Ухвала

від 26.10.2012 по справі 2а/0570/9532/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року справа №2а/0570/9532/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Карпушової О.В., секретар судового засідання Тюмер А.Г., за участю представника позивача Жукова А.О., представників відповідача ОСОБА_1., Медведєва М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/9532/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Моріон» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу від 02.07.2012 р. № Ю-29 ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу від 02.07.2012 р. № Ю-29.

В позові зазначив, що 02.07.2012 р. відповідачем на підставі акту планової перевірки № 03-18/233 від 27.06.2012 р. складено вимогу про сплату боргу № Ю-29, відповідно якої позивач повинен сплатити недоїмку в сумі 518 005,23 грн. Згідно акту планової перевірки № 03-18/233 від 27.06.2012 р. відповідач встановив факти реалізації ювелірних виробів, за якими не нараховано та не сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97 встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, є суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння. Проте, позивач при здійсненні оптової торгівлі ювелірними виробами не застосовував реєстратор розрахункових операцій, оскільки усі розрахунки за товар здійснювались у безготівковій формі, яка не передбачає видачу покупцю касового чеку.

Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій оптової торгівлі ювелірними виробами передбачена законодавством лише у випадках готівкових розрахунків за товар, які використовуються у роздрібній торгівлі, за наслідками яких покупцю видається відповідний касовий чек.

Також, відповідачем у вимозі та акті перевірки невірно розраховано розмір недоїмки, оскільки не враховано, що певну частину реалізованих позивачем виробів склали обручки, при продажі яких. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується.

Згідно ДСТУ 3375-96 «Вироби золотарські. Терміни та визначення», ювелірні вироби -

це вироби культурно - побутового призначення з коштовних металів, із застосуванням коштовних металів, вироби з не коштовних металів в разі застосування різних видів художньої обробки, вироби із матеріалів, що імітують коштовні метали, високохудожні вироби з каменю, вдалину, рогу, кості. Тобто, ювелірні вироби - це не обов'язково вироби з дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, але й біжутерія. Частину реалізованих позивачем ювелірних виробів складала біжутерія, з реалізації якої збір на обов'язкове державне пенсійне страхування також не сплачується. Відповідач робив розрахунок недоїмки на підставі банківських виписок, проте, з них неможливо відокремити вартість реалізованих обручок та/або біжутерії, тому здійснив розрахунок недоїмки, розмір якої не відповідає реальному обсягу вартості реалізованих ювелірних виробів.

Крім того, відповідач зробив розрахунок суми недоїмки за період з 2002 по 2012 роки, що також не відповідає нормам законодавства України. За загальним правилом, строк позовної давності складає три роки. Отже, розрахунок суми недоїмки повинен здійснюватися за період з травня 2009 по травень 2012 року. Відповідач не мав права направляти позивачу вимогу про сплату боргу, оскільки вимога надсилається лише у випадках, пов'язаних зі сплатою страхових внесків або фінансових санкцій (штрафів) та пені. Але право на прийняття вимоги не розповсюджується на правовідносини пов'язані зі сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, оскільки внески та збір є різними своєю юридичною природою видами платежів.

Також, позивач послався на приписи Податкового кодексу України, який регулює, у т. ч. відносини пов'язані зі сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій оптової торгівлі ювелірних виробів. Зазначив, що для операцій які не передбачають видачі покупцю касового чеку законодавством не встановлено строк та порядок обчислення збору, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату збору. Отже, позивач не зобов'язаний сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій оптової торгівлі ювелірними виробами.

Вважає, що різне трактування сторонами норм Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій свідчить про наявність двох протилежних тлумачень зобов'язань позивача зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій оптової торгівлі ювелірними виробами. В цьому випадку до спірних правовідносин повинні застосовуватись норми п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, щодо презумпції правомірності рішення платника збору в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно - правового акта припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платника збору. В цьому випадку рішення повинно прийматися на користь позивача. Просить скасувати вимогу про сплату боргу від 02.07.2012 р. № Ю-29.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/9532/2012 позов задоволено.

Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про сплату боргу від 02.07.2012 р. № Ю-29.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Моріон» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не може вважатися недоїмкою зі страхових внесків, отже, відповідач щодо такого збору взагалі не мав повноважень приймати обов'язкову для виконання вимогу.

Відповідач з постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляції зазначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки Закон не передбачає виключень з одного виду торгівлі, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у тому числі є й ті, які здійснюють оптову торгівлю.

Об'єктом оподаткування для платників збору є вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння. Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 не зазначає, що касовий чек це єдиний доказ продажу ювелірних виробів. Касовий чек - є документом, який підтверджує продаж ювелірного виробу.

Підставою для донарахування збору від реалізації ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каменя були банківські виписки. Позивачем під час перевірки не надано представнику управління накладних та від пояснень головний бухгалтер відмовився. Отже розрахована сума утворилась з тих документів, які під час перевірки були надані позивачем.

Згідно п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування" № 1058-VI, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується на фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

13.06.2012 р. відповідачем на підставі направлення проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Моріон» (код ЄДРПОУ 31906831) щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний Фонд (а.с.74).

За наслідками перевірки відповідачем складений акт №03-18/233 від 27.06.2012 р. (а.с. 8-27), в якому зазначені факти реалізації ювелірних виробів, за якими не нараховано та не сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. На підставі акту, 02.07.2012 р. відповідачем складено вимогу про сплату боргу № Ю-29, відповідно до якої позивач повинен сплатити недоїмку в сумі 518 005,23 грн. (а.с.28).

Згідно з актом перевірки вимога про сплату боргу № Ю-29 518 005,23 грн. складена у зв'язку зі здійсненням позивачем торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, що є підставою для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно додатку № 13 до акту вказаний збір нарахований виходячи із загального обсягу реалізації товару (а.с.62-73).

Позивачем надані накладні та банківські виписки, з яких вбачається оптова торгівля ювелірними виробами, включаючи обручки (а.с.48-55).

Представник відповідача та допитана в якості свідка ОСОБА_1., яка брала участь у проведенні перевірки позивача в суді 1 інстанції показали, що, підставою для донарахування збору від реалізації ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каменя стали банківські виписки, оскільки позивачем під час перевірки не надано представнику управління накладних та від пояснень головний бухгалтер відмовився.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР визначено порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 6 ст. 1 вказаного Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння. За приписами п. 5 ст. 2 цього Закону об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740 затверджений Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок).

Згідно з п. 6 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, є підприємства і організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що збір на обов'язкова державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота сплачується в розмірі п'яти відсотків вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

При цьому у пункті 9 Порядку прямо зазначено, що документом, що підтверджує продаж ювелірного виробу із золота, платини і дорогоцінного каміння, є касовий чек, що видається покупцеві, в якому сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до загального податку, що сплачується під час купівлі товару. Платники цього збору, зазначені у пункті 6 цього Порядку, ведуть бухгалтерській облік суми збору шляхом відокремлення від суми загального податку, яка відповідає збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вказані норми Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем помилково визначений об'єкт оподаткування, оскільки для нарахування збору обрана вартість реалізованих ювелірних виробів із золота, включаючи обручки, що суперечить вказаному закону.

З норм Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій вбачається, що за відсутністю касового чеку, що видається покупцеві, здійснення оптової торгівлі ювелірними виробами не тягне нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, за наведеними підставами, нарахування відповідачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за наслідками перевірки позивача згідно з актом № 03-18/233 від 27.06.2012р. в сумі 518 005,23 грн. прямо суперечить спеціальним нормам законодавства щодо нарахування такого збору.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної лади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, прийняття органом пенсійного фонду України вимоги було передбачено ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 оку № 1058-ІУ, яка в редакції, що діяла до 01.01.2011 р., містила наступні приписи:

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Також суд враховує, що 1 січня 2011 року набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 8 липня 2010 року, яким зі статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року виключені з першої по дев'яту частини.

При цьому статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ передбачено наступне:

1. Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її спату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відповідач мав право приймати вимогу лише у разі наявності у позивача недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, після 01.01.2011р. - також у разі наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, заборгованість зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не може вважатися недоїмкою зі страхових внесків, отже, відповідач щодо такого збору взагалі не мав повноважень приймати обов'язкову для виконання вимогу.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/9532/2012, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 26.10.2012 р.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Карпушова