Постанова

від 30.10.2012 по справі 5002-23/1763-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року Справа № 5002-23/1763-2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Волкова К.В.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача Козаков Віталій Олександрович, довіреність № б/н від 25.09.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АРВО";

відповідача Котлярова Марина Анатоліївна, довіреність № б/н від 19.06.12, приватне підприємство "Курортбуд";

третьої особи Козаков Віталій Олександрович, довіреність № б/н від 29.10.12, товариство з обмеженою відповідальністю "АВРО Україна";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Курортбуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 07 серпня 2012 року у справі № 5002-23/1763-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АРВО" (Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95493)

до приватного підприємства "Курортбуд" (вул. Дм. Ульянова, 16, Сімферополь, 95013)

3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "АВРО Україна" (вул. Генерала Васильєва, 30, Сімферополь, 95000; Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95493)

про стягнення 149700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АРВО" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Курортбуд" про стягнення сплачених товариством на виконання договору купівлі -продажу № 03-06К/2009 від 01.06.09 кошти у сумі 149 700, 00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2012 року у справі № 5002-23/1763-2012 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Курортбуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АРВО" 149700, 00 грн. грошових коштів сплачених за договором купівлі-продажу №03-06К/2009 від 01.06.09.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає порушення норм матеріального та процесуального права.

Заявник зазначає, що нікчемний правочин породжує лише наслідки, які пов'язані з його недійсністю, а отже ніяких зобов'язань у відповідача не виникає. Посилання суду першої інстанції на норми статті 1212 Цивільного кодексу України є неспроможними.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги наполягав на її задоволенні.

Представник позивача та третьої особи заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням від 30.10.12 суддю Сотула В.В. замінено у складі колегії на суддю Волкова К.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01.06.09 між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Арво" (покупець) та приватним підприємством "Курортбуд" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №03-06К/2009 (т.1,а.с.21).

Пунктом 1 договору передбачено, що продавець продає, а покупець приймає у власність нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 462.8 кв.м. розташовані за адресою: м. Сімферополь, Генерала Васильєва, 30.

Відповідно до пункту 3 договору ціна продажу об'єкту складає 1 000 000, 00 грн. Згідно з пунктом 5 договору сторони зобов'язувались нотаріально оформити договір купівлі-продажу об'єкту.

Пунктом 6 договору продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язаний прийняти у продавця об'єкт за актом приймання-передачі не пізніше одного дня, який наступає за днем нотаріального оформлення договору купівлі-продажу на об'єкт.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" №24509861 від 19.11.09 22/1000 частки нежитлових приміщень за адресою: м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 30 належать відповідачу на праві спільної часткової власності (т.1,а.с.26-28).

На виконання умов договору позивач 22 липня 2009 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 156 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 37 (т.1,а.с.22).

Проте, нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не відбулося, об'єкт -нерухоме майно передане не було.

У 2010-2011 роках відповідачем було повернуто частину коштів у сумі 6 300, 00 грн., які передавалися позивачем на виконання договору №03-06К/2009 від 01.06.09, що підтверджується платіжними дорученнями № 37 від 30.06.10 та № 149 від 04.05.11 (т.1,а.с.23).

Отже, неповернення іншої частини коштів, які були передані на виконання договору №03-06К/2009 від 01.06.09, стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АРВО" з позовом про стягнення з приватного підприємства "Курортбуд" 149 700, 00 грн. сплачених на виконання договору купівлі - продажу № 03-06К/2009 від 01.06.09.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.09 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №03-06К/2009 згідно умов якого продавець продає, а покупець приймає у власність нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 462.8 кв.м. розташовані за адресою: м. Сімферополь, Генерала Васильєва, 30 (т.1,а.с.21).

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, договір №03-06К/2009 від 01.06.09 у силу статті 657 Цивільного кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи вбачається, що нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не відбулося, об'єкт -нерухоме майно передане не було.

Відповідно до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, вбачається, що договір купівлі-продажу нерухомого майна №03-06К/2009 від 01.06.09 є недійсним у силу закону, тобто цей договір є нікчемним.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлені наслідки недійсності (нікчемності) правочину. Так, відповідно до частини 1 наведеної статті недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

На виконання умов нікчемного договору №03-06К/2009 від 01.06.09 позивач 22 липня 2009 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 156 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 37 (т.1,а.с.22).

Отже, у силу приписів статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути усі грошові кошти, що були передані позивачем на виконання нікчемного договору №03-06К/2009 від 01.06.09.

У 2010-2011 роках (до звернення позивача з даним позовом) відповідачем було повернуто частину коштів у сумі 6 300, 00 грн., які передавалися позивачем на виконання договору №03-06К/2009 від 01.06.09, що підтверджується платіжними дорученнями № 37 від 30.06.10 та № 149 від 04.05.11 (т.1,а.с.23).

Позивач у своєму позові просить стягнути з приватного підприємства "Курортбуд" грошові кошти у сумі 149 700, 00 грн., сплачені на виконання договору купівлі -продажу № 03-06К/2009 від 01.06.09.

Проте, зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було повернуто 4 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 190 від 26.06.12 (т.2,а.с.61) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.07.12 (т.1,а.с.60).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення з приватного підприємства "Курортбуд" 145 000, 00 грн. В частині стягнення з відповідача 4 000, 00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Доводи апеляційної скарги про те, що нікчемний правочин породжує лише наслідки, які пов'язані з його недійсністю, а отже ніяких зобов'язань у відповідача не виникає, не ґрунтуються на законі.

Як зазначалося вище, відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Отже, у відповідача виник обов'язок повернути грошові кошти, які були передані на виконання нікчемного договору №03-06К/2009 від 01.06.09.

Доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду першої інстанції на норми статті 1212 Цивільного кодексу України є неспроможними, також не ґрунтуються на законі, оскільки у статті 1212 Цивільного кодексу України прямо передбачено її застосування до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Приймаючи оскаржуване рішення не встановив обставини щодо часткового повернення відповідачем грошових коштів у сумі 4 000, 00 грн., що призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга приватного підприємства "Курортбуд" підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Проте, частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув грошові кошти у сумі 4 000, 00 грн. Але, на момент звернення до суду з даним позовом, ця сума повернута не була, тобто спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Тому, судова колегія на підставі частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір на відповідача у повному обсязі.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 101, пунктами 2, 3 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Курортбуд" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2012 року у справі № 5002-23/1763-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з приватного підприємства "Курортбуд" (вул. Д. Ульянова, 16,

м. Сімферополь, ідентифікаційний код 30491754) на користь товариства з

обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Арво" (Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95493; п/р 26008230572600 в ПАТ "Укрсіббанк", м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 35651128) 145 700,00 грн. грошових коштів сплачених за договором купівлі-продажу №03-06К/2009 від 01.06.09 та 2 994, 00 грн. судового збору.

6. У частині позовних вимог про стягнення 4 000, 00 грн. грошових коштів сплачених за договором купівлі-продажу №03-06К/2009 від 01.06.09 провадження у справі припинити.

7. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.В. Волков

В.С. Голик

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АРВО" (Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95493)

2. Приватне підприємство "Курортбуд" (вул. Дм. Ульянова, 16, Сімферополь, 95013)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВРО Україна" (вул. Генерала Васильєва, 30, Сімферополь, 95000; Московське шосе, 11 км, Сімферополь, 95493)