Постанова

від 16.11.2006 по справі а17/334-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/334-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.11.06р.

Справа № А17/334-06

За позовом Закритого акціонерного товариства “Орджонікідзевська автобаза”, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00007782301/0 від 23.08.2006р.  

                                                                                              Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                      Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Данилюк С.І., паспорт серія АЕ № 849521, виданий Нікопольським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, директор;

від відповідача: Каратєєв Ю.А., довіреність № 2000/10-023 від 17.03.2005р., старший державний податковий інспектор; Клоченко І.А., довіреність №8200/10-023 від 15.10.2006р., в. о. начальника відділу.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство “Орджонікідзевська автобаза” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції (у подальшому —відповідач) №0000782301/0 від 23.08.2006р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139784,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було неправомірно застосовано п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ”), оскільки позивач не здійснював безоплатної передачі товару, що підтверджується договором купівлі-продажу і банківські виписки. Крім того, позивач посилається на те, що несплата податку на додану вартість у сумі 2960,67 грн. була встановлена попереднім актом перевірки і, відповідно, вказана сума була сплачена позивачем добровільно ще у вересні 2004р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що позивачем було занижено податок на додану вартість у жовтні 2004р. на суму 93189,42 грн. внаслідок здійснення операції з безоплатної передачі товару —комплексу марганець кого гаражу, оскільки податкові накладні було виписано, але ні на розрахунковий рахунок, ні до каси позивача не надходили грошові кошти від ТОВ “Орсон”.

У судовому засіданні 16.11.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.03.2006р., за результатами якої був складений Акт від 10.08.2006р. №199/23-118.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем п. 4.2 ст. 4, п. 7.1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого податок на додану вартість у жовтні 2004р. було занижено на суму 93189,42 грн. (90228,76 + 2960,66).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 23.08.2006р. №0000782301/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139784,42 грн., у тому числі 93189,42 грн. — основний платіж, 46594,71 грн. —штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:

–          18.10.2004р. між позивачем (продавець) і фізичною особою Герасіним Олександром Миколайовичем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений нотаріально;

–          відповідно до п. 1 вказаного договору продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення та обладнання, що знаходяться в м. Марганці Дніпропетровської області по вул. Загородна, 1, та складаються з залізобетонних боксів для вантажних автомобілів, майданчику для стоянки автомобілів з обладнанням і огородження;

–          вказане підтверджується також Довідкою Марганецького бюро технічної інвентаризації від 16.08.2006р. №463;

–          згідно з п. 3 зазначеного договору продаж об'єктів здійснюється за ціною, що становить з урахуванням індексації вартості нерухомого майна  47000,00 грн.;

–          Герасін О.М. здійснював оплату за Договором купівлі-продажу нежилого приміщення наступним чином:

–          17764,00 грн. —авансовий платіж за основні засоби згідно договору, що підтверджується меморіальним ордером від 15.06.2004р.;

–          6900,00 грн. —платіж за комплекс марганецького гаражу і вмонтованого обладнання, що підтверджується банківською випискою АППБ “Аваль” від 17.09.2004р.;

–          3000,00 грн. —платіж за комплекс марганецького гаражу і вмонтованого обладнання, що підтверджується банківською випискою АППБ “Аваль” від 22.09.2004р.;

–          19336,00 грн. —платіж за комплекс марганецького гаражу і вмонтованого обладнання, що підтверджується банківською випискою АППБ “Аваль” від 21.10.2004р.;

–          слід зазначити, що продаж нежилого приміщення - марганецького гаражу здійснювався на підставі Дозволу на реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі, від 29.09.2004р., протоколу №4 засідання правління позивача від 17.08.2004р. та наказу директора позивача вд 19.09.2004р. №13;

–          відповідно до Звіту з експертної оцінки майна, ща належить позивачу і розташовано за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Загородна, 1, експертна оцінка вартості об'єктів, що були продані позивачем, становить 47000,00 грн.;

–          перевірка була проведена відповідачем на підставі Повідомлення №40 про проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства позивача, яке було надіслано позивачеві листом №4721/10/23-120 від 11.07.2006р.;

–          актом перевірки було встановлено, що згідно податкових накладних від 30.09.2004р. та від 17.10.2004р. ТОВ “Орсон” придбав у позивача комплекс марганець кого гаражу, але грошові кошти від ТОВ “Орсон” на користь позивача не надходили, тобто здійснена операція з безоплатної передачі товару, внаслідок чого у жовтні 2004р. позивач занизив податкові зобов'язання з ПДВ на суму 90228,76 грн.;

–          також актом перевірки було встановлено, що у жовтні 2004р. позивачем було безпідставно зменшено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2960,66 грн.;

–          попереднім актом про результати документальної планової перевірки позивача за період діяльності з 01.01.2003р. по 01.07.2004р. №120/230/21894562 від 25.08.2004р. було виявлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зокрема, на суму 2960,67 грн.;

–          відповідно до довідки позивача і платіжного доручення №34 від 17.09.2004р. позивач сплатив суму донарахованого ПДВ у розмірі 4373,54 грн., у тому числі 2960,67 грн.;

–          з пояснень позивача вбачається, що податкові накладні №46 від 30.09.2004р. і №50 від 17.10.2004р. були оформлені ним помилково, оскільки у дійсності покупцем комплексу —марганецького гаражу була фізична особа, а не ТОВ “Орсон”;

–          при цьому матеріали справи свідчать, що сума податку на додану вартість (3222,64 + 4610,66) з суми продажу вказаного комплексу 47000,00 грн., була віднесена  до складу податкових зобов'язань з ПДВ.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону “Про ПДВ” податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону “Про ПДВ” поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону “Про ПДВ” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-          або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-          або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дійсно був укладений договір купівлі-продажу нежилого майна, на підставі якого на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 47000,00 грн.

Таким чином, твердження відповідача про необхідність застосування звичайних цін при визначенні суми ПДВ при здійсненні операції з безоплатної передачі товарів з посиланням на п. 4.2 ст. 4 Закону “Про ПДВ”, є необґрунтованими, оскільки операція, здійснена позивачем відповідає визначенню операції з поставки товарів, зазначеному в п. 1.4 ст. 1 Закону “Про ПДВ”.

У відповідності з ч. ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У порушення наведеної норми відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що позивач здійснив операцію з безоплатної передачі товарів. Той лише факт, що позивач не отримав грошових коштів саме від ТОВ “Орсон” не може бути підставою для нарахуваання ПДВ за умов наявності належних доказів отримання таких коштів від фізичної особи.

Також матеріалами справи спростовуються твердження відповідача про відсутність висновку експертної оцінки.

Таким чином, донарахування позивачеві ПДВ у розмірі 90228,76 грн., виходячи з розміру залишкової (балансової) вартості марганецького гаражу, є необгрунтованим.

Стосовно донарахування відповідачем суми ПДВ у розмірі 2960,66 грн. суд також вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі з огляду на наступне.

Матеріали попередньої перевірки позивача, подані останнім у матеріали справи, свідчать про те, що факт заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2960,66 грн. був встановлений відповідачем і відображений в акті перевірки, а також про те, що вказана сума ПДВ була добровільно сплачена позивачем.

У порушення ч. ч. 2, 4 ст. 71 КАС України відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що недоїмка з податку на доадну вартість не була погашена позивачем після здійснення попередньої перевірки.

Вказане свідчить про те, що висновки акту перевірки стосовно донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є необгрунтованими і недоведеними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2006р. №0000782301/0 винесене відповідачем неправомірно і має бути визнане недійсним у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

П о с т а н о в и в :

Позов Закритого акціонерного товариства “Орджонікідзевська автобаза” задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.08.2006р. № 0000782301/0, яким Закритому акціонерному товариству “Орджонікідзевська автобаза” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139784,13 грн., у тому числі 93189,42 грн. —основний платіж, 46594,71 грн. —штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Орджонікідзевська автобаза” (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул.. Партизанська, 1, пот/рахунок 26000831820100 в ДОД АПБ Аваль, м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код 21894562) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

27.11.2006р.