Ухвала

від 19.10.2012 по справі 1570/5879/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5879/2012

УХВАЛА

19 жовтня 2012 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ЖБАНІК»(код ЄДРПОУ 33976827) про накладення арешту на кошти та цінності боржника, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ЖБАНІК»(код ЄДРПОУ 33976827) про накладення арешту на кошти та цінності боржника.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2012 року вищевказаний адміністративний позов було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність в п'ятиденний термін з дня отримання ухвали усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду від 04 жовтня 2012 року.

16.10.2012 р. через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду вхід. № 32796/2012 від позивача надійшли докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також письмові пояснення, з яких слідує, що податковою інспекцією не приймалось рішення про застосування адміністративного арешту майна, тому як згідно приписів Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду. У своїх письмових поясненнях щодо відсутності рішення про застосування адміністративного арешту майна, представник позивача посилається на лист Вищого адміністративного суду України № 149/11/13-11 від 02.02.2011 р., в якому зазначається, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, та рішення керівника податкового органу в цьому разі не приймається.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила, яка поділяє на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Законом є нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це знаходить свій вираз у тому, що акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону і не суперечити йому. В разі, коли підзаконний нормативно-правовий акт суперечить закону, має застосовуватись акт вищої юридичної сили.

Підзаконними нормативно-правовими актами є нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Згідно п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.4 ст.94 цього Кодексу арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Згідно пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 9/20322 від 04.01.2012 р. (надалі -Порядок), арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником) органу державної податкової служби.

Згідно із п.7.3 Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином законодавець чітко визначив процедуру застосування арешту коштів на рахунку платника податків, посилання ж позивача на Лист Вищого адміністративного суду України № 149/11-13-11 від 02.02.2011 р. суд вважає не вірним тлумаченням норм чинного законодавства. Крім того, лист Вищого адміністративного суду України № 149/11-13-11 виданий -02.02.2011 р., в той час як Порядок - 04.01.2012 р.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а саме не надано рішення про накладення арешту на майно платника відповідно до приписів Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 9/20322 від 04.01.2012 р.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ЖБАНІК»(код ЄДРПОУ 33976827, 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, буд. 19, кв. 46) про накладення арешту на кошти та цінності боржника -визнати неподаним та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду про повернення позовної заяви може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Я.В. Балан