Постанова

від 26.10.2012 по справі 2а/1270/7450/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №5.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7450/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю :

представника позивача - Решетова Б.П.

представників відповідача - Савченкової Т.В.

Хрипко І.В.

від третьої особи - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» до Луганської митниці держаної митної служби України, головного управління державної казначейської служби України в Луганській області про визнання противоправними дій, про визнання противоправним та скасування рішення

26 вересня 2012 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Луганської митниці держаної митної служби України, головного управління державної казначейської служби України в Луганській області про визнання противоправними дій, про визнання противоправним та скасування рішення.

26 жовтня 2012 року у судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГТЕХНОСЕРВІС" відповідно до контракту поставки № 29/58/2010 від 09.09.2010 року здійснюється ввезення на територію України кондитерської продукції під торговельною маркою „Невский кондитер", виробником якої є ООО „Невский кондитер Белинский" (Российская Федерация), а Поставщиком - ООО „Зенит" (Российская Федерация, Пензенская область, г. Пенза).

Підприємством на територію України ввозяться таки товари:

- товар за кодом 1704907100 (льодяникові карамелі в асортименті, без вмісту какао, без жирових добавок,звареного цукру:без начинки);

- товар за кодом 1806901900 (шоколадні цукерки без вмісту алкоголю: цукерки глазуровані);

- товар за кодом 1806901100 (цукерки глазуровані з шоколадною глазур'ю, з вмістом алкоголю та

аромати заторів: цукерки глазуровані шоколадною глазур'ю з корпусом із молочної помадної маси);

- товар за кодом 1806905000 (карамель лікерна з начинкою вареного цукру з вмістом какао та

жировими добавками у шоколадній глазурі);

- товар за кодом 1704907500 (карамелі без вмісту какао, з вареного цукру з жировими добавками; з начинкою).

У червні 2012 року на адресу ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" згідно з вищевказаним контрактом на митну територію України за вантажною митною декларацією N 702200001/2012/007974 від 22.06.2012р. ввезено товар. Митна вартість товару визначена ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Не погоджуючись із визначеною митною вартістю, 26.06.2012р. Луганською митницею Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 щодо товару, що був імпортований ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС", відповідно до контракту поставки № 29/58/2010 від 09.09.2010 року.

Згідно вказаного рішення вартість товару визначено за шостим (резервним) методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

У якості підстави визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом Митним органом було зазначено, що «...інформація щодо рівня митної вартості на товар наявна у документах, поданих до митного оформлення, має розбіжності (не відповідає рівню митної вартості на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене), що визиває сумнів стосовно заявленої митної вартості, у декларанта було запрошені додаткові документи, а саме: прайс - лист виробника; висновок експерта про вартісні характеристики товару; договір з третіми особами, що пов'язаний з договором поставки товарів.

Оскільки декларант не надав договір з третіми особами, а наданий висновок експерта не має висновку щодо відповідності цін на товари поточній кон'юнктурі ринку, здійснена митна оцінка товару за шостим методом (ст. 64 МКУ), на підставі наявної у митного органу інформації на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене».

ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" вважає зазначене рішення Луганської митниці протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та інтересів усіх суб'єктів господарювання, що призвело до зайвих витрат ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" у розмірі надмірно сплачених митних платежів.

ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" для визначення митної вартості подавалися наступні документи: зовнішньоекономічний контракт; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; специфікація до контракту; рахунок-фактура (інвойс); вантажна митна декларація; накладна СМК; акт експертизи; сертифікат про походження товару; якісне посвідчення, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Заявлена ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню.

Під час митного оформлення товару митним органом у позивача було запрошені додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника; висновок експерта про вартісні характеристики товару; договір з третіми особами, що пов'язаний з договором поставки товарів, у зв'язку з тим, що на думку митного органу, інформація щодо рівня митної вартості на товар наявна у документах, поданих до митного оформлення, має розбіжності (не відповідає рівню митної вартості на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене), що визиває сумнів стосовно заявленої митної вартості". Оскільки декларант не надав договір з третіми особами, а наданий висновок експерта не має висновку щодо відповідності цін на товари поточній кон'юнктурі ринку, митним органом здійснена митна оцінка товару за шостим методом (ст. 64 МКУ), на підставі наявної у митного органу інформації на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене".

Із системного аналізу вищезазначених норм Митного кодексу України випливає, що додаткові документи (окрім тих, що вже були надані підприємством та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України) можуть бути витребувані митним органом для підтвердження митної вартості товарів лише у випадках, передбачених частинами 3 та 4 цієї ж статті, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари або якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Таким чином, зазначення митним органом в якості підстави для витребування додаткових документів у підприємства те, що інформація щодо рівня митної вартості на товар наявна у документах, поданих до митного оформлення не відповідає рівню митної вартості на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких воює завершене, що визиває сумнів стосовно заявленої митної вартості, не є виправданим та не ґрунтується на законі, оскільки така обставина не передбачена статтею 53 МКУ як підстава для витребування додаткових документів.

Дані цінової бази Державної митної служби України щодо рівня митної вартості ідентичних або подібних товарів з огляду на положення статті 57 Митного кодексу України, відповідно до яких метод визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) є основним, за умови дотримання декларантом вимог щодо порядку декларування митної вартості товарів та документального підтвердження розміру митної вартості, визначеної за основним методом, не є достатніми та визначальними для висновку про недостовірність митної вартості товару.

За відсутності таких ознак, як неповнота та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів, прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що витребувані додаткові документи не були надані, є протиправним та не ґрунтується на вимогах статті 55 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів за резервним (другорядним) методом відповідно до ст. 64 МКУ на підставі наявної у митного органу інформації на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене, теж не є виправданим та обґрунтованим, оскільки статтею 58 Митного кодексу України чітко визначені випадки, в яких не може використовуватися основний метод визначення митної вартості. Так, згідно вищезазначених положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

До того ж, Верховний Суд України, з цього приводу, у оглядовому листі від 01.05.2012р. «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010 - 2011 рр.» зазначив, що дії митного органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару, без послідовного застосування попередніх п'яти, та без обґрунтування неможливості їх застосування, є неправомірними (постанови Верховного Суду України від 7 лютого 2011 р. у справі N 21-76а10, від 141

(7 листопада 2011 р. у справі N 21-213а11, від 21 листопада 2011 р. у справі N21-222а11).

Враховуючи вищевказане, визначення Митним органом митної вартості товарів за резервним (другорядним) методом у порушення встановленого Митним кодексом України порядку, без послідовного застосування попередніх п'яти методів, в тому числі основного, як це встановлено статтями 57 -64 МК України, та без обґрунтування неможливості їх застосування, є протиправним.

Внаслідок зазначених протиправних дій Відповідача та прийняття Відповідачем протиправного рішення Позивач був вимушений подати нову вантажну митну декларацію, зазначивши у ній визначену Відповідачем у такий спосіб митну вартість імпортованих товарів (різниця між митною вартістю товарів, задекларованою Позивачем, та визначеною митним органом склала 63 688,88 гривень) та поніс зайві матеріальні витрати у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 12 737,77 гривень.

Просив суд визнати противоправними дії посадових осіб Луганської митниці Державної митної служби України щодо визначення митної вартості товарів відповідно до рішення №702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 року за шостим (резервним) методом відповідно до ст.. 64 Митного кодексу України.

Визнати противоправним та скасувати рішення Луганської митниці Держаної митної служби України про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 12 737,77 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача Хрипко І. В. позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, надала аналогічні пояснення викладеним в запереченні.

В запереченнях відповідач вказав, що 22.06.2012 до відділу митних платежів Луганської митниці надійшов Запит № 702200001/2012/200754 (за МД № 702200001/2012/007974) із спірним питанням щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів та спрацюванням профілю ризику сформованого АСАУР «121 форма контролю» з інформативним повідомленням: «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Уразі визнання задекларованої митної вартості результати контролю фіксуються відповідно до п.5 розділу 2 Порядку, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.2009 № 602 (зі змінами)».

Випадки спрацювання профілю ризику форм контролю передбачені положеннями Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення та реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 597, зареєстрованим в Мінюсті 01.06.12 за № 882/21194. Поряд з цим, згідно вимог п.1 статті 320 МКУ, «форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками.

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів здійснювався відповідно до вимог статей 336-337 МКУ, з урахуванням положень п.5 статті 54 МКУ, а саме: митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, та положень основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі: «Оцінка товарів для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції».

При здійсненні перевірки наданих до митного оформлення документів, були виявлені наступні розбіжності та невідповідності:

- пункт 4.3 контракту не містив інформацію щодо включення до «ціни товару вартості маркування та вартості сертифікату про походження товару форми СТ-1, що повинно бути включено до ціни відповідно до умов поставки товару;

- у поданій до митного контролю декларації митної вартості (графа 7а) інформація щодо відсутності взаємозалежності між постачальником та дистриб'ютором зазначена, але, згідно п.1.3 контракту постачальник надає дистриб'ютору право ексклюзивного продажу товарів у Східному регіоні України. Поряд з цим, пунктами 5.2.3; 5.2.4; 5.2.9 контракту для покупця встановлені певні обов'язки, наприклад, надання щомісячної, квартальної звітності про обсяги та ціну продажу товарів на території України, та інші, тобто, у відповідності до ст.58 МКУ - «Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором, чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у статті 15 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року », а саме (пункт є) «Один з них прямо чи опосередковано контролює іншого». Тобто можна стверджувати, що продавець та покупець являються взаємозалежними особами.

Окрім перевірки наданих до митного оформлення документів, проведена перевірка відповідності заявлених рівнів митної вартості рівням митної вартості ідентичних та/або подібних товарів, оформлених по митній системі України за допомогою ШК „Цінова інформація при визначенні митної вартості", що передбачено п. 2.5 частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 13.07.2012 № 362, та застереженнями, виданими при спрацюванні АСАУР форми контролю „121" за напрямком митної вартості.

За результатом зазначеної перевірки встановлено:

1 товар - «Льодяникові карамелі в асортименті...» - заявлений декларантом рівень 1,27 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, складав 1,47-21,44 дол. США/кг, митна вартість ідентичних товарів складала - 1,65 дол. США/кг;

2 товар - «Шоколадні цукерки без вмісту алкоголю...» - заявлений декларантом рівень 1,99 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, складав 2,31-11,16 дол. США/кг, митна вартість ідентичних товарів складала - 2,31 дол. США/кг;

товар - «Цукерки глазуровані шоколадною глазур'ю...» 1,61 дол.

США/кг заявлений декларантом рівень 1,61 дол. США/кг, тоді як рівень

товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких, вже

здійснено, складав 2,28- 6,61 дол. США/кг, митна вартість ідентичних

товарів складала - 2,28 дол. США/кг;

товар - «Карамель лікерна з начинкою ...» - заявлений декларантом

рівень 2,35 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними

характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, складав 2,35- 5,3

дол. США/кг, митна вартість ідентичних товарів складала - 2,35

дол. США/кг;

товар - «Карамелі без вмісту какао...» - заявлений декларантом рівень

1,44 дол.США/кг, тоді як рівень товарів з подібними характеристиками,

митне оформлення яких вже здійснено, складав 1,65- 5,2 дол. США/кг, митна

вартість ідентичних товарів складала - 1,65 та 2,61 дол. США/кг.

За результатами проведених заходів з контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, у митного органу в зв'язку із виявленими розбіжностями у поданих до митного оформлення документах та невідповідністю заявленого рівня митної вартості рівням митної вартості ідентичних товарів за ПІК ЄАІС Держмитслужби України, виникли сумніви в заявленому рівні митної вартості. Тому, у відповідності до п.3 статті 53 МКУ у декларанта були запрошені додаткові документи (про що зроблено відповідний запис на декларації митної вартості та ознайомлено з ним декларанта під розпис 22.06.12), а саме:

договір з третіми особами, що пов'язаний із договором поставки

товарів, митна вартість яких визначається;

прейскурант цін (прайс-лист) виробника товарів;

висновок експерта відносно вартісних характеристик товарів.

26.06.2012 декларантом надані наступні додаткові документи:

висновок експерта від 26.06.2012 № 2554;

прайс- лист продавця (не виробника товарів);

інформаційний лист виробника.

Договір з третіми особами та прайс-лист виробника декларантом надано не було. Крім того, при опрацюванні наданого висновку експерта було встановлено, що рівень цін на цукерки, що імпортуються на митну територію України згідно інвойсу № 87 від 18.06.12, по висновку експерта «відповідає рівню цін виробника», але серед наданих основних та додаткових документів, відсутні документи, які б мали інформацію щодо цін виробника - ООО «Невский кондитер» (про що заявлено у товаросупровідних документах - посвідченнях якості, сертифікатах відповідності, ВМД країни експорту та інших ), тобто із зазначеного виходить, що рівень цін виробника та рівень цін посередника - продавця товару ООО «Зенит» однаковий, що також викликає сумніви. Крім того, експертом не дана відповідь на запит щодо відповідності даного рівня цін поточній кон'юнктурі ринку, тому даний висновок не може бути прийнятим до уваги.

Також в інформаційному листі від продавця зазначено, що дана продукція виготовлена на виробничих потужностях „ ООО Невський кондитер" по замовленню продавця „ООО Зеніт". Наявність маркування заводу виробника не відповідає вимогам нормативно - правових актів, а саме, Закону України „Про захист прав споживачів „ від 12.05.1991 №1023-ХП та роз'яснювального листа ДМСУ від 13.12.10 №11/2-10.10/15938-ЕП.

Додатково, у відповідності до п.5 статті 55 МКУ, з декларантом проведена процедура консультації (про що зроблений запис на ДМВ та в гр.ЗЗ Рішення про визначення митної вартості товарів) з метою обміну наявної у нього та митного органу інформації, обґрунтованого вибору підстав для здійснення коригування митної вартості товарів, та було досягнуто згоди щодо неможливості прийняття заявлену декларантом за 1 методом митну вартість, у зв'язку з її недостатнім документальним підтвердженням, а саме:

- у відповідності до ст. 58 МКУ «При продажу товарів між пов'язаними

особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операції, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або

подібних товарів для експорту в Україну;

митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з

положеннями статті 62 цього кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього кодексу.

Так як під час опрацювання документів виявлено:

відсутність договору з третіми особами, що пов'язаний із договором

поставки товарів, митна вартість яких визначається, для можливості

обчислення та перевірки включення всіх необхідних складових до вартості

товару відповідно до умов поставки;

відсутність прайс-листа виробника,

- відсутність банківських документів про здійснення оплати за товар (відстрочка платежів);

- відсутність необхідної інформації у висновку експерта (вважається, що декларантом не доведено до нього вимоги ст. 58 МКУ).

Методи 2 та 3 не застосовані для коригування у зв'язку з відсутністю у декларанта та митного органу відповідної інформації на ідентичні та подібні товари з виконанням певних умов, визначених ст.ст.59, 60 МКУ (при застосуванні цих методів за основу береться прийнята митним органом вартість операцій з ідентичними/ подібними товарами, тобто визначена за першим методом - зазначені норми містяться також у примітках до Угоди про застосування статті VII ГАТТ та листі ДМСУ від 21.03.09 Голові Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Продан О.II.), 4 метод не застосований у зв'язку з відсутністю у декларанта та митного органу інформації щодо продажу на території України ідентичних (подібних товарів) в незмінному стані між покупцем та непов'язаним з ним продавцем, 5 метод не застосований у зв'язку з відсутністю інформації від виробника товару щодо вартості матеріалів та витрат, обсягів прибутку, загальних витрат при продажу в Україну.

Тому, митним органом у відповідності до вимог ст. 54 - 55 МКУ здійснено коригування митної вартості за 6 методом (ст.64 МКУ), (Рішення про визначення митної вартості товарів № 702000003/2012/00747/1 від 26.06.2012), на підставі наявної у нього інформації на товари з ідентичними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, з визначенням митної вартості за другорядним методом (ПІК ЄАІС ДМСУ ) із розрахунку: товар № 1 - 1,65 дол. США/кг; товар № 2 - 2,31 дол. США/кг; товар № 3 - 2,28 дол. США/кг; товар № 4 - 2,35 дол. США/кг; товар № 5 - 1,65 дол. США/кг.

Слід зазначити, що митна вартість товарів була значно зменшена у порівнянні з попереднім Рішенням Луганської митниці (на підставі інформації щодо товарів з подібними характеристиками), у зв'язку із здійсненням наближеним часом іншою митницею митного оформлення ідентичних товарів, за інформацією ШК ЄАІС Держмитслужби України.

У Рішенні декларанту було повідомлено про право звернутися до митного органу з проханням випустити товари у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МКУ ( у разі необхідності підготовки додаткової інформації), та право оскаржити дане Рішення. 26.06.2012 року декларантом була подана МД № 702200001/2012/008230 з визначенням митної вартості на підставі вищезазначеного Рішення.

Використаний митним органом 6 (резервний) метод не суперечить положенням ст. 64 МКУ та є сумісним з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), яка передбачає, що митна вартість, визначена за 6 методом, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості за резервним методом відповідно до ст.УІІ ГАТТ допускається гнучкість.

У зв'язку з вищевикладеним вважаємо, що зазначене Рішення про визначення митної вартості товарів видане митним органом в межах своїх повноважень, наданих Митним кодексом України, дії митного органу щодо визначення митної вартості законодавчо обґрунтовані, відповідають завданням, які покладені на митні органи, та направлені на недопущення заниження бази оподаткування товарів, які імпортуються в Україну.

На підставі викладеного просили суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» до Луганської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області.

Представник відповідача Савченкова Т.В. позовні вимоги не визнала, підтримала пояснення представника відповідача Хрипко І.В. та додала, що питання застосування методу визначення митної вартості товарів було обговорене з декларантом в процесі проведення консультації відповідно до п.5 статті 55 МКУ, неможливість застосування кожного методу доведена декларанту та відображена у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.06.2012 № 702000003/2012/00747/1, а саме:

1 метод не застосований, оскільки використані декларантом відомості не

підтверджені документально (п.2 статті 58);

2 метод не застосований оскільки згідно п. 2 статті 59 МКУ «При

застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться

прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами, з

дотриманням умов зазначених у цій статті».

Враховуючи те, що митний орган мав інформацію про митне оформлення ідентичних товарів, митна вартість яких за ціною договору не була прийнятою, а була скоригована, цей метод не був застосований ( зазначені норми містяться також у пунктах 4 приміток до

статей 2 та 3 Тлумачних приміток, які є невід'ємною частиною Угоди про

застосування статті VII ГАТТ та листі ДМСУ від 21.03.09 Голові Ради

підприємців при Кабінеті Міністрів України Продан О.П.);

3 метод не застосований оскільки згідно п.1 статті 60 МКУ «.... За митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними товарами ...... Враховуючи те, що митний орган мав інформацію про митне оформлення ідентичних товарів, а вартість подібних товарів була значно вищою, цей метод не був застосований;

- 4 та 5 метод не застосовані митним органом оскільки у митниці та у

декларанта були відсутні документально визначені відомості для здійснення

розрахунків відповідно до вимог статей 62,63 МКУ.

Враховуючи вищевикладене, митним органом, прийняте та доведено декларанту рішення про визначення митної вартості товарів за 6 методом (ст..64 МКУ) на підставі раніше визначених митним органом митних вартостях (п.2 статті 64).

Зазначене Рішення про визначення митної вартості товарів видане митним органом в межах своїх повноважень, наданих Митним кодексом України, дії митного органу щодо визначення митної вартості законодавчо обґрунтовані, відповідають завданням, які покладені на митні органи, та направлені на недопущення заниження бази оподаткування товарів, які імпортуються в Україну.

Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської службі України у Луганській області позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити та слухати справу за їх відсутності, суду надали заперечення (а.с.85).

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГТЕХНОСЕРВІС" відповідно до контракту поставки № 29/58/2010 від 09.09.2010 року здійснюється ввезення на територію України кондитерської продукції під торговельною маркою „Невский кондитер", виробником якої є ООО „Невский кондитер Белинский" (Российская Федерация), а Поставщиком - ООО „Зенит" (Российская Федерация, Пензенская область, г. Пенза).

Підприємством на територію України ввозяться таки товари:

- товар за кодом 1704907100 (льодяникові карамелі в асортименті, без вмісту какао, без жирових добавок,звареного цукру:без начинки);

- товар за кодом 1806901900 (шоколадні цукерки без вмісту алкоголю: цукерки глазуровані);

- товар за кодом 1806901100 (цукерки глазуровані з шоколадною глазур'ю, з вмістом алкоголю та

аромати заторів: цукерки глазуровані шоколадною глазур'ю з корпусом із молочної помадної маси);

- товар за кодом 1806905000 (карамель лікерна з начинкою вареного цукру з вмістом какао та

жировими добавками у шоколадній глазурі);

- товар за кодом 1704907500 (карамелі без вмісту какао, з вареного цукру з жировими добавками; з начинкою) (а.с.12-34).

У червні 2012 року на адресу ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" згідно з вищевказаним контрактом на митну територію України за вантажною митною декларацією N 702200001/2012/007974 від 22.06.2012р. ввезено товар. Митна вартість товару визначена ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (а.с. 35-36).

26.06.2012р. Луганською митницею Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 щодо товару, що був імпортований ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС", відповідно до контракту поставки № 29/58/2010 від 09.09.2010 року.

Згідно вказаного рішення вартість товару визначено за шостим (резервним) методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України (а.с.31-34).

У декларанта - позивача по справі, запрошені додаткові документи (про що зроблено відповідний запис на декларації митної вартості та ознайомлено з ним декларанта під розпис 22.06.12), а саме:

договір з третіми особами, що пов'язаний із договором поставки

товарів, митна вартість яких визначається;

прейскурант цін (прайс-лист) виробника товарів;

висновок експерта відносно вартісних характеристик товарів.

26.06.2012 декларантом надані наступні додаткові документи:

висновок експерта від 26.06.2012 № 2554;

прайс- лист продавця (не виробника товарів);

інформаційний лист виробника.

Декларантом не надано договір з третіми особами та прайс-лист виробника (а.с. 90-93).

На підставі встановленого, суд вважає, що у Митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки декларантом не надано договір з третіми особами та прайс-лист виробника.

ТОВ «Торгтехносервіс» є юридичною особою, ідентифікаційний код 23488955, зареєстровано 21.11.1995 року № 1 382 120 0000 004632 (а.с.74-80).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 7 Митного кодексу України, затвердженого ЗУ від 13 березня 2012 року № 4496-VI із змінами та доповненнями, безпосереднє здійснення митної справи в Україні покладається на митні органи.

Митні органи при здійсненні митної справи реалізують державну політику України, яка, відповідно до статті 5 Митного кодексу України, направлена на регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки, наповнення державного бюджету.

На підставі статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари комерційного призначення, які перемішуються через митний кордон України. При цьому, форму та обсяги проведення такого контролю визначені у статтях 336-337 МКУ.

Відповідно до положень статті 54 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення.

Згідно з Порядком роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 24.06.09 № 602 та зареєстрованого в Мінюсті України 21 липня 2009 року за № 669/16685, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, здійснюється шляхом:

1.1. Перевірки відомостей, що містяться у поданих для підтвердження заявленої

митної вартості товарів документах, а саме:

декларації митної вартості (далі - ДМВ);

вантажній митній декларації (далі - ВМД), графи 12, 20, 22, 31 (в частині

зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його

митної вартості), 42, 43, 44 (в частині документів, які подаються для

підтвердження митної вартості товару), 45;

документах, що підтверджують заявлену митну вартість, передбачених Порядком декларування.

1.2. Перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості

документів, визначених Порядком декларування.

Перевірки дотримання вимог щодо оформлення документів відповідно до

пункту 12 Порядку декларування.

Контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної

вартості.

Контролю наявності обмежень щодо прав покупця (імпортера) на

використання оцінюваних товарів.

Контролю поданих для підтвердження заявленої митної вартості

документів на наявність умов або застережень, що унеможливлюють

визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які

імпортуються.

Контролю поданих для підтвердження заявленої митної вартості

документів на наявність відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які

вплинули на ціну оцінюваних товарів.

1.8. Перевірки правильності урахування додаткових складових митної вартості,

які згідно зі статтею 267 Митного кодексу України мають додаватися до ціни,

яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної

вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення

яких вже здійснено.

Вивчення маршруту транспортування товарів.

Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного

органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на

їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних

виробів, які входять до складу товарів.

1.12. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної

вартості.

1.13. Консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується

певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів.

Митним органом проведена перевірка відповідності заявлених рівнів митної вартості рівням митної вартості ідентичних та/або подібних товарів, оформлених по митній системі України за допомогою ШК „Цінова інформація при визначенні митної вартості", що передбачено п. 2.5 частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 13.07.2012 № 362, та застереженнями, виданими при спрацюванні АСАУР форми контролю „121" за напрямком митної вартості.

За результатом зазначеної перевірки встановлено:

товар - «Льодяникові карамелі в асортименті...» - заявлений декларантом рівень 1,27 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, складав 1,47-21,44 дол. США/кг, митна вартість ідентичних товарів складала - 1,65 дол. США/кг;

товар - «Шоколадні цукерки без вмісту алкоголю...» - заявлений декларантом рівень 1,99 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, складав 2,31-11,16 дол. США/кг, митна вартість ідентичних товарів складала - 2,31 дол. США/кг;

товар - «Цукерки глазуровані шоколадною глазурью...» 1,61 дол.

США/кг заявлений декларантом рівень 1,61 дол. США/кг, тоді як рівень

товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких, вже

здійснено, складав 2,28- 6,61 дол. США/кг, митна вартість ідентичних

товарів складала - 2,28 дол. США/кг;

товар - «Карамель лікерна з начинкою ...» - заявлений декларантом

рівень 2,35 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними

характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, складав 2,35- 5,3

дол. США/кг, митна вартість ідентичних товарів складала - 2,35

дол. США/кг;

товар - «Карамелі без вмісту какао...» - заявлений декларантом рівень

1,44 дол. США/кг, тоді як рівень товарів з подібними характеристиками,

митне оформлення яких вже здійснено, складав 1,65- 5,2 дол. США/кг, митна

вартість ідентичних товарів складала - 1,65 та 2,61 дол. США/кг.

Під час опрацювання документів митним органом виявлено:

відсутність договору з третіми особами, що пов'язаний із договором

поставки товарів, митна вартість яких визначається, для можливості

обчислення та перевірки включення всіх необхідних складових до вартості

товару відповідно до умов поставки;

відсутність прайс-листа виробника,

відсутність банківських документів про здійснення оплати за товар (відстрочка платежів);

відсутність необхідної інформації у висновку експерта.

На підставі п.3 ст. 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно висновку експерта (а.с.49) відповідачем було встановлено, що рівень цін на цукерки, що імпортуються на митну територію України згідно інвойсу № 87 від 18.06.12, по висновку експерта «відповідає рівню цін виробника», але серед наданих основних та додаткових документів, відсутні документи, які б мали інформацію щодо цін виробника - ООО «Невский кондитер» (про що заявлено у товаросупровідних документах - посвідченнях якості, сертифікатах відповідності, ВМД країни експорту та інших ).

Із зазначеного вбачається, що рівень цін виробника та рівень цін посередника - продавця товару ООО «Зенит» однаковий, що обґрунтовано викликало сумніви у Митниці.

Експертом не дано висновку щодо відповідності даного рівня цін поточній кон'юнктурі ринку, тому даний висновок суд не може прийняти до уваги.

У відповідності до п.5 статті 55 МКУ, з декларантом проведена процедура консультації, про що зроблений запис на ДМВ та в рішенні.

Згідно п.1.3 контракту №29/58/2010 від 09.09.2010 року між ТОВ «Зеніт-Росія» та позивачем, постачальник надає дистриб'ютору право ексклюзивного продажу товарів у Східному регіоні України (а.с.12).

Пунктами 5.2.3; 5.2.4; 5.2.9 контракту для покупця встановлені певні обов'язки, наприклад, надання щомісячної, квартальної звітності про обсяги та ціну продажу товарів на території України, та інші.

На підставі ст.58 МКУ особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором, чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у статті 15 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ».

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (укр/рос) від 15.04.1994, Світова організація торгівлі, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою тільки тоді, коли:

(a) вони є посадовими особами або директорами підприємств один у одного;

(b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

(c) вони є роботодавцем і службовцем;

(d) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

(e) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

(f) обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

(g) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

(h) вони є членами однієї й тієї ж сім'ї.

5. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії параграфа 4.

Таким чином продавець та покупець - позивач по справі, є взаємозалежними особами та пов'язаними між собою.

На підставі ч.18 ст. 58 МКУ при продажу товарів між пов'язаними

особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операції, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або

подібних товарів для експорту в Україну;

митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з

положеннями статті 62 цього кодексу;

митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього кодексу.

Як було встановлено судом, вказаних вимог позивач не виконав.

Згідно зі статтею 266 МКУ визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною, договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо

товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного і них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

З матеріалів справи вбачається, що Митним органом вірно не застосовані слідуючи методи:

1- метод - у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (п.2 статті 58);

2-й метод - у зв'язку з тим, що з урахуванням п. 2 статті 59 МКУ, митний орган мав інформацію про митне оформлення ідентичних товарів, митна вартість яких за ціною договору не була прийнятою, а була скоригована.

3-й метод - у зв'язку з тим, що з урахуванням п.1 статті 60 МКУ, зокрема, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними товарами.

Митний орган мав інформацію про митне оформлення ідентичних товарів, а вартість подібних товарів була значно вищою.

4 та 5 метод не застосовані митним органом, оскільки у митниці та у

декларанта були відсутні документально визначені відомості для здійснення

розрахунків відповідно до вимог статей 62,63 МКУ.

Враховуючи вищевикладене, митним органом, прийняте та доведено декларанту рішення про визначення митної вартості товарів за 6 методом (ст..64 МКУ) на підставі раніше визначених митним органом митних вартостях (п.2 статті 64).

Із аналізу наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та від 20 грудня 2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» суд прийшов до висновку, що відповідач мав повноваження контролю митної вартості товарів, які імпортуються в Україну та витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що перемішується через митний кордон України;

Таким чином, митний орган, відповідно до митного законодавства, обґрунтовано прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 року та не допустив противоправних дій, щодо визначення митної вартості товарів за 6-м (резервним) методом. За таких обстави у вказаній частині позовні вимоги є необґрунтованими. Оскільки вказані позовні вимоги є необґрунтованими, то відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 12737,77 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 117 від 25.09.2012 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 230,00 грн. (а.с.2).

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У задоволенні позовних вимог -

про визнання протиправними дії посадових осіб Луганської митниці Державної митної служби України щодо визначення митної вартості товарів відповідно до рішення № 702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 року за шостим методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України,

про визнання протиправним та скасування рішення Луганської митниці Державної митної служби України про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 року,

про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 12737,77 грн.

по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» до Луганської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення про коригування заявленої митної вартості і товарів та стягнення надмірно сплачених коштів,

відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальова