Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а/0570/12829/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року справа №2а/0570/12829/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача Лютого Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду 26 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/12829/2012 за позовом Фізичної особи ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду 26 жовтня 2012 року позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс» про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року та № 0001081741 від 4 серпня 2011 року, задоволені частково. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року в частині визначення зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 12 328,24 грн. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0001081741 від 4 серпня 2011 року в частині визначення зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 47 678,11 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України базою оподаткування земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням відповідних коефіцієнтів, будь-яких посилань на цивільно-правові договори щодо визначення бази оподаткування в діючому законодавстві не існує. Крім того, судом першої інстанції не було враховано судове рішення по справі № 2а/0570/1897/2012, яким з позивача було стягнуто грошову суму у розмірі 72074,02 грн., яка була нарахована позивачу як орендна плата за землю за 2011 рік на підставі одного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є співвласником складського приміщення літ.- А площею 1362 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 (розмір частки 45/100) та є користувачем земельної ділянки загальною площею 7992 кв.м., що знаходиться на території Будьонівського району міста Донецька за тією ж самою адресою на підставі договору від 19 жовтня 2007 року, укладеного між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (орендарями). Згідно пункту 1 зазначеного договору орендодавець надає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136200:00:022:0218) для експлуатації існуючої будівлі складу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1410136200:00:022:0218 становить 3 614 208,01 грн. (пункт 4 договору).

Договір укладено на термін до 20 червня 2012 року (п. 7 Договору) та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 6 грудня 2007 року за № 040714800074.

Пунктом 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарями у рівних частках кожним у грошовій формі та розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки та становить 54 213,12 гривень на рік, із них: ОСОБА_7 сплачує 24 395,90 грн. на рік, ОСОБА_6 сплачує орендну плату у сумі 24 395,90 грн. на рік, ОСОБА_8 сплачує 5 421,32 грн. на рік

11 червня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001411741/0, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 19 081,76 грн., зі строком сплати до 16 серпня 2010 року - 19 081,76 грн., до 15 листопада 2010 року - 19 081,75 грн. (арк. справи 22).

З наданого відповідачем розрахунку зобов'язання в сумі 38163,51 грн. вбачаться, що воно визначено наступним чином: 533 860,00 грн. х 1,059 х 45% х 1,5, де 5 338 860,00 грн. - попередня грошова оцінка земельної ділянки; 1,059- коефіцієнт індексації згідно листа Держкомзему № 641/22/6-10 від 11 січня 2010 року; 1,5 - передбачений договором відсоток оцінки, 45% - належна позивачу частка будівлі, розташована на земельній ділянці, що перебуває в користуванні позивача.

04 серпня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001081741, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 72 074,02 грн., зі строком сплати протягом 60 днів (арк. справи 23).

З наданого відповідачем розрахунку зобов'язання в сумі 72 074,02 грн. вбачається, що воно визначено наступним чином: 668,02 грн. х 7992 х 45% х 3, де 668,02 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 7992 м.кв. - розмір земельної ділянки; 3 - мінімальний розмір орендної плати, визначений згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, 45% - належна позивачу частка будівлі, розташована на земельній ділянці, що перебуває в користуванні позивача.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Спірним в цій справі є правомірність дій відповідача щодо визначення суми орендної плати за землю, який підлягає сплаті позивачем за 2010 та 2011 рік, розрахованого з урахуванням підвищення розміру нормативної грошової оцінки землі в 2010 та 2011 роках.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, визначаючи зобов'язання позивача з плати за землю з нормативної грошової оцінки землі не визначеної договором оренди, діяв неправомірно, оскільки відповідно до положень Закону України «Про плату заземлю» та Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а тому визначені відповідачем податкові зобов'язання позивача з орендної плати за землю в сумі 12328,24 грн. за податковим повідомленням № 0001411741/0 від 11 червня 2010 року та в сумі 47678,11 за податковим повідомлення-рішенням № 0001081741 від 4 серпня 2011 року, підлягають скасуванню.

В частині відмови в решті позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржується.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю», що діяв до 1 січня 2011 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (абзац 4 статті 2 Закону).

Згідно статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частин 4 і 5 статті 21 Закону України «Про оренду землі», річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Підпунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року, визначено, що плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності.

Підпунктом 14.1.136 цієї статті передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земляною ділянкою.

Згідно пункту 288.4. статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови орендної плати встановлюються в договорі оренди між власником та орендарем. Пунктом 288.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ставка та розмір орендної плати за земельну ділянку є умовою договору оренди.

Як встановлено судом, пунктом 11 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік, у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації та інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 33 договору зміни умов цього договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, визначаючи зобов'язання позивача з плати за землю з нормативної грошової оцінки землі, не обумовленої договором оренди, укладеного між позивачем та виконкомом Донецької міської ради від 19.10.2007 року, а також із застосуванням розміру орендної плати, не встановленою цим договором, діяв неправомірно, оскільки відповідно до положень Закону України «Про плату заземлю» та Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Враховуючи те, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за договором укладеним між позивачем та виконкомом Донецької міської ради від 19.10.2007 року становить 3614208,01 грн., а розмір орендної плати - 1,5 % від грошової оцінки землі, то суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про визначення податкового зобов'язання позивача з орендної плати за землю за 2010 рік у розмірі 25835,27 грн., за 2011 рік - 24395,94 грн.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано судове рішення по справі № 2а/0570/1897/2012, яким з позивача було стягнуто грошову суму у розмірі 72074,02 грн., яка була нарахована позивачу на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому зазначене не підлягає доказуванню, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд не обмежений правом оцінити обставини та докази, що були предметом розгляду іншої справи, в загальному порядку з урахуванням приписів ст. 86 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду 26 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/12829/2012 за позовом Фізичної особи ОСОБА_6 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 11 грудня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

О.В. Карпушова

М.Г. Сухарьок