Постанова

від 23.10.2012 по справі 1570/3416/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3416/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року

10год.58хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Слободянюка К.С.

За участю сторін:

Від позивача: Тащі М.М. -за довіреністю від 20.07.2012р.

Від відповідача: Грунько С.О. -за довіреністю від 21.08.2012р. №31844/9/10-117

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «Одеська телефонна компанія»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Одеська телефонна компанія», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 13.06.2012р. №0001192250 (з урахуванням зави про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та на відсутність в його діях порушень п.п.198.1, 198.2, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Відповідачем зроблено помилковий висновок про нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ «Галатея-К», який не відповідає дійсності, він зроблений на підставі припущень, без достатнього вивчення первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Одеська телефонна компанія» та ТОВ «Галатея-К». Основою підставою для висновків акту перевірки позивача слугували дані актів перевірок інших підприємств, у т.ч. підприємства, яке не було контрагентом позивача. У позивача відсутній обов'язок (та можливість) перевіряти господарську діяльність контрагентів та він не може нести відповідальність за третіх осіб. Договори, укладені між позивачем та ТОВ «Галатея-К», повністю виконані та носять реальний характер, що підтверджується первинними документами. У органів ДПС відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства. В підтвердження зазначеного останній посилається на те, що реальність господарських операцій між ТОВ «Одеська телефонна компанія» та ТОВ «Галатея-К»не підтверджена необхідними первинними документами. Згідно акту Броварської ОДПІ №946/232/35326179 від 03.08.2011р. угоди TOB «Інвестсоюзсервіс»носять фіктивний характер; придбану у TOB «Інвестсоюзсервіс»продукцію, роботи та послуги у подальшому через ТОВ «Галатея-К»було реалізовано на адресу TOB «Одеська телефонна компанія», що в свою чергу свідчить про те, що правочини між ТОВ «Одеська телефонна компанія»та ТОВ «Галатея-К»здійснені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними, і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а отже TOB «Одеська телефонна компанія»за вказаними господарськими операціями завищено податковий кредит за травень 2011р. на 104677,75грн.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 16.02.2012р. по 29.02.2012р. згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 13.02.2012р. №314, посадовою особою ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Одеська телефонна компанія»щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Галатея-К», їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 05.03.2012р. №29/22-5/32901944 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства з TOB «Одеська телефонна компанія», код ЄДРПОУ 32901944, з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Галатея-К», код ЄДРПОУ 37608336, за травень 2011року».

В висновках акту перевірки зазначено, що на порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України TOB «Одеська телефонна компанія»завищило податковий кредит за травень 2011р. в сумі ПДВ 104677,75грн. по господарським відносинам з TOB «Галатея-К», правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки, які не були задоволені відповідачем.

На підставі акту перевірки від 05.03.2012р. ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000782250про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додатну вартість на загальну суму 104677грн. та застосування штрафних санкцій на загальну суму 52339грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до ДПС в Одеській області, якою було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №8405/10/10-2007 від 12.04.2012р., яким податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012р. №0000782250 скасовано в частині застосування фінансових санкцій з розмірі 52338грн. та у цій частині скаргу задоволено, в іншій частині залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012р. №0000782250.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою про скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 21.03.2012р. №0000782250. Рішенням ДПС України №8512/6/10-2115 від 17.05.2012р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012р. №0000782250 з врахуванням рішення ДПС в Одеській області від 12.04.2012р.

З огляду на рішення, прийняті податковими органами за результатами розгляду скарг позивача, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.06.2012р. №0001192250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додатну вартість на 104677грн. та застосування штрафних санкцій на суму 1грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду, вказуючи на його протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення податкового кредиту ПДВ за травень 2011р. у розмірі 104677,75грн., зокрема, слугувало наступне. Основним постачальником підприємства ТОВ «Одеська телефонна компанія»є ТОВ «Галатея-К». ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано довідку про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Галтея-К»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Інвестсоюзсервіс»за травень 2011р. для вжиття заходів згідно чинного законодавства. У вказаній довідці зазначено, що згідно акту Броварської ОДПІ №946/232/35326179 від 03.08.2011 р. «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB «Інвестсоюзсервіс»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 21.01.2011р. по 28.07.2011р.», доведеного листом №2725/7/232-678 від 04.08.2011р., TOB «Інвестсоюзсервіс»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Визначено, що правочини, здійснені TOB «Інвестсоюзсервіс»при придбанні та продажу товарів (послуг) не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за березень 2011р., які підпадають під визначення, cт.22, ст.185 ПК України. Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «Інвестсоюзсервіс»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе, зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правих наслідків; тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за січень-липень 2011р. за результатами перевірки зменшені до 0 грн. Придбану у TOB «Інвестсоюзсервіс»продукцію, роботи та послуги у подальшому, було реалізовано TOB «Одеська телефонна компанія»(32901944), згідно укладених з ТОВ «Галатея-К»правочинів (№01 від 14.04.2011р., №02 від 15.04.2011р., №03 від 18.04.2011р.)

Враховуючи викладене, відповідачем зроблено висновок про те, що в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України TOB «Одеська телефонна компанія»завищило податковий кредит за травень 2011р. в сумі ПДВ 104677,75грн. по господарським відносинам з TOB «Галатея-К», правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Також, в акті перевірки позивача зазначено, що в ході перевірки не надано усіх необхідних документів в підтвердження реальності господарських операцій між TOB «Одеська телефонна компанія»та ТОВ «Галатея-К», а саме: довіреність та товарно-транспортні накладні по перевезенню товару.

Судом встановлено, що відносини між TOB «Одеська телефонна компанія»та ТОВ «Галатея-К»ґрунтувались на укладених договорах: № 01 від 14.04.2011р. про виконання робіт по технічному обслуговуванню обладнання та ліній зв'язку, №02 від 15.04.2011р. про виконання робіт по прокладці кабелю, №03 від 18.04.2011р. про постачання обладнання, комплектуючих та матеріалів, копії яких наявні у матеріалах справи.

На виконання умов договорів ТОВ «Галатея-К»були виконані передбачені умовами договорів роботи та поставлені відповідні товари, на підтвердження чого складені: видаткова накладна №42 від 31.05.2011р. та акти виконаних робіт №б/н 31.05.2011р.

Перелік виконаних робіт конкретизовано у відповідних протоколах, копії яких надані суду та залучені до матеріалів справи разом з відповідною виконавчою документацією.

Отримані ТМЦ зберігались в складі, орендованому в TOB «Астрателком»за адресою: м.Одесса, вул. Бугаївська, 21, що не заперечується відповідачем.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, послуги) проводились у безготівковій формі.

У рахунок оплати за відвантажений товар та виконані роботи отримано 628066,49грн., згідно наступних платіжних документів: №783 від 01.06.2011р., №784 від 01.06.2011р., №787 від 06.06.2011р., №789 від 08.06.2011р., №792 від 09.06.2011р., №793 від 09.06.2011р., №794 від 09.06.2011р., №795 від 16.06.2011р., №800 від 22.06.2011р., №801 від 22.06.2011р., №810 від 01.07.2011р., №811 від 01.07.2011р., №817 від 07.07.2011р., №816 від 07.07.2011р., №814 від 07.07.2011р., в підтвердження чого суду надано копії банківських виписок.

Як зазначено в акті перевірки на кінець періоду, що звірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість за відвантажений товар (надані роботи, послуги) за розрахунками із TOB «Галатея-К»відсутня.

TOB «Галатея-К»виписані наступні податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за травень 2011р., а саме: №42 від 31.05.2011р. на суму 65746,49грн., у тому числі ПДВ - 10957,75грн.; №32 від 31.05.2011р. на суму 66780грн., у тому числі ПДВ - 11130грн.; №33 від 31.05.2011р. на суму 83490грн., у тому числі ПДВ - 13915грн.; №34 від 31.05.2011р. на суму 116880грн., у тому числі ПДВ - 19480грн.; №35 від 31.05.2011р. на суму 122640грн., у тому числі ПДВ - 20440грн., №36 від 31.05.2011р. на суму 172530грн., у тому числі ПДВ - 28755грн., на загальну суму 628066,49грн., у тому числі ПДВ -104677,75грн.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем робіт та товарів, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (договори, податкові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, видаткова накладна, протоколи, тощо).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ «Галатея-К»згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 2, 5, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу ТОВ «Галатея-К»як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій за договорами №01, №02, №03 стало те, що ТОВ «Галатея-К»реалізовані позивачу товари та послуги, було придбано у TOB «Інвестсоюзсервіс», угоди якого згідно акту Броварської ОДНІ №946/232/35326179 від 03.08.2011р. носять фіктивний характер.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність -це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Договір, укладений позивачем з TOB «Галатея-К»не є недійсним в силу вказівки на це в законі, належних та допустимих доказів на підтвердження його укладення в порушення публічного порядку, зокрема, спрямованості на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету, відповідачем не надано та в матеріалах перевірки не значиться.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, виконані роботи, передано товар), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договору укладеного між позивачем та його контрагентом, та фіктивність цього договору.

Судом встановлено, що укладені між ТОВ «Одеська телефонна компанія»та ТОВ «Галатея-К»договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

Правова позиція суду з питань нікчемності договору враховує те, що згідно із п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивач та його контрагент ТОВ «Галатея-К» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки ТОВ «Одеська телефонна компанія»не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ,що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ТОВ «Одеська телефонна компанія»до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Галатея-К».

Також не приймаються до уваги посилання відповідача в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних як підставу для висновку про фіктивність господарських операцій з купівлі-продажу (поставки) товарно-матеріальних цінностей за договором №03 від 18.04.2011р., оскільки чинне законодавство, у т.ч. податкове, не містить приписів щодо обов'язкової наявності товарно-транспортних накладних для оприбуткування товарів, їх оперативного та бухгалтерського обліку.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акті не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат. Дані правила визначають права та обов'язки і власників автотранспорту, перевізників, вантажовідправників та отримувачів вантажу при перевезенні вантажу автомобільним транспортом. В договорі поставки №03 від 18.04.2011р. не йдеться про надання послуг щодо перевезення вантажу від постачальника до покупця, а отже позивач не вступав у правовідносини щодо перевезення вантажів за цим договором.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006р. № 493 з Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні виключений п.11.2, абз.2 якого встановлював, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних визначається відповідними нормативними актами.

Отже, за відсутністю форми та порядку оформлення товарно-транспортних накладних, їх обов'язковості відповідач не має правових підстав вимагати від позивача їх наявності для підтвердження товарності господарських операцій.

Також не може бути безумовним доказом безтоварності господарських операцій ненадання довіреності на отримання товару, за умови підтвердження реальності операції іншими належним чином оформленими документами.

Заперечуючи проти позову, відповідач не наводить на спростування доводів позивача інших ніж зазначені в акті, обставин та міркувань, та надав додаткові матеріали, які підтверджують висновок суду про те, що в порушення вимог Порядку №984 висновки по ТОВ "Одеська телефонна компанія" зроблені виключно як похідні від результатів перевірки його контрагента та перевірки контрагента ТОВ «Галатея-К»-TOB «Інвестсоюзсервіс».

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, висновок документальної перевірки про безтоварність виконаних ТОВ «Галатея-К»робіт за договорами №01, №02 з ТОВ «Одеська телефонна компанія»обґрунтований виключно даними додаткового характеру, одержаними з матеріалів, складних іншими податковими органами, хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів ТОВ «Одеська телефонна компанія», а з документів за результатами перевірки інших платників податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи безпідставність та необґрунтованість висновку про порушення ТОВ «Одеська телефонна компанія»вимог п.198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України, завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 104677,75грн. за травень 2011р., відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, беручи до уваги наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договорами з TOB «Галатея-К», суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування і задоволення позову ТОВ «Одеська телефонна компанія»у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Одеська телефонна компанія» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 13.06.2012р. №0001192250.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2012р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

23 жовтня 2012 року

.