Рішення

від 11.10.2012 по справі 226/5494/12

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/5494/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 року

Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Берегового О.Ю.

при секретарі Носулько К.П.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України та ДП «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо-кісткового борошна Вінницької області, третя особа без самостійних позовних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністра аграрної політики та продовольства України Присяжнюка М.В. про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа без самостійних позовних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністра аграрної політики та продовольства України Присяжнюка М.В. про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 лютого 2010 року в місті Києві Орган управління майном, в особі Міністра аграрної політики України, з одного боку та ОСОБА_2, з другого боку підписали контракт про призначення його на посаду директора Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»на термін з 11 лютого 2010 року по 11 лютого 2013 року.

10 лютого 2010 року Міністр аграрної політики України ОСОБА_6 видав наказ №20-п, яким наказав укласти контракт з ОСОБА_2, директором Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод», строком на три роки з 11 лютого 2010 року по 11 лютого 2013 року.

07 серпня 2012 року міністр аграрної політики та продовольства України

Присяжнюк М.В. в місті Києві видав наказ №155-п про звільнення Василенка

ОСОБА_7, з посади директора Державного підприємства «Тульчинський

завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод».

В наказі зазначено розірвати контракт, реєстраційний№4468 від 02.02.2010

року, та звільнити ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»за невиконання умов контракту (підпункт «в»пункту 26 розділу 5) в частині невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України.

В подальшому було видано наказ №158-п від 07 серпня 2012 року про внесення змін до наказу №155-п від 07.08.2012 року в якому зазначено причиною звільнення невиконання умов контракту в частині подання Мінагрополітики України недостовірних даних за бюджетною програмою КПКВК 2801340 КЕКВ 1171, що призвело до незаконного отримання коштів з державного бюджету.

Вважає його звільнення незаконним, а мотивацію надуманою та необгрунтованою, що підтверджується відсутністю чітких формулювань та в тому числі внесенням змін до наказу.

Так, відповідно до довідки № 678 від 13.08.2012 року про нарахування та сплату внесків до пенсійного фонду за 2011 р. і 7 місяців 2012 року, що ДП «Тульчинський Ветсанзавод»внески до Пенсійного фонду сплачувались своєчасно. Повідомлень від Пенсійного фонду про несвоєчасну сплату внесків не надходило. Заборгованість на перше число наступного місяця являється поточною і перераховується своєчасно.

Відповідно до довідки № 679 від 13.08.2012 року про нарахування та сплату податків до місцевого та державного бюджетів за 2011 р. і 7 місяців 2012 року, що видана ДП «Тульчинський Ветсанзавод», всі податки сплачувались в зазначені законом строки. Заборгованість по податкам відсутня. Заборгованість на перше число наступного місяця являється поточною і перераховується своєчасно. Повідомлень від контролюючих органів про несвоєчасну сплату податків не надходило.

Відповідно до довідки № 680 від 13.08.2012 року про нарахування та сплату заробітної плати за 2011 р. і 7 місяців 2012 року, що видана ДП «Тульчинський Ветсанзавод», заборгованість по заробітній платі відсутня, що підтверджується звітами з праці за формою 1 ПВ. Звіт подавався в статистичне управління та ДК «Укрветсанзавод». Заборгованість на перше число наступного місяця являється поточною і сплачується своєчасно.

Відповідно до Актів №07-07/1 від 10.01.2012 року та 07-07/7 від 26.03.2012 року ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Тульчинський Ветсанзавод»проведених Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області за період 01.01.2009 - 01.11.2011 років посадовими особами даного підприємства, до Міністерства аграрної політики України подано до відшкодування обсяги заготовленої сировини в кількості 5 618,9 тон, які не профінансовано. Разом з тим, за вказаний період часу підприємство виготовило готову продукцію в загальний кількості 5 125,6 тон. З урахуванням коефіцієнту фактичних витрат відходів сировини на одиницю продукції по підприємству підтверджено, а відтак матеріальної шкоди, в тому числі у формі упущеної вигоди підприємству не завдано.

Беручи до уваги той факт, що він являвся директором даного підприємства на протязі майже тридцяти років, а точніше засновував дане підприємство і облаштовував його роботу на протязі усіх цих років, сумлінно виконуючи свою роботу він неодноразово був відзначений державою, що підтверджується бататочисельними нагородами, які й досі прикрашають стіни підприємства. Навіть коли його вік досяг пенсійного і він вже міг піти на заслужений відпочинок його просили залишитись і продовжити налагоджувати роботу на підприємстві, що підтверджується контрактами підписаними з ним до 2013 року. Його репутація на посаді директора бездоганна, його не можна звинуватити у некомпетентності і для нього неприйнятно, що можна отак, без жодних реальних мотивів звільнити людину видавши наказ, який порушує всі можливі норми законодавства, а найголовніше йогоКонституційні права.

Крім того, відповідач порушив його право на щорічну відпустку. Так 06.07.2012 року та 12.07.2012 року ним на адресу відповідача направлялись заяви про надання щорічної відпустки, однак його право було проігноровано відповідачем. Йому не надали мотивованої відмови, натомість звільнили. Направлення даних заяв підтверджуються фіскальними чеками з поштового відділення від 06.07.2012 та від 12.07.2012 року.

Відповідно до довідки № 706 від 20 серпня 2012 року про заробітну плату за лютий - липень 2012 року та інші доходи, він отримав заробітної плати і виплат за листками непрацездатності в сумі 28 136,54 грн. (двадцять вісім тисяч сто тридцять шість) гривень 54 копійки. Таким чином середня заробітна плата за час вимушеного прогулу в становить 4 651,73 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят одна ) гривня 73 копійки;

Таким чином на його думку можна зробити висновок про те, що мотивація наказу №155-п від 07 серпня 2012 року про звільнення та наказу №158-п від 07 серпня 2012 року про внесення змін до наказу є надуманою та такою, що не відповідає дійсності, спрямована на перекручення фактичних даних і, як наслідок, псування його ділової репутації, яка залишалась незаплямованою на протязі десятиліть, з метою безпідставного розірвання контракту, реєстраційний № 4468 від 02.02.2010 року, в порушення трудового законодавства. Він вважає, що дії такого роду мають базуватись виключно на фактах та беззаперечних доказах., а в даному випадку усі докази свідчать про те, що відповідач не володіє достовірною інформацією, або свідомо йде на порушення законодавства задля досягнення своєї мети, а саме звільнення його з посади директора Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод».

Моральні страждання, які він зазнав внаслідок незаконного та не обґрунтованого звільнення виражаються у душевних стражданнях, погіршенні здоров'я та самопочуття, а також зміни нормального ритму життя та додаткового клопоту з визначенням обставин звільнення та поновлення своїх порушених прав. Незаконне звільнення потягло за собою позбавлення спокою, порушило його нормальний уклад життя і все це сталось в результаті грубого порушення відповідачем трудового законодавства. Моральну шкоду він оцінює в 10 000 (десять тисяч) гривень.

В ході судового розгляду справи, за клопотанням позивача до участі у справі було залучено в якості співвідповідача ДП «Тульчинський ветасанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької області.

За зазначених обставин позивачем було змінено свої первісні позовні вимоги, в зв'язку з чим він просить ухвалити рішення, яким поновити його на роботі як директора державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»з 06 серпня 2012 року, визнавши наказ від 07 серпня 2012 року №155-п про звільнення та наказ від 07 серпня 2012 року №158-п про внесення змін до наказу незаконними; визнати незаконним та скасувати наказ № 54-к від 21 серпня 2012 року по ДП «Тульчинський ветсанзавод»яким звільнено з 21 серпня 2012 року ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області; стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9303, 46 грн.; стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на його користь 10 000 гривень як відшкодування моральної шкоди;стягнути на його користь витрати на правову допомогу та решту судових витрат покласти на відповідача в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові, додатково пояснивши, що аудиторський звіт проведений представниками Міністерства аграрної політики і продовольства України без відома позивача і з зазначеним звітом його не ознайомлювали. Простроченої заборгованості по заробітній платі, а також по іншим платежам до бюджету у підприємства за час його керівництва не було, що підтверджено наданими довідками бюджетних установ. Разом з тим, зазначена у аудиторському звіті заборгованість по заробітній платі за травень 2012 року, являлась простроченою та була виплачена в червні 2012 року. Крім того, в зазначений період він знаходився на лікарняному, що підтверджено лікарняними листами. Також його не було попереджено за два тижні до звільнення, як це передбачено положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу. Що стосується достовірності поданих звітів, що стало підставою також для його звільнення, згідно постанови про закриття кримінальної справи, яка була порушена за зазначеним фактом зазначено, що службові особи ДП «Тульчинський Ветсанзавод»склали і надали до ДК «Укрветсанзавод»документи з правдивою інформацією.

Представник відповідача Міністерства аграрної політики і продовольства України за довіреністю позовні вимоги не визнав, зазначивши, щовідповідно до ч. 2 п. 6 контракту з директором Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод», керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом.

Відповідно до п. 7 Контракту, керівник зобов'язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно з додатком до контракту, своєчасне і повне внесення підприємством платежів до бюджету згідно з установленим порядком та виплату заробітної плати.

Керівник зобов'язаний забезпечувати своєчасне й у повному обсязі виконання графіків із погашення заборгованості по заробітній платі.

Згідно акту ревізії Головного контрольно-ревізійного управління України у Вінницькій області окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»за період з 1 січня 2009 року по 1 листопада 2011 року, від 10 січня 2012 року № 07-07/1, виявлено, що директором підприємства ОСОБА_2. ветлікарем - заступником директора підприємства по виробництву та ветеринарОСОБА_1. та головним бухгалтером ОСОБА_8 до Міністерства аграрної політики України подані до відшкодування обсягів заготовленої сировини тваринного походження, що не підтверджено документально, в кількості 5 618,9 тон, які не профінансовано та відповідно внесені недостовірні дані до звітів про обсяг заготовленої сировини на підприємстві асоціації «Укрветсанзавод», Міністерства аграрної політики України за 2009-2010 року та січень жовтень 2011 року.

Згідно акту ревізіїДержавної фінансвої інспекції України у Вінницькій області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»за період з 1 січня 2009 року по 1 листопада 2011 року, від 26 березня 2012 року № 07-07/7 виявлено розбіжність в документальному підтвердженні кількості поставленої постачальникам на підприємство сировини (відходів) тваринного походження; підприємством включено до звітів про обсяг заготовленої сировини дані про кількість відходів, які не підтверджені документально.

Ознайомившись з зазначеними актами, відповідачем на підприємство була направлена комісія з Управління внутрішнього аудиту Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Згідно аудиторського звіту «Законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» від 19.07.2012 року, аудитом було виявлено порушення вимог чинного законодавства про оплату праці. Станом на 19.06.2012 року, заробітна плата працівникам підприємства за травень місяць не виплачена, чим порушено вимоги статті 115 КЗпП України, де передбачено виплата заробітної плати за попередній місяць не пізніше 7-го числа. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства згідно ст. 4 Статуту, є частина доходу одержаного в результаті господарської діяльності. Заборгованість становила: по заробітній платі - 36,8 тис. грн.; Пенсійний фонд - 17,9 тис. грн..; місцевий бюджет - 4,5 тис. грн.

Підпунктом«в»пункту 26 частини 5 контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення,заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»за період з 01.01.2009 року по 01.11.2011 року від 10.01.2012 року, винесеного контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області, встановлено, що посадовими особами підприємства - директором підприємства ОСОБА_2, ветлікарем - заступником директора підприємства по виробництву та ветеринарії ОСОБА_9 та головним бухгалтером ОСОБА_8 до Міністерства аграрної політики України подано до відшкодування обсяги заготовленої сировини тваринного походження, що не підтверджено документально, в кількості 5618,9 тон, які не профінансовано та відповідно, внесено недостовірні дані до Звітів про обсяги заготовленої сировини на підприємстві концерну «Укрветсанзавод», Міністерства аграрної політики України за 2009-2010 роки та січень-жовтень 2011 року.

Також, відповідно до аудиторського звіту «Законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»від 19.07.2012 року виявлено, що керівництво підприємства подало до Мінагрополітики України недостовірні дані за бюджетною програмою КПКВК 2801340 «Запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин», згідно яких відбувся невірний розрахунок, що призвело до незаконного отримання коштів з державного бюджету, а саме: в 2010 році сума незаконно отриманих коштів становить 276 257,4 грн.; в 2011 році становить.408131,6 грн. За перший квартал 2012 року кошти з державного бюджету до підприємства не надходили. Таким чином, загальна сума за два роки незаконного отримання коштів з державного бюджету становить 684 389 грн.

Згідно з пунктом «А»пункту 26 частини 5 Контракту, керівник може бути

звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у разі систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього контрактом.

Відповідач прийняв рішення не звільняти позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КзпПУ, а розірвати з ним контракт, взявши до уваги похилий вік позивача та тривалий час роботи його на підприємстві.

Пункт «а»пункту 26 розділу 5 контракту позивачем було порушено в частині: подання МінагрополітикиУкраїни недостовірних даних за бюджетною програмою КПКВК 2801340 КЕКВ 1171, шопривело до незаконного отримання коштів з державного бюджету, та інші свідченнясистематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених к. нього цим контрактом, які детальніше зазначені в Наказі Міністерства аграрної політики та продовольства України № 155-п від 07 серпня 2012 року.

Пункт «в»пункту 26 розділу 5 було порушено в частині: невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, про що зазначено в підставах створення Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 155-п від 07 серпня 2012 року.

Підстави створення Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 155-п від 07 серпня 2012 року «Про звільнення ОСОБА_2.»: доповідна записка Управління внутрішнього аудиту від 30.07.2012 року №24/294, службова записка Департаменту тваринництва від 06.08.2012 року № 14-2-17/540. В цей час посаду директора даного Підприємства займав позивачі враховуючи ці порушення, було висунуто пропозицію розгляду питання відповідності його займаній посаді та дострокового розірвання контракту.

Право на щорічну відпуску ідповідача було дотримано і кошти за невикористані відпустки повністю відшкодовано, згідно ст. 83 КЗпП. На період звільнення Позивача, заборгованість по відпустках за попередні роки відсутня, рахувалася лише чергова відпустка за 2012 рік, компенсацію за яку було виплачено при звільненні, про що вказано в довідці Державного підприємства «Тульчинський Ветсанзавод»№757 від 13 вересня 2012 року.

Позивача було завчасно попереджено про звільнення, згідно норм чинного законодавства України, щопідтверджується актом Державного концерну «Укрветсанзавод»від 08.08.2012, де вказано про ознайомлення ОСОБА_2, та вручення йому Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 155-п від 07 серпня 2012-року «Про звільнення ОСОБА_2.»та Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 158-п від 07 серпня 2012 року «Про внесення змін до Наказу від 07 серпня 2012 № 155-п», при тому що від підпису про ознайомлення з наказами він відмовився. Останній день на роботі позивач був 21.08.2012 року, що підтверджується актом прийому-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Тульчинський Ветсанзавод»від 21.08.2012 року. Також винесено наказ по ДП «Тульчинський ветсанзавод»№ 54-к, яким звільнено ОСОБА_2 з посади директора з 21.08.2012 року, на підставі якого внесено і запис в трудову книжку позивача. Накази Міністерства аграрної політики та продовольства України № 155-п та № 158-п від 07.08.2012 року були попередженням ОСОБА_2 за два тижні про його звільнення і звільнений остаточно він був 21.08.2012 року, після підписання акту приймання передачі заводу. По 21.08.2012 року йому також була виплачена заробітна плата.

Про закриття кримінальної справи, яка була порушена стосовно посадових осіб ДП «Тульчинський ветсанзавод» відповідно до виявлених порушень згідно вищезазначених актів їм відомо і вони мають намір її оскаржити, так як зазначені в актах порушення на їх думку наявні.

Таким чином, звільнення позивача зпосади директора Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод», згідно п.8 ст 36 КЗпП України, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 155-п від 07 серпня 2012 року «Про звільнення ОСОБА_2.»та Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 158-п від 07 серпня 2012 року «Про внесення змін до Наказу від 07 серпня 2012 № 155-п», де вказано розірвати Контракт, реєстраційний № 4468 від 02.02.2010і року, та звільнити з посади директора Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»за невиконання умов контракту (пунктів «а», «в»пункту 26 розділу 5) є на їх думку законним та обґрунтованим.

В Наказі про звільнення вказано всі обов'язки, які не виконав позивач. Це доведено у

доданих додатках до наданих заперечень.

Просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Допитані в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору а в подальшому як відповідача представники ДП «Тульчинський ветасанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької області за довіреністю підтримали позицію представника Міністерства аграрної політики і продовольства України з приводу позовних вимог ОСОБА_2 Додатково пояснили, що звільнення проведено відповідно до вимог чинного законодавства. Заперечували з приводу того, що завод в разі задоволення позову повинен нести відповідальність по виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу, так як звільнення відбулось згідно з наказом Міністерства. Однак підтвердили той факт, що заробітна плата працівникам ДП «Тульчинський ветсанзавод»виплачується з фонду заробітної плати підприємства. Також пояснили, що з січня по серпень 2012 року на підприємстві несвоєчасно виплачувалась заробітна плата працівникам, всупереч вимогам трудового законодавства, що підтверджено наданою довідкою.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Міністр аграрної політики та продовольства України Присяжнюк М.В. в судове засідання повторно не з'явився , про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча своєчаснго і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.

Сфера його застосування визначається законами України.

Так, контракт може укладатися з працівником лише за умови, що він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 203 „Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності", наймання на роботу керівника такого підприємства здійснюється шляхом укладання (переукладання) контракту.

З керівниками підприємств, що є у державній власності, контракти укладаються і трудовий договір припиняється міністерствами, які здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження закріпленогозакріпленого за підприємством державного майна.

Таким чином, Міністраграрної політики і продовольства України наділений правом призначати на посади та звільняти з посад у встановленому законодавством порядку керівників підприємств, що перебувають в управлінні Міністерства аграрної політики і продоволтсва України.

Встановлено, що згідно з наказом № 20-п від 10.02.2010 року Міністра аграрної політики України з позивачем, як директором Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна»було укладено контракт строком на три роки з 11.02.2010 року по 11.02.2013 року.

02.02.2010 року між Міністерством аграрної політики України та позивачем був укладений контракт реєстраційний № 4468, згідно з яким останній був призначений на посаду директора Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод».

На підставі п. 2 цього контракту у позивача, як керівника підприємства, виникли трудові відносини з Міністерством аграрної політики України, як органом управління майном підприємства /а.с. 5-7/.

Згідно наказів Міністра аграрної політики та продовольства України № 155-п від 07.08.2012 року «Про звільнення ОСОБА_2.» та № 158-п від 07 серпня 2012 року «Про внесення змін до наказу від 07.08.2012 року № 155-п»розірвано контракт, реєстраційний номер 4468 від 02.02.2010 року та звільнено ОСОБА_2 з посади Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»за невиконання умов контракту /пунктів «а», «в»пункту 26 розділу 5/ в частині: подання Мінагрополітики України недостовірних даних за бюджетною програмою КПКВК 2801340 КЕКВ 1171, що привело до незаконного отримання крштів з державного бюджету та невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним Фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання Підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Підставами зазначено: доповідна записка Управління внутрішнього аудиту від 30.07.2012 року № 24/294, службова записка Департаменту тваринництва від 06.08.2012 року № 14-2-17/540 /а.с. 8-9/.

Наказом № 54-к від 21 серпня 2012 року по ДП «Тульчинський ветсанзавод»звільнено з 21 серпня 2012 року ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області згідно ст. 36 п. 8 КЗпП країни /за власним бажанням/. Як підстава зазначено: наказ № 155, 158-п від 07.08.2012 року Міністерства аграрної політики України.

На підставі зазначеного наказу позивачу було виплачено заробітну плату на день звільнення, а також компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.01.2012 року по 21.08.2012 року, а також внесено відповідний запис у трудову книжку, що ним не заперечується в судовому засіданні.

Питання припинення строкового трудового договору регулюється п. 2 та 8 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України трудовий договір, укладений на визначений строк, припиняється з підстав, передбачених контрактом.

Як встановлено вище, підставою для звільнення позивача з роботи стало саме невиконання умов контракту.

Умови, які є підставою для звільнення за п. 8 ст. 36 КЗпП України, викладені в п. 26 Контракту.

Як з самого Контракту, так і діючим трудовим законодавством передбачено, що як на осіб, працюючих на умовах безстрокового трудового договору, так і на умовах контракту, розповсюджується законодавство про працю.

Додатково до підстав звільнення, передбачених трудовим законодавством, для осіб, працюючих на умовах контракту, передбачені додаткові підстави для звільнення, передбачені самим контрактом.

В такому разі звільнення і проводиться за п. 8 ст. 38 КЗпП України.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем норм трудового законодавства при звільненні позивача з роботи.

Так, відповідно до ст. 11 підрозділу D Конвенції про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка набула чинності для України 16.05.1995 року, працівник, з яким намічено припинити трудові відносини, має право бути попередженим про це за розумний строк або має право на грошову компенсацію замість попередження, якщо він не вчинив серйозної провини, тобто такої провини, у зв'язку з якою було б недоцільно вимагати від роботодавця продовжувати з ним трудові відносини протягом строку попередження.

Як передбачено п. 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті /найманні/ на роботу працівників, затвердженого постановою КМУ від 19.03.1994 року № 170, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.

Доказів повідомлення позивача за два тижні про його подальше звільнення відповідачами суду не надано, що свідчить про невиконання ними зазначених вимог законодавства.

Посилання відповідачів на накази Міністра аграрної політики і продовольства України № 155-п та 158-п, як на підтвердження попередження ОСОБА_2 про його подальше звільнення, так як він був звільнений лише 21 серпня 2012 року, судом не приймаються до уваги, оскільки саме зазначеними наказами з позивачем розірвано контракт та звільнено його з займаної посади.

Порушення позивачем підпункту «а»пункту 26 Контракту мотивовано у наказі Міністерства аграрної політики і продовольства України № 158-п від 07.08.2012 року, в частині подання Мінагрополітики України недостовірних даних за бюджетною програмою КПКВК 2801340 КЕКВ 1171, що привело до незаконного отримання коштів з державного бюджету.

Однак, згідно наданої позивачем копії постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Дідика А.А. про закриття кримінальної справи, яка на час розгляду справи ніким не скасована, зазначено, що відомості щодо обсягів сировини -24604,6 тон, внесені до звітів про обсяг заготовленої продукції за 2009, 2010 роки та січень-жовтень 2011 року, відповідають дійсності, а як наслідок службові особи ДП «Тульчинський Ветсанзавод»склали та надали ДК «Укрветсанзавод»документи з правдивою інформацією.

Підпунктом "в"п. 26 контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, до закінчення його дії у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

Посилаючись на зазначений пункт у виданих наказах Міністерства аграрної політики і продовольства України № 155-п та № 158-п від 07.08.2012 року про звільнення ОСОБА_2, підставами його винесення зазначені доповідна записка управління внутрішнього аудиту від 30.07.2012 року № 24/294 та службова записка департаменту тваринництва від 06.08.2012 року № 14-2-17/540. Згідно зазначених доповідних записок, поточна заборгованість підприємства по заробітній платі, на що саме посилались представники відповідачів, як на підставу звільнення позивача,за травень 2012 року становить 36,8 тис. грн.

Однак, згідно наданих позивачем лікарняних листів з 06.03.2012 року по 26.06.2012 року він знаходився на лікарняному, що свідчить про те, що зазначена заборгованість виникла не з його вини.

Посилання представників відповідачів про наявність несвоєчасної виплати заробітної плати за інші місяці 2012 року, судом не приймаються до уваги, оскільки згідно вищезазначених доповідних записок, які стали основною та єдиною підставою для звільнення ОСОБА_2, а також аудиторського звіту законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»іншої заборгованості підприємства по заробітній платі, крім за травень 2012 року не зазначено.

Відсутність заборгованості ДП «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької областіпо внескам до Пенсійного Фонду України та зі сплати податків, зборів /обов'язкових платежів/ підтверджується наявними в матеріалах справи довідками /а.с. 48-49/.

З врахуванням викладеного вище висновку суду про невідповідність дій відповідачів - Міністерства аграрної політики і продовольства Українита Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької області вимогам закону при звільненні позивача, суд приходить до висновку про незаконність виданих наказів про звільнення позивача.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який вирішує трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що позивача остаточно звільнено 21.08.2012 року, що не оспорюється сторонами, суд вважає, що на користь позивача з Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької областіпідлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з часу фактичного звільнення 21.08.2012 року по день поновлення його на роботі за рішенням суду 11.10.2012 року.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу розраховується виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Оскільки звільнення позивачки відбулося 21серпня 2012 року, для розрахунку його середнього заробітку суд враховує його зарплату за червень 4419,1 грн. та липень 4884,35 грн. 2012 року.

В червні 2012 року було 20 робочих днів, в липні 2012 року - 22 робочих дня, виходячи з цих даних середньоденна заробітна плата позивача складає: (4419,1 + 4884,35) : (20 + 22) = 211,44 грн., а середньомісячна 4651,72 грн.

Час вимушеного прогулу позивача за період з 21 серпня 2012 року по 11жовтня 2012 року становить 36 робочих днів.

Враховуючи викладене середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 7611,84 грн. (211,44 грн. х 36 роб. дн.), який підлягає стягненню з відповідача Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької області на користь позивача, оскільки саме за рахунок коштів цього відповідача позивач отримував заробітну плату.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що частковому задоволенню підлягає позов в частині відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди, оскільки його звільнення з роботи відбулося з порушенням вимог КЗпП України. В результаті незаконних дій відповідача позивач тривалий час був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя, відчував моральні страждання, вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права, а тому на думку суду діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої, з урахуванням посади, що займав позивач, тривалості його порушеного права, суд визначає в розмірі 3000 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача Міністерства аграрної політики і продовольства України, так як саме з вини цього відповідача були порушені трудові права позивача.

Крім того відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь держави з відповідачів підлягає до стягнення судовий збір та витрати понесені позовачем на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 21, 36, 38, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 79, 88, 209-213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України та ДП «Тульчинський ветасанзавод»по виробництву мясо-кісткового борошна Вінницької області, третя особа без самостійних позовних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністра аграрної політики та продовольства України Присяжнюка М.В. про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати накази № 155-п від 07 серпня 2012 року «Про звільнення ОСОБА_2.»та № 158-п від 07 серпня 2012 року «Про внесення змін до наказу від 07.08.2012 року № 155-п»Міністерства аграрної політики та продовольства України якими розірвано контракт та звільнено ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 54-к від 21 серпня 2012 року по ДП «Тульчинський ветсанзавод»яким звільнено з 21 серпня 2012 року ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області.

Зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України поновити ОСОБА_2 на посаді директора Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області з дати звільнення, а саме з 21 серпня 2012 року.

Стягнути з Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7611 (сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 84 коп.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області на користь ОСОБА_2 солідарно 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 4651 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 72 коп. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь держави судовий збір в розмірі 214,6 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Тульчинський ветсанзавод»по виробництву м'ясо кісткового борошна Вінницької області судовий збір в розмірі 214,6 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: