Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2а/1270/7450/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року справа №2а/1270/7450/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Шишова О.О.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: представника позивача Решетова Б.П. (довіреність від 14.06.2012 р.),

представників відповідача Шепіль В.В. (довіреність від 25.10.2012 р.),

Савченкової Т.В. (довіреність від 02.04.2012 р.),

Хрипко І.В. (довіреність від 25.04.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» до Луганської митниці Державної митної служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати противоправними дії Луганської митниці при прийняті рішення про визначення митної вартості товарів №702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 р.; визнати протиправними та скасувати рішення Луганської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 р.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачений податок на додану вартість в сумі 12 737, 77 грн., обґрунтувавши позов безпідставним незастосуванням Луганською митницею заявленої позивачем митної вартості за ВМД №702200001/2012/007974 з посиланням на неподання додаткових документів для її підтвердження.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним були надані всі необхідні документи, проте Луганською митницею було прийнято неправомірне рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представники відповідача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник другого відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 23488955), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №486245.

Відповідно до контракту поставки № 29/58/2010 від 09.09.2010 року ТОВ "ТОРГТЕХНОСЕРВІС" здійснює ввезення на територію України кондитерської продукції під торговельною маркою „Невский кондитер", виробником якої є ООО „Невский кондитер Белинский" (Российская Федерация), а Постачальником - ООО „Зенит" (Российская Федерация).

22.06.2012 року в межах зазначеного контракту на митну територію України в зоні діяльності Луганської митниці була ввезена за вантажною митною декларацією №702200001/2012/007974 партія кондитерської продукції, при цьому, вартість товару визначена ТОВ „ТОРГТЕХНОСЕРВІС" самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

26.06.2012 року Луганською митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 за шостим (резервним) методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданій позивачем декларації митної вартості посадовою особою Східної митниці були зроблені написи про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний із договором поставки; товарів, митна вартість яких визначається; прейскурант цін (прайс-лист) виробника товарів; висновок експерта відносно вартісних характеристик товарів.

На вимогу митного органу 26.06.2012р. декларантом позивача надано додатково: висновок експерта від 26.06.2012 № 2554; прайс- лист продавця (не виробника товарів); інформаційний лист виробника.

Але, декларантом не надано договір з третіми особами та прайс-лист виробника.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача і дійшов до висновку, що позивачем не були виконані всі вимоги Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006р. № 1766.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповіднго до статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари комерційного призначення, які перемішуються через митний кордон України.

Відповідно до положень статті 54 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України посадові особи митного органу керуються наказом ДМСУ від 24.06.09 № 602 зареєстрованого в Мінюсті України 21 липня 2009 року за № 669/16685

Митним органом проведена перевірка відповідності заявлених рівнів митної вартості рівням митної вартості ідентичних та/або подібних товарів, оформлених по митній системі України за допомогою ШК „Цінова інформація при визначенні митної вартості", що передбачено п. 2.5 частини 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 13.07.2012 № 362, та застереженнями, виданими при спрацюванні АСАУР форми контролю „121" за напрямком митної вартості.

За результатом зазначеної перевірки встановлено, що заявлена декларантом ціна товарів є нижчою, ніж ціна товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено.

На підставі п.3 ст. 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно висновку експерта (а.с.49) відповідачем було встановлено, що рівень цін на цукерки, що імпортуються на митну територію України згідно інвойсу № 87 від 18.06.12, по висновку експерта «відповідає рівню цін виробника», але серед наданих основних та додаткових документів, відсутні документи, які б мали інформацію щодо цін виробника - ООО «Невский кондитер» (про що заявлено у товаросупровідних документах - посвідченнях якості, сертифікатах відповідності, ВМД країни експорту та інших ).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки, рівень цін виробника та рівень цін посередника - продавця товару, є однаковими, обґрунтованими, в свою чергу, є сумніви митного органу.

У відповідності до п.5 статті 55 МКУ, з декларантом була проведена процедура консультації, про що зроблений запис на ДМВ та в рішенні.

Згідно п.1.3 контракту №29/58/2010 від 09.09.2010 року, постачальник надає дистриб'ютору право ексклюзивного продажу товарів у Східному регіоні України

Пунктами 5.2.3; 5.2.4; 5.2.9 контракту для покупця встановлені певні обов'язки, наприклад, надання щомісячної, квартальної звітності про обсяги та ціну продажу товарів на території України, та інші.

На підставі ст.58 МКУ особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором, чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у статті 15 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ».

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (укр/рос) від 15.04.1994, Світова організація торгівлі, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою тільки тоді, коли:

(a) вони є посадовими особами або директорами підприємств один у одного;

(b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

(c) вони є роботодавцем і службовцем;

(d) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

(e) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

(f) обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

(g) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

(h) вони є членами однієї й тієї ж сім'ї.

5. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії параграфа 4.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що продавець та покупець - позивач по справі, є взаємозалежними особами та пов'язаними між собою.

На підставі ч.18 ст. 58 МКУ при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операції, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних абоподібних товарів для експорту в Україну;

митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно зположеннями статті 62 цього кодексу;

митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього кодексу.

Як було встановлено судом першої інстанції, вказаних вимог позивач не виконав.

Згідно зі статтею 266 МКУ визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною, договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного і них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

З матеріалів справи вбачається, що Митним органом вірно не застосовані попередні методи, оскільки:

1- метод - у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (п.2 статті 58);

2-й метод - у зв'язку з тим, що з урахуванням п. 2 статті 59 МКУ, митний орган мав інформацію про митне оформлення ідентичних товарів, митна вартість яких за ціною договору не була прийнятою, а була скоригована.

3-й метод - у зв'язку з тим, що з урахуванням п.1 статті 60 МКУ, зокрема, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними товарами.

Митний орган мав інформацію про митне оформлення ідентичних товарів, а вартість подібних товарів була значно вищою.

4 та 5 метод не застосовані митним органом, оскільки у митниці та удекларанта були відсутні документально визначені відомості для здійснення розрахунків відповідно до вимог статей 62,63 МКУ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 702000003/2012/000747/1 від 26.06.2012 року та не допустив противоправних дій, щодо визначення митної вартості товарів за 6-м (резервним) методом відповідно до ст. 64 МКУ.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на погляд судової колегії, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 10 грудня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс» до Луганської митниці Державної митної служби України, Головного управління державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення коригування заявленої митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених платежів,- залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

О.О. Шишов