Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а-11295/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2012 року № 2а-11295/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Колор Систем» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00000662280 від 12.04.2012 року та №0000672280 від 12.04.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор Систем»(надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00000662280 від 12.04.2012 року та №0000672280 від 12.04.2012 року

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2012 року відкрито провадження та призначено справу № 2а-11295/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2012.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 23.03.2012 року № 365/23-12/31905435 щодо порушення Позивачем пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях Відповідача, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємством, яке, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочини, укладені між Позивачем та контрагентом є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у ТОВ «Колор Систем»відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правочинами до податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток підприємств по даним правовідносинам. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на подане сторонами письмове клопотання, в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 79, на підставі пп. 78.1.11, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Колор Систем»щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лоу Консалт»(код ЄДРПОУ 36429084) за період з 01.06.2009 року по 31.12.2011 року.

23 березня 2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято наступні спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №00000662280 від 12.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 255958,00 грн., в тому числі в сумі 204766,00 грн. -за основним платежем, 51192,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями,

- №0000672280 від 12.04.2011 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств на загальну суму 319946,00грн., в тому числі в сумі 255957,00 грн. -за основним платежем, 63989,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки 23.03.2012 року № 365/23-12/31905435, згідно яких ТОВ «Колор Систем»порушено пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання за період, що перевірявся всього в сумі 204766,00 грн., а також встановлено порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на думку відповідача, позивачем було занижено податок на прибуток підприємств у сумі 255957,00 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва є таким, що підлягають скасуванню , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень, суб'єкт владних повноважень звертає увагу суду на те, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області України знаходиться кримінальна справа №05-8685, порушена за фактом фіктивного підприємництва, а саме - створення ТОВ «Росаріо»(код ЄДРПОУ 37323055) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України.

Так, в рамках досудового слідства по вказаній кримінальній справі було встановлено, що 12.11.2010 невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), використовуючи реквізити ОСОБА_1, не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності створили ТОВ «Росаріо», яким здійснювалась діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту іншими суб'єктами господарської діяльності.

Також досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Росаріо»та ТОВ «Євросонік», були задіяні в схемі штучного формування податкового кредиту по ланцюгу постачання від вказаних підприємств до реально діючих підприємств.

ТОВ «Євросонік»створило видимість проведення фінансово-господарських відносин із ТОВ «Лоу Консалт», яке в свою чергу є контрагентом ТОВ «Колор систем».

Посилаючись на матеріали вказаної кримінальної справи, відповідач зазначає, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Лоу Консалт»та ТОВ «Колор Систем»фактично не здійснювались, а проходили лише тільки по документам.

Приймаючи до уваги вищевикладене, контролюючий орган приходить до висновку про нікчемність договорів, що укладені між ТОВ «Колор Систем»та ТОВ «Лоу Консалт», а отже -відсутність у позивача законного права на зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 204766,00 грн., а також до незаконного заниження суми податку на прибуток підприємств на суму 255957,00 грн.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити , що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає . В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в даному випадку, була позбавлена права на винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а отже -податкові повідомлення-рішення №00000662280 від 12.04.2012 року та №0000672280 від 12.04.2012 року підлягають скасуванню за самостійною підставою, як такі, що винесені в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасними.

Крім того, з огляду на Акт перевірки позивача вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом було здійснено аналіз наступних первинних бухгалтерських/податкових документів по взаємовідносинам позивача з прямим контрагентом, а саме: договір надання юридично-консультаційних послуг №05/01-10 від 05.01.2010 року, договір надання консультаційної послуги №01/09-04 від 01.09.2010 року, договір надання посередницьких послуг №010910 від 01.09.2010 року, договір надання посередницьких послуг №011010 від 01.10.2010 року, договір надання консультаційної послуги №Б/Н від 01.10.2010 року, а також відповідні акти здачі-приймання наданих послуг.

Однак, не приймаючи до уваги змісту та обсягу вказаних господарських операцій між зазначеними сторонами, контролюючий орган приходить до висновків про нікчемність правочину з огляду на наявність постанови слідчого про порушення кримінальної справи №05-86850.

Вказана обставина, на думку суду, не може бути достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та по податку на прибуток підприємств, оскільки, як вже зазначалось, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішення суду, що набрало законної сили, яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Проте, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи, судом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «Колор Систем», ТОВ «Лоу Консалт»на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або угод, укладених в порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Систем», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Систем»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0000662280 від 12.04.2012 року та №0000672280 від 12.04.2012 року

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Систем»(код ЄДРПОУ 31905435, адреса: 01034, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ МАЛОПІДВАЛЬНА, будинок 12/10, квартира 1) судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 26).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.