Вирок

від 18.10.2012 по справі 1-48-11

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-48-11

1/2318/19/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Іванова А.А.

при секретарі Власовій Т.Ю.

з участю прокурора Пархети М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умань кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 07.09.2010 року, близько 17 години 30 хвилин, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, через бетонну огорожу проник на охоронювану фізичною охороною територію цеху №4 ВАТ «Уманьферммаш», що розташоване за адресою: пров. Енергетичний, 3 м. Умані Черкаської області, звідки намагався здійснити крадіжку брухту чорного металу масою 254 кг., вартість якого за 1 кг становить 1 грн 56 коп, на загальну суму 396 грн 24 коп., який належить ВАТ «Уманьферммаш», але свій злочинний умисел не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та затриманий охороною підприємства.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що вину в пред'явленому йому обвинуваченні він не визнає, оскільки ніяким чином не причетний до викрадення будь-якого майна з території ВАТ «Уманьферммаш», також підсудний пояснив, що працював на посаді штампувальника цеху №4 ВАТ «Уманьферммаш», яке розташоване за адресою: пров. Енергетичний, 3 м. Умані Черкаської області.

07 вересня 2010 року зранку він прийшов на роботу на ВАТ «Уманьферммаш» на 08.00 годину, працював до 16 год. 30 хв. З роботи пішов разом з ОСОБА_2, який є його колегою, пішли до автоколони, де їх чекав ОСОБА_3, який відразу повіз їх на своєму автомобілі «ВАЗ 2101» до сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, де вони мали допомогти їй перенести меблі. В село Родниківка до ОСОБА_5 вони приїхали близько 17 -ї години того ж дня, в неї переносили меблі, оскільки ОСОБА_5 мала намір робити ремонт в своєму будинку. Меблі переносили до 18-ї години, після чого вечеряли, а потім вирішили заїхати ще в бар випити пива. В барі, який знаходиться в центрі села Родниківка Уманського району Черкаської області, були з 20-ї години до 22 -ї.

Вранці наступного дня, 08 вересня 2010 року, коли прийшов на роботу, то помітив, що біля цеху стоять всі працівники цеху, через деякий час приїхали два охоронники і начальник охорони сказав: «ОСОБА_1 виходь та розповідай, що робив». Коли ОСОБА_1 надав пояснення, що нічого протиправного не робив, тоді його завели до кабінету начальника відділу кадрів, де начальник цеху ОСОБА_6 запропонував підсудному щоб той звільнявся, а то буде гірше. Працівників міліції в той час не було. Після розмови в кабінеті начальника відділу кадрів ОСОБА_7, підсудний направився до свого робочого місця в цех працювати, а близько 14 години 30 хвилин, приїхали працівники міліції, які провели допит, після якого завезли підсудного у міський відділ, де зняли відбитки пальців та сфотографували останнього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює охоронником підприємства «Сакура», зранку 07 вересня 2010 року прийшов на роботу, заступив на пост в транспортному цеху в головному корпусі, в другій половині дня подзвонив начальник охорони ОСОБА_9, зняв його з поста і вони з ним поїхали на міст, поблизу 4-го корпусу. Там їх чекав начальник 4-го корпусу, який показав за парканом на території підприємства металеві вироби. Начальника 4-го корпусу звали ОСОБА_6. Там було влаштовано засідку на даху гаражу, що межує з територією 4-го корпуса, зі свідком разом був ОСОБА_10. Засідку наказав влаштувати начальник охорони. Після 17-ї години почули, що приїхав автомобіль та хлопнули двері автомобіля, хвилин через 20 побачили людину, що передавала металеві вироби, на вулиці було ще світло, але,як особа туди потрапила, охоронці не бачили. Коли свідок з напарником зіскочили із даху та намагалися затримати того, хто передавав метал, то він був цим здивований та намагався втекти на територію заводу. Оскільки свідок з іншим охоронником перегородили йому дорогу, то він зістрибнув на територію автоколони. Охоронці цього не очікували, так як висота паркану там близько трьох метрів. Незнайомець зміг утекти та побіг в напрямку прохідної автоколони, в зв'язку з чим зателефонували начальнику охорони, повідомили йому про все, незабаром він приїхав і йому доповіли про все. На прохідній підприємства дочекались начальника відділу кадрів ОСОБА_7, яка була повідомлена про те, що сталося та принесла з собою фотокартки працівників четвертого цеху для упізнання.

Наступного дня 08.09.2010 року зранку, біля четвертого корпусу було скликано всіх працівників, коли свідок разом з ОСОБА_10 підійшли до цеху, то там вже на них чекали начальник цеху ОСОБА_6 та начальник відділу кадрів ОСОБА_7, яка викликала ОСОБА_1 та ще одного працівника. Першим на ОСОБА_1 вказав ОСОБА_10, йому першому показали дане фото.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює на ВАТ «Уманьферммаш» начальником відділу кадрів, 07 вересня 2010 року після закінчення робочого дня до неї в кабінет зайшли начальник охорони ОСОБА_9 з охоронником та попросили оглянути картотеку механозбірного цеху, пояснивши, що була спроба крадіжки з території даного цеху. Після перегляду особових справ, охоронник вказав на особову справу ОСОБА_1 Наступного дня, було проведено збори працівників механозбірного цеху, під час яких охоронником було вказано на ОСОБА_1, як на особу, яка намагалася вчинити крадіжку. Після чого в кабінеті начальника цеху ОСОБА_1 було запропоновано зізнатися у вчиненому, однак він не визнавав своєї вини, в зв'язку з чим було повідомлено правоохоронним органам про даний випадок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює начальником механозбірного цеху на ВАТ «Уманьферммаш», 07 вересня 2010 року, після обіду обходив територію цеху, де біля паркану виявив металеві заготовки. Про знахідку повідомив начальника охорони, який сказав, що влаштує там засідку. Близько 18 години зателефонувала начальник відділу кадрів ОСОБА_7 й повідомила, що крадія затримано. Наступного дня було зібрано всіх працівників цеху й охоронець вказав на ОСОБА_1, однак ОСОБА_1 заперечував свою причетність до злочину. Свідок ОСОБА_6 не був впевнений в достовірності своїх показів, оскільки не зміг чітко дати відповідь, як саме проходило впізнання підозрюваної особи. Спочатку свідок зазначив, що ОСОБА_1 було впізнано охоронниками вранці на зборах, а потім ОСОБА_1 було запропоновано вийти з натовпу, однак свідок невпевнено давав такі покази й зазначив, що не пам'ятає черговості дій, чи відразу викликали ОСОБА_1, чи спочатку його було впізнано, а потім він вийшов. Свідок також пояснив, що 07.09.10 року впізнання підозрюваних осіб проводилося по особовим карткам працівників на вулиці біля прохідної, а не в кабінеті начальника кадрів, як про те зазначала свідок ОСОБА_7 Спочатку охоронці розповіли, як виглядала особа, а потім ОСОБА_7 показала особову картку ОСОБА_1С

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює начальником охорони ПАТ «Уманьферммаш», 07 вересня 2010 року, йому в обідній час зателефонував начальник цеху ОСОБА_6 та повідомив, що знайшов метал за територією цеху біля огорожі, тому він привіз охоронців ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які зробили засідку. Потім охоронці подзвонили йому та повідомили, що вони спіймали злочинця. Коли він приїхав до них, то охоронці повідомили, що затриманому вдалося втекти. Коли він запитав у охоронців про злочинця, то вони сказали, що не знають працівників підприємства. Після цього викликали начальна відділу кадрів ОСОБА_7, яка приїхала з декількома фотокартками. Охоронники показали на одну з фотокарток, однак вказали не впевнено на фото, вони не стверджували, що то була саме та особа. Начальник відділу кадрів привезла фотокартки працівників четвертого цеху, оскільки метал знаходився біля четвертого корпусу.

Свідок також пояснив, що він був присутній зранку коли вишикувались працівники цеху під час проведення впізнання. Викликали ОСОБА_1 і ще одного працівника по прізвищу, оскільки начальник відділу кадрів ОСОБА_7 принесла дві фотокартки, охоронники назвали два прізвища, цих осіб викликали, а потім їх забрали наверх в кабінет начальника цеху.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює на посаді слідчого СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області й здійснював досудове слідство по даній кримінальній справі. Свідок пояснив, що йому надійшли матеріали по перевірці з ВАТ «Уманьферммаш» щодо замаху на крадіжку, в них було зазначено, що начальник цеху знайшов під парканом брухт чорного металу, охороною була зроблена засідка, особу, яка намагалася викрасти метал, було помічено, але вона втекла. Охоронці запам'ятали дану особу в обличчя, потім впізнали її по фотографії. Впізнання вирішив не проводити, так як особу впізнали по фото і серед колективу. Було допитано як свідків охоронців, начальника цеху та начальника відділу кадрів, яка давала для впізнання особові справи, також було допитано осіб, які підтверджували, що ОСОБА_1 знаходився в селі Родниківка Уманського району Черкаської області в той час, коли з території підприємства намагались викрасти метал. Покази свідків, які підтверджували алібі ОСОБА_1 не співпадали з показами охоронців, після чого було допитано ОСОБА_5, яка показала, що чітко не пам'ятає коли ОСОБА_1 допомагав їй переносити меблі в її будинку. Охоронникам було надано фото працівників, які могли вчинити крадіжку і охоронники вказали на підсудного.

Свідок ОСОБА_11 не зміг пояснити суду, чому огляд предметів, які намагалися викрасти з території підприємства 07.09.2010 року, було проведено 13.10.2010 року. Також свідок ОСОБА_11 не надав пояснень, в який час ним чи іншими працівниками міліції було отримано від ОСОБА_6 брухт чорного металу, на зберіганні у якого перебував даний брухт металу відповідно до розписки від 08.09.2010 (а.с.14), оскільки відповідно до розписки від 13.10.2010 року за підписом начальника цеху ОСОБА_6, останній взяв на зберігання від слідчого 254 кг чорного металу, який намагався викрасти з цеху заводу громадянин ОСОБА_1 (а.с. 42)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, з підсудним ОСОБА_1 товаришує. 07.09.2010 року, близько 16 години 40 хвилин, він на своєму автомобілі «ВАЗ 2101» під'їхав до автоколони, яка поруч з кінцевою зупинкою маршрутного таксі №14, щоб забрати з роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки попросив їх допомогти перенести меблі в будинку свого дідуся ОСОБА_4, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Разом з дідусем проживає сестра свідка ОСОБА_5 зі своєю донькою. В село приїхали близько 17 -ї години й переносили меблі до 19 години 30 хвилин, після чого повечерявши поїхали в село до бару випити пива. В барі перебували до 22-ї години, там був разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що працює різником на ВАТ «Уманьферммаш», з підсудним перебуває в дружніх відносинах. 07.09.2010 року після закінчення робочого дня о 16 годині 30 хвилин, разом з ОСОБА_1 вийшли з підприємства через прохідну й пішли в напрямку автоколони до кінцевої зупинки маршрутного таксі №14, де зустріли ОСОБА_4, який попросив допомогти перенести меблі в будинку його сестри ОСОБА_5 в с. Родниківка Уманського району Черкаської області. В село приїхали приблизно 17 години 15 хвилин, разом перенесли меблі й повечерявши поїхали в село до бару випити пива.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що працює охоронником на ВАТ «Уманьферммаш», підсудного ОСОБА_1 знає як працівника четвертого корпусу ВАТ «Уманьферммаш». 07 вересня 2010 року був на своєму робочому місці й бачив, як ОСОБА_1 вийшов з території заводу через прохідну близько 16 години 30 хвилин. Оскільки ОСОБА_1 знає як працівника заводу, тому й запам'ятав його в обличчя. Окрім того свідок пояснив, що близько 16 години 30 хвилин бачив, як начальник цеху ОСОБА_6 ходив по території. Близько 18 години, того ж дня, від начальника цеху отримав вказівку перенести виявлений біля паркану метал до цеху. Потім побачив як приїхала начальник відділу кадрів ОСОБА_7, яка сказала щоб з ранку нікого до цеху не впускав. Зранку до цеху прийшов начальник цеху ОСОБА_6, охоронники та начальник відділу кадрів ОСОБА_7, яка принесла з собою особові картки працівників, особових карток було дві чи більше.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що працює на ВАТ «Уманьферммаш» слюсарем по збору металопродукції, 08 вересня 2010 року, зранку проводились збори всіх працівників четвертого цеху. Присутні на зборах охоронці заводу повідомили, що будуть проводити впізнання осіб, які намагалися викрасти метал з території підприємства. Охоронці відразу вказали на ОСОБА_1, як детально проходило впізнання не пам'ятає, так як пройшло багато часу, однак свідок пояснив, що чув, як начальник відділу кадрів ОСОБА_7 називала прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що працює на ВАТ «Уманьферммаш» майстром четвертого цеху, 08 вересня 2010 року, його було попереджено начальником цеху, щоб не відкривав цех. Зранку було проведено збори всіх працівників цеху, на початку зборів начальник відділу кадрів та начальник цеху повідомили, що була спроба викрасти метал з території підприємства і тому будуть проводити впізнання. Охоронці відразу вказали на ОСОБА_1, детально розповісти як проходило впізнання свідок не зміг, пояснивши це тим, що пройшло багато часу, а тому він не пам'ятає всього.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 07 вересня 2010 року, в будинку де вона проживає (вул. Садова, 88 с. Родниківка Уманського району Черкаської області) проводила підготовку до ремонту, в зв'язку з чим попросила свого брата ОСОБА_4, щоб він допоміг перенести деякі меблі. Близько 17-ї години 07.09.2010 року, ОСОБА_4 разом зі своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали до її будинку, де допомагали переносити меблі, після чого повечеряли й брат разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поїхали в село до бару випити ще пива.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що під час її допиту слідчим сказала, що чітко не пам'ятає дати коли їй допомагали переносити меблі, однак згодом пригадала, що в той самий вечір ОСОБА_1 просив її приготувати йому пиріг, оскільки 08 вересня в нього було день народження, тому вона й пригадала точну дату.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що працює дільничним інспектором Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. По даній справі проводив дослідчу перевірку по заяві працівників ВАТ «Уманьферммаш», які викликали співробітників міліції в зв'язку з намаганням викрадення металу з території підприємства. Безпосередньо проводив зважування металу, однак пояснити чому зважування проводилося 15 вересня 2010 року, а не відразу після виявлення металу, дільничний інспектор не зміг. Також свідок не зміг пояснити яким чином було встановлено 08 вересня 2010 року масу металу, який намагалися викрасти з території підприємства, оскільки відповідно до розписки від 08.09.2010 року за підписом начальника цеху ОСОБА_6, останній взяв на зберігання від працівників міліції 254 кг чорного металу, який намагався викрасти з території заводу громадянин ОСОБА_1 (а.с. 14)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що працює дільничним інспектором Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. По даній справі проводив дослідчу перевірку по заяві працівників ВАТ «Уманьферммаш», які викликали співробітників міліції в зв'язку з намаганням викрадення металу з території підприємства. 08.09.2010 року, було складено протокол добровільної видачі. Відповідно до даного протоколу начальником четвертого цеху ВАТ «Уманьферммаш» ОСОБА_6 було добровільно видано 254 кг чорного металу. ОСОБА_6 взяв даний метал на зберігання, метал не опломбовувався й не опечатувався, а зберігався. Спочатку метал залишився на місці вчинення злочину. Брухт металу був у вигляді різних фрагментів, які не перераховувались. Ніяких мір для того, щоб не змінилась кількість та вага металу не приймалось.

Покази свідка ОСОБА_10 було оголошено в порядку ст. 306 КПК України, оскільки з об'єктивних причин дана особа не була доставлена в судове засідання, що підтверджується матеріалами кримінальної справи (а.с. 181,196,197).

Відповідно до оголошених показів ОСОБА_10 впізнання особи, яка намагалася викрасти брухт металу з території ВАТ «Уманьферммаш», проводилося за допомогою фотокарток, які показала начальник відділу кадрів ОСОБА_7

Відносно інкримінованого йому злочину, підсудний ОСОБА_1 пояснив, що звинувачення є безпідставними і вони пов'язані лише з тим, що в нього склались неприязні стосунки з кумом начальника цеху ОСОБА_17, який був бригадиром. В зв'язку з тим, що з ОСОБА_17 неприязні стосунки, то підсудного переводили на нижче оплачувану роботу та навіть пропонували звільнитись.

Дослідивши докази по справі, представлені органом досудового слідства та докази, здобуті під час судового слідства, вислухавши покази підсудного та свідків, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

Органом досудового слідства дана кримінальна справа розслідувалась однобічно, не об'єктивно із заздалегідь з обвинувальним ухилом, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Так, слідчим СВ Уманського МВ ГУ МВС України в Черкаській області ОСОБА_11 не надано оцінки показам свідків, які надали свої покази на користь ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_16 свідки підтвердили, що в період часу, в який було затримано особу, що намагалася викрасти метал з території ВАТ «Уманьферммаш» ОСОБА_1 перебував разом з ними в с. Родниківка Уманського району Черкаської області й був зайнятий по допомозі в перенесенні меблів, які належать ОСОБА_5. Слідчим також не було надано оцінки показам охоронника ОСОБА_12, який підтвердив покази підсудного ОСОБА_1 відносно того, що в зазначений охоронниками час, в який намагались викрасти метал з території підприємства, ОСОБА_1 був на прохідній заводу, через яку він виходив.

В порушення ст. 62 Конституції України, слідчий обґрунтував своє обвинувачення на доказах, які одержані незаконним шляхом, так органом досудового слідства в основу обвинувачення було покладено покази охоронників ОСОБА_18 та ОСОБА_10, які 08 вересня 2010 року проводили впізнання підозрюваної особи заздалегідь знаючи, на яку особу потрібно вказати, оскільки неодноразово про цю особу їм було наголошено начальником відділу кадрів ОСОБА_7, яка сама винесла 07 вересня 2010 року до прохідної декілька особових карток разом з особовою карткою ОСОБА_1, що було підтверджено в судовому засіданні свідками ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 в свою чергу свідок ОСОБА_7 заперечувала, що вона виносила особові картки працівників зі свого кабінету 07.09.2010 року, однак її покази спростовуються показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Пред'явлення особи для впізнання було проведено з грубим порушенням ст. 174 КПК України, однак не зважаючи на дану обставину, органом досудового слідства було використано факт впізнання ОСОБА_1, як доказ.

Відповідно до ст. 64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотив злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Судом приймались всі міри для розгляду справи шляхом ретельного допиту підсудного, свідків, виклику й допиту нових свідків, тобто судом вичерпані всі можливості по збору доказів по справі і розшук нових доказів після проведення всіх можливих процесуальних дій не входить в компетенцію суду.

Відповідно до п.23 ППВС України за N 5 від 29.06.1990 року, з послідуючими змінами « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку », вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення не доведено, тому його необхідно виправдати щодо вчинення ним даного злочину.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд підсудному ОСОБА_1 необхідно скасувати.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: 254 кг чорного металу (брухту) залишити за належністю на ПАТ «Уманьферммаш».

Керуючись ст.321,323, 324, 327 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 по пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України виправдати в зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд підсудному ОСОБА_1 - скасувати.

Речові докази: 254 кг чорного металу (брухту) залишити за належністю на ПАТ «Уманьферммаш».

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб після проголошення.

Суддя: А.А. Іванов