Рішення

від 24.10.2012 по справі 2/074-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2012 р. Справа № 2/074-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал -Пак» ,

м. Костянтинівка Донецької області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «К - ГМ» , м. Бровари Київської області,

про стягнення 21 141,39 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал -Пак», м. Костянтинівка Донецької області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.09.2012р. №08/43 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «К -ГМ»,

м. Бровари Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 21 141,39 грн. заборгованості за Договором №04/11 від 04.11.2011р., з яких: 16 840,12 грн. основного боргу, 1 474,92 грн. пені, 290,95 грн. 3% річних та штраф в розмірі 5% від вартості поставленого, але не оплаченого товару в сумі 2 535,40 грн. та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору№04/11 від 04.11.2011р. поставив відповідачу товар, проте відповідач, в порушення своїх господарських зобов'язань за Договором, грошові кошти за поставлений товар позивачу належним чином не сплатив, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 16 840,12 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення 1 474,92 грн. пені, 290,95 грн. 3% річних та штраф в сумі 2 535,40 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

02.10.2012р. від представника позивача надійшли витребувані судом документи та додаткові докази, а також письмові уточнення та додаткове обґрунтування позовних вимог.

У судовому засіданні 03.10.2012р. представник позивача в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив позовні вимоги задовольнити.

10.10.2012р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Арсенал -Пак».

Відповідач свого представника у судові засідання 03.10.2012р. та 24.10.2012р. не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду, викладені в ухвалах від 17.09.2012р. та від 03.10.2012р. не виконав, про причини нез'явлення представника в судові засідання суд належним чином не повідомив. Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судового засідання. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 64, 87 ГПК України.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал -Пак», м. Костянтинівка Донецької області (далі по тексту -ТОВ «Арсенал -Пак»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «К -ГМ», м. Бровари Київської області (далі по тексту -ТОВ «К -ГМ»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 04.11.2011р. між ТОВ «Арсенал -Пак»(постачальник) та ТОВ «К -ГМ»(покупець, дистриб'ютор) Договір №04/11 (далі -Договір), згідно якого постачальник зобов'язувався поставити кондитерські вироби (товар) у власність замовника (дистриб'ютора), а дистриб'ютор зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору. Відповідно до умов Договору:

- кількість товару, який підлягає поставці, його найменування (асортимент) визначаються за погодженням сторін і вказуються в накладних або специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна кількість поставленого товару відповідно до цього договору визначається по фактичній сумарній кількості товару прийнятого дистриб'ютором шляхом підписання накладних в рамках терміну дії цього договору (п.2.1. Договору);

- оплата поставленого постачальником товару здійснюється дистриб'ютором на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.2 Договору);

- в разі затримки оплати товару дистриб'ютор на вимогу постачальника сплачує йому пеню, яка нараховується на несплачену суму заборгованості за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення (п.6.2. Договору);

- в разі порушення термінів сплати коштів передбачених пунктом 4.2. цього договору більш ніж на 7 (сім) календарних днів дистриб'ютор сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості поставленого, але неоплаченого в строк товару (п.6.3. Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2011г., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.10.1. Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 525, ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 29 947,08 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками підприємств видаткові накладні, а саме:

ь видаткова накладна від 08.11.2011р. №РН-0001174 на суму 4 593,10 грн.,

ь видаткова накладна від 29.11.2011р. №РН-0001242 на суму 7 416,88 грн.,

ь видаткова накладна від 13.12.2011р. №РН-0001284 на суму 5 519,74 грн.,

ь видаткова накладна від 20.12.2011р. №РН-0001309 на суму 7 647,67 грн.,

ь видаткова накладна від 21.02.2012р. №РН-0000142 на суму 3 239,98 грн.,

ь видаткова накладна від 28.02.2012р. №РН-0000170 на суму 1 529,71 грн., (належним чином засвідчені копії видаткових накладних наявні у матеріалах справи).

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .

Відповідно до положень пункту 4.2. Договору оплата поставленого товару здійснюється на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за період з 23.11.2011р. по 11.04.2012р. відповідачем були перераховані на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за поставлений товар в сумі 13 106,96 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (копії наявні у матеріалах справи), а саме:

ь 23.11.2011р. перераховано 4 593,10 грн. (платіжне доручення від 23.11.2011р. №140);

ь 26.12.2011р. -3 000,00 грн. (платіжне доручення від 26.12.2011р. №171);

ь 10.01.2012р. -1 000,00 грн.(платіжне доручення від 10.01.2012р. №192);

ь 21.02.2012р. -2 000,00 грн. (платіжне доручення від 21.02.2012р. №127);

ь 06.04.2012р. -1 513,86 грн. (платіжне доручення від 06.04.2012р. №1185/3147);

ь 11.04.2012р. -1 000,00 грн. (платіжне доручення від 11.04.2012р. №281).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, у зв'язку із неналежним виконанням своїх господарських зобов'язань за Договором щодо сплати грошових коштів за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача -ТОВ «К - ГМ»16 840,12 грн. основної заборгованості за Договором (29 947,08 грн. -13 106,96 грн. = 16 840,12 грн.).

З метою досудового врегулювання спору, 13.06.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача -ТОВ «К-ГМ»претензію від 12.06.2012р. №08/29 з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 20 815,12 грн., про що свідчать опис вкладення у цінний лист від 13.06.2012р. та фіскальний чек «Укрпошти»від 13.06.2012р. №5919 (копії наявні в матеріалах справи). Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену претензію та/або задовольнив вимогу позивача та сплатив заборгованість за Договором.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості поставленого товару не подав, доказів сплати коштів в сумі 16 840,12 грн. за поставлений позивачем товар не подав, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення зобов'язання з боку відповідача -ТОВ «К - ГМ»щодо оплати поставленого товару в сумі 16 840,12 грн. в строк, визначений пунктом 4.2. Договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16 840,12 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 6.2. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, яка нараховується на несплачену суму заборгованості, що в сумі складає 1 474,92 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 290,95 грн., а також штраф в розмірі 10% від вартості поставленого та неоплаченого в строк визначений Договором товару в сумі 2 535,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня, та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що в разі затримки оплати товару дистриб'ютор на вимогу постачальника сплачує йому пеню, яка нараховується на несплачену суму заборгованості за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Відповідно до умов визначених пунктом 6.3. Договору у випадку порушення термінів сплати коштів передбачених пунктом 4.2. цього договору більш ніж на 7 (сім) календарних днів, дистриб'ютор сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% від вартості поставленого, але неоплаченого в строк товару.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Відповідно до умов визначених пунктом 6.3. Договору у випадку порушення термінів сплати коштів передбачених пунктом 4.2. цього договору більш ніж на 7 (сім) календарних днів, дистриб'ютор сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% від вартості поставленого, але неоплаченого в строк товару. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від вартості поставленого та неоплаченого в строк товару в розмірі 2 535,40 грн. Однак, матеріали справи не містять додаткових угод про внесення змін або доповнень до пункту 6.3 спірного договору, яким передбачено розмір штрафу 5% від вартості поставленого але не оплаченого товару.

Отже, оскільки за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 16 840,12 грн., то відповідно штраф в розмірі 5% від суми заборгованості становить 842,01 грн. За таких обставин вимога позивача про стягнення з ТОВ «К -ГМ»штрафу в сумі 2 535,40 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 842,01 грн.

Враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктами 4.2. Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 6.2. Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 625 ЦК України;

- постанову правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постанову правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%, враховуючи положення частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

назва документуСума поставки , грн.строк оплати (п. 4.2. Договору)фактично сплачено , грн.основний борг , грн.кількість днів простроченняпеня , грн. 3% річних , грн. видаткова накладна від 08.11.2011р. №РН-0001174 4 593,10 21.11.2011р. 0 4 593,10 2 дні (22.11.011р.-23.11.2011р.) 3,90 0,76 платіжне доручення від 23.11.2011р. №140 4 593,10 0 0 0 0 видаткова накладна від 29.11.2011р. №РН-0001242 7 416,88 12.12.2011р. 0 7 416,88 14 днів (13.12.2011р.-26.12.2011р.) 44,09 8,53 платіжне доручення від 26.12.2011р. №171 3 000,00 4 416,88 видаткова накладна від 13.12.2011р. №РН-0001284 5 519,74 26.12.2011р. 0 9 936,62 7 днів (27.12.2011р.-02.01.2012р.) 29,54 5,72 видаткова накладна від 20.12.2011р. №РН-0001309 7 647,67 02.01.2012р. 17 584,29 8 днів (03.01.2012р.-10.01.2012р.) 59,58 11,56 платіжне доручення від 10.01.2012р. №192 1 000,00 16 584,29 42 дні (11.01.2012р.-21.02.2012р.) 294,98 57,25 платіжне доручення від 21.02.2012р. №127 2 000,00 14 584,29 видаткова накладна від 21.02.2012р. №РН-0000142 3 239,98 05.03.2012р. 0 17 824,27 20 днів (22.02.2012р.-12.03.2012р.) 150,97 29,30 видаткова накладна від 28.02.2012р. №РН-0000170 1 529,71 12.03.2012р. 0 19 353,98 25 днів (13.03.2012р.-06.04.2012р.) 200,94 39,77 платіжне доручення від 06.04.2012р. №1185/3147 1 513,86 17 840,12 5 днів (07.04.2012р.-11.04.2012р.) 36,56 7,33 платіжне доручення від 11.04.2012р. №4274 1 000,00 16 840,12 153 днів (12.04.2012р.-11.09.2012р.) 1 055,96 211,77 всього 29 947,08 13 466,96 16 840,12 1 876,52 371,99 судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача пеня становить в сумі 1 876,52 грн. та 3% річних в сумі 371,99 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені 1 474,92 грн. та 290,95 грн. 3% річних. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 474,92 грн. та 290,95 грн. 3% річних підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал -Пак»обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ»заборгованості в розмірі 19 430,00 грн., з яких: 16 840,12 грн. основної заборгованості, 1 474,92 грн. пені, 290,95 грн. 3% річних, штраф в розмірі 824,01 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 11, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 549, 610, ч.1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 175,частинами 1,2 ст. 193, частиною 1 ст. 216, частиною 2 ст. 217, частиною 1 ст. 218, ст. 230, частинами 2, 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, , ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Пак»до товариства з обмеженою відповідальністю «К - ГМ» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «К - ГМ» (07400, Київська обл.,

м Бровари, вул. Марії Лагунової, буд. 18-Б, кв. 93, код ЄДРПОУ 37284540)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал - Пак» (85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. 6-го вересня, буд. 40-А, код ЄДРПОУ 2401491)

16 840,12 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок гривень дванадцять копійок) основної заборгованості,

1 474,92 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят чотири гривні дев'яносто дві копійки) пені ,

290,95 грн. (двісті дев'яносто гривень дев'яносто п'ять копійок) 3% річних,

842,01 грн. (вісімсот сорок дві гривні одну копійку) штрафу,

1 480,58 грн. (одну тисячу чотириста вісімдесят гривень п'ятдесят вісім копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 01.11.2012р.