Постанова

від 30.10.2012 по справі 2а/1270/7219/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7219/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу №431 від 17.08.2012, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000331710 від 14.09.2012, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу №431 від 17.08.2012.

Уточнивши позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Курс». За результатами акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000331710 від 14.09.2012, яким позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач вважає, що наказ на проведення перевірки було винесено в порушення норм Податкового кодексу України, а висновки акту є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам та документам бухгалтерського обліку. У зв'язку з чим, прийняте податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Просить визнати дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними, визнати протиправним та скасувати наказ №431 від 17.08.2012, визнати протиправними дії відповідача по встановленню нікчемними угод, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Курс», визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000331710 від 14.09.2012.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що наказ на проведення перевірки відповдає вимогам ПК України, висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є законним.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами щодо правомірності формування податкового кредиту виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, тому у даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 31.10.2000 за НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказу Алчевської ОДПІ від 17.08.2012 №431, згідно п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Курс». За результатами перевірки складено акт №946-172-НОМЕР_2 від 31.08.2012 (а.с. 30-61).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

1) перевіркою встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за травень 2010 року, за червень 2010 року, за липень 2010 року, за серпень 2010 року щодо придбання ФОП ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) у ПП «Курс» та продажу ФОП ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна у ПП «Курс», які економічно необхідні для здійснення господарських операцій останнього.

В порушення п.1, п.5 ст.203, п.1 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено відсутність реального настання правових наслідків по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» у травні 2010 року, у червні 2010 року, у липні 2010 року, у серпні 2010 року: по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 19807,00 грн., у т.ч. ПП «Курс» - 19807,00 грн.; у тому числі за травень 2010 року - 8844,00 грн., за червень 2010 року - 3927,00 грн., за липень 2010 року - 2380,00 грн., за серпень 2010 року - 4656,00 грн.

2) порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого фізична особа - підприємець ОСОБА_1занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Курс» (код за ЄДРПОУ 31294899) у сумі 19807,00 грн., у тому числі за травень 2010 року - 8844,00 грн., за червень 2010 року - 3927,00 грн., за липень 2010 року - 2380,00 грн., за серпень 2010 року - 4656,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 14 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000331710, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 19807,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4951,75 грн. (а.с27).

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2012 № 0000331710, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 19807,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4951,75 грн., суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (далі Закону № 168). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону № 168.

Згідно п.п 7.2.3 п. 7.2 статті 3 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п 7.2.4 п. 7.2 статті 3 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до Алчевської ОДПІ у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість (з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних) за травень, червень, липень, серпень 2010 року (Т. 2 а.с. 16, 17, 52-72).

Згідно додатку 5 до декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладаних за вказані періоди, позивачем було сформовано податковий кредит за травень 2010 року у сумі - 2829,00 грн., червень 2010 року у сумі - 3927,00 грн., липень 2010 року у сумі - 2380,00 грн., серпень 2010 року у сумі - 4656,00 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем були здійснені господарські операції з ПП «Курс» у період травень-серпень 2010 року та сформовано за відповідні періоди податковий кредит (додаток № 5 до декларацій з ПДВ).

Під час розгляду справи позивачем було надано суду засвідчені копії первинних документів, які відповідають оригіналам, досліджених під час розгляду справи, є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість по контрагенту ПП «Курс» за періоди: травень-серпень 2010 року.

Так, 28.04.2010 між ПП «Курс» (Постачальник) та ПП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 28/4-П (Т. 1 а.с. 96).

Згідно п. 4.1 договору постачання продукції здійснюється за рахунок та транспортом Покупця. Згідно п. 4.3 Постачальник не пізніше 5-ти днів з моменту постачання Продукції надає Покупцеві транспортні і платіжні документи: платіжна вимога (рахунок) - 1 екз., накладна - 1 екз. (слідує з вантажем), податкова накладна - 1 екз.

На виконання умов договору (п. 4.3) та підтвердження факту поставки товару по договору, позивачем отримано від ПП «Курс» податкові накладні, рахунки- фактури та видаткові накладні (Т. 1 а.с. 97-117, 127-129, 145-156, 163-168):

· за травень 2010 року на суму ПДВ 2829,00 грн: податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №15/2 від 21.05.2010 на суму - 3174,00 грн., у тому числі ПДВ - 529,00 грн., податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №16 від 25.05.2010 на загульну суму 13800,00 грн., у тому числі ПДВ - 2300,00 грн.

· за червень 2010 року на суму ПДВ 3927,00 грн.: податкова накладна , видаткова накладна, рахунок фактури за №90 від 01.06.2010 на загальну суму 2898,00 грн., у тому числі ПДВ - 483 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №91 від 08.06.2010 на загальну суму 8028,00 грн., у тому числі ПДВ - 1338,00 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №92 від 09.06.2010 на загальну суму 408,00 грн., у тому числі ПДВ - 68,00 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №93 від 11.06.2010 на загальну суму 2133,60 грн., у тому числі ПДВ - 355,60 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №94 від 15.06.2010 на загальну суму 1872,00 грн., у тому числі ПДВ - 312,00 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №95 від 21.06.2010 на загальну суму 5924,40 грн., у тому числі ПДВ - 987,40 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №96 від 21.06.2010 на загальну суму 2296,80 грн., у тому числі ПДВ - 382,80 грн.

· за липень 2010 року на суму ПДВ 2380,00 грн.: податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №115 від 19.07.2010 на загальну суму 13166,40 грн., у тому числі ПДВ - 2194,40 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №120 від 23.07.2010 на загальну суму 1116,00 грн., у тому числі ПДВ - 186,00 грн.

· за серпень 2010 року на суму ПДВ 4656,00 грн.: податкова накладна, видаткова накладана, рахунок фактури за №131 від 04.08.2010 на загальну суму 17528,40 грн., у тому числі ПДВ - 2921,40 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №143 від 18.08.2010 на загальну суму 4262,40 грн., у тому числі ПДВ - 710,40 грн.; податкова накладна, видаткова накладна, рахунок фактури за №146 від 26.08.2010 на загальну суму 6147,60 грн., у тому числі ПДВ - 1024,60 грн.

Таким чином, під час дослідження у судовому засіданні податкових накладних, рахунків- фактури та видаткових накладних, виписаних ПП «Курс» на адресу позивача встановлено, що позивачем було сформовано податковий кредит по деклараціям з податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі - 2829,00 грн., червень 2010 року у сумі - 3927,00 грн., липень 2010року у сумі - 2380,00 грн., серпень 2010 року у сумі - 4656,00 грн. Як вбачається із акту перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, податковим ревізором визначено заниження позивачем податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 8844,00 грн., червень 2010 року у сумі - 3927,00 грн., липень 2010року у сумі - 2380,00 грн., серпень 2010 року у сумі - 4656,00 грн. Але зазначені податковим органом дані за травень 2010 року у сумі 8844,00 грн. не відповідать фактичним обставинам та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки згідно декларації з ПДВ та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2010 року, а також податкових накладних за травень 2010 року позивачем сформований податковий кредит у сумі 2829,00 грн. Представник відповідача не зміг надати пояснення та обґрунтувати їх, на підставі яких документів та даних бухгалтерського обліку у акті перевірки визначено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 8844,00 грн. за травень 2010 року, а тому суд при розгляді справи враховував дані, визначені позивачем за травень 2010 року у сумі - 2829,00 грн. та вважає їх достовірними.

Згідно платіжних доручень позивачем була частково проведена сплата за отриманий товар від ПП «Курс» у розмірі 10833,19 грн. (Т. 1 а.с.256-267). Як вбачається із пояснень позивача, на даний час перед ПП «Курс» існує кредиторська заборгованість, яку немає можливості сплатити, оскільки у ПП «Курс» ліквідовано свідоцтво ПДВ.

Щодо посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено транспортування товару від ПП «Курс» та відсутні товарно-транспортні накладні, суд зазначає, що п. 4.1 договору передбачено, що Продукція доставляється за рахунок та транспортом Покупця, тобто, організація доставки товару від ПП «Курс» покладена на позивача.

У судовому засіданні позивачем було повідомлено, що у період господарських відносин з ПП «Курс» у його власності перебував автотранспортний засіб CHERI т 11 TIGGO, 2007 року випуску, що також було зафіксовано податковим ревізором у акті № 2933-171-НОМЕР_2 від 29.11.2010 (Т. 1 а.с. 80). При цьому, як вбачається із податкових накладних, виписаних ПП «Курс» на адресу позивача, Постачальником не зазначено затрати на доставку товару, а тому позивачем не понесені витрати на придбання товару від вказаного підприємства. Наявність транспортного засобу у власності позивача свідчить про те, що позивач здійснював доставку товару від ПП «Курс» на власному автомобілі, а тому наявність товаро-транспортних накладних, як документів які свідчать про понесені витрати під час перевезення товару, в даному випадку, для бухгалтерського обліку не потрібна.

Також під час розгляду справи позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП «Курс» було надано суду бухгалтерські документи, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару від ПП «Курс» іншим підприємствам (Т. 1 а.с. 171-204).

Щодо посилання відповідача у своїх доводах на відсутність у контрагента позивача ПП «Курс» свідоцтва ПДВ, суд до уваги не приймає, оскільки актом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Курс» від 14.03.2011 № 173/23/34621380 встановлено, що свідоцтво ПДВ вказаного підприємства анульовано 17.11.2010, у той час, як господарські правовідносини між позивачем та ПП «Курс» здійснювалися у травні-серпні 2010 року, тобто, у період часу, коли ПП «Курс» був зареєстрований платником ПДВ, що давало підстави позивачу для віднесення сум до податкового кредиту.

Враховуючи встановлені обставини та надані позивачем документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ПП «Курс», у судовому засіданні підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Курс» у період травень-серпень 2010 року.

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішеня був складений без врахування усіх фактичних обставин, без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт перевірки ПП «Курс», яким встановлено порушення норм податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту, зокрема, по господарським операціям з позивачем, оскільки норми Податкового кодексу України визначають, що порушення норм податкового законодавства платником податків породжує наслідки та відповідальність саме відносно даного платника податків і ніяким чином не тягне наслідків для його контрагентів.

З урахуванням документів, які були досліджені під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договорні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Курс» у відповідні періоди.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені документами бухгалтерського обліку, а саме, правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Курс» у травні-серпні 2010 року, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000331710 від 14.09.2012 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №431 від 17.08.2012, то суд виходив з наступного.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згіндно п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 78. 1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Згідно п. 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У судовому засіданні встановлено, що наказ № 431 від 17.08.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2010 року» було прийнято на підставі п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79. 2 ст. 79 Податкового кодексу України (Т. 1 а.с. 10).

Обставиною, яка слугувала для прийняття вказаного наказу є ненадання позивачем документів господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП «Курс» за травень-серпень 2010 року.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу позивача Алчевською ОДПІ було направлено запит від 14.06.2012 за № 8140/172 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, підтверджуючих фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП «Курс» за період травень-серпень 2010 року (Т. 1 а.с. 7). Запит було отримано позивачем 13.07.2012 (Т. 1 а.с. 9).

20.07.2012 позивачем було направлено на адресу відповідача лише супровідний лист із актом про результатаи документальної планової перевірки від 29.11.2010 (Т. 1 а.с. 37). Як вбачається із пояснень позивача, на запит податкового органу документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ПП «Курс» у травні-серпні 2010 року надані не були, оскільки вони вже перевірялися під час виїзної перевірки у 2010 році та їх копії повинні знаходитися у податковій інспекції.

Але суд не погоджується з доводами позивача та вважає, що оскільки позивачем не було надано витребуваних документів на письмовий запит податкової інспекції, не було надано пояснень стосовно взаємовідносин з ПП «Курс» у травні-серпні 2010 року, та враховуючи приписи норми п.п 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем правомірно було прийнято оскаржуваний наказ, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки обґрунтування, на які посилається позивач, а саме, незаконне прийняття відповідачем наказу на проведення перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби по встановленню нікчемними угоди, укладені між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Курс», суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки,перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 31.08.2012 за № 946-172-НОМЕР_2 щодо нікчемності укладених ним правочинів за період, який перевірявся. Позивач ці висновки вважає немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без дослідження самих господарських угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків акту перевірки.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини, так як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, досліджені докази під час розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000331710 від 14.09.2012.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу №431 від 17.08.2012, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000331710 від 14.09.2012 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000331710 від 14.09.2012.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 листопада 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова