Постанова

від 23.10.2012 по справі 2а/0270/3619/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/3619/11

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Дмуховського О.В.;

представників відповідача: Бистрицької Д.О., Єдноралюка О.І.;

треті особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Козятинське хлібоприймальне підприємство"

до: Козятинської об`єднаної державної податкової інспекції

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Державна податкова адміністрація України та ТОВ "Зернокомплекс Сиваш"

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козятинське хлібоприймальне підприємство" (надалі - позивач, ТОВ "Козятинське ХПП") до Козятинської об`єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - Державна податкова адміністрація України та ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 07.07.2011р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Козятинське ХПП», якою встановлено безпідставність віднесення податкового кредиту за період з вересня 2010р. по травень 2011р. в загальній сумі 486 666 грн. 67 коп., по господарських операціях позивача з ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш". Дані факти стали підставою для прийняття податкового повідомлення рішення форми "Р" від 18.07.2011р. № 0000431600, яким збільшено грошове зобов'язання в сумі 486 666 грн. 67 коп. та застосовано штрафні санкцій в сумі 121 666 грн. 67 коп. Оскільки, встановленні порушення, щодо нікчемності укладених правочинів ТОВ «Козятинське ХПП з ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 18.07.2011р. № 0000431600.

Представник позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставах та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з'явились, уповноважених представників не направили, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, тому неявка третіх осіб, у судове засідання без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи за відсутності третіх осіб.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Козятинське хлібоприймальне підприємство" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради Вінницької області за ідентифікаційним кодом 35814823 від 27.06.2008р, довідкою від 28.04.2011р. № 6460 позивач взятий на облік, як платник податків в Козятинській ОДПІ. У відповідності до свідоцтва № 100224437 ТОВ "Козятинське ХПП" є платником податку на додану вартість з 16.07.2008р. (а.с.29,31 -32, том 1).

07.07.2011р. Козятинською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Козятинське хлібоприймальне підприємство" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ "Зернокомплекс" Сиваш" за період з 01.09.2010р. по 31.05.2011р.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення : 1) п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.п.7.2.3, п.7.4, п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим ТОВ "Козятинське ХПП" занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 206 666 грн. 68 коп., в тому числі за вересень 2010р. - 51 666 грн. 67 коп., за жовтень 2010р. - 51 666 грн. 67 коп., за листопад 2010р. - 51 666 грн. 67 коп., за грудень 2010р. - 51 666 грн. 67 коп.; 2) п.201.8 ст. 208 Податкового кодексу України, п.1,2 ст. 215, ст. 203. ст. 228 Цивільного кодексу України, п.19 ст. 2, ч.2 ст. 9 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ "Козятинське ХПП" занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 279 999 грн. 99 коп. в тому числі : за січень 2011р.- 72 333 грн. 33 коп., за лютий 2011р. - 64 333 грн. 33 коп., за березень 2011р. - 68 333 грн. 33 коп., за квітень 2011р.- 35 000 грн., за травень 2011р. - 40 000 грн.

Результат даної перевірки оформлений актом від 07.07.2011р. № 62/16-35814823 (а.с.26-28, том 1).

18.07.2011р. Козятинською ОДПІ винесено податкове повідомлення рішення форми "Р" від 18.07.2011р. № 0000431600, яким збільшено грошове зобов'язання в сумі 486 666 грн. 67 коп. та застосовано штрафні санкції в розмірі 121 666 грн. 67 коп.(а.с.23, том 1).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно до п. 7.4. ст. 7 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення п.75.1 ст. 75 ПК України передбачають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності п.п.75.1.2. п.75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, що встановлено п.79.2 ст. 79 ПК України.

З матеріалів справи слідує, що начальником Козятинської ОДПІ прийнято наказ про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Козятинське ХПП» від 20.06.2011р. № 430 за період з 01.09.2010р. по 31.05.2012р. Листом від 20.06.2011р. Козятинська ОДПІ повідомила позивача, що дана перевірка буде здійснюватись у період з 20.06.2011р. по 30.06.2011р.(а.с.24-25, том 1).

Згідно до п. 86.4 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

З встановленими висновками податкового органу, позивач не погодився, про що свідчить відповідна відмітка в акті перевірки від 07.07.2011р.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, що передбачено п.86.8 ст.86 ПК України.

Дослідивши матеріали справи в розрізі даних правових норм, суд приходить до висновку, що податковим органом в ході проведення перевірки ТОВ «Козятинське ХПП» дотримано процедуру та строки оформлення результатів перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Стосовно зафіксованих порушень, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення рішення форми "Р" від 18.07.2011р. № 0000431600, яким збільшено грошове зобов'язання в сумі 486 666 грн. 67 коп. та застосовано штрафні санкції в розмірі 121 666 грн. 67 коп., судом встановлено наступне.

Безпідставність формування податкового кредиту з вересня по грудень 2010р. в сумі 206 666 грн. 68 коп. та з січня по травень 2011р. в сумі 279 999 грн. 99 коп., полягає в тому, що дані суми віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних ТОВ "Зернокомплекс" Сиваш", який не є платником ПДВ.

Згідно відповіді № 5970/7/23-8010 від 30.03.2011р. в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" не є платником податку на додану вартість, оскільки 16.04.2010р. анульовано свідоцтво. У зв'язку з чим, укладенні правочини між позивачем третьою особою є недійсними.

Судом встановлено, що на виконання свого обов'язку щодо подання податкової звітності, позивачем до податкового органу з вересня 2010р. по квітень 2011р. подано декларації з податку на додану вартість, довідки про залишок суми від'ємного значення податкових періодів, та залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.109-169, том 1).

З даних документів випливає, що ТОВ "Козятинське ХПП" по господарських операціях з ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" сформувало податковий кредит в сумі 206 666 грн. 68 коп. у період з вересня по грудень 2010р. та в сумі 279 999 грн. 99 коп. з січня по травень 2011р.

Так, у відповідності до договору оренди майна від 01.09.2010р. орендодавець (ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш") передає, а орендар (ТОВ "Козятинське ХПП") приймає в строкове платне користування нерухоме та рухоме майно до складу, якого входять об'єкти нерухомості, машини та обладнання. Дане майно знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятин, вул. Довженка (а.с.58-62, том 1).

На виконання умов даного договору в матеріалах справи наявні : акт приймання передачі від 01.09.2010р., акти надання послуг № 18 від 31.05.2011р., № 14 від 30.04.2011р., № 10 від 31.03.2011р., № 6 від 28.02.2011р., № 2 від 28.01.2011р., № 137 від 31.12.2010р., № 135 від 30.11.2010р., № 131 від 31.10.2010р., №124 від 29.09.2011р., податкові накладні № 3 від 31.05.2011р., № 1 від 30.04.2011р., № 3 від 31.03.2011р., № 2 від 28.02.2011р., № 7 від 31.01.2011р., № 130 від 31.12.2010р., № 128 від 30.11.2010р., № 124 від 31.10.2010р., № 117 від 29.09.2010р., та реєстри виданих та отриманих накладних (а.с.63-108, том 1).

Положення ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлюють, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), що передбачає ч.1 ст. 760 даного Кодексу.

У відповідності ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, що закріплює ч.2 даної норми Цивільного кодексу України.

Тобто, нормами Цивільного кодексу України закріплено право особи укладати різного роду договори, однак дані договори повинні відповідати, як загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так і спеціальним щодо кожного окремого договору.

Разом з тим, жодних належних доказів, щодо недійсності правочинів позивача з ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" до суду надано не було.

В ході судового розгляду справи, встановлено, що підставою для визнання недійсними господарських операцій позивача з ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" став лист відповідь ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 5970/7/23-8010 від 30.03.2011р., за яким 16.04.2010р. ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Однак, з наданих до суду доказів вбачається, що ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" не погодилось з даним фактом та звернулось до суду з позовом. Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 16.10.2012р. в адміністративній справі № 2а/0270/5792/10/5/0170 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ м. Сімферополі АР Крим, яке оформлене актом № 314/15-2 від 16.04.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш". У відповідності до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010р. дана постанова набула законної сили.

Більше того, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 28.09.2011р. зупинено провадження у даній адміністративній справі до вирішення іншої справи №2-а-11544/11/2670, що розглядається в порядку адміністративного провадження.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2012р. в адміністративній справі №2-а-11544/11/2670 позовні вимоги ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс"Сиваш" в якості платника податку на додану вартість та зобов'язання Державної податкової адміністрації України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" в якості платника податку на додану вартість із поновленням в Реєстрі платників податку на додану вартість ідентифікаційних даних свідоцтва платника на додану вартість №00890026, яке видано ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі 05.06.2006р., задоволенні. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. дана постанова залишена без змін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наданих до суду доказів, а саме свідоцтва про реєстрацію платникам податку на додану вартість № 200043977 вбачається, що датою реєстрації ТОВ "Зернокомплекс" Сиваш", в якості платника податку на додану вартість є 13.01.2006р., датою початку дії нового свідоцтва є 14.05.2012р.

Таким чином, дослідивши надані до суду докази, суд приходить до висновку, що посилання податкового органу стосовно того, що визнання недійсними правочинів позивача з ТОВ "Зернокомплекс"Сиваш" з підстав включення до податкового кредиту накладних виписаних особою, яка не є платником податку на додану вартість, є необґрунтованими.

Так, норми ПК України та Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент винесення спірних правовідносин) (надалі - Закон) визначають поняття та порядок відшкодування податкового кредиту.

У відповідності до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що визначено п.198.2 ст. 198 ПК України.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), що передбачає п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону.

Положення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону передбачають, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою.

Водночас, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Також, нормами ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що встановлено п. 198.6 ст. 198 ПК України.

У відповідності ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Отже, формування податкового кредиту ТОВ "Козятинське ХПП" за період з вересня 2010р. по травень 2011р., відбулось на підставах та в межах законодавства України.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з того, що ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Також, п.п.21.1.1 п.21.1 ст. 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити в повному об'ємі, визнавши протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної ОДПІ від 18.07.2011 року № 0000431600

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю "Козятинське хлібоприймальне підприємство" судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 грн.40 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної ОДПІ від 18.07.2011 року № 0000431600, яким ТОВ "Козятинське ХПП" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 486 666 грн. 67 коп., та за штрафними санкціями в сумі 121 666 грн. 67 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Козятинське хлібоприймальне підприємство" судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 297 від 25.07.2011 року, шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Козятинської об`єднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Копія вірна:

Суддя: Секретар: