Постанова

від 31.10.2012 по справі 5006/5/13б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.10.2012 р. справа №5006/5/13б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:Меліхова І.П. -довір. № 14744/10/10-013 від 05.09.2012р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 02.04.2012р. у справі№ 5006/5/13Б/2012 /суддя Чорненька І.К./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Бурано" м.Донецьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Холсейл Деліверіс" м. Донецьк пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Донецької області від 02.04.2012р. у справі № 5006/5/13б/2012 про банкрутство, порушеної з врахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову від 02.04.2012р. скасувати та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга ухвалою від 05.09.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ДПІ посилається на те, що боржник знаходиться на податковому обліку саме в цьому податковому органі та те, що завданням органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового та валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів. На підставі цього, ДПІ вважає, що господарським судом Донецької області при винесенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька в апеляційній скарзі не були в повній мірі дотримані вимоги п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України щодо підстав, з яких порушено питання про перегляд постанови від 02.04.2012р., з посиланням за законодавство і матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд виніс окрему ухвалу від 06.09.2012р., яка була направлена для розгляду до Державної податкової служби у Донецькій області. Про результати розгляду цієї ухвали ДПС у Донецькій області повідомило листом від 04.10.2012р. № 15859/10/10.4-13.

Апелянт у судовому засіданні 31.10.2012р. надав пояснення, в яких посилається на те, що ним не було проведено позапланову податкову перевірку боржника як платника податків.

Представники ініціюючого кредитора та боржника у судове засідання 31.10.2012р. не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, але про причини своєї неявки у судове засідання не повідомили. Оскільки явка сторін не була визначена судом обов'язковою, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що можливо розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, про що також не заперечував представник апелянта.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В постанові від 02.04.2012р. підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Донецької області визначає заборгованість перед кредитором у сумі 7 000грн. на підставі простого векселя Серія АА № 2210924 від 23.08.2011р. зі строком погашення «за пред'явленням». У зв'язку з відсутністю оплати вказаного векселя було вчинено протест про неоплату векселя від 20.02.2012р. № 872 та виданий виконавчий напис нотаріуса № 873 від 20.02.2012р. Постановою ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку від 03.03.2012р. відкрито виконавче провадження. Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується Довідкою з ЄДР Серія АЖ №355114-355116, в якому є запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи є Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.02.2012р. № 13291149, в якій містяться відомості про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Тобто у справі №5006/5/13Б/2012 є докази, які підтверджують факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Бурано" про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Холсейл Деліверіс" господарським судом була прийнята 15.03.2012р. з дотриманням вимог ст.ст. 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Донецької області 02.04.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Що стосується доводів ДПІ про неможливість проведення податкової перевірки у період після визнання боржника банкрутом, то такі доводи не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду. Крім того, ДПІ як державний контролюючий орган має можливість провести перевірку непрямими методами шляхом дослідження через банк фінансових операцій банкрута з іншими господарюючими суб'єктами та інше. Не проведення податкової перевірки контролюючим органом з суб'єктивних причин не унеможливлює визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, та вважає, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності боржника за місцезнаходженням.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апелянта не спростовують висновків господарського суду Донецької області, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова від 02.04.2012р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 02.04.2012р. у справі № 5006/5/13б/2012 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 02.04.2012р. у справі №5006/5/13б/2012 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 6 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСДО