30.10.2006 по справі 41/616

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/616

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  41/616

30.10.06

За позовом     Дочірнє підприємство "КАПАРОЛ УКРАЇНА"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарби"

про                  стягнення 39732,44 грн

Суддя  Пилипенко О.Є.

Представники:

від позивача: Нацик І. О. –пред. за довіреністю № 62/06 від 28.09.2006 р., Трунілін О. В. –пред. за довіреністю №61/06 від 28.09.2006 р.  

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

           Позовні вимоги заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 39 732 грн. 44 коп.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2006 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 02.10.2006 року.

           Позивач у судове засідання 02.10.2006 року з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення по справі. Відповідач у судове засідання 02.10.2006 року  не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2006 року відкладено розгляд  справи на 30.10.06 р.

Відповідач  повторно у судове засідання не з'явився,  вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.   

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, та заслухавши пояснення позивача,  Господарський суд міста Києва,

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 39 732 грн. 44 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, згідно з вказаними нормами права, позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтується його позов, а також правомірність заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що починаючи з 01.03.2004 року між Дочірнім підприємством “Капарол  Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фарби”  було досягнуто усної домовленості, відповідно до якої сторонами була встановлена наступна форма взаємовідносин:

1)          Відповідно до замовлень відповідача, позивач передав відповідачу товар (лаки та фарби, що вироблені в Німеччині) (надалі –товар), а відповідач приймав товар від позивача;

2)          Передача товару від позивача і прийом товару відповідачем проводилася сторонами на складі позивача, а по факту передачі (приймання) товару сторони оформляли та підписували видаткові накладні, при цьому позивач видавав відповідачу відповідні податкові накладні на товар;

3)          У момент фактичної передачі (приймання) товару, сторони згоджували строки оплати такого товар, шляхом зазначення у відповідному рахунку –фактурі позивача терміну встановлення (дати граничної оплати). Відповідні рахунки –фактури отримувалися відповідачем;

4)          На підставі рахунків –фактур позивача, відповідачем проводилися відповідні оплати за одержаний від позивача товар.

            В період з 02.03.2004 року по 13.09.2004 року позивач передав, а відповідач прийняв шість партій товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними, рахунками –фактури, податковими накладними, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Підтримуючи свою правову позицію, позивач зазначає, що оплата за товар по поставках, здійснених позивачем з 02.03.2004 року по 04.03.2004 року проведена Товариством з обмеженою відповідальністю “Фарби”   своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 01.03.2004 року та від 04.03.2004 року. Проте оплата за товар, по поставках здійснених Дочірнім підприємством “Капарол  Україна” 24.06.2004 року, 13.08.2004 року та 13.09.2004 року (в терміни вказані у відповідних рахунках –фактурах № СФ-04/00243 від 24.06.2004 року, № СФ-04/00371 від 13.08.2004 року, № СФ-04/00372 від 13.08.2004 року, № СФ-04/00461 від 10.09.2004 року) на загальну суму 35 735 грн. 45 коп. відповідачем не оплачено.

Позивач зазначає, що 01.11.2004 року ним було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарби”   гарантійне письмо, з якого вбачається, що заборгованість по рахункам –фактурам № СФ-04/00243 від 24.06.2004 року на суму 11784 грн. 76 коп.,  № Сф-04/00371 від 13.08.2004 року на суму 11387 грн. 15 коп., № Сф-04/00372 від 13.08.2004 року на суму 6298 грн. 94 коп. буде погашена відповідачем не пізніше 10.11.2004 року.  

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2004 року позивачем на адресу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарби”  було направлено лист –вимогу, відповідно до якого  Дочірнє підприємство “Капарол  Україна” просить погасити відповідача заборгованість, яка складає 35 735 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.06.2005 року позивач звернувся до відповідача з повтороною претензією № 40/05, відповідно до якої просив боржника погасити заборгованість, яка виникла у нього перед Дочірнім підприємством “Капарол  Україна” та складає 35 735 грн. 45 коп. Зазначена претензія залишена Товариством з обмеженою відповідальністю “Фарби” без відповіді.  

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 35 735 грн. 45 коп., що зокрема, підтверджується актом звірки розрахунків від  20.12.2004 року, підписаним повноважними представниками обох сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається ст. 525 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 35 735 грн. 45 коп.

            Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 1 245 грн. 36 коп.  та інфляційних витрат в сумі 2 751 грн.63 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань період прострочення, вказаний в розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунок 3 % річних та збитків від інфляції не надав.  

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 245 грн.36 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань  та збитків від інфляції в сумі 2 751  грн.63 коп. підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

На підставі ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу,  покладаються на відповідача в повному розмірі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з поточного рахунку відповідача стягненню підлягає основний борг у сумі  35 735  грн. 45 коп., 3 % річних в сумі 1 245 грн.36 коп., інфляційні витрати в сумі  2 751  грн.63 коп.,   397 грн. 33 коп.  державного мита та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суд -  

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарби” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, ідентифікацій код 31310810) на користь Дочірнього підприємства “Капарол Україна” (02090, м. Київ, вул. Алма –Атинська, 35-А, ідентифікацій код  32593100)  основний борг у сумі  35 735  грн. 45 коп., 3 % річних в сумі 1 245 грн.36 коп., інфляційні витрати в сумі  2 751  грн.63 коп.,   397 грн. 33 коп.  державного мита та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

            3. Видати наказ.

            Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання 21.11.2006 року

      Суддя                                                                                            О.Є. Пилипенко