Рішення

від 29.10.2012 по справі 5021/1381/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.12 Справа № 5021/1381/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-опт-торг», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумські ласощі», м. Суми

про стягнення 8 384 грн. 28 коп.

Суддя М.С. Лущик

Представники сторін:

від позивача - Турченко С.П., довіреність № 193 від 08.10.2012р.

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Тимченко О.О.

Суть спору: позивач, відповідно до поданого позову, просить суд тягнути з відповідача 7 500 грн. суми основного боргу, яка виникла станом на 03.07.2012р., згідно договору № 190911 від 19.09.2011р., укладеного між сторонами у справі; 750 грн. 50 коп. пені за прострочення платежу за період з 13.12.2011р. по 03.07.2012р.; 133 коп. 73 коп. - 3% річних за період з 16.12.2011р. по 29.05.2012р., а також судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Відповідач обґрунтованого відзиву на позов не подав, в засідання суду не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі № 5021/1381/12 від 19.09.2012р., направлена судом на адресу відповідача зазначену у позові, повернута до суду відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До початку судового засідання, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 09.10.2012р. (вх. № 14257 від 29.10.2012р.), де останній просить суд стягнути з відповідача 7 500 грн. суми основного боргу, яка виникла станом на 03.07.2012р., згідно договору № 190911 від 19.09.2011р. укладеного між сторонами у справі; 695 грн. 22 коп. пені за прострочення платежу за період з 13.12.2011р. по 15.06.2012р. та 133 грн. 73 коп. - 3% річних за період з 16.12.2011р. по 29.05.2012р., а також судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надана позивачем заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду в судовому засіданні та долучаються до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.10.2012р. представником позивача надано суду на огляд оригінали видаткових накладних № 111112 від 11.11.2011р., № 1512111 від 15.12.2011р., які досліджені судом та відповідають копіям наявним в матеріалах даної справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь у даному судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи в дане судове засідання від відповідача не надходило, тому, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 190911 від 19.09.2011р., укладеного між сторонами у справі, позивачем відвантажувалися на адресу відповідача кондитерські вироби, перелік і найменування яких визначалися відповідними видатковими накладними.

Згідно з пунктом 2.2 даного договору, оплата поставленого товару здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору, згідно видаткової накладної № 111112 від 11.11.2011р. здійснив відвантаження відповідачеві товару на суму 9 331 грн. 08 коп., а відповідно до видаткової накладної № 1512111 від 15.12.2011р. відвантажив товар (кондитерські вироби) на суму 9 156 грн. 60 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з умовами укладеного між сторонами у справі договору, відвантажений товар за видатковою накладною № 111112 від 11.11.2011р. відповідач повинен оплатити не пізніше 12.12.2011р., а за видатковою накладною № 1512111 від 15.12.2011р. - не пізніше 15.01.2012р., але зобов'язання з оплати вартості поставленого товару виконувалося відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, і в зв'язку з чим станом на 03.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумські ласощі» має заборгованість перед позивачем в розмірі 7 500 грн.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що факт отримання кондитерських виробів підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: видатковими накладними № 111112 від 11.11.2011р. та № 1512111 від 15.12.2011р., оригінали яких досліджено судом в судовому засіданні, а копії приєднано до матеріалів справи.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 693 названого Кодексу визначено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу

Частиною 2 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, 29.05.2012р направлено відповідачеві претензію № 797 з вимогою на протязі 10 календарних днів від дати отримання претензії сплати існуючу заборгованість за поставлений товар, але дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, не надав суду відзиву на позов в обгрунтування його позиції по справі, а також не надав доказів сплати даної заборгованості, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 7 500 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач, згідно з пунктом 5.3 договору № 190911 від 19.09.2011р., просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, що відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 695 грн. 22 коп.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», то позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 695 грн. 22 коп. за прострочення платежу за період з 13.12.2011р. по 15.06.2012р., визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 549-552 Цивільного Кодексу України та статті 232 Господарського Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 133 грн. 73 коп. - 3% річних за період з 16.12.2011р. по 29.05.2012р., в обґрунтування зазначених вимог позивачем надано обґрунтований розрахунок 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 133 грн. 73 коп. - 3% річних за період з 16.12.2011р. по 29.05.2012р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумські ласощі» (40030, м. Суми, вул. Тополянська, буд. 12, код ЄДРПОУ 33389772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-опт-торг» (83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Рози Люксембург, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 36982739) 7500 грн. основного боргу, 695 грн. 22 коп. пені, 133 грн. 73 коп. - 3% річних та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.11.2012 року.

Суддя (підпис) М.С. Лущик