Ухвала

від 22.10.2012 по справі 2а-4031/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/50195/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Гончар Н.О.

за участю представника позивача -Данилевича Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 року

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року

у справі № 2а-4031/10/1370

за позовом Дочірнього підприємства «Холгер Крістіансен Продакшн Україна»Компанії «Холгер Крістіансен А/С»

до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

за участю третьої особи -Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Холгер Крістіансен Продакшн Україна»Компанії «Холгер Крістіансен А/С»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 30.03.2010 року № 0001122320/2, № 0001242320/2, № 0001252320/2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ДП «Холгер Крістіансен Продакшн Україна»Компанії «Холгер Крістіансен А/С»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05 по 31.05.2009 року, 01.08 по 31.08.2009 року, та жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09 по 30.09.2009 року, складено акт № 2387/23-2/32599783 від 16.12.2009 року, в якому зафіксовані порушення пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», враховуючи вимоги п. 11.43 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови КМУ від 17.11.2004р. № 1524, Постанови КМУ від 30.11.2005р. № 1119, ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», наказу Державної митної служби від 27.09.2006р. № 821, ст. ст. 223, 229, 230, 231, 232, 235 Митного кодексу України, Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з ввезення ДП «ХКП-УА»нових запасних частин до стартерів на митну територію України шляхом видачі простих векселів в розмірі 1 303 015 грн., завищено бюджетне відшкодування по декларації за вересень 2009 року в розмірі 99 785 грн., по декларації за жовтень 2009 року в розмірі 127 100 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 30.03.2010 року відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0001122320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 651 507,50 грн.;

№ 0001242320/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99 785 грн. за вересень 2009 року та 127 100 грн. за жовтень 2009 року;

№ 0001252320/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 620 269 грн., в т.ч.: 1 303 015 грн. основного платежу та 317 254 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.04.2006 року між Компанією «Холгер Крістіансен А/С»(замовник) та ДП «Холгер Крістіансен Продакшн Україна»Компанії «Холгер Крістіансен А/С»(виконавець) укладено угоду на регенерацію стартерів № 1, згідно якої останній зобов'язується за замовленням першого виконувати роботи по регенерації стартерів та компонентів, за відповідну плату, а перший зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до положень п. 1.2 вказаної угоди замовлення на регенерацію виробів детально визначаються в додатках (специфікаціях) до неї, які є її невід'ємною частиною.

Пунктом 1.3 цієї ж угоди передбачено, що додаток (специфікація) до угоди повинен містити найменування виробів що постачається замовником, перелік робіт, які підлягають виконанню виконавцем, кількість та вартість виробів.

Факт виконання даної угоди судами встановлений з підтвердженням матеріалів справи, а саме: імпортними та експортними митними деклараціями, товарно-супровідними документами, специфікаціями до згаданої угоди та простими векселями.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з неможливості встановлення реальної вартості ремонтних робіт (витрат на переробку), використаних ТМЦ, які формують вартість стартерів відповідно до специфікації і вантажно-митних декларацій (експорт), неможливості проведення ідентифікації (встановлення факту використання) товарів, розміщених у режим переробки та обсягу використаних імпортних запчастин в цілях переробки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Приписами ст. ст. 185, 229 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одним із видів митного режиму є переробка на митній території України, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 231 цього Кодексу операції щодо переробки товарів можуть включати, зокрема, ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання.

Як встановлено судами, згідно свідоцтва № 003/2007 підтверджено спеціальне технічне оснащення та облаштування території спеціальної (вільної) економічної зони позивача, що унеможливлює надходження та вибуття товарів поза контролем митного органу, яке відповідає Вимогам до технічного оснащення та облаштування території спеціальної (вільної) економічної зони й до контролю за переміщенням товарів через кордони цієї зони, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України від 02.03.2006 року № 163/242/159/100 , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 року за № 294/12168.

Відповідно до ст. 233 зазначеного Кодексу митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції щодо переробки таких товарів.

Здійснення контролю за дотриманням режиму переробки на митній території України передбачено Порядком застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 року № 609 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.10.2003 року за № 897/8218.

Згідно приписів пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України є митні органи.

Як зазначено судами обох інстанцій, позивачем під час здійснення операцій за угодою від 21.04.2006р., не було виявлено порушень митного режиму.

Відповідно до п. 11.43 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) сплата податку на додану вартість при ввезенні рухомого майна для здійснення операцій з ремонту у митному режимі переробки, а також з метою модернізації, провадиться шляхом видачі простого векселя у випадку та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок випуску, обігу і погашення простих векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту»від 17.11.2004 року № 1524 , відповідно до якого платники податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) відповідно до режиму переробки на митній території України товарів з метою ремонту, в тому числі гарантійного, або їх обробки - монтажу, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, можуть за своїм рішенням надавати митним органам прості авальовані векселі на суму ввізного мита, акцизного збору та ПДВ із строком погашення, що дорівнює строку ремонту або обробки товарів, але не більш як 90 днів, або строку, встановленого Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному частиною третьою статті 232 МК , за умови вивезення відремонтованих або оброблених товарів за межі митної території України. Під ремонтом слід розуміти операції з усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення їх ресурсу або характеристик, що не призводять до зміни кодів таких товарів згідно з УКТЗЕД ; випуск, обіг та погашення зазначених векселів здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» , та з урахуванням особливостей, зазначених в абзаці четвертому цього пункту; якщо вивезення відремонтованих товарів за межі митної території України не забезпечено у строк, зазначений в абзаці другому цього пункту, або ввезені з метою ремонту товари використовуються з іншою метою, підприємство, що видало вексель, зобов'язане його оплатити.

Відповідно до п. 11 ст. 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

За встановлення в судовому порядку дотримання позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання ведення господарських операцій з давальницькою сировиною, а саме: операцій з ввезення нових запасних частин до стартерів на митну територію України шляхом видачі простих векселів, які були погашені в повному обсязі, судовий висновок про безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є правильним та таким, що відповідає встановленим обставинам справи.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний