Постанова

від 19.06.2013 по справі 1570/5879/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5879/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ЖБАНІК» (код ЄДРПОУ 33976827) про накладення арешту на кошти та цінності боржника,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «ЖБАНІК» (код ЄДРПОУ 33976827) про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника - ПП «ЖБАНІК» на суму 482724 грн. 87 коп. на:

- р/р 26000002014470 в ПАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506;

- р/р 26003054402745, р/р 26053054401280 в Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Одеса, МФО 328704. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 482 724 грн. 87 коп. З метою сплати відповідачем вказаної заборгованості були здійснені заходи щодо її погашення, однак станом на момент звернення до суду відповідач заборгованість у добровільному порядку не сплатив, податкова вимога надіслана податковим органом була повернута відділенням поштового зв'язку із зазначенням «за закінченням терміну зберігання», що являється підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності боржника.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (аркуш справи 102).

Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід. № 17164/13 від 12.06.2013 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та в порядку письмового провадження (аркуш справи 103).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи, відповідно до приписів ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомлений належним чином (аркуш справи 104), про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «ЖБАНІК» зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 33976827, місцезнаходження: 68702, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, 19, кв. 46 та знаходиться на обліку у Білгород-Дністровській ОДПІ Одеської області як платник податків (аркуші справи 28-29, 55-57).

Згідно довідки позивача про стан розрахунків боржника з бюджетом (аркуш справи 30), розрахунків податкової заборгованості ПП «ЖБАНІК» (аркуш справи 31) та облікових карток відповідача з податку на додану вартість (аркуш справи 32) та з податку на прибуток приватних підприємств (аркуш справи 33) у відповідача наявний борг у загальному розмірі 482 724 грн. 87 коп., у тому числі: по податку на прибуток у розмірі 286 804 грн. 17 коп. та по податку на додану вартість у розмірі 195 920 грн. 70 коп.

Зазначена сума заборгованості ПП «ЖБАНІК» виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного податковим органом за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки (аркуші справи 34-47, 48, 49).

З метою погашення податкового боргу відповідача, на виконання приписів п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України, позивачем надіслано на адресу ПП «ЖБАНІК» податкову вимогу форми «Ю» № 134 від 09.07.2012 року (аркуш справи 50).

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України № 2755-VII від 02.12.2010 року визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Порядок реалізації такого права передбачений статтею 94 Податкового Кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерством фінансів України № 1398 від 07.11.2011 року (надалі - Порядок № 1398).

Даний адміністративний позов подано податковим органом відповідно до передбачених ст. 20 Податкового Кодексу України повноважень, проте суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для його задоволення відсутні з огляду на наступне.

Зі змісту положень пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України слідує, що судом може бути накладено арешт на кошти та інші цінності платника податків, у разі, якщо: у платника податків, який має податковий борг відсутнє майно, та / або; його балансова вартість менша суми податкового боргу, та або; таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому сам факт наявності у платника заборгованості зі сплати податків до бюджету не є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавством чітко пов'язано із обставинами, передбаченими п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України.

Податковим Кодексом України та Порядком № 1398 встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Підстави для накладення такого арешту, передбачені ст. 94 Податкового Кодексу України є загальними як для податкового органу, так і для суду.

Податковим Кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового Кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового Кодексу України, п. 7.1 Порядку № 1398).

Арешт майна та коштів на рахунках платника податків застосовується тільки у разі, якщо з'ясовується одна з обставин, передбачених ст. 94 Податкового Кодексу України та п. 3.1.1 Порядку № 1398.

Пунктом 7.3. вказаного Порядку № 1398 від 07.11.2011 року передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З системного аналізу зазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для вжиття такого заходу, як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування такого арешту, яка вказана у ст. 94 Податкового кодексу України та одночасно з цим, наявність достатніх данних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів.

У ході розгляду справи, позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів на рахунках платника та достатніх доказів вважати, що незастосування такого арешту може призвести до зникнення грошових коштів та неможливості погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки складено акт № 728/22-01/33976827 від 08.05.2012 року; у ході проведення перевірки будь-які документи податковим органом не витребовувались; юридична особа - ПП «ЖБАНІК», згідно довідки про взяття на облік платника податків № 383 від 08.07.2010 року зареєстрована у органі податкової служби як платник податків; наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - ПП «ЖБАНІК» та Довідкою з ЄДР щодо відповідача підтверджується факт державної реєстрації підприємства. Крім того, згідно змісту акту перевірки інших, передбачених ст. 94 Податкового кодексу України підстав для застосування арешту коштів на рахунках платника також не встановлено.

Наявний в матеріалах справи акт підтвердження юридичної адреси № 11351/1900 від 24.09.2012 року, яким встановлено незнаходження ПП «ЖБАНІК» за вказаною адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, 19, кв. 46 (аркуш справи 54) не може слугувати достатнім доказом наявності підстави, для накладення арешту на кошти боржника у розумінні ст. 20 податкового кодексу України.

Поряд з викладеним, зважаючи на виключність адміністративного арешту, як способу забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, із встановлених у даній справі обставин, суд не вбачає такої виключності. Крім того, Податковим Кодексом України передбачений особливий порядок накладення арешту та зняття такого арешту, що може призвести до порушення прав ПП «ЖБАНІК», оскільки накладений арешт на кошти після погашення податкового боргу знімається лише за рішенням суду. Тобто, до винесення рішення про зняття арешту з рахунків платника, такий платник не зможе вчиняти будь-яких операцій з готівкою.

Податкові органи, відповідно до Податкового кодексу України наділено рядом повноважень, які передбачають можливість погашення заборгованості платника податків перед бюджетом, зокрема, стягнення у судовому порядку з боржника заборгованості, переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, опис майна у податкову заставу, тощо.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених судом обставин та аналізу наведених норм законодавства, зважаючи на те, що органом державної податкової служби не доведено підстав для застосування виключного засобу погашення податкового боргу платника - арешту коштів та інших цінностей боржника, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути здійснено погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, такими що непідтверджені письмовими доказами та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим адміністративний позов Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області до ПП «ЖЮАНІК» задоволенню не підлягає.

Керуючись Податковим Кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «ЖБАНІК» (код ЄДРПОУ 33976827) про накладення арешту на кошти та інші цінності боржника - ПП «ЖБАНІК» на суму 482724 грн. 87 коп. на: - р/р 26000002014470 в ПАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506; - р/р 26003054402745, р/р 26053054401280 в Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан