Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-1870/7076/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/7076/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Прімова О.В.,

представників позивача - Шамоніна Є.О., Клещенка О.М.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергонафтмаш» (далі - позивач, ТОВ «Енергонафтмаш») звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012р. №00000092260/30024, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в загальному розмірі 216341,00грн.

В обґрунтування своєї позиції, позивач зазначив, що їх підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені їхнім підприємством, у зв'язку з придбанням товару у ПП «Арикон», оскільки факт сплати податку підтверджується відповідними накладними та розрахунковими документами. Отриманий товар транспортований до м. Суми та використаний у виробництві насосного обладнання, яке в подальшому експортовано за межі України. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав письмове заперечення (а.с.75-78). Свою позицію мотивував тим, що спеціалістами ДПІ у м. Сумах під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Відповідач зазначає, що позивачем протиправно було віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по операції з ПП «Арикон», оскільки згідно системи «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» рахуються розбіжності ТОВ «Енергонафтмаш» за квітень 2011 року, а саме завищення податкового кредиту в сумі 216 341,17 грн. по контрагенту ПП «Арикон». Крім того, згідно актів Алчевської ОДПІ підприємство ПП «Арикон» в січні-вересні 2011р. провадило діяльність з порушенням чинного законодавства, а операції, відображені в бухгалтерському та податковому обліку, не носять реального товарного характеру та оформлені без мети досягнення реальних правових наслідків, а ПП «Арикон» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

У зв'язку з цим, на думку посадових осіб податкового органу, позивачем протиправно завищено податковий кредит за квітень 2011р., внаслідок віднесення до його складу суми по вказаним операціями та завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за квітень 2011 р. на суму 9696грн. та залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду за травень 2011 р. на суму 206645грн. Тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.75-78), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач, ТОВ «Енергонафтмаш», зареєстрований юридичною особою (код ЄДРПОУ 32318138), взятий на податковий облік 22.05.2009р., зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.04.2003р. №25772430, про що зазначено в акті про результати виїзної позапланової перевірки від 06.04.2012р. №158/2260/32318138/6 (а.с.7-8).

У період з 30.03.2012р. по 05.04.2012р. спеціалістами ДПІ у м. Сумах була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Енергонафтмаш» за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. з питань взаємовідносин з ПП «Арикон».

В ході перевірки були виявлені порушення позивачем вимог

- ч. 1,5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Енергонафтмаш» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цих вимог є підставою недійсності правочину;

- відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ «Енергонафтмаш», з контрагентами суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб;

- перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість;

- ст. ст. 188, 200, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за квітень 2011р. на суму 9696грн. та зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду за травень 2011 р. на суму 206645грн.

За результатами перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 06.04.2012р. №158/2260/32318138/6 (а.с.7-20), 25.04.2012р. ДПІ у м. Сумах було винесено податкове повідомлення-рішення №0000092260/7927, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в загальному розмірі 216342,00грн., в тому числі зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2011р. в сумі 9696грн., за травень 2011р. в сумі 206645грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1грн. (а.с.88).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення позивачем було подано скаргу до ДПС в Сумській області (а.с.89-90). За результатами оскарження рішенням ДПС в Сумській області від 02.07.2012р. №8967/10/10-105-103/119ск (а.с.91-93) зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012р. (а.с.88) було скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині - податкове повідомлення-рішення залишилось без змін (а.с.91-93).

За результатами оскарження ДПІ у м. Сумах 19.07.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення №00000092260/30024 (а.с.21), яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в загальному розмірі 216341,00грн., в тому числі зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2011р. в сумі 9696грн., за травень 2011р. в сумі 206645грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його до ДПС України (а.с.94), однак, рішенням ДПС України від 07.08.2012р. №85/0/61-12/10-2115 (а.с.95-96) дана скарга залишилась без задоволення (а.с.94-96).

З акта перевірки вбачається (а.с.11-20), що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем стало насамперед визнання угоди між позивачем та його контрагентом ПП «Арикон» нікчемною, однак, варто зазначити, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України).

Проте ДПІ у м. Сумах не надано суду належних доказів того, що правочин, укладений ТОВ «Енергонафтмаш» з ПП «Арикон» порушує публічний порядок, а саме: спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Акт перевірки, на переконання суду, не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності платника податків обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознак нікчемного правочину.

Не може розцінюватися судом як доказ безтоварності та нікчемності операцій між позивачем та ПП «Арикон» дані комп'ютерних автоматизованих систем податкового органу щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за якими значиться розбіжність ТОВ «Енергонафтмаш» за квітень 2011 року, а саме завищення податкового кредиту в сумі 216 341,17 грн. по контрагенту ПП «Арикон», та акти перевірки контрагента позивача, наданих Алчевською ОДПІ в Луганській області від 10.02.2012р. №324/236-37156815 (а.с.63-71) та від 14.11.2011р., (а.с.10), за якими встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП «Арикон» у період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. та їх завищення на суму 66195914грн., а також те, що ПП «Арикон» в січні-вересні 2011р. провадило діяльність з порушенням чинного законодавства, а операції, відображені в бухгалтерському та податковому обліку, не носять реального товарного характеру та оформлені без мети досягнення реальних правових наслідків. Тим паче, що дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» та складання акта перевірки від 14.11.2011р. №1812/236-37156815 постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. визнано протиправними. Дана постанова ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012р. залишена без змін (а.с.32-36).

В акті перевірки позивача ДПІ у м. Сумах, вказує також на порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 188, ст. 200 Податкового кодексу України в частині безпідставного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані товари від ПП «Арикон» за операціями, які є нікчемними.

Проте, насамперед слід зазначити, що відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції чинних на час виникнення спірних правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими подібними документами, згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до пп. 200.1 та пп.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до вказаних норм закону, підприємством ТОВ «Енергонафтмаш» до складу податкового кредиту за квітень 2011р. було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ПП «Арикон», який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер. Реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, на підтвердження виконання господарських операцій з даним підприємством, позивачем надано договір від 01.03.2011р. №01-03/11, специфікація до нього, видаткову, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, прибуткову накладну, журнал-ордер по рахунку 631, договір транспортної експедиції, платіжні доручення, акти приймання-передачі товару, вантажно-митні декларації (а.с.22-30, 47-56,79-87,97-100).

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011року між позивачем та ПП «Арикон» був укладений договір №01-03/11 (а.с.22-23), згідно умов якого ПП «Арикон» на підставі ескізів, переданих ТОВ «Енергонафтмаш», виробляє поковки 5 групи з попередньою обробкою та виконанням методів контролю та поставляє їх позивачу згідно специфікації №1 (а.с.24).

На підтвердження виконання договору щодо придбання у ПП «Арикон» вироблених поковок (корпус, вал, колесо, вал) у квітні 2011р., позивачем надано копію видаткової накладної від 04.04.2011р., копію податкової накладної на загальну суму 1298047грн. (в т.ч. ПДВ 216341грн.), копії платіжних доручень (а.с.25,26,79-81).

Вказаний товар поставлявся на підприємство позивача автоперевізником ПП ОСОБА_4, на підтвердження чого надано копії товарно-транспортної накладної (а.с.27-28,99-100) договору транспортної експедиції, укладеного ТОВ «Енергонафтмаш» з ПП ОСОБА_4 (а.с. 47-49), акта виконаних робіт (а.с.97), рахунку (а.с.98).

Товар від ПП «Арикон», який був поставлений позивачу, був оприбуткований на підприємстві ТОВ «Енергонафтмаш», та в подальшому реалізований ВАТ «ИЦ ИЭС» (м. Москва, РФ), на підтвердження чого надано копії рахунку-фактури (а.с.29-30), попередньої калькуляції (а.с.50-54), прибуткової накладної (а.с.55), витягу з журналу-ордеру і відомість по рахунку 631 (а.с.56), акту приймання-передачі продукції до ВАТ «ИЦ ИЭС» (а.с.82), сертифікату якості (а.с.83), вантажно-митної декларації (а.с.84-87).

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій в квітні 2011р. між позивачем та ПП «Арикон». Отже, у ТОВ «Енергонафтмаш» були всі законні підстави для формування податкового кредиту за вищевказаною господарською операцією.

Таким чином в судовому засіданні було підтверджено виконання позивачем вимог пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який сплатив податок на додану вартість в ціні товару (послуг), придбаного у безпосереднього постачальника товару, який, в свою чергу, виконав вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Відповідно до акту перевірки в ході її проведення ніяких зауважень щодо змісту або оформлення податкової накладної відповідачем не зроблено. За таких обставин, суд вважає, що у позивача були підстави для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару і послуг у контрагента до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною. А тому висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р в розмірі 9696,00грн. та за травень 2011р. - в розмірі 206645,00грн. є безпідставним та не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Посилання відповідача на відсутність та ненадання товарно-транспортних накладних не може розцінюватись судом як підстава безтоварності операцій між позивачем та ПП «Арикон», оскільки реальність здійснення операцій підтверджується іншими документами, дослідженими вище. Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с.31), ТОВ «Енергонафтмаш», з'ясувавши в ході перевірки відсутність договору та товарно-транспортної накладної (які, як пізніше з'ясувалось перебували у декларанта, що підтверджується поясненнями представників позивача) звернувся до ДПІ у м. Сумах з листом, в якому повідомив про вказаний факт, та зобов'язання їх відновити.

При цьому посадова особа ДПІ у м. Сумах в акті перевірки з посиланням на п.6.20 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 зазначила, що ТОВ «Енергонафтмаш» не надано до ДПІ у м. Сумах документи, що підтверджують факт втрати первинних бухгалтерських документів за квітень 2011р., а тому не має права на законодавчо встановлений термін для відновлення документів (а.с.10). В той же час пункт 6.10 вказаного Положення визначає, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка розпочалась 30.03.2012р. (а.с.7), відсутність документів було виявлено в ході саме вказаної перевірки (а.с.31), лист, в якому було повідомлено про втрату документів представником ДПІ у м. Сумах отримано 03.04.2012р., а тому станом на 06.04.2012р. (дата складання акта перевірки (а.с.7), ще не закінчився строк для подачі акта, складання та подання якого передбачено п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. У зв'язку з чим доводи відповідача про не надання договору, товарно-транспортної накладної та документу на підтвердження втрати первинних бухгалтерських документів в даному випадку є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, враховуючи реальність вчинення угоди між позивачем та його контрагентом ПП «Арикон», суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012р. №00000092260/30024 суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судові витрати - судовий збір в сумі 2146грн. (а.с.2,3), в рахунок повернення сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.07.2012року №00000092260/30024.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" (м.Суми, вул. Машинобудівників,4, код ЄДРПОУ 32318138) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 08.10.2012 року.