Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2а/1770/945/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/945/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Ремтехбуд" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ремтехбуд" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 17 лютого 2012 року № 0000722342, № 0000732342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000722342, №0000732342 від 17.02.2012 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Рівне подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

17.02.2012 р. Державною податковою інспекцією в м. Рівному Рівненській області складено акт №16-30/30351971 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Ремтехбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків при проведені взаємовідносин з ТОВ "Азуріт-ЄК", ТОВ "Укрпромгруп", ПП "Хавер", ПП "Строймонтаж-ЛМЛ" , ТОВ "Технотрейд-Плюс", ТОВ "Респект Плюс", ТОВ "Далат" за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р.

На підставі акта перевірки №16-30/30351971 від 17.02.2012 р. ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000722342 від 17.02.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 44 017,25 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11 004,31 грн. та податкове повідомлення-рішення за № 0000732342 від 17.02.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54 133 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 13 533,25 грн.

З акту перевірки вбачається, що по взаємовідносинах ПП "Ремтехбуд" з ТОВ "Азуріт-ЄК" позивачем не надано для перевірки первинних документів, які засвідчують факт виконання послуг та використання понесених витрат у власній господарській діяльності, що є порушенням п. 5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Дане твердження акту спростовується матеріалами справи, та висновками суду першої інстанції які підтримуються колегією суддів.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Технотрейд-Плюс" по наданню послуг з виконання робіт по ремонту Управління праці та соціального захисту населення Чортківської райдержадміністрації, а також поставки будівельних матеріалів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що взаєморозрахунки з даним контрагентом здійснювались у лютому 2010 року та відповідно квітні - 2010 року, тобто на момент проведення господарської операції щодо надання послуг по виконанню робіт, поставки будівельних матеріалів та розрахунків даний контрагент належним чином був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності та в податковому органі по місцю державної реєстрації. Вказане Товариство не визнане судом фіктивним, а тому зроблені в Акті перевірки висновки про нікчемність угоди з даним контрагентом не підтверджені.

По взаємовідносинах позивача з ТОВ "Респект Плюс" ( надання в оренду вантажного автомобіля та пересувного компресора).

Судом першої інстанції встановлено, що для перевірки були надані первинні документи, зокрема: договір оренди, податкова накладна № 1087 від 26.02.2010 року, платіжні документи.

Отже висновок інспектора Державної податкової інспекції в м. Рівному про наявність порушень п.5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" є безпідставним.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Далат" (виконання робіт по капітальному ремонту приміщень педіатричного відділення Рівненської ЦРЛД в смт. Клевань).

Судом встановлено, що всі документи по взаємовідносинах з ТОВ "Далат", що надавалися під час перевірки належним чином засвідченні, скріплені печатками, отже підтверджують факт проведення господарської операції.

Контрагенти ПП «Ремтехбуд» мали право виписувати податкові накладні, так як були платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані з офіційного веб-сайту ДПА України.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкових накладних, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до п. 6.2. Порядку податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з п. 5 Порядку № 165 податкова накладна вважається недійсною лише у випадку, якщо вона виписана особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто не зареєстрованою платником ПДВ. Усі інші недоліки у податковій накладній на формування податкового кредиту не повинні впливати, про що свідчить чисельна судова практика з цього питання, наприклад, ухвали ВАСУ від 14.08.2008 р. № К-35394/06 та від 19.02.2008 р. № К-26452/06.

Судом першої інстанції було обгрунтовано прийнято податкову накладну, надану ТОВ «Далат» та спростовано висновки ДПІ про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні положення містяться в Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

При цьому слід враховувати, що у відповідності до пп. 7.4.5 п. 7. ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду прийняти з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаннями норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Ремтехбуд" вул.Миру, 8/33,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000