Ухвала

від 30.10.2012 по справі 0907/2-6105/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Пнівчук О.В.,

секретарів: Гринчак В.І., Балагури М.О.,

з участю: представника ПАТ «Брокбізнесбанк» П»ятківського А.С., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представників ТзОВ «Босман Констракшн»- Маруди С.Р. та ОСОБА_3, представника ТзОВ «Карпати-палет»-Слаб»яка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Босман Констракшн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет» про визнання недійсним договору застави та визнання таким, що не підлягає до виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Босман Констракшн» про визнання недійсним договору застави від 17 січня 2008 року, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк», ТзОВ «Босман Констракшн» та ТзОВ «Карпати-палет».

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ТзОВ «Карпати-палет». Зазначав, що в 2007 році ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора

Справа № 0907/2-6105/2011 р. Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Провадження № 22ц/0990/972/2012 р. Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Категорія 19

ТзОВ «Карпати-палет», уклав договір застави майна даного товариства, згідно якого заставодавець - ТзОВ «Карпати-палет» передало у заставу майно - обладнання ТзОВ «Карпати-палет» на суму 2 511 340,50 грн. Заставою забезпечувалось зобов'язання ТзОВ «Босман Констракшн» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по сплаті кредиту та інших платежів за кредитним договором № 4011 від 17.01.2008 року.

Зазначав, що ТзОВ «Босман Констракшн» не виконувались умови кредитного договору і заставодержатель реалізував своє право на звернення стягнення на предмет застави, 09 липня 2010 року було проведено опис та арешт майна, що належить ТзОВ «Карпати-палет» згідно з виконавчим написом від 02.02.2010 року про звернення стягнення на майно ТзОВ «Карпати-палет».

Посилаючись на те, що станом на 01.11.2007 року йому належало 60% в статутному капіталі ТзОВ «Карпати-палет», а ОСОБА_3 40%, на зборах учасників товариства від 10.12.2007 року, якими було вирішено передати в заставу майно ТзОВ «Карпати-палет», він не був присутнім і його підпис в протоколі зборів є підробленим, просив позов задовольнити.

У грудні 2011 року позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02 лютого 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2012 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір застави від 17.01.2008 року, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк», ТзОВ «Босман Констракшн» та ТзОВ Карпати-палет», посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 276.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 02.02.2010 року, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 333.

Стягнуто в солідарному порядку з ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Босман Констракшн» на користь ОСОБА_1 37,00 грн. витрат, сплачених позивачем за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі на дане рішення ПАТ «Брокбізнесбанк» посилається на те, що рішення є необґрунтованим та судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що при винесенні оспорюваного рішення, судом надано пріоритет доказам, долученим до справи позивачем, при цьому не надано належної оцінки доказам апелянта щодо порядку оформлення кредиту та застави, документів, на підставі яких вони були оформлені. Зокрема, Статуту ТзОВ «Карпати-палет», часток учасників товариства, повноважень директора товариства, протоколу зборів засновників № 6 від 10.12.2007 р. як на українській, так і англійській мовах, в яких є підписи позивача, і справжність його підпису в примірниках протоколу на англійській мові ніхто не оспорював.

Крім того, суд не дав належної оцінки обставинам справи щодо дій позивача в час кредитних взаємин між сторонами, не дав оцінки діям представників по відношенню до апелянта щодо нехтування його законних вимог та ухилення позивача від виконання ТзОВ «Карпати-Палет» взятих на себе зобов'язань та вимог ВДВС при виконанні виконавчого напису, невідповідності тверджень позивача щодо обставин справи.

На підставі наведеного просили скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник ПАТ «Брокбізнесбанк» П'ятківський А.С. та представники ТзОВ «Босман Констракшн»- Маруда С.Р. та ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали по наведених вище мотивах.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представник ТзОВ «Карпати-палет» - Слаб'як Б.Б. апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1-2, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Судом встановлено, що 17 січня 2008 року між та ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Босман Констракшн» було укладено кредитний договір №4011, за умовами якого ТзОВ «Босман Констракшн» отримав кредит в сумі 1 000 000 грн. для поповнення обігових коштів з терміном повернення до 16.01.2010 року.

У забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами було укладено договір застави за №276 від 17 січня 2008 року, посвідчений приватний нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, згідно якого ТзОВ «Карпати-палет» передало ПАТ «Брокбізнесбанк» у заставу обладнання на суму 2 511 340 грн. 50 коп.

У зв'язку з невиконанням ТзОВ «Босман Констракшн» умов кредитного договору виникла заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу з проханням вчинити виконавчий напис.

02 лютого 2010 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, а саме обладнання, яке належало на праві власності ТзОВ «Карпати-палет».

Відповідно до п.3.2 договору застави звернення стягнення на предмет застави може бути здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса, на підставі рішення суду, на підставі обраного заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого предметом застави основного зобов'язання в порядку, встановленому чинним законодавством, або в порядку продажу заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.

Договір застави майна від імені ТзОВ «Карпати-палет» було підписано директором товариства ОСОБА_3, який діяв на підставі протоколу №2 від 20.09.2007 року та протоколу №6 від 10.12.2007 року.

За правилами ст. 1 Закону України «Про заставу», застава це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 6 цього Закону та ст. 578 ЦК України майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.

Згідно ст.7.1 Статуту ТзОВ «Карпати-палет» частка ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, зареєстрованого 06.11 2007 року складала 240 000 грн., що становило 60 %, а частка ОСОБА_3 складала 160 000 грн., що становило 40% статутного капіталу.

Згідно представленої копії змін до ст. 7.1 Статуту ТзОВ «Капати-палет», реєстрація яких була проведена 28.12.2007 року вбачається, що внески учасників та їх часка у статутному капіталі становить: ОСОБА_1 - 603 600 грн. (40%), а ОСОБА_3 402 400 грн. (60%).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недійсність договору застави з тих підстав, що ОСОБА_3, як директор ТзОВ «Карпати-палет», діючи від імені товариства представив протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет» від 10 грудня 2007 року про дачу згоди товариства виступити майновим та фінансовим поручителем за кредитом ТзОВ «Босман Констракшн», який не відповідає волевиявленню учасників товариства ТзОВ «Карпати-палет».

Судом встановлено, що ОСОБА_1, частка якого в статутному капіталі товариства «Карпати-палет» складала 603 600 грн., що фактично становить 60%, а не 40% статутного капіталу товариства протокол зборів учасників товариства №6 від 10 грудня 2007 року не підписував.

Позивачем на підтвердження позовних вимог щодо відсутності його згоди на передачу майна товариства в заставу представлено висновок спеціаліста №09/03-216 від 26.06.2010 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про те, що підпис від його імені у протоколі зборів учасників товариства №6 від 10 грудня 2007 року виконаний не ним, а іншою особою (а.с.17,т.1).

Колегією суддів встановлено, що предметом дослідження висновку спеціаліста послужив протокол, в якому ТзОВ «Карпати-палет» зобов'язувалося виступати майновим та фінансовим поручителем за кредитом в розмірі 1 280 000 грн. ТзОВ «Босман Констракшн», в той час як банком надано ТзОВ «Босман Констракшн» кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1 000 000 грн.

В процесі розгляду справи апеляційним судом встановлено, що 28.08.2012 року слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ч.4 ст. 190 КК України. В рамках даної кримінальної справи експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Івано-Франківській області проведено 07.09.2012 року почеркознавчу експертизу, за висновком якої підписи від імені ОСОБА_1 в графі: «секретар зборів ОСОБА_1» у протоколі №6 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-палет» від 10 грудня 2007 року та в графі перекладу цього протоколу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. При цьому предметом дослідження експерта був оригінал протоколу та його переклад на англійську мову, щодо згоди ТзОВ «Карпати-палет» виступити майновим та фінансовим поручителем за кредитом в розмірі 1 000 000 грн. ТзОВ «Босман Констракшн».

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1, як співвласник майна товариства «Карпати-палет» згоди на передачу майна товариства у заставу не надавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачене Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 01 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Статтю 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» доповнено п.5 згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року, яким передбачена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України закон зворотної сили не має.

Таким чином, на момент укладення договору застави від 17 січня 2008 року та вчинення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави-обладнання 02 лютого 2010 року, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено процедуру задоволення вимог кредитора шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на предмет застави.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на майно таким, що не підлягає виконанню, оскільки звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса на момент вчинення виконавчого напису статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено.

Посилання апелянта на те, що висновок експерта від 07.09.2012 року є необгрунтованим не заслуговують на увагу, оскільки з зазначеного висновку вбачається, що на дослідження експерта були представлені зразки підписів ОСОБА_1, зокрема вільні зразки підписів, надані у ряді довіреностей, Статуті товариства «Карпати-палет» від 25.09.2007 року, змінах до Статуту від 06.11.2008 року, а також експериментальні зразки підписів.

При цьому будь-яких інших доказів на спростування висновку експерта суду не надано.

Крім того, в ході розгляду апеляційним судом справи представник апелянта відмовився від заявленого раніше ним клопотання про призначення по справі експертизи підписів учасників ТзОВ «Карпати-палет» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в протоколах, поданих представником позивача та представником банку.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: В.М. Васильковський

О.В. Пнівчук