Ухвала

від 26.10.2012 по справі 2а/0570/7395/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року справа №2а/0570/7395/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Діденко О.С., за участі представників: від позивача - Резнікової С.М., від відповідача - Шинкарьової І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/7395/2012 за позовом Дронівської сільської ради Артемівського району Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконними та скасування окремих пунктів вимоги Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.06.2012 № 28-11/1067, -

ВСТАНОВИВ:

Дронівська сільська рада Артемівського району Донецької області звернулась до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконними та скасування окремих пунктів вимоги Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.06.2012 №28-11/1067.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними та скасовано наступні пункти вимоги Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.06.2012 № 28-11/1067: - пункт 3, в частині стягнення зайво нарахованої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу у сумі 1772,00 грн.; - пункт 4, в частині зменшення сум внесків до державних цільових фондів у сумі 643,23 грн.; - пункт 5, згідно з яким вимагається внести зміни до кошторису установи та зменшити видатки за загальним фондом кошторису на суму зайвого отримання бюджетних коштів по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на суму 4 934,00 грн., та по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на суму 1 290,00 грн., внаслідок завищення потреби у бюджетних асигнуваннях.

Не погодившись з судовим рішенням, Державна фінансова інспекція в Донецькій області подала апеляційну скаргу, просила постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволені, проти чого заперечував представник позивача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Дронівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, зареєстрована як юридична особа 26.12.1991 та включена до ЄДРПОУ за номером 23411792, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії А00 № 745237). Позивач діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач - Державна фінансова інспекція в Донецькій області. Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України від 26.01.1993 р. № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 р. № 499/2011.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 26.01.1993 р. № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 8 Закону України від 26.01.1993 р. № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ( далі Закон № 2939-XII) передбачено, що контрольно-ревізійні управління в областях виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Згідно зі ст.10 Закону № 2939-XII відповідач наділений правами, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекції на перший квартал 2012 року та на підставі направлень від 30.03.2012р. №№28-16/129; 28-16/130 та від 18.04.2012р. №28-16/160 виданих начальником Слов'янської ОДФІ відповідачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Дронівської сільської ради за період з 01.01.2008 по 29.02.2012, за наслідками якої складено акт № 28-26/20 від 21.05.2012.

На підставі акту ревізії та відповідно до статті 10 Закону № 2939-XII відповідачем 01.06.2012 сформовано вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень, яка отримана позивачем 06.06.2012.

Предметом спору у даній справі є деякі пункти вимоги: пункт 3 вимоги в частині стягнення зайво нарахованої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу у сумі 1772,00 грн.; пункт 4 в частині зменшення сум внесків до державних цільових фондів у сумі 643,23 грн.; пункт 5 вимоги, яким зобов'язано внести зміни до кошторису установи та зменшити видатки за загальним фондом кошторису на суму зайвого отримання бюджетних коштів по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на суму 4 934,00 грн., та по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на суму1 290,00 грн., внаслідок завищення потреби у бюджетних асигнуваннях - в повному обсязі.

Правовою підставою для прийняття вимоги відповідачем зазначені норми пункту 1.5, п.1.6 статті 7; п.1.3 ст.23; п.1.1, п.4.5 ст.51; п.6 ст.58 та стаття 116 Бюджетного кодексу України, пункти 12, 20, 22, 46 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. №228, п.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», порушення яких спричинило зайве виділення бюджетних коштів по КЕКВ1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на суму 4 934,00 грн., у т.ч. за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 на суму 34,00 грн. та за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 на суму 4 900,00 грн. Операції, проведені з порушенням чинного законодавства, призвели до зайвого виділення бюджетних коштів на загальну суму 6 224,00 грн. по КФК 010116 «Орган місцевого самоврядування» КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ».

У акті ревізії зазначено, що у березні, листопаді, грудні 2011 року було зменшено поточні видатки по КФК 010116 «Органи місцевого самоврядування» КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 6 224,00 грн. та направлені на збільшення видатків по КФК 010116 «Органи місцевого самоврядування» по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на суму 4 934,00 грн. та КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на суму 1 290 грн. Тобто, зайво отримані у 2011 році кошти у сумі 6 224,00 грн. були спрямовані на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам сільської ради. Відповідач стверджує, що при плануванні позивачем фонду оплати праці були враховані всі виплати обов'язкового характеру, у тому числі і матеріальна допомога у розмірі посадового окладу, але ж розпорядженнями сільського голови матеріальна допомога виплачена у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Судом першої інстанції встановлено, що після ознайомлення з наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 14.09.10 р. №1025/1163 щодо витрат за послуги по використанню власного автомобіля голови сільської ради, позивачем 29.07.2011 було прийнято рішення за № 6/11-43 про відміну рішення сільської ради від 14.01.2011 «Про дозвіл використовувати власний автомобіль для службових поїздок». Позивачем у судовому засіданні наголошено, що компенсація за використання автомобіля взагалі не виплачувалась, що не заперечувалось відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення позивача від 16.11.2011 за №6/13-48 та від 16.12.2011 за № 6/14-56 було зроблено перерозподіл витратної частини сільського бюджету, а саме: нестача коштів на виплату заробітної плати (матеріальна допомога) була компенсована за рахунок зменшення витрат з компенсації послуг за використання особистого автомобіля.

Як вбачається з акту ревізії (стор. 8,9 акту) щодо правильності та обґрунтованості формування кошторисів, затвердження бюджетних асигнувань та законності внесення змін за перевіряє мий період порушень не встановлено.

Відносини, що виникають в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно з пунктом 47 Постанови КМУ від 28.02.2002р. №228 «Про затвердження порядку, складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів вносяться у разі: виникнення потреби у перерозподілі бюджетних асигнувань у розрізі економічної класифікації видатків бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним і спеціальним фондами бюджету.

Статтею 20 цієї Постанови встановлено, що обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ.

Закон України «Про місцеве самоуправління в Україні» наділяє сільські ради виключними повноваженнями щодо розробки, затвердження і виконання відповідного бюджету, розпорядження коштами, визначання напрямків їх використання (ст.ст. 26, 61, 64).

Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що позивач діяв обґрунтовано, у відповідності до повноважень, які надані йому законом, перевищення фонду заробітної плати судом не встановлено, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати у сумі 1 772,00 грн. та, як наслідок, перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 643,23 грн. судом першої інстанції встановлено наступне.

У акті ревізії (стор. 25 акту) зазначено, що головному бухгалтеру ОСОБА_2 у 2011 році та з 01.01.2012 по 29.02.2012 згідно штатного розпису було встановлено посадовий оклад у сумі 1 281,00 грн. Однак, згідно Додатку 54 до Постанови КМУ від 09.03.2006р. №268 «Про упорядкування структури та умово плати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» головному бухгалтеру ОСОБА_2 необхідно було встановити посадовий оклад у 2011 році у розмірі 990,00 грн., з 01.02.11р. по 31.12.11р. у розмірі 1 004,00 грн. та з 01.01.12р. по 29.02.12р. у розмірі 1 073,00 грн. Таким чином, на думку відповідача, внаслідок завищення посадового окладу було зайво нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму1 772,00 грн., в тому числі за період з 01.06.11р. по 31.12.11р. у сумі 1 356,00 грн. та з 01.01.12р. по 29.02.12 у сумі 416,00 грн. Та, як наслідок, було проведено зайве нарахування та перерахування внесків до цільових фондів у сумі 643,23 грн., у тому числі за період з 01.06.11р. по 31.12.11р. у сумі 492,23 грн. та з 01.01.12р. по 29.02.12р. у сумі 151,00 грн.

Згідно статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, і витрати на їх утримання надано виключно пленарним засіданням сільської, селищної, міської ради.

Рішенням Дронівської сільської ради від 12.01.2012р. за №6/15-69 та від 14.01.2012 р. за № 6/4-19 затверджено чисельність та структуру апарату сільської ради. На виконання рішення було прийнято Розпорядження № 03 від 14.01.2012р. про штатний розпис апарату Дронівської сільської ради на 2011 рік де є в наявності і посада головного бухгалтера з посадовим окладом у розмірі 1 281,00 грн. Зазначені акти не оскаржували та не скасовувались.

Пункт 7 статті 8 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» вказують, що головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Норми Бюджетного кодексу України передбачають, що головний бухгалтер бюджетної установи забезпечує складання та подання фінансової і бюджетної звітності відповідно до встановлених вимог (п.3 ст.58).

Згідно Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи головний бухгалтер підписує звітність та документи, які є підставою для: перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів); проведення розрахунків відповідно до укладених договорів; приймання і видачі грошових коштів; оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна; проведення інших господарських операцій.

Норми Постанови КМУ №1349 від 03.12.1997 р. носять рекомендований характер щодо встановлення посади головного бухгалтера під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчого комітету сільських рад.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах належить до компетенції його власника або уповноваженого органу, та наділяє його правом самостійно вибирати форму його організації. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/7395/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/7395/2012 за позовом Дронівської сільської ради Артемівського району Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконними та скасування окремих пунктів вимоги Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекції від 01.06.2012 № 28-11/1067 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко