Постанова

від 06.11.2008 по справі 5020-6/025

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа

№ 5020-6/025

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У

к р а ї н и

"06"

листопада 2008 р.  10:57                                                                                         

м. Севастополь

Господарський

суд міста Севастополя у складі:

Судді Лазарева С.Г.,

при секретарі Городецькій

Н.О.,

за

участю представників:

позивача

-Янчук А.П., посвідчення № 002;

відповідача

-не з'явився (Орлинівської сільської ради Балаклавського району м.

Севастополя);

відповідача

-не з'явився (Виконавчого комітету Орлинівської сільської ради Балаклавського

району м. Севастополя);

прокурора

-Шаблін Є.І., посвідчення 3 490 від 21.03.2007;

третьої

особи -ОСОБА_2, довіреність ВКК № 850958 від 17.06.2008;

третьої

особи -ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий РВ УМВС в м. Севастополі від

19.08.1997,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу №5020-6/025 за адміністративним

позовом

Заступника

прокурора м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л.Павличенко,1)

в

інтересах держави в особі

Управління

по контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі (99045, м.

Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 16)

до

Орлинівської

сільської ради Балаклавського району м. Севастополя (99005, с. Орлине, вул.

Тюкова, 42),

Виконавчого

комітету Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя

(99005, с. Орлине, вул. Тюкова, 42),

третя

особа -ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про

визнання рішення незаконним та його скасування,

в с т а н о в и в :

02.06.2008

Заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління по

контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі звернувся до

господарського суду міста Севастополя з позовної заявою до Орлинівської

сільської ради Балаклавського району м. Севастополя  з участю третій особи ОСОБА_1  про визнання рішення Виконавчого комітету

Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя № 4/72 від

03.04.99 року «Про передання в приватну власність земельної ділянки громадянці України

ОСОБА_1 для ведення особистого підсобного господарства в с. Орлине, вул.

Тіниста № 34-А,  площею 0,60

га»незаконним та його скасування (арк.с. 4-7).

Ухвалою

від 02.06.2008 відкрито провадження у адміністративної справі та призначено

попереднє судове засідання (арк.с. 1-3).

Ухвалою

від 17.06.2008 попереднє судове засідання відкладено на 01.07.2008 року в

зв'язку з неявкою позивача та відповідача (т.1.арк.с. 29-31).

Ухвалою

від 01.07.2008 до участі у справі залучено Виконавчий комітет Орлинівської

сільської ради Балаклавського району м. Севастополя у якості другого

відповідача, попереднє судове засідання відкладено на 15.07.2008 (т.1.арк.с.

45-47).

Ухвалою

від 15.07.2008 попереднє судове засідання відкладено на 23.07.2008 року у

зв'язку з неявкою позивача та відповідача (т.1.арк.с. 68-70).

Ухвалою

від 23.07.2008 закінчено підготовче провадження, адміністративна справа

призначена до судового розгляду (т.1.арк.с. 96-98).

Позовні

вимоги заступник прокурора обґрунтував тим, що при прийнятті рішення №4/72 від

03.04.1999 року Виконавчий комітет Орлинівської сільської ради Балаклавського

району м. Севастополя вийшов за межі повноважень, наданих законом виконавчим

органам місцевого самоврядування, чим порушив інтереси держави в особі

Управління по контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі.

Відповідач

- Орлинівська сільська рада Балаклавського району м. Севастополя позов визнала

частково, зазначив в письмових поясненнях, що земельна ділянка, що надана

ОСОБА_1, використовується нею не за призначенням. Відповідно до ч. 4 ст. 112

Кодексу адміністративного судочинства України суд не прийняв часткове визнання

адміністративного позову.

Другий

відповідач -Виконавчий комітет Орлинівської сільської ради Балаклавського

району м. Севастополя в судове засідання не з'явився, письмових заперечень на

позов не надав.

Третя

особа -ОСОБА_1 просить у позові відмовити з підстав викладених в письмових

поясненнях.

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників

сторін,  суд вважає, що позов заступника

прокурора м. Севастополя не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює

в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому

цим Кодексом та іншими законами.

Згідно

з ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва  у суді інтересів держави є наявність порушень

або загрози порушень економічних, 

політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій

(бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у 

відносинах між ними або з державою. Як було зазначено в рішенні

Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 за

конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної

прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного

процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України

інтересів держави в арбітражному суді) із

врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор

чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з

посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме

відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави,

обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган,

уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Заступник

прокурора м. Севастополя як орган уповноважений державою здійснювати відповідні

функції у спірних відносинах зазначив Управління по контролю за використанням

та охороною земель у м. Севастополі, що не відповідає діючому законодавству.

Функції  та повноваження Управління по контролю за

використанням та охороною земель у м. Севастополі як територіального органу

Держземінспекції визначені в Законі «Про державний контроль за використанням та

охороною земель»від 19 червня 2003 року N 963-IV (далі Закон) та Положенні про

Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженим

Постановою Кабінету Міністрів України N 1958 від 25 грудня 2002 р. (далі

Положення).

Суд

неодноразово зобов'язував прокурора та позивача надати письмові пояснення та

обгрунтування у чому полягають порушення інтересів управління по контролю за

використанням та охороною земель у м. Севастополі.

Але

прокурор та позивач такого обгрунтування суду не надали.

Виходячи

із змісту ст. 5 Закону Управління є спеціально уповноваженим органом виконавчої

влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно

зі ст. 6 Закону до повноважень 

спеціально  уповноваженого  органу виконавчої влади з питань земельних

ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель

зокрема належать:

а)

здійснення державного контролю за 

використанням  та охороною земель

у частині: додержання органами 

державної  влади,  органами місцевого самоврядування,  юридичними та фізичними особами вимог

земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації

права на землю; виконання вимог щодо використання земельних  ділянок 

за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в

процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у

користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок та

інше;

б)

внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними

рішень з  питань регулювання земельних

відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння

земельних ділянок у разі розробки корисних копалин та інше; припинення

будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного

законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх

наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до

закону;

в)

одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі

орендарів,  земельних ділянок документів,

матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього

завдань;

г)

видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву

земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку

проектів;

ґ)

участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за

використанням та охороною земель;

д)

вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих  земельних  

ділянок їх власникам або користувачам;

е)

вирішення інших питань відповідно до закону.

В

підпунктах 1,2,7 пункту 4 Положення зазначено, що Держземінспекція відповідно

до покладених на неї завдань в тому числі:

організує

і здійснює державний контроль за: дотриманням органами державної влади,  органами місцевого самоврядування,

підприємствами, установам, організаціями незалежно від форми власності,

громадянами України, іноземцями, особами без громадянства,  а також іноземними  юридичними 

особами земельного законодавства; дотриманням встановленого  порядку набуття і реалізації права на землю, в

тому числі на землі водного і лісового фонду; використанням земельних ділянок

відповідно до цільового призначення; дотриманням законодавства у процесі

укладання цивільно-правових угод, надання у користування,   передачі 

у власність, вилучення (викупу) земельних ділянок та інше;

вживає

в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного  законодавства,  в тому числі щодо повернення самовільно

зайнятих земельних ділянок їх   власникам

або користувачам;    

вносить

в установленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування клопотання щодо: приведення у відповідність із

законодавством  прийнятих  ними рішень з питань регулювання земельних

відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних

ділянок у разі розробки корисних копалин, 

проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням

вимог земельного законодавства; припинення будівництва та експлуатації об'єктів

у разі порушення  вимог  земельного 

законодавства  до  повного 

усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення

права  користування  земельною ділянкою відповідно до закону.

Згідно

з п. 5 Положення Держземінспекція  та

державні  інспектори  з 

контролю  за використанням  і 

охороною  земель в межах своїх

повноважень мають право: складати акти 

перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері

використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та

розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні

правопорушення, а також подавати в установленому  законодавством  порядку 

до  відповідних органів  матеріали 

перевірок  щодо  притягнення 

винних  осіб до відповідальності;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та

охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; безперешкодно

обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що

перебувають  у  власності 

та користуванні юридичних і фізичних осіб,  перевіряти документи щодо використання та

охорони  земель і дотримання вимог

земельного законодавства; у разі неможливості встановлення особи правопорушника

земельного законодавства на  місці

вчинення правопорушення доставляти його до органів внутрішніх справ  чи 

місцевих  органів виконавчої  влади 

для  складання  протоколу 

про  адміністративне

правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для

отримання   від   них 

усних  або  письмових 

пояснень  з  питань, пов'язаних з порушенням земельного

законодавства; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та

досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких

вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках,  встановлених законом, фотографування,

звукозапис, кіно- і відеозйомку як 

допоміжний  засіб  для запобігання порушенням земельного

законодавства; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання

позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і

лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно  чи тимчасово 

зайнятих  земельних  ділянок, 

строк користування якими закінчився; залучати спеціалістів органів виконавчої

влади,  підприємств, установ та

організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать

до її компетенції; отримувати в установленому законодавством порядку від

центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки

Крим, органів  місцевого  самоврядування, підприємств, установ та

організацій незалежно від форми власності і 

господарювання  документи,

матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на неї

завдань; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її

компетенції.

Виходячи

із системного аналізу вищевказаних норм права, слід зазначити, що

Держземінспекція та її територіальні органи мають право контролювати дотримання

земельного законодавства усіма органами, в тому числі органами місцевого

самоврядування юридичними та фізичними особами. Але у випадках встановлення

порушень ці органи повинні або вирішити питання про притягнення особи до

адміністративної відповідальності (як що є склад адміністративного проступку)

або звернутися до відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого

самоврядування з клопотанням щодо приведення у відповідність із законодавством  прийнятих 

ними рішень; до органів прокуратури, 

органів дізнання та досудового слідства про діяння, в яких вбачаються

ознаки злочину, а також до органів прокуратури з клопотанням про подання позову

до суду у випадках відшкодування втрат сільськогосподарського і

лісогосподарського виробництва, повернення самовільно  чи тимчасово зайнятих земельних ділянок,

строк користування якими закінчився. Діючим законодавством не надано право цим

органам в будь-який спосіб вирішувати питання щодо розпорядження землею та її

використання, в тому числі не надане право звернення до суду з питань, що

стосуються земельних правовідносин.

У

судовому засіданні позивач пояснив, що перевірок відповідача відносно виділення

виконавчим комітетом Орлинівської сільської ради земельних ділянок громадянам

не проводилось та з клопотанням до Орлинівської селищної ради він не звертався,

ніяких документів до органів прокуратури не надсилав. 

Відповідно

до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні

та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні

ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є

об'єктами права власності Українського народу. Від  імені 

Українського  народу  права власника здійснюють органи

державної  влади  та 

органи  місцевого  самоврядування  в 

межах, визначених цією Конституцією.

Згідно

зі ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про місцеве

самоврядування»розпорядження землями територіальних громад сіл, селищ та міст є

компетенцією сільських, селищних та міських рад і тільки ці органи мають

відповідні повноваження, у тому числі право на звернення до суду.

Згідно

з підпунктом 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України

позивачем у адміністративній справі є особа на захист прав, свобод та інтересів

якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт

владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до

адміністративного суду.

Управління

по контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі з підстав

зазначених вище не має відповідних повноважень, а тому не може бути позивачем у

цій справі.

На

підставі викладеного, підстав для задоволення позовних вимог не має.

Керуючись

ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства

України,   суд -

Постановив :

У

задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до

апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                        

(підпис)                                              

С.Г. Лазарев

Згідно з

оригіналом                    

Суддя                                                                                                                       С.Г.

Лазарев

11.11.2008

Постанова

складена та підписана

в

порядку частини третьої статті 160 КАС України

11.11.2008