Ухвала

від 18.01.2013 по справі 2а/1270/7219/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2013 року справа №2а/1270/7219/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/7219/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331710 від 14.09.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331710 від 14.09.2012 року.

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача по організації та проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки, оформленої актом № 946-172-2975512551 від 31.08.2012 року з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, за фактом правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по ПДВ за травень, червень, липень і серпень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Курс».

Визнати протиправним наказ від 17. 08.2012 року за № 431 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, за фактом правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ за травень, червень, липень і серпень 2010 року по результатам взаємовідносин з ПП «Курс» і скасувати його.

Визнати протиправними дії відповідача щодо визначення та визнання нікчемними угод, укладених ФОП ОСОБА_2 з ПП "Курс", що викладено в акті № 946-172-2975512551 від 31.08.2012 року з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, за фактом правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ за травень, червень, липень і серпень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Курс».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000331710 від 14.09.2012 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Алчевською ОДПІ в ході перевірки визначено, що об'єкти, де здійснюється господарська діяльність суб'єкта, місце розташування виробничих, торгових точок, складських приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок (у власності та користуванні, у т.ч. на умовах оренди і наявність відповідного документа) у ОСОБА_2 відсутні.

В ході аналізу податкової звітності основного контрагента - ПП «Курс» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично згідно податкової звітності у ПП «Курс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Судом першої інстанції при розгляді та прийнятті рішення по справі враховано доводи податкового органу та надано перевагу позиції позивача, всебічно не з'ясовані всі обставини справи, що призвело до порушення ст.ст.2,11, 70, 73, 74, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом зазначено, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був складений без врахування усіх фактичних обставин, без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу.

Під час проведення перевірки ОДПІ було використано податкові декларації з ПДВ за перевіряємий період, податкова звітність за цей період, податкова інформація, а отже твердження про те, що податковим органом не досліджені документи є безпідставним.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказу Алчевської ОДПІ від 17.08.2012 року №431 на підставі п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Курс».

За результатами перевірки складено акт №946-172-2975512551 від 31.08.2012 року, яким встановлено наступні порушення:

1) відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за травень 2010 року, за червень 2010 року, за липень 2010 року, за серпень 2010 року щодо придбання ФОП ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг) у ПП «Курс» та продажу ФОП ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна у ПП «Курс», які економічно необхідні для здійснення господарських операцій останнього.

В порушення п.1, п.5 ст.203, п.1 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України встановлено відсутність реального настання правових наслідків по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» у травні 2010 року, у червні 2010 року, у липні 2010 року, у серпні 2010 року: по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 19807,00 грн., у т.ч. ПП «Курс» - 19807,00 грн.; у тому числі за травень 2010 року - 8844,00 грн., за червень 2010 року - 3927,00 грн., за липень 2010 року - 2380,00 грн., за серпень 2010 року - 4656,00 грн.

2) порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого фізична особа - підприємець ОСОБА_2 занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Курс» у сумі 19807,00 грн., у тому числі за травень 2010 року - 8844,00 грн., за червень 2010 року - 3927,00 грн., за липень 2010 року - 2380,00 грн., за серпень 2010 року - 4656,00 грн. (а.с. 30-61).

На підставі акту перевірки відповідачем 14 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000331710, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 19807,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4951,75 грн. (а.с.27).

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2012 року № 0000331710, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обґрунтованість позову в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до п. п. п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п 7.2.3 п. 7.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п 7.2.4 п. 7.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до Алчевської ОДПІ у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість (з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних) за травень, червень, липень, серпень 2010 року (т. 2 а.с. 16, 17, 52-72).

Згідно додатку 5 до декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вказані періоди, позивачем було сформовано податковий кредит за травень 2010 року у сумі - 2829,00 грн., червень 2010 року у сумі - 3927,00 грн., липень 2010 року у сумі - 2380,00 грн., серпень 2010 року у сумі - 4656,00 грн. по господарським операціям з ПП «Курс».

Правомірність формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість по контрагенту ПП «Курс» за періоди: травень-серпень 2010 року підтверджено договором № 28/4-П від 28.04.2010 року (т. 1 а.с. 96).

Згідно п. 4.1 договору постачання продукції здійснюється за рахунок та транспортом покупця.

На виконання умов договору (п. 4.3) та підтвердження факту поставки товару по договору, позивачем отримано від ПП «Курс» податкові накладні, рахунки-фактури та видаткові накладні (т. 1 а.с. 97-117, 127-129, 145-156, 163-168).

Згідно платіжних доручень позивачем була частково проведена сплата за отриманий товар від ПП «Курс» у розмірі 10833,19 грн. (т. 1 а.с.256-267). Як вбачається із пояснень позивача, на даний час перед ПП «Курс» існує кредиторська заборгованість, яку немає можливості сплатити, оскільки у ПП «Курс» ліквідовано свідоцтво ПДВ.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Курс» від 14.03.2011 року № 173/23/34621380 встановлено, що свідоцтво ПДВ вказаного підприємства анульовано 17.11.2010 року, у той час, як господарські правовідносини між позивачем та ПП «Курс» здійснювалися у травні-серпні 2010 року, тобто, у період часу, коли ПП «Курс» був зареєстрований платником ПДВ, що давало підстави позивачу для віднесення сум до податкового кредиту.

Як вбачається із податкових накладних, виписаних ПП «Курс» на адресу позивача, постачальником не зазначено затрати на доставку товару, а тому позивачем не понесені витрати на придбання товару від вказаного підприємства. Наявність транспортного засобу у власності позивача свідчить про те, що позивач здійснював доставку товару від ПП «Курс» на власному автомобілі, а тому наявність товарно-транспортних накладних, як документів які свідчать про понесені витрати під час перевезення товару, в даному випадку, для бухгалтерського обліку не потрібна.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Курс» у період травень-серпень 2010 року.

Акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення був складений без врахування усіх фактичних обставин, без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу №431 від 17.08.2012 року, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про їх безпідставність з наступних підстав.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 78. 1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Наказ № 431 від 17.08.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень 2010 року» було прийнято на підставі п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79. 2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Обставиною, яка слугувала для прийняття вказаного наказу є ненадання позивачем документів господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП «Курс» за травень-серпень 2010 року.

Оскільки позивачем не було надано витребуваних документів на письмовий запит податкової інспекції, не було надано пояснень стосовно взаємовідносин з ПП «Курс» у травні-серпні 2010 року, та враховуючи приписи норми п.п 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем правомірно було прийнято оскаржуваний наказ, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Щодо вимоги позивача про визнання дій податкового органу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними, визнання дій податкового органу по встановленню нікчемними угоди, укладеної між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Курс», колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про їх безпідставність.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/7219/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331710 від 14.09.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок