Рішення

від 18.10.2012 по справі 19/5025/975/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р.Справа № 19/5025/975/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбріз" м. Нетішин

про стягнення 92933,32 грн.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача - ТОВ "Ельбріз" 92933,32 грн., з яких: 67048,39 грн. -основна заборгованість; 10248,35 грн. -втрати від інфляції; 5401,43 грн. -3% річних за користування коштами; 10235,15 грн. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди автотранспорту № 24 від 25.09.2009 р. у зв'язку з чим станом на 01.09.2010 р. в ТОВ "Ельбріз" утворилася заборгованість в розмірі 67048,39 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт.

Зазначає, що 04.11.2010р. відповідачу направлена претензія № 33/11 про сплату заборгованості, яка залишилась відповідачем без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву не надав, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував, про причини неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення кореспонденції від 28.08.2012р. та від 14.09.2012 р.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 м. Старокостянтинів, як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа зареєстрований виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області 16.11.1995 р. що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 та довідкою Головного управляння статистики у Хмельницькій області № 5530 від 21.11.2007 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбріз" м. Нетішин зареестроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична за ідентифікаційним кодом юридичної особи 34256704.

25.09.2009 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 м. Старокостянтинів (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ельбріз" м. Нетішин (орендатор) було укладено договір № 24 оренди автотранспорту, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець бере на себе зобов'язання надавати в оренду автомобілі, КАМА3-5511, по перевезнню грунта та різноманітних будівельних матеріалів на будівельнімайданчики орендатора.

Орендатор не пізніше як за дві доби повідомляє орендодавця про необхідність та адресу подачі автотранспорту (п. 2.1 договору).

В п. 2.2. договору передбачено, що орендатор підписує товарно-транспортні накладні на обсяг перевезених вантажів в двох примірниках, які передає орендодавцю. Один примірник залишається у орендодавця, а другий передається разом із рахунками на оплату орендатору.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору орендатор оплачує орендодавцю за оренду автомобілів із розрахунку 85 грн. за годину з урахуванням ПДВ при умові простою під навантаженням та розвантаженням не більше 15 хвилин. При простоях понад нормативний час орендатор оплачує орендодавцю із розрахунку 36 грн. за годину з урахуванням ПДВ. При простоях по причині відсутності паливно-мастильних матеріалів орендатор оплачує 85 грн. за годину (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 3.4. договору, орендодавець кожної декади передає орендатору рахунки на підставі яких проводяться розрахунки.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків орендатор сплачує орендодавцю неню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки.

Даний договір складно в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу і вступає в силу з дня його підписання та діє до повного завершення робіт, підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору оренди автотранспорту № 24 від 25.09.2009 р. були надані відповідачу автомобілі для перевезення грунту та будівельних матеріалів на будівельні майданчики відповідача, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідач свої грошові зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.09.2010 р. утворилася заборгованість в розмірі 67048,39 грн. , що підтверджується товарно-транспортними накладними за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № М-00000150 від 30.10.2009 р. на суму 8486,15 грн., № М-00000157 від 27.11.2009 р. на суму 18189,14 грн., № М-00000156 від 27.11.2009 р. на суму 16914,20 грн. № М-00000154 від 15.12.2009 р. на суму 17849,16 грн. № М-00000158 від 31.12.2009 р. на суму 5609,74 грн., податковими накладними № 267 від 30.10.2009 р., № 257 від 27.11.2009 р., № 258 від 30.11.2009 р., № 266 від 15.12.2009 р., № 268 від 31.12.2009 р. та рахунками-фактурами № М-00000062 від 30.10.2009 р, № М-00000017 від 30.11.2009 р., № М-0000096 від 31.12.2009 р.

04.11.2010 року у відповідності до ст. 6 ГПК України ТОВ "Ельбріз" була направлена претензія за № 33/11 від 04.11.2010р. Проте відповідачем сума заборгованості не сплачена.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача 67048,39 грн. заборгованості.

Крім того, за прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховано 10248,35 грн. -інфляційних втрат; 5401,43 грн. -3% та 10235,15 грн. -пені.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п. 1 ст. 762 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір оренди автотранспорту № 24 від 25.09.2009 р., згідно з п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання надавати в оренду автомобілі, КАМА3-5511, по перевезенню грунту та різноманітних будівельних матеріалів на будівельнімайданчики відповідача.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу в оренду автомобілі, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідач свої грошові зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.09.2010 р. утворилася заборгованість в розмірі 67048,39 грн. , що підтверджується товарно-транспортними накладними за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № М-00000150 від 30.10.2009 р. на суму 8486,15 грн., № М-00000157 від 27.11.2009 р. на суму 18189,14 грн., № М-00000156 від 27.11.2009 р. на суму 16914,20 грн., № М-00000154 від 15.12.2009 р. на суму 17849,16 грн. № М-00000158 від 31.12.2009 р. на суму 5609,74 грн., податковими накладними № 267 від 30.10.2009 р., № 257 від 27.11.2009 р., № 258 від 30.11.2009 р., № 266 від 15.12.2009 р., № 268 від 31.12.2009 р. та рахунками-фактурами № М-00000062 від 30.10.2009 р., № М-00000017 від 30.11.2009 р., № М-0000096 від 31.12.2009 р.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує з матеріалів справи позивачем були виставлені відповідачу для оплати рахунки-фактури: № М-00000062 від 30.10.2009 р., який дійсний до сплати до 03.11.2009 р., № М-00000017 від 30.11.2009 р., який дійсний до сплати до 02.12.2009 р. та № М-0000096 від 31.12.2009 р., який дійсний до сплати до 04.01.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із змісту статті 625 ЦК України, індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 5401,43 грн. (706,56 грн. -за період з 30.10.2009 р. по 08.08.2012 р., 1472,57 грн. - за період з 27.11.2009 р. по 08.08.2012 р., 1365,18 грн. -за період 30.11.2009 р. по 08.08.202 р., 1418,64 грн. -за період з 15.12.2009 р. по 08.08.2012 р. та 438,48грн. -за період з 21.12.2009 р. по 08.08.2012 р.).

При перерахунку суми 3% річних судом встановлено, що позивачем невірно визначено періоди нарахування, з огляду на виставлені рахунки відповідачу, в яких зазначено дату, до якого такий рахунок дійсний до сплати.

Так, згідно рахунку-фактури № М-00000062 від 30.10.2009 р. на суму 8486,15 грн., зазначено, що даний рахунок дійсний до сплати до 03.11.2009 р. Тому період пророчення відповідачем заборгованості в розмірі 8486,15 починається з 04.11.2009 р.

Згідно рахунку-фактури № М-00000017 від 30.11.2009 р., встановлено, що даний рахунок дійсний до сплати до 02.12.2009 р. (акти здачі-прийняття робіт № М-00000157 від 27.11.2009 р. на суму 18189,14 грн. та № М-00000156 від 27.11.2009 р. на суму 16914,20 грн.). Тому період пророчення відповідачем заборгованості в розмірі 35103,34 грн. починається з 03.12.2009 р.

В рахунку-фактурі № М-0000096 від 31.12.2009 р., зазначено, що даний рахунок дійсний до сплати до 04.01.2010 р. (акти здачі-прийняття робіт № М-00000154 від 15.12.2009 р. на суму 17849,16 грн. та № М-00000158 від 31.12.2009 р. на суму 5609,74 грн.). Тому період пророчення відповідачем заборгованості в розмірі 23458,9 грн. починається з 05.01.2010 р.

При перерахунку 3% річних, судом встановлено, що:

- за період з 04.11.2009 р. по 08.08.2012 р. із суми 8486,15 грн. заборгованості, 3% річних складає 703,35 грн.;

- за період з 03.12.2009 р. по 08.08.2012 р. із суми 18189,14 грн. заборгованості, 3 % річних складає 1464,20 грн.;

- за період з 03.12.2009 р. по 08.08.2012 р. із суми 16914,20 грн. заборгованості, 3 % річних складає 1361,56 грн.;

- за період з 05.01.2010 р. по 08.08.2012 р. із суми 17849,16 грн. заборгованості, 3 % річних складає 1388,41 грн.;

- за період з 05.01.2010 р. по 08.08.2012 р. із суми 5609,74 грн. заборгованості, 3 % річних складає 436,36 грн.

Загальна сума 3% річних складає 5353,88 грн.

Таким чином, в стягненні 3% річних в сумі 47,55 грн. необхідно відмовити.

При обрахунку суми інфляційних втрат судом враховано рекомендації листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Як вбачається із розрахунку, позивачем правомірно нараховано інфляційні збитки із суми 8486,15 грн. заборгованості в розмірі 1398,34 грн. (за період з листопада 2009 р по червень 2012 р.), із суми 18189,14 грн. заборгованості в розмірі 2766,67 грн. (за період з грудня 2009 р по червень 2012 р.), із суми 16914,20 грн. заборгованості в розмірі 2572,75 грн. (за період з грудня 2009 р по червень 2012 р.), із суми 5609,74 грн. заборгованості в розмірі 795,63 грн. (за період з січня 2010 р. по червень 2012 р.).

Проте, із суми 17849,16 грн. заборгованості, період прострочення якої розпочався з 05.01.2010 р., позивачем нараховано інфляційні збитки за період з грудня 2009 р по червень 2012 р. в розмірі 2714,96 грн.

При перерахунку інфляційних збитків судом встановлено, що із суми 17849,16 грн. заборгованості за період з січня 2010 р. по червень 2012 р. інфляція складає 2531,54 грн. (20380,70 - 17849,16 = 2531,54).

Тому інфляційні збитки підлягають стягненню в розмірі 10064,93 грн. (1398,34 + 2766,67 + 2572,75 + 795,63 + 2531,54 = 10064,93).

Таким чином, в стягненні інфляційних збитків в розмірі 183,42 грн. необхідно відмовити.

Судом при нарахуванні суми пені враховується наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГП України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як слідує з матеріалів справи, сторони у договорі (п. 4.2.) передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунків орендатор сплачує орендодавцю неню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань по договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 10235,15 грн. (1299,40 грн. -із суми 8486,15 грн. заборгованості - за період з 08.08.2011 р. по 08.08.2012 р., 2785,03 грн. - із суми 18189,14 грн. заборгованості - за період з 08.08.2011 р. по 08.08.2012 р., 2558,82 грн. -із суми 16914,20 грн. заборгованості - за період 08.08.2011 р. по 08.08.202 р., 2732,97 грн. - із суми 17849,16 грн. заборгованості - за період з 08.08.2011 р. по 08.08.2012 р. та 858,93 грн. -із суми 5609,74 грн. заборгованості - за період з 08.08.2011 р. по 08.08.2012 р.).

Враховуючи, що розмір пені, який сторони передбачили у договорі (0,5 % за кожний день прострочки) перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, то в даному випадку при обрахуванні пені застосовується подвійна облікова ставка Національного банку України.

Крім того, при перерахунку пені, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГП України про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, судом встановлено, що пеня підлягає стягненню в розмірі 6846,36 грн.

Зокрема, за період з 04.11.2009 р. по 04.05.2010 р. із суми 8486,15 грн. заборгованості, пеня складає 867,45 грн.;

- за період з 03.12.2009 р. по 03.06.2010 р. із суми 18189,14 грн. заборгованості, пеня складає 1869,49 грн.;

- за період з 03.12.2009 р. по 03.06.2010 р. із суми 16914,20 грн. заборгованості, пеня складає 1738,46 грн.;

- за період з 05.01.2010 р. по 05.07.2010 р. із суми 17849,16 грн. заборгованості, пеня складає 1803,99 грн.;

- за період з 05.01.2010 р. по 05.07.2010 р. із суми 5609,74 грн. заборгованості, пеня складає 566,97 грн.

Таким чином, в стягненні пені з розмірі 3388,79 грн. (10235,15 -6846,36 = 3388,79) необхідно відмовити.

З урахуванням вищезазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 89313,56 грн., з яких: 67048,39 грн. -основний борг; 5353,88 грн. - 3% річних; 10064,93 грн. -інфляційні збитки та 6846,36 грн. -пеня.

В стягненні 3619,76 грн., з яких: 47,55 грн. - 3% річних, 183,42 грн. - інфляційні збитки та 3388,79 грн. -пеня необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбріз" м. Нетішин про стягнення 92933,32 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбріз" (Хмельницька область, Славутський район, м. Нетішин, вул. Набережна, 11/54, код ЄДРПОУ 34256704) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 67048,39 грн. (шістдесят сім тисяч сорок вісім гривень 39 коп.) боргу, 5353,88 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят три гривні 88 коп.) 3% річних, 10064,93 грн. (десять тисяч шістдесят чотири гривні 93 коп.) інфляційних збитків, 6846,36 грн. (шість тисяч вісімсот сорок шість гривень 36 коп.) пені, 1786,27 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень 27 коп.) витрат по судовому збору.

Видати наказ.

В стягненні 3% річних в розмірі 47,55 грн., інфляційних збитків в розмірі 183,42 грн. та пені в розмірі 3388,79 грн. відмовити.

Суддя І.В. Розізнана

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.10.2012 р.

Від друк. 3 прим.:

1 -до справи;

2 -позивачу - АДРЕСА_1;

3 -відповідачу - Хмельницька область, Славутський район, м. Нетішин, вул. Набережна, 11/54. (рекомендованим).