Рішення

від 12.09.2012 по справі 5015/2796/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/2796/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            12.09.12                                                                                           Справа№ 5015/2796/12 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі», с. Жорниська, Яворівський район до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарела», с. Ясниська про: стягнення 137 996,97 грн. Суддя О.Долінська  При секретарі М. Мариняк   За участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився.                      На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарела»про стягнення 137 996,97 грн.  Ухвалою від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.08.2012 р. Розгляд справи відкладався з причин , вказаних в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.            Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки № 090С від 30.01.2012 р. та додатковоъ угоди выд 22.03.2012 р. до Договору № 090С не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 130 544,20 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3 916,33 грн. –штрафу та 3 536,44 грн. –пені. В судове засідання 29.08.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, подав клопотання про продовження строку розгляду справи, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. В судове засідання 29.08.2012 р. представник відповідача з'явився, щодо заявленого клопотання представника позивача не заперечує, позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, що долучено до матеріалів справи. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.08.2012 р. у даній справі, строк розгляду справи продовжувався з 08.09.2012 р. на 15 днів, в порядку ст. 69 ГПК України. В судове засідання 12.09.2012 р. представник позивача не з'явився, просить розглядати справу у його відсутності, у зв'язку із відрядженням повноважного представника, вимоги ухвали суду від 29.08.2012 р. виконав. В судове засідання 12.09.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвал суду не виконав. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке. Між сторонами у справі укладено Договір поставки  № 090С від 30.01.2012 р. з Додатковою угодою від 22.03.2012 р. до даного Договору (надалі Договір). За умовами цього договору, постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити у власність Покупця (відповідач у справі), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно—мінеральні добавки, надалі «Товар», асортимент, комплектність, найменування, кількість та ціна Товару визначається у видаткових накладних або актах прийому -  передачі. Відповідно до п. 6.1. вказаного Договору, товар відвантажується Покупцю за договірними цінами, зазначеними в видаткових накладних або актах прийому-передачі по кожному виду продукції на день отримання товару покупцем.            Згідно з п. 6.2.Договору, договірна ціна погоджується між постачальником та покупцем не пізніше, ніж в момент замовлення поставки покупцем товару. Підписання покупцем та постачальником видаткових накладних або актів прийому-передачі із вказаними в них цінами на товар свідчить про фактичне їх узгодження обома сторонами.             Пунктом 6.3. Договору передбачено, що оплата за товар покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати переходу права власності на товар від постачальника до покупця, при цьому загальна сума відтермінування платежів не може перевищувати 130 000,00 грн.  Пункт 2.4. Договору передбачає, що датою переходу права власності на Товар від постачальника до покупця, вважається дата оформлення та підписання видаткових накладних.            На виконання умов вказаного Договору позивачем поставлено відповідачу товар, а відповідачем відповідно отримано даний товар на загальну суму 179 227,40 грн., про що свідчать видаткові накладні, що є в матеріалах справи: №449 від 21.03.2012 р. на суму 27 486,40 грн., № 457 від 22.03.2012 р. на суму 23 979,80 грн., №464 від 23.03.2012 р. на суму 76 593,20 грн.,  №479 від 27.03.2012 р. на суму 25 022,40 грн., № 489 від 29.03.2012 р. на суму 26 145,60 грн.            Відповідачем частково оплачено за поставлений товар, а саме суму 48 683,20 грн., що вбачається із платіжних документів, які надані позивачем, і містяться в матеріалах справи. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 130 544,20 грн., яку відповідач не погасив, доказів на підтвердження оплати суду не представив. При прийнятті рішення суд виходив з такого. Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.            Пунктом 6.3. Договору передбачено, що оплата за товар покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати переходу права власності на товар від постачальника до покупця, при цьому загальна сума відтермінування платежів не може перевищувати 130 000,00 грн.            Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено в судовому засіданні, відповідач отримав Товар на загальну суму 179 227,40 грн., про що свідчить підпис та печатка з сторони відповідача на видаткових накладних №449 від 21.03.2012 р., № 457 від 22.03.2012 р., №464 від 23.03.2012 р.,  №479 від 27.03.2012 р., № 489 від 29.03.2012 р. Суд не погоджується з твердженням  представника відповідача, що позивачем не доведено факт поставки товару, так як відсутні довіреності на отримання товару. Хоча не заперечив, що такий товар отримано відповідачем і на видаткох накладних є підпис і печатка відповідача.           Довіреність не є первинним документом, якии містить відомості про господарську операцію та підтверджує її виконання. Вона не відноситься до розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п/п 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Довіреність є документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження відповідної особи на отримання для підприємства відповідного переліку та кількості цінностей. Тобто, відсутність довіреності ніяким  чином не спростовує факту передачі (поставки) товару.                     Відповідно до норм Цивільного кодексу України встановлюють загальні вимоги, додержання яких є необхідним для того, щоб угода вважалася дійсною. Зокрема, це вимоги щодо вчинення її у формі, встановленій законом (п. 4 ст. 203 ЦКУ). В даному випадку - обов'язкової письмової форм договору (ст. 208 ЦКУ), що підтверджує угоду, досягнуту між юридичними особами. Так Договір поставки №090С укладений з дотриманням наведених загальних вимог ЦКУ та ГКУ, дана угода вважається дійсною, і сторони зобов'язалися дотримуватися умов даного договору, виконуючи свої зобов'язання по ньому.           Довіреність не підтверджує витрати або дохід, у тому числі і відпуск товару, призначення довіреності - підтвердити право, делеговане покупцем своєму представнику на здійснення (одержання) такої поставки, тобто виконання однією із сторін свого зобов'язання за Договором. Довіреність на одержання цінностей - не єдиний документ, який підтверджує здійснення поставки та відпуску товару. Такий документ уповноваженом ш- керівництвом покупця особі може бути виписаний на підставі Договору, на виконання якого і проводиться дана операції, що і бути підставою для підтвердження такої операції - тобто виконання зобов'язань сторонами Договору. Так само факт господарських правовідносин та отримання ТМЦ може бути підтверджений податковим накладними та реєстром надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача ві Відповідача за поставлену продукцію за Договором.       Навіть якщо покупець отримав товар без наявності довіреності, оформленої відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержана цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99, то це не означає, що факт виникли правовідносин ні до чого не зобов'язує покупця. В даному випадку можна було б говорити про правовідносини підпадають під дію ст. 1212 ЦК України, відповідно до ч.І ст. 1212 ЦК Україні особа яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановлених законом абс договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно або відшкодувати його вартість, а також всі доходи і які вона одержала або могла одержати з моменту, коли дізналося про безпідставне отриманні товару . Але якщо між сторонами укладено належним чином договір купівлі - продажу (поставки), то говорити про безпідставне отриманні товару, зрозуміло, неправильно. У цьому випадку обов'язки сторін передбачаються Договором.       Згідно п. 3.4.1. Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно- граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів»від 11 січня 1999 року N. 17 відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників.       Отже, є всі підстави вважати, що товар згідно видаткових накладних було отримано, а доказом отримання відповідачем товару є підписання та завірення мокрою печаткою видаткових накладних.             Також слід зазначити, що 30.01.2012 р. було укладено Договір застави транспортного засобу, зазначеного в п.3 цього Договору для забезпечення в повному обсязі зобов'язань відповідача перед позивачем за Договором поставки №090С від 30.01.2012 р. та будь-якими додатковими договорами. Нотаріусом  були перевірені та встановлені повноваження директора ТОВ «Макарела», так-як ним був підписаний також цей Договір застави транспортного засобу від 22.03.2012 р. В червні місяці відповідач надіслав позивачу акт звірки взаєморозрахунків за період травень 2012 р., чим визнав свою заборгованість перед ТОВ «Провімі». Також в підтвердження поставки товару позивач долучив до матеріалів справи, як доказ копію виписки з ЄДР, копію рішення №1, копію Договору застави транспортного засобу від 30.01.2012 р., копію Договору застави транспортного засобу від 22.03.2012 р., акт звірки взаєморозрахунків за травень 2012 р., копії податкових накладних та копії рахунків. Однак доказів оплати товару в повному розмірі відповідач суду не представив, хоча термін оплати за отриманий товар по Договору  № 090С від 30.01.2012 р. з додатковою угодою від 22.03.2012 р. настав. Сума заборгованості підтверджується також підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 30.01.2012 р., наданим позивачем суду. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 130 544,20 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Відповідно до п.7.3. Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язаньпокупце, він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції, штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків з суми простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє потягом періоду, за який нараховується пеня. А тому, вимоги позивача про стягнення 3 536,44 грн. пені, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з п. 6.3. Договору, оплата за товар покупцем здійснюється з відстрочкою календарного дня з дати переходу права власності на товар. Так - як остання партія товару була передана 29.03.2012 р. прострочення виконання зобов'язання настало з 29.04.2012 р. Таким чином вимоги позивача про стягнення 3 916,33 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини. Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 655, 691, 712 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В : 1.          Позов задоволити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарела» (адреса: с. Ясниська, Яворівський район, Львівська область, 81082; ідент. код 38011705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі»(адреса: комплекс «Ямельня –1», с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область, 81083; ідент. код 32730400) 130 544,20 грн. заборгованості, 3 916,33 грн. –штрафу, 3 536,44 грн. - пені та 2 759,94 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору. 3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                               Долінська О.З.