Постанова

від 23.10.2012 по справі 2а-11989/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 жовтня 2012 року 09 год. 56 хв. № 2а-11989/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Семенець Г.Л., представника відповідача Приходька О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-маркетингове агентство "Профіленд" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 23 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 вересня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-маркетингове агентство "Профіленд" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12 червня 2012 року № 0002692202 та № 0002702202 (також далі за текстом - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваними рішеннями відповідач протиправно збільшив позивачу суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) та податку на прибуток.

Ухвалою суду від 05 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року. Пояснив, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки складені відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки порушень позивачем чинного податкового законодавства.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 23 жовтня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 14 по 18 травня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 25 травня 2012 року № 3569/22-2/36853664 про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток підприємства при взаємовідносинах з товариством із обмеженою відповідальністю "Декос Альянс" (також далі за текстом - ТОВ "Декос Альянс") за період із 01 січня по 31 грудня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ у загальному розмірі 106942,00 грн., у тому числі по періодах: липень 2011 року - у розмірі 79517,00 грн. та серпень 2011 року - у розмірі 27425,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) , а також занижено податок на прибуток у загальному розмірі 147580,00 грн., у тому числі по періодах: за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - у розмірі 147580,00 грн., чим порушено п. 138.2 ст. 138 ПК України.

Перевірку проведено відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та на підставі оформленого відповідачем наказу від 14 травня 2012 року № 585, копію якого вручено особисто під розписку головному бухгалтеру позивача 14 травня 2012 року.

Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень від 29 травня 2012 року № 2805, розглянувши які, відповідач листом (відповіддю) від 07 червня 2012 року № 9795/10/22-209 повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки, 12 червня 2012 року відповідачем складено оскаржувані рішення № 0002692202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 106942,00 грн. за основним платежем та у розмірі 26735,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та № 0002702202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 147580,00 грн. за основним платежем.

Вказані рішення позивачем оскаржені в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби у місті Києві (також далі за текстом - ДПС у місті Києві) скарги від 20 червня 2012 року б/н, за результатами розгляду якої ДПС у місті Києві прийнято рішення від 20 серпня 2012 року № 5111/10/12-414 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

Суд погоджується із викладеними в акті перевірки висновками відповідача та правомірністю складання ним оскаржуваних рішень, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В акті перевірки зазначено, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі отриманих від ТОВ "Декос Альянс" податкових накладних, перелік яких міститься на стор. 4-5 акту перевірки.

При цьому, у ході перевірки виявлено, що 29 червня 2011 року між позивачем та ТОВ "Декос Альянс" укладено договір № 30-6 купівлі-продажу (товарів, послуг) (також далі за текстом - договір № 30-6) , за умовами якого ТОВ "Декос Альянс" за дорученням позивача зобов'язалось надати відповідні рекламні послуги, а позивач - приймати та оплачувати послуги і роботи ТОВ "Декос Альянс" у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п.п. 3.1-3.3 розділу 3 договору № 30-6, щомісячна вартість робіт (послуг) складається із суми наданих ТОВ "Декос Альянс" позивачу рахунків-фактур. Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури ТОВ "Декос Альянс" на його поточний рахунок у національній валюті України не пізніше 15 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Рахунок-фактура відправляється факсимільним зв'язком з подальшим наданням оригіналу.

У ході перевірки відповідачем враховано висновки акту від 26 січня 2012 року № 28/23-10/37505731 про результати перевірки ТОВ "Декос Альянс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період із 08 лютого по 31 грудня 2011 року, згідно з яким, фінансово-господарська діяльність ТОВ "Декос Альянс" здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Декос Альянс" та його контрагентами - без наміру створення правових наслідків. Крім того, виявлено відсутність у ТОВ "Декос Альянс" трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення його господарської діяльності, що є підтвердженням відсутності у вказаного товариства необхідних умов для здійснення такої діяльності. Зокрема, виявлено формування податкового кредиту підприємцями-покупцями за рахунок ТОВ "Декос Альянс" за перевіряємий період, податкові зобов'язання якого не підтверджено у зв'язку з ненаданням (відсутністю) у вказаного товариства підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, а саме головних книг, журналів-ордерів, карток рахунків № 311 "Поточні рахунки у національній валюті", № 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", № 64 "Розрахунки по податкам і платежам", № 643 "Податкові зобов'язання", № 68 "Розрахунки по іншим операціям", № 70 "Доходи від реалізації", податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, видаткових накладних.

Враховуючи викладене, відповідач прийшов до висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Декос Альянс".

Відповідно до підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

З аналізу викладених положень та обставин вбачається, що платник має право сформувати податковий кредит тільки на підставі тих податкових накладних, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, фактичного здійснення господарських операцій не відбулось. Документів, які б підтверджували фактичне здійснення таких операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ "Декос Альянс", представником позивача не надано, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні.

Стосовно правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток позивача при взаємовідносинах з ТОВ "Декос Альянс" суд зазначає наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що позивачем завищено витрати у загальному розмірі 641650,00 грн., у тому числі по періодах: за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - у розмірі 641650,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Декос Альянс", що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 147580,00 грн., у тому числі по періодах: за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - у розмірі 147580,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надала.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-маркетингове агентство "Профіленд" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-маркетингове агентство "Профіленд" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12 червня 2012 року № 0002692202, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламно-маркетингове агентство "Профіленд" (ідентифікаційний код 36853664) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 133677,00 грн. (Сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 00 копійок), та № 0002702202, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламно-маркетингове агентство "Профіленд" (ідентифікаційний код 36853664) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 147580,00 грн. (Сто сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 29 жовтня 2012 року