Рішення

від 25.10.2012 по справі 5009/2978/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/116/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.12 Справа № 5009/2978/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Еліте Ойл" (99002, м. Севастополь, вул. Симонок, буд. 37, к. 11)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НТК "Росток" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 12/1)

про стягнення 46 192,33 грн.,

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

07.08.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Еліте Ойл" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "НТК "Росток" про стягнення з відповідача 66 192,33 грн., з яких: 60 000,00 грн. основного боргу, 3 720,00 грн. пені, 480,00 грн. інфляції та 1 992,33 грн. - 3% річних за договором № 29/03-1 від 29.03.2011р.

Ухвалою від 07.08.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/2978/12, судове засідання призначено на 10.09.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.09.2012р. задоволена заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнутим з відповідача 46 192,33 грн., в т.ч. суму основного боргу у розмірі 40 000,00 грн., 3 720,00 грн. пені, 480,00 грн. інфляційних втрат та 1 992,33 грн. 3% річних. Цією же ухвалою розгляд справи відкладений на 08.10.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою від 08.10.2012р., за клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжений в порядку ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладений на 25.10.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 25.10.2012р., на підставі на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач в судове засідання 25.10.2012р. не з'явився, проте в попередніх судових засіданнях вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 29.03.2011р. між сторонами укладений договір № 29/03-1 на закупку продуктів нафтопереробки рідких, згідно якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідачу у другому кварталі 2011р. нафтопродукти, а відповідач прийняти і оплатити цей товар. На виконання умов договору у період з 29.03.2011р. по 06.06.2011р. позивач поставив відповідачу товар згідно ТТН. Однак, в порушення зобов'язань за договором відповідачем не сплачено поставка товару, яка здійснена 06.06.2011р. на підставі ТТН від 06.06.2011р. № 06/06-10, накладної на відпуск нафтопродуктів від 06.06.2011р. № 310 в кількості 22101 дм 3 на суму 198 909,00 грн., довіреності від 06.06.2012р. Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 158 909,00 грн., внаслідок чого на час розгляду справи в суді сума основного боргу за отриманий товар становить 40 000,00 грн. Крім того, за порушення строків оплати відповідачу нараховано пеню в сумі 3 720,00 грн. за період з 17.07.2011р. по 10.12.2011р., 1 992,33 грн. - 3% річних за період з 10.06.2011р. по 17.07.2012р. 480,00 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, 549, 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 25.10.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, в судовому засіданні 08.10.2012р. відповідач надав письмовий відзив № 88 від 01.10.2012р., в якому заперечує проти заявлених позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до пункту 3.1. договору № 29/03-1 від 29.03.2011р. покупець здійснює оплату товару згідно виставленому постачальником рахунку. Спірний рахунок, за поясненнями відповідача, не був одержаний, а відтак оплата за товар ТОВ "НПК "Росток" не здійснювалась. Товариство своєчасно виконувало прийняті зобов'язання за договором № 29/03-1 від 29.03.2011 р. шляхом оплати рахунку № 350 від 06.06.2011р.

Суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін в порядку ст. 75 ГПК України відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012р. між ТОВ "Еліт Ойл" (Постачальник) та ТОВ "НТК "Росток" (Покупець) укладено договір № 29/03-1 на закупку продуктів нафтопереробки рідких (дизельне паливо, автобензин, мазут топковий М-40) з додатком, який є основним документом, який визначає права та обов'язки сторін по закупці у 2 кварталі 2011р. продуктів нафтопереробки рідких (дизельне паливо, авто бензин А-80, а-95, мазут топковий М-40) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1.).

За умовами п. 1.2. договору, Постачальник в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець, в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити цей товар.

Згідно п. 3.1. договору, Покупець здійснює оплату кожної партії товару за ціною, що передбачена у договорі (додаток № 1), згідно виставленому Постачальником рахунку за фактом поставки товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару.

Пунктом 4.5. договору сторони узгодили, що днем виконання зобов'язань вважається дата відмітки Покупця про отримання товару у накладній.

Відповідно до п. 5.1. договору, Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати рахунки за поставлений товар, в поряду і в строки, встановлені даним договором.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору в період з 29.03.2011р. по 06.06.2011р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято нафтопродукти, про що свідчать товарно -транспортні накладні, накладні та довіреності, які видані уповноваженим особам відповідача (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Виходячи з умов договору відповідач повинен був провести розрахунки протягом трьох банківських днів з моменту поставки.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково, чим порушив умови договору.

Так, відповідачем не оплачена поставка товару, яка була здійснена 06.06.2011р. на підставі ТТН від 06.06.2011р. № 06/06-10, накладної на відпуск нафтопродуктів від 06.06.2011р. № 310 в кількості 22101 дм 3 на суму 198 909,00 грн. та довіреності № 26 від 06.06.2011р.

Відповідач отриманий товар сплатив частково, а саме: 21.06.2011р. -58 909,00 грн., 09.08.2011р. -50 000,00 грн., 14.09.2011р. - 30 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку з 29.03.2011р. по 08.05.2012р.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача, зокрема, 60 000,00 грн. основного боргу. Однак заявою, наданою в судовому засіданні 10.09.2012р., позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу у зв'язку зі сплатою відповідачем 20 000,00 грн.

За таких обставин на момент розгляду справи в суді сума основного боргу становить 40 000,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання у повному обсязі і перерахування позивачу суми основного боргу у розмірі 40 000,00 грн., яка на час розгляду справи залишилися несплаченою.

Враховуючи вищевикладене, вимоги в частині стягнення 40 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача стосовно того, що строк оплати за товар не настав, оскільки спірний рахунок № 350 від позивача ТОВ «НТК «Росток»не був одержаний, суд вважає недоведеним та таким, що спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що дизельне паливо за рахунком від 06.06.2011р. № 350 отримано уповноваженою особою відповідача (Терещенко М.К.) на підставі накладної від 06.06.2011р. № 310 до рахунку № 350.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 720,00 грн. пені за період з 17.07.2011р. по 10.12.2011р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, (…), сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Сторони в п. 6.4. договору обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за період з 10.06.2011р. по 17.07.2012р. становить 480,00 грн., 3% річних за період з 10.06.2011р. по 17.07.2012р. -1 992,33 грн.

Суд звертає увагу, що за спірний період показник індексу інфляції від'ємний, тому у задоволені вимог в частині стягнення інфляції відмовляється.

Вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1 992,33 грн. є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути суму 1 592,78 грн. витрат на судовий збір

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НТК "Росток" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 12/1, п/р 26007038800100 в АКИБ «УкрСіббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33273048) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еліте Ойл" (99002, м. Севастополь, вул. Симонок, буд. 37, к. 11, п/р 26000035716700 в АКИБ «УкрСіббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31583683) -40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3 720 (три тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. пені, 1 992 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 33 коп. - 3% річних та 1 592 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дві) грн. 78 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 31.10. 2012р.