Ухвала
від 16.04.2009 по справі 5020-6/025
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

                                                                         

      Копія

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

 16.04.2009 

                                             

Справа № 5020-6/025

 

                    Севастопольський

апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Омельченка В. А.,

суддів           Єланської О.Е. ,

 Курапової З.І.                    

 

секретар судового засідання          Галайдіна Г.І.

за участю представників сторін:

Заступник прокурора м. Севастополя

- не з'явився, про час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не

повідомив. 

представник позивача - Управління

по контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі - не з'явився,

про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про

причину неявки суд не повідомив. 

представник відповідача -

Орлинівської  сільської  ради 

Балаклавського району м. Севастополя- не з'явився, про час та місце

розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки

суд не повідомив. 

представник відповідача -

Виконавчого  комітету  Орлинівської сільської ради Балаклавського

району м. Севастополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не

повідомив. 

третя особа -

ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним

чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

розглянувши апеляційну скаргу  Заступника прокурора м. Севастополя  на постанову Господарський суд мiста

Севастополя (суддя     ) від 06.11.08  року 

по справі № 5020-6/025

за позовом           Заступника прокурора м. Севастополя (вул.

Павліченко 1, м. Севастополь, АР Крим, 99011) в інтересах держави в  особі Управління по контролю за використанням

та охороною земель у м. Севастополі (вул. Дм. Ул'янова 16, м. Севастополь, АР

Крим, 99045)

до           Орлинівської сільської ради Балаклавського

району м. Севастополя (вул. Тюкова 42,Севастополь, с.Орлине,99005)

Виконавчого комітету Орлинівської

сільської ради Балаклавського району м. Севастополя (вул. Тюкова

42,с.Орлине,99905)

3-тя особа:  ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Про визнання рішення незаконним та

його скасування

                                                           

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.

Севастополя від 06 листопада 2008 року по справі № 5020-6/025 в задоволені

позову Заступника Прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі

Управління по контролю за використанням та охороною земель в м. Севастополі до

Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя, виконавчого

комітету Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя, за

участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання рішення виконавчого комітету  Орлинівської сільської ради Балаклавського

району м. Севастополя № 4/72 від 03.04.1999 року незаконним та його скасування,

відмовлено.

В основу постанови покладений

висновок суду про те, що Управління по контролю за використанням та охороною

земель в м. Севастополі не є належним позивачем по справі.

З даною постановою суду не

погодився Заступник Прокурора м. Севастополя та звернувся до Севастопольського

апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить

Постанову Господарського суду м. Севастополя від 06 листопада 2008 року по

справі № 5020-6/025 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої

інстанції.

В основу доводів апеляційної скарги

покладено порушення судом першої інстанції норм матеріального закону.

Зокрема, апелянт вважає

неправомірним незастосування до виниклих між сторонами правовідносин положень

ч. 5 ст. 121 Конституції України, ст.. 2, 5, п. а ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про державний

контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну інспекцію

з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Постановою КМУ

від 25.12.02р. за № 1958.

          Ухвалою Севастопольського

апеляційного адміністративного суду від 

12.01.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною

скаргою  Заступника прокурора  м. Севастополя.

Ухвалою Севастопольського

апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009  року 

справа  призначена  до 

апеляційного розгляду  на  16.04.2009 року о 14 годині 10 хвилин. 

В судове засідання, призначене на

16.04.2009 року,   прокурор , позивач,

відповідачі та третя особа  явку

уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного

розгляду справи повідомлялися  належним

чином та своєчасно, про причини не явки суд не сповістили.

Згідно з частиною четвертою статті

196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове

засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином

повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає

судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло

представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді

адміністративної справи.

При викладених обставинах,

враховуючи те, що сторони  викликались в

судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу

у відсутність представників  позивача та

відповідача прокурора та третьої особи.

При повторному розгляді справи в

порядку ст.. 195 КАС України, судова колегія встановила наступне.

Рішенням виконавчого комітету

Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя № 4/72 від

03.04.1999 року громадянці України ОСОБА_1 передана в приватну власність

земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства вАДРЕСА_1,

площею 0,060 га.

Заступник прокурора, вважаючи, що

виконавчий комітет Орлинівської сільської ради Балаклавського району м.

Севастополя при прийняття рішення вийшов за межі наданих йому законом

повноважень, чим порушив інтереси держави в особі Управління по контролю за

використанням та охороною земель у м. Севастополі, звернувся до суду з позовом

про визнання вищевказаного рішення незаконним та скасування.

Судова колегія вважає, що

апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних

підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 60 КАС України

прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в

порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати

представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36-І Закону

України «Про прокуратуру»підставою представництва у суді інтересів держави є

наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших

державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або

юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Зі змісту рішення Конституційного

суду України від 08.04.1999р. (справа про представництво прокуратурою України

інтересів держави в арбітражному суді) вбачається, що прокурор чи його

заступник у кожному конкретному випадку постійно визначає, з посиланням на

законодавство, підстави подання позову, чому саме відбулося чи може відбутися

порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній

заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою

здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Апелянт зазначив Управління по

контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі як орган,

уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Між тим, функції та повноваження

Управління по контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі як

територіального органу Держземінспекції визначені в Законі України «Про

державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.03 р. №

963-ІV.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про

державний контроль за використанням та охороною земель»Управління є спеціально

уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державного контролю за

використанням та охороною земель.

Статтею 6 Закону України «Про

державний контроль за використанням та охороною земель» визначено коло

повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань

земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною

земель.

Пп. 1,2,7 п. 4 Затвердженого

Постановою КМУ від 25 грудня 2002 р. № 1958 Положення «Про Державну інспекцію з

контролю за використанням і охороною земель»визначений перелік покладених на

Держземінспекцію завдань.

П. 5 Затвердженого Постановою КМУ

від 25 грудня 2002 р. № 1958 Положення «Про Державну інспекцію з контролю за

використанням і охороною земель»визначені права Держземінспекції та державних

інспекторів з контролю за використанням і охороною земель.

Отже, виходячи з вищевикладених

положень законодавства, Держземінспекція та її територіальні органи мають право

контролювати дотримання земельного 

законодавства усіма органами, в т.ч. органами місцевого самоврядування,

юридичними та фізичними особами.

Дослідивши зафіксовані в

вищевикладених нормах закону приписи, судова колегія погоджується з висновком

суду першої інстанції про те, що у випадку встановлення порушень земельного

законодавства при здійсненні своїх повноважень по контролю, законодавчо прямо

передбачено способи реалізації Держземінспекцією та її територіальними  органами своїх контрольних повноважень, а

саме:  вони повинні або вирішити питання

при притягнення особи до адміністративної відповідальності (якщо є склад

адміністративного проступку) або звернутися до відповідних органів виконавчої

влади чи органів місцевого самоврядування з клопотанням щодо приведення у

відповідність із законодавством прийнятих ним рішень; до органів прокуратури,

органів дізнання та досудового слідства з приводу діянь, в яких вбачаються

ознаки злочину, а також до органів прокуратури з клопотанням про подання позову

до суду у випадках відшкодування витрат сільськогосподарського та

лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих

земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Діючим законодавством не надано

право цим органам будь-яким іншим способом вирішувати питання щодо

розпорядження землею та її використанням, в т.ч. не надано право звернення до

суду з питань, що стосуються земельних правовідносин.

В той же час, відповідно до ст. 104

КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до

адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.. 19 Конституції

України органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах

повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами

України.

Крім того, в силу п. 8 ст. 3 КАС

України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано

адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних

повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до

адміністративного суду.

Як свідчать матеріали справи,

позивач не здійснював перевірок відповідача щодо виділення ОСОБА_1. земельної

ділянки, з клопотанням до Орлинівської сільської ради не звертався, як і не

звертався та ніяких документів не надавав до органів прокуратури.

Згідно зі ст. 13. Конституції

України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси,

які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального

шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності

Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють

органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених

цією Конституцією.

Згідно зі ст.. 12 Земельного

кодексу України та ст.. 26 Закону України «Про місцеве

самоврядування»розпорядження землями територіальних громад сіл, селищ та міст є

компетенцією відповідних сільських, селищних, міських рад і тільки ці органи

мають відповідні повноваження, у т.ч. право на звернення до суду.

Судова колегія, встановивши факт,

що Управління по контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі

з підстав, зазначених вище, не має відповідних повноважень, та зіставивши даний

факт з приписом положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України, погоджується з висновком

суду першої інстанції стосовно того, що позивач у даній справі не є належним,

адже його права спірним рішенням жодним чином не порушені.

Водночас, судова колегія вважає за

необхідне зазначити, що відповідно до ст.. 19 Закону України «Про

прокуратуру»предметом  нагляду  органів прокуратури за додержанням і

застосуванням законів є, зокрема,  

відповідність   актів, які

видаються всіма органами, підприємствами, 

установами,  організаціями та посадовими

особами, вимогам Конституції України  та

чинним законам.

В силу ч. 1 ст.. 20 даного Закону

України  При виявленні порушень закону

прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право

опротестовувати, в тому числі, акти виконавчих органів місцевих Рад,

підприємств, установ,

організацій, громадських об'єднань,

а також рішення і дії посадових  осіб.

В силу положень ст. 159 КАС  України судове рішення повинно бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм

матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є

рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в

адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в

судовому засіданні.

За таких обставин справи,  судова колегія приходить до висновку, що суд

першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення

з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для

його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1

ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд, -

                                       

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Заступника

Прокурора м. Севастополя залишити без задоволення, а постанову Господарського

суду м. Севастополя від 06 листопада 2008 року по справі № 5020-6/025  залишити без змін.                              

                    Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення

згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства

України.

          Ухвалу  може бути оскаржено в порядку статті 212

Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга

на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду

України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням

суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі

складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з

дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя         

підпис                             

В.А.Омельченко

Судді          

підпис                              

О.Е.Єланська

  підпис                               З.І.Курапова

 

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                                      

В.А.Омельченко

СудСевастопольський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.04.2009
Оприлюднено22.10.2009
Номер документу5076832
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —5020-6/025

Ухвала від 16.04.2009

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Омельченко В.А.

Постанова від 17.03.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Лазарев С.Г.

Постанова від 06.11.2008

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Лазарев С.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні