Постанова

від 01.11.2006 по справі 12/352-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/352-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 листопада 2006 р.                                                                                Справа № 12/352-06

за позовом Селянського фермерського господарства «Вишня» (22525 Вінницька обл., Липовецький р-н, вул. Визволення, 49, ідент. код 20114361)

до   Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції (22525, Вінницька обл., м. Липовець, вул. Леніна, 85-а)

про  скасування рішення № 0000132301/0 від 02.03.2006 р.

Суддя                                        М. Кожухар

Секретар судового засідання  Т. Геєчко

Представники:

позивача       - Марчук В.С. –голова СФГ

відповідача   -  Годун К.О., Кривонос І.Г. -  за дорученням

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов про скасування рішення Липовецької МДПІ № 0000132301/0 від 02.03.2006 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 135500 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що в господарстві немає бухгалтера, каси та не велася касова книга, а відтак до нього не може бути застосовано штрафні санкції за неоприбуткування готівки по касовій книзі.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що дійсно з 2003 по 2005 рік господарством отримано з банку 27100 грн. готівкових коштів, але фермерське господарство не повинно здійснювати оприбуткування отриманих з банку коштів, разом з тим ним на свій розсуд велася касова книга, яка перевіряючим не досліджувалася. Касову книгу позивач надав суду для огляду в судовому засіданні. Касова книга оглянута, її копія  долучена до матеріалів справи).

        Відповідач у відзиві № 3988/10/10-004 проти позову заперечив, посилаючись на правомірність застосованих штрафних санкцій.

        Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, а також пояснив, що касова книга перевіряючому не надавалась, оскільки на момент перевірки вона була відсутня, що крім акту перевірки стверджується письмовим поясненням  голови СФГ Марчука, наданим начальнику Липовецької МДПІ 28.02.2006 р. (оригінал пояснення пред'явлений суду, його дійсність підтверджена головою СФГ Марчуком В.С. в судовому засіданні, що зафіксовано протоколом судового засідання).

        З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

        Податковим інспектором Липовецької МДПІ здійснено комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства селянським фермерським господарством «Вишня»за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р.

        Наслідки перевірки оформлено актом № 4/23-20114361 від 28.02.2006 р.

        Перевіркою зокрема встановлено, що СФГ «Вишня»у перевірений період не велась касова книга для обліку операцій з готівкою в національній валюті. У той же час за цей період господарством по чековій книжці отримано з банку 27100 грн. готівки, яка не оприбуткована в касу підприємства.

         За це порушення на підставі акту перевірки винесено оскаржуване позивачем рішення № 0000132301/0 від 02.03.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 135500 грн. відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

         Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

   Виходячи з п. 1-1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.02.2001  N 72 (що втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 637 від 15.12.2004 ), а також преамбули та п. 1-1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004  N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, що діє з 15.02.2005 р.) правила цих Положень поширюються  на  підприємства незалежно від  їх організаційно-правових форм і форм власності, крім тих, що безпосередньо зазначені у названих пунктах Положень, а також на підприємців, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті.

        Тобто правила ведення касових операцій стосуються фермерських господарств також.

           Відповідно до 2.10  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.02.2001  N 72 (що втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 637 від 15.12.2004 ), уся готівка,  що надходить  до  кас  підприємств,  має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

         Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004  N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, що діє з 15.02.2005 р. встановлено, що уся готівка,  яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

         Розділом 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у редакції, що діяла до 14.02.2005 р. та тієї, що діє після зазначеної дати, передбачено, що з  метою  забезпечення  здійснення  розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу, а його керівники мають обладнати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку. Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі. Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

        Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що за неоприбуткування, неповне або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб та громадян –суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої, несвоєчасно оприбуткованої суми.

         Позивач підтверджує викладені в акті перевірки обставини щодо отримання з банку готівки по чековій книжці в сумі 27100 грн. за період з 11.02.2003 р. по 03.10.2005 р. по зазначених в акті чеках (а.с. 23), що зафіксовано протоколом судового засідання. Тому ці обставини відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не потребують доказування перед судом.

         Доводи позивача щодо оприбуткування отриманих коштів у встановленому порядку у день їх надходження до каси підприємства спростовуються текстом позовної заяви та письмовим поясненням голови фермерського господарства, наданим начальнику Липовецької МДПІ 28.02.2006 р. Надана позивачем для огляду касова книга, копія якої долучена до матеріалів справи, також не підтверджує оприбуткування отриманої готівки у день її надходження в касу господарства.

          Разом з тим, передбачена Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»штрафна санкція є адміністративно-господарською санкцією, на застосування якої поширюються правила ст. 250 Господарського кодексу України.

          Відповідно до названої норми Господарського кодексу України адміністративно-господарські     санкції    можуть    бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня  виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

          Виходячи з наведеного та дати прийняття рішення про застосування штрафних санкцій (02.03.2006 р.), суд вважає правомірним  застосування штрафних санкцій лише стосовно неоприбуткування позивачем суми 5000 грн., одержаних 03.10.2005 р., тобто в сумі 25000 грн. Решта штрафних санкцій застосована до позивача з порушенням правил ст. 250 Господарського кодексу України.

          А відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині застосування штрафних санкцій на 110500 грн.           

          Керуючись   розділом УП, ст.ст. 2, 7, 71, 72 ч.3, 86, 94 ч. 1, 158, 160, 162, 163, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати протиправним та скасувати рішення Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000132301/0 від 02.03.2006 р. в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 110500 грн.

          Відмовити в задоволенні позову щодо скасування рішення Липовецької МДПІ № 0000132301/0 від 02.03.2006 р. в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 25000 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Селянського фермерського господарства «Вишня» (22525 Вінницька обл., Липовецький р-н, вул. Визволення, 49, ідент. код 20114361) 1,7 грн. витрат на сплату державного мита.

          Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                                                           М. Кожухар