Ухвала

від 01.11.2012 по справі 2н-925/12

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

№ 2н-925/2012 р.

У Х В А Л А

01 листопада 2012 року суддя Ленінського районного суду м.Луганська Бугера О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»звернулося до суду із про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 .

Пред'явлена заява ухвалою суду від 08.10.2012 року була залишена без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України із викладенням підстав до цього.

Для усунення цих недоліків був установлений п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду і роз'яснений порядок повернення позовної заяви.

В установлений судом строк заявник подав заяву про усунення деяких недоліків за заявою, але вивчивши матеріали вважаю, що вона підлягає відмовленню у прийнятті.

У відповідності до ст.96 ЦПК України вимоги, за якими може бути видано судовий наказ: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб; 5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про видачу судового наказу якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності -така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011 року, ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.

Таким чином. у зв'язку з тим, що з наданих заявником документів вбачається пропуск позовної давності та враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, вимога щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2004 року по 01.07.2012 року у сумі 764,85 гривень не може бути визнана судом безспірною та як наслідок цього, не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження у зв'язку із наявністю спору про право. З наданої до позову зворотної відомості не зрозуміло з чого складається спірна заборгованість та за який саме період вона утворилась. Сам заявник вказує, що боржник частково сплачує послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Тому вважаю, що існує спір про право.

Приймаючи рішення про неможливість часткового задоволення вимог, зазначених у заяві про видачу судового наказу, суд не знаходить підстав для застосування норм ч.5 ст.100 ЦПК України щодо можливості постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині вимог, які не підлягають розгляду у порядку наказного провадження, оскільки норми даної статті не можуть бути застосовані при наявн6ості спору про право.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011 р., наявність спору про право (п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Крім того, згідно п.13 вищезазначеної Постанови Пленуму, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, заявником не надано відповідних рішень стосовно затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, а також документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, хоча в ухвалі суду від 08.10.2012 року це було визначено у якості недоліків.

Дані обставини позбавляють суд можливості зробити однозначний та безспірний висновок щодо виникнення у заявника права вимоги за судовим наказом та відсутності спору про право.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України, cуддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

За таких обставин, cуддя вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Роз'яснити заявнику право на звернення до суду у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

СУДДЯ: О.В.Бугера