Ухвала

від 20.03.2007 по справі 12/352-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/352-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" березня 2007 р.                                                           Справа № 12/352-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: Годун К.О. (довіреність від 19.03.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Вінницької області

від "01" листопада 2006 р.  у справі   

за позовом селянського фермерського господарства "Вишня" (с.Зозів Липовецького району Вінницької області)

до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції (м.Липовець Вінницької області)

про скасування рішення Липовецької МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132301/0 від 02 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року селянське фермерське господарство "Вишня" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про скасування рішення Липовецької МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій  №0000132301/0 від 02 березня 2006 року.

Постановою господарського суду Вінницької області від 01 листопада 2006 року у справі №12/352-06 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Липовецької МДПІ №0000132301/0 від 02 березня 2006 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 110 500,00 грн.

Відмовлено в задоволенні позову щодо скасування рішення Липовецької МДПІ №0000132301/0 від 02 березня 2006 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 000,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь селянського фермерського господарства "Вишня" 1,70 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Липовецька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на порушення норм матеріального права та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в правовідносинах стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", органи державної податкової служби не є суб'єктом наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснюють організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, а тому відповідно до ст.4 Господарського кодексу України зазначені відносини не є предметом регулювання Господарського кодексу України, відповідно і застосування положень ст. 250 цього Кодексу до спірних правовідносин є безпідставним.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав, його представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.

Задовольняючи позов частково, господарський суд Вінницької області виходив з того, що  штрафні санкції в розмірі 110 500,00 грн. застосовано до позивача з порушенням ст. 250 Господарського кодексу України, а саме за період понад один рік з дня вчинення правопорушення. Відмовляючи в решті позову, суд вважав правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 000,00 грн. за неоприбуткування ним суми 5000,00 грн., одержаних 03.10.2005 року.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.

Липовецькою МДПІ здійснено комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства селянським фермерським господарством "Вишня" за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року, про що складено акт №4/23-20114361 від 28.02.2006 року (а.с.7-28).

Перевіркою серед іншого встановлено, що СФГ "Вишня" у перевіряємий період не велась касова книга для обліку операцій з готівкою в національній валюті і у період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року господарство по чековій книжці отримало з банку     27 100,00 грн. готівки, яка не була оприбуткована в касу підприємства.

На підставі вищевказаного акта Липовецькою МДПІ прийнято рішення №0000132301/0 від 02 березня 2006 року, яким на підставі п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" до СФГ "Вишня" застосовано  штрафні (фінансові) санкції у розмірі 135 500,00 грн. (а.с. 6).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку про її необґрунтованість. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001 року №72 (втратила чинність на підставі постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року ) уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

П.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320,  що діє з 15.02.2005 року, встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Як передбачено р.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у редакції, що діяла до 14.02.2005 р. та тієї, що діє після зазначеної дати, з  метою  забезпечення  здійснення  розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу, а його керівники мають обладнати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку. Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі. Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

Згідно ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що за неоприбуткування, неповне або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої, несвоєчасно оприбуткованої суми.

Факти отримання СФГ "Вишня" готівки по чековій книжці з банку в сумі             27 100,00 грн. за період з 11.02.2003 року по 03.10.2005 року та неоприбуткування її в касі господарства підтверджуються матеріалами справи, доказів на спростування порушень позивачем не надано, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту порушення правил ведення касових операцій.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.  Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Згідно статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про ведення касових операцій не являються одним із видів податків і зборів, не належать до категорії податкового зобов'язання, місцевим господарським судом вірно визначено, що дані санкції є адміністративно-господарськими санкціями за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим на вказані правовідносини поширюється дія Господарського кодексу України.

Відповідно  до частини 1 статті 241 Господарського кодексу України сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно - господарський штраф.

Статтею 239 цього Кодексу цей штраф віднесено до групи адміністративно - господарських санкцій, які застосовуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання, котрі порушили правила здійснення господарської діяльності.

Згідно статті 250 Господарського кодексу України адміністративно - господарської санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавством.

Штрафні (фінансові) санкції згідно рішення №0000132301/0 від 02 березня 2006 року в розмірі 110 500,00 грн. застосовано Липовецькою МДПІ за порушення, які допущено позивачем у період з 01.01.2003 року по 23.02.2005 року, тобто без врахування річного строку, встановленого статтею 250 ГК України.

З огляду на викладене, при вирішенні спору у даній справі господарський суд першої інстанції правильно застосував статтю 250 Господарського кодексу України та правомірно вважав, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110 500,00 грн., які за своєю суттю є адміністративно - господарськими санкціями, здійснено контролюючим органом поза межами граничного строку застосування вказаних санкцій, встановлення вищевказаною нормою, у зв'язку з чим прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За неоприбуткування позивачем суми 5 000,00 грн., одержаної з банку 03.10.2005 року, штрафні санкції в розмірі 25 000,00 грн. застосовано до позивача відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням встановленого строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.

За таких обставин, постанова господарського суду Вінницької області від         01 листопада 2006 року у справі №12/352-06 прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від                                   01 листопада 2006 року  - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.

1- в справу

2-3- сторонам

4- в наряд