Постанова

від 26.10.2012 по справі 2а/0570/12829/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12829/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі

м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

Фізична особа - ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року та № 0001081741 від 4 серпня 2011 року, якими позивачу донараховані зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 38 163,51 грн. та 72 074,02 грн. відповідно.

В обґрунтування вимог позивач визначив невідповідність сум визначених відповідачем зобов'язань з орендної плати за землю за 2010 та 2011 рік розміру орендної плати, встановленому умовами укладеного договору оренди земельної ділянки від 19 жовтня 2007 року, порушення позивачем вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 985 від 22 грудня 2010 року, що виразилося в не надісланні на адресу позивача податкового повідомлення № 0001081741 від 4 серпня 2011 року та недодання відповідачем відповідних розрахунків суми визначених зобов'язань до оскаржуваних податкових повідомлень.

Додатково у наданій заяві від 25 жовтня 2012 року представник позивача зауважив на тому, що будь-яких повідомлень від Донецької міської ради про зміну нормативної грошової оцінки землі ним не отримувалося всупереч пункту 28 договору оренди земельної ділянки від 19 жовтня 2007 року.

25 жовтня 2012 року представником позивача надано заяву, в якій зазначено про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та викладено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що здійснене ним нарахування зобов'язань з орендної плати за землю відповідає приписам Закону України «Про плату за землю» та положенням Податкового кодексу України, підстави для скасування податкових повідомлень відсутні. Додатково зазначив, що правомірність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 0001081741 від 4 серпня 2011 року підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/1897/2012, яким задоволений позов Прокуратури в Будьонівському районі м. Донецька в інтересах Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 72074,02 грн., що виник через несплату зобов'язань з орендної плати за землю, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0001081741 від 4 серпня 2011 року.

26 жовтня 2012 року представником відповідача надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначено про відсутність в податкової інспекції додаткових документів.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2012 року відповідача Державну податкову інспекцію в Будьонівському районі м. Донецька замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Враховуючи наведене, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Позивач є співвласником складського приміщення літ. А площею 1362 кв.м., що знаходиться у м. Донецьку по вул. Світлого шляху, 3 б (розмір частки 45/100) та є користувачем земельної ділянки загальною площею 7 992 кв.м., що знаходиться на території Будьонівського району міста Донецька за тією ж самою адресою на підставі договору від 19 жовтня 2007 року, укладеного між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (орендарями). Згідно пункту 1 зазначеного договору орендодавець надає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136200:00:022:0218) для експлуатації існуючої будівлі складу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1410136200:00:022:0218 становить 3 614 208,01 грн. (пункт 4 договору).

Договір укладено на термін до 20 червня 2012 року (п. 7 Договору) та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 6 грудня 2007 року за № 040714800074.

11 червня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001411741/0, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 19 081,76 грн., код платежу 5213050500 зі строком сплати до 16 серпня 2010 року - 19 081,76 грн., до 15 листопада 2010 року - 19 081,75 грн.(арк. справи 22).

04 серпня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001081741, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 72 074,02 грн., код платежу 5213050500 зі строком сплати протягом 60 днів (арк. справи 23).

Правомірність зазначених податкових повідомлень-рішень та правильність визначення розміру податкових зобов'язань є спірним питанням, що виникло між сторонами.

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем визначено грошове зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки за 2010 та 2011 рік, а тому при вирішенні зазначеного спору до відносин, що виникли між сторонами судом застосовуються нормативно-правові акти, що були чинними на момент їх виникнення.

До 1 січня 2011 року розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначалися положеннями Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю». Після 1 січня 2011 року у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України втратив чинність Закон України «Про плату за землю», з 1 січня 2011 року правовідносини, що стосуються порядку визначення плати за землю регламентовані розділом 13 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю», що діяв до 1 січня 2011 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (абзац 4 статті 2 Закону).

Згідно статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно частини 3 статті 14 Закону України «Про плату за землю» нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (частина 3 статті 17 Закону України «Про плату за землю»).

Частинами четвертою та п'ятою статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно підпункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності 1 січня 2011 року, плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підпунктом 14.1.136 цієї статті передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земляною ділянкою.

Пунктом 288.4. статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови орендної плати встановлюються в договорі оренди між власником та орендарем.

Пунктом 286.5 статі 286 Податкового кодексу України та пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, що застосовуються за вказівкою 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 288.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Частиною 2 статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції відповідній періоду виникнення правовідносин) встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлювалися до 1 січня 2011 року відповідно до положень Закону України «Про плату за землю», а після 1 січня 2011 року відповідно до положень Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю строком сплати до 16 серпня 2010 року - 19081,76 грн., до 15 листопада 2010 року - 19081,75 грн. Згідно наданого відповідачем розрахунку зобов'язання в сумі 38 163,51 грн. визначено наступним чином 533 860,00 грн. х 1,059 х 45% х 1,5, де 5 338 860,00 грн. - попередня грошова оцінка земельної ділянки; 1,059- коефіцієнт індексації згідно листа Держкомзему № 641/22/6-10 від 11 січня 2010 року; 1,5 - передбачений договором відсоток оцінки, 45% - належна позивачу частка будівлі, розташована на земельній ділянці, що перебуває в користуванні позивача.

Податковим повідомленням № 0001411741/0 від 11 червня 2011 року позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 72 074,02 грн. Згідно наданого відповідачем розрахунку зобов'язання в сумі 72 074,02 грн. визначено наступним чином 668,02 грн. х 7992 х 45% х 3, де 668,02 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 7992 га - розмір земельної ділянки; 3 - мінімальний розмір орендної плати, визначений згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, 45% - належна позивачу частка будівлі, розташована на земельній ділянці, що перебуває в користуванні позивача.

При визначені зобов'язання за податковим повідомленням № 0001411741/0 позивач виходив з нормативної грошової оцінки - 5 338 860,00 грн., при визначенні зобов'язання за податковим повідомленням № 0001081741 від 4 серпня 2011 року позивач виходив з розрахунку 668,02 грн. за 1 кв.м. Крім цього, при визначенні зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0001081741 від 4 серпня 2011 року позивач виходив з трикратного розміру земельного податку встановленого статтею 274 Податкового кодексу України.

Втім, пунктом 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарями у рівних частках кожним у грошовій формі та розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки та становить 54 213,12 гривень на рік, із них: ОСОБА_4 сплачує 24 395,90 грн. на рік, ОСОБА_1 сплачує орендну плату у сумі 24 395,90 грн. на рік, ОСОБА_5 сплачує 5 421,32 грн. на рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами.

Пунктом 28 договору передбачений обов'язок орендодавця попередити орендаря про зміну грошової оцінки земельної ділянки.

При вирішенні питання про правомірність застосування відповідачем нормативної грошової оцінки іншої, ніж та, що встановлена в пункті 2 договору та застосування розміру орендної плати більшого, ніж встановлена договором - 1,5% від нормативної грошової оцінки, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» та пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для визначення орендної плати є договір оренди земельної ділянки. Тобто, питання розміру та суми орендної плати за земельної ділянки державної та комунальної власності віднесено законодавцем до вирішення за згодою сторін в договорі оренди.

Частинами четвертою та п'ятою статті 21 Закону України «Про оренду землі» та пунктом 288.5.1 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом 11 договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік, у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації та інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 33 договору зміни умов цього договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою обчислення мінімального розміру орендної плати, є підставою для перегляду орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 4 липня 2011 року у справі за позовом Донецької міської ради до споживчого товариства «Монополь» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, у межах якої вирішувалося питання про збільшення орендної плати за договором через зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

При визначенні орендної плати за землю за 2011 рік відповідач виходив з мінімального розміру орендної плати, встановленого пунктом 285.5 статті 285 Податкового кодексу України, втім зазначені розміри орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору та внесення змін до договору, але не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, оскільки як Законом України «Про плату за землю», так і Податковим кодексом України встановлено, що підставою нарахування орендної плати є саме договір. Умовами укладеного між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради договору оренди визначено орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки, що в грошовому виразі складає 54213,12 грн. на рік, у тому числі ОСОБА_1 - 24395,90 грн. на рік.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Протягом судового розгляду цієї справи судом представником відповідача надані документи, на підставі яких ним були прийняті спірні податкові повідомлення. Зокрема, на підтвердження правомірності визначення ним нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2010 рік надано копію рішення Донецької міської ради № 35/37 від 23 липня 2009 року, пунктом 1 якого затверджено нормативну грошову оцінку земель 1 кв.м. земель в м. Донецьку на рівні 248,80 грн., що має застосовуватися з 1 січня 2010 року. Зазначена оцінка не відповідає оцінці, застосованій відповідачем при визначені загальної суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року.

Судом не приймаються доводи відповідача про визначення нормативної оцінки земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача в сумі 5 338 860,00 грн., що визначено у колонці «Прогнозована грошова оцінка» документу без назви, номеру та дати (арк. справи 46-48), оскільки зазначений документ не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Будь-яких інших документів, на підставі яких податковою інспекцією приймалося наведене податкове повідомлення-рішення протягом судового розгляду не надано.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що при визначенні відповідачем зобов'язань з плати за землю відповідач мав виходити з нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, визначених умовами укладеного договору. Із врахуванням викладеного, сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю має складати:

за 2010 рік - 25 835,27 грн. (3 614 208,01 грн. х 45% х 1,5% х 1,059) із врахуванням коефіцієнту індексації, застосування якого передбачено умовами укладеного договору та договору, в той час як відповідачем визначено 38163,51 грн.

за 2011 рік - 24 395,91 грн. (3 614 208,01 грн. х 45% х 1,5%) із врахуванням коефіцієнту індексації, застосування якого передбачено умовами укладеного договору та договору, в той час як відповідачем визначено 72 074,02 грн.

Доводи позивача про порушення відповідачем Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 985 від 22 грудня 2010 року, судом також не приймаються, оскільки зазначені доводи не можуть бути підставою для визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідачем визначені податкові зобов'язання позивачу з орендної плати за землю за відсутності на те правових підстав в сумі 12 328,24 грн. за податковим повідомленням № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року та в сумі 47 678,11 за податковим повідомлення-рішенням № 0001081741 від 4 серпня 2011 року, а тому заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для задоволення решти позовних вимог відсутні.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягненню на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі», Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи - ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року та № 0001081741 від 4 серпня 2011 року, - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року в частині визначення зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 12 328,24 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0001081741 від 4 серпня 2011 року в частині визначення зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 47 678,11 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 600,06 грн.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.