Рішення

від 31.10.2012 по справі 1521/3548/12

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1521/3548/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіМед - Ассістанс»до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2012 року, ТОВ «АрхіМед - Ассістанс»звернулися до суду з названим позовом, в якому просили суд, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь борг у розмірі 375959,81 грн., з яких сума основного боргу за договором уступки прав від 05.05.2010 р. з урахуванням індексу інфляції з вересня 2010 р. до листопад 2011 р. -358359,81 грн. і 3% річних з вересня 2010 р. по червень 2012 р. -17600 грн. та суму судового збору у розмірі 3326,30 грн., мотивуючи порушенням відповідачкою умов договору уступки прав (цесії) від 05.05.2010 р., укладеного між сторонами з приводу переуступки прав за попереднім договором купівлі-продажу нежилого приміщення другого поверху за адресою : АДРЕСА_1 від 26.06.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у відповідності до ст. 74 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та перебування, яке підтверджується довідкою Овідіопольського РС ГУДМС України Одеській області та численними судовими повістками з підписом відповідачки та повідомленнями кур`єрської доставки судових повісток з викликом до суду з підписом відповідачки. Численні клопотання про відкладення слухання справи, які надійшли до суду від відповідачки суд вважає неповажними і розцінюються судом, як зловживання останньою своїх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ст. 27 ЦПК України і на думку суду, направлені на затягування судового розгляду справи понад встановлені законодавством строки, а тому не приймаються судом як поважні причини неявки в судові засідання (а.с. 37,42,43,52,59,65).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та додатково надані документи по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 10 ЦПК України -цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона -повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи : роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст. 202-204 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтями 206-208 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема : правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Статті 512-514 ЦК України передбачають -кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи статті 517 ЦК України чітко визначають, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Приписами ст. 546 ЦК України передбачено -виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 570 ЦК України передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається -авансом.

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання - якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 статті 614 ЦК України передбачає -особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) -якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено -особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання -на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Стаття 640 ЦК України передбачає -договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що відповідно до п. 5 попереднього договору купівлі-продажу нежилого приміщення за адресою : АДРЕСА_1 від 26.06.2009 р., укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та позивачем ТОВ «АрхіМед - Ассістанс»(покупець), в підтвердження своїх намірів вказаного приміщення в період з 16.03.2009 р. до моменту підписання даного договору, ТОВ «АрхіМед - Ассістанс»передало, а ОСОБА_2 прийняла аванс у розмірі 40000 дол. США (а.с. 5-7).

Умовами п.п. 6-7 вказаного договору передбачено подальші розрахунки між сторонами по договору.

Також, суд з`ясував, що право вимоги за вищевказаним попереднім договором, позивачі відступили відповідачці ОСОБА_1 за договором уступки прав (цісії) від 05.05.2010 р. по попередньому договору купівлі-продажу нежилого приміщення (а.с. 8-9).

Пунктом 3.1 зазначеного договору уступки прав -за відступлення права вимоги по попередньому договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася виплатити позивачам 320000 грн. (40000 дол. США Х 8,00 грн. за 1 дол. США відповідно до курсу НБУ на дату укладення договору). При цьому, оплату вказаної суми відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалась провести в період з 05.05.2010 р. по 20.08.2010 р. готівкою за наступним графіком оплати : до 20.05.2010 р. -80000 грн., до 20.06.2010 р. -80000 грн., до до 20.07.2010 р. -80000 грн., до 20.08.2010 р. -80000 грн.

В подальшому, 12.07.2010 р., між ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений нотаріально -посвідчений договір купівлі-продажу Ѕ частини вищевказаного нежилого приміщення за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Однак, як встановив суд, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачка ОСОБА_1 порушила умови зазначеного вище договору уступки прав (цесії) від 05.05.2010 р. та не сплатила позивачам зазначену суму у розмірі 320000 грн. у строки, передбачені цим договором, і як пояснив в судовому засіданні представник позивачів, усіляко ухилялась від будь-яких переговорів з позивачами з цього приводу.

Таким чином, сума боргу ОСОБА_1, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з вересня 2010 р. по березень 2012 р. становить - 358359,81 грн., а саме (320000 грн. Х 1,029 Х 1,005 Х 1,003 Х 1,008 Х 1,010 Х 1,009 Х 1,014 Х 1,013 Х 1,008 Х 1,004 Х 1,001 Х 1,001 Х 1,002 Х 1,002 Х 1,002 Х 1,003).

Сума 3% річних з простроченої суми 320000 грн. за 22 місяці безпідставного користування ОСОБА_1 грошима позивачів з вересня 2010 р. по червень 2012 р. становить -17600 грн., а саме (320000 грн. Х 3% / 12 Х 22).

А загалом, станом на листопад 2011 р., сума боргу відповідачки ОСОБА_1 перед позивачами з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми становить -375959,81 грн., а саме (358359,81 грн. + 17600 грн.), обґрунтований розрахунок якої, зроблений у відповідності до чинного законодавства України, був наданий представником позивачів та перевірений судом.

Крім того, виходячи з приписів ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачів підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3326,30 грн., яка підтверджена документально (а.с. 1,2).

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,74,84,88,191,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 202-204,206-208,512-514,517,524-526,530,533,546,570,611,614,617,625,635,640,651 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіМед - Ассістанс»до ОСОБА_1 про стягнення боргу -задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер : НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіМед - Ассістанс»(м. Одеса, вул. Канатна, 42, офіс 400А, рахунок : 260013014363 у ПАТ «Фінбанк», МФО 328685, ідентифікаційний код : 32521282) - суму боргу у розмірі 375959 грн. 81 коп. та суму судового збору 3326, 30 грн., а разом -379286 грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Гандзій Д.М.