Постанова

від 24.10.2012 по справі 2а/0570/11899/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11899/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача - Беро А.Л., Папакіної К.М.,

відповідача - Полякової О.Г., Ваховської Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації № 12294/10/06-31 від 25 травня 2012 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» (далі - позивач, ТОВ «ВЕГА ІНКОМ») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС) про визнання недійсною податкової консультації № 12294/10/06-31 від 25 травня 2012 року.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ТОВ «ВЕГА IHKOM» звернулось до ДПІ у Ворошиловському районi м. Донецька Донецької області ДПС з проханням надати податкову консультацію щодо вiдображення у податковому обліку при визначеннi податку на прибуток корпоративних прав, у тому числі внесків до статутного капіталу, придбаних (внесених) до 01 квітня 2011 року, продаж яких здійснюється після набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України. Відповідач надав письмову податкову консультацію, в якій зазначив, що витрати на придбання цінних паперів здійснені до 01 квітня 2011 року відображаються у додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства в момент отримання доходів вiд подальшого продажу цінних паперів. У разі продажу цінних паперів, придбаних до 01 квітня 2011 року під час первинного розміщення, після цiєї дати до складу доходів в окремому обліку операцій з цінними паперами включаються доходи вiд такого продажу та, одночасно, до складу витрат витрати на придбання таких цінних паперів.

Позивач вважає, що надана податковим органом письмова консультацiя не вiдповiдає вимогам чинного законодавства i порушує права та охоронювані законом інтереси підприємства, так як витрати на придбання цінних паперів (у тому числі корпоративних прав) визначаються у відокремленому обліку фінансових результатів вiд операцій з цінними паперами у тому податковому періоді, нa який припадає їх понесення (нарахування) незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження (продажу, обміну) таких цінних паперів (корпоративних прав), а не як зазначено у спiрнiй податковій консультації.

У наданiй податковiй консультацiї зазначено, що вiдповiдь надано з урахуванням роз'яснень, розмiщених Iнформацiйно-довiдковим департаментом та у листах ДПА України. 3 цього приводу позивач зазначає, що зазначені роз'яснення, не стосуються розглядуваного питання, оскiльки в них йдеться про понесення витрат вже після 01 квiтня 2011 року, а не як у запитi ТОВ «ВЕГА IHKOM». До того ж у листі ДПС України № 4807/6/15-1415 вiд 05 листопада 2011 року зазначено iншу думку, 05 липня 2012 року ДПС України наказом № 579 затверджено протилежну узагальнюючу податкову консультацiю i на сайтi ДПС України розмiщенi iншi роз'яснення.

Крім того, у своїй постанові вiд 11 квiтня 2011 року Верховний суд України зазначив, що формування витрат на придбання цiнниx паперiв не пов'язується з фактом їx наступного продажу (моментом продажу), а у листі Державної податкової адміністрації України № 2466/6/15-0216 вiд 19 березня 2008 року вказано, що товариство може відобразити у складi витрат в окремому податковому облiку фінансових результатів операцій з цінними паперами витрати на придбання корпоративних прав у податковому пepioдi, коли отримало корпоративнi права вiд новоствореного товариства, тобто здiйснило внесок до статутного фонду такого товариства.

Таким чином, операцiї з цiнними паперами та деривативами, що придбанi до 01 квiтня 2011 року, вiдображаються в облiку при визначеннi податку на прибуток пiдприємств за правилами, що дiяли на момент придбання таких цiнних паперiв, тобто за правилами пункту 7.6 статтi 7 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств», згiдно з якими витрати на придбання цiнних паперiв (у тому числі корпоративних прав) визначаються у вiдокремленому облiку фiнансових результатiв від операцiй з цiнними паперами у тому податковому перiодi, нa який припадає їх понесення (нарахування) незалежно вiд перiоду отримання доходу вiд подальшого продажу (oбмiнy, iншого вiдчуження) таких цiнниx паперiв (корпоративних прав), а не як зазначено у спірній податковій консультації.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 25 травня 2012 року № 12294/10/06-31 (арк. справи 3-6).

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні змісту адміністративного позову, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, про що надали письмові заперечення (арк. справи 45), в яких посилалися на те, що ДПI було розглянуто запит позивача щодо оподаткування операцій з торгiвлi цiнними паперами у рамках застосування Податкового кодексу України та з урахуванням відповіді на аналогiчне питання, розмiщеної на сайтi ДПС України в Єдинiй базi податкових знань, позивачу була надана консультація. Зокрема, позивачу повідомлено, що у разi придбання цiнних паперiв до 01 квітня 2011 року, у тому числi при первинному розмiщеннi, вартiсть придбаних цiнних паперiв вiдображається в окремому податковому облiку вiдповiдно до пiдпунктiв 7.6.1 та 7.6.3 пункту 7.6 статтi 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Витрати на придбання цiнних паперiв до 01 квітня 2011 року вiдображаються у додатку КЗ до рядка 01.4 декларацii з податку на прибуток пiдприємства в момент отримання доходiв вiд подальшого продажу цiнних паперiв. У разi продажу цiнних паперiв, що придбанi до 01 квітня 2011 року пiд час первинного розмiщення, пiсля цієї дати до складу доходiв в окремому облiку операцiй з цiнними паперами включаються доходи вiд такого продажу та, одночасно, до складу витрат витрати на придбання таких цiнних паперiв.

Порядок оподаткування операцiй з торгiвлi цiнними паперами, деривативами, та iншими, нiж цiннi папери, корпоративними правами, якi були придбанi пiсля 01 квітня 2011 року, буде здiйснюватися згiдно з пунктом 153.8 cтaттi 153 Податкового кодексу України. Так, платник податку на прибуток в окремому податковому облiку фiкансових результатiв операцiй з цiнними паперами (корпоративними правами) має вiдображати витрати на суму коштiв, сплачену (нараховану) продавцю цiнних пaпepiв як компенсацiя їx вартостi, та доходи на суму коштiв або вартiсть майна, отриману (нараховану) вiд продажу, обмiну або iнших способiв вiдчуження цiнних паперiв. Прибуток вiд операцiй з цiнними паперами (корпоративними правами) включається до складу доходiв платника податку за результатами звiтного перiоду, в якому здiйснюеться продаж цiнних паперiв. Таким чином, пiсля 01 квітня 2011 року витрати на придбання цiнних паперiв, крiм придбаних при первинному розмiщенi, вiдображатимуться в момент отримання доходiв вiд подальшого продажу цiнних паперiв.

На підставі вищевикладеного, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 24 вересня 1997 року за адресою: 83050, Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, вулиця Артема, будинок 90, включено до ЄДРПОУ за номером 20356822, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 875516 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 472922 (арк. справи 12-13). Здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції Протоколом Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» № 8 від 15 лютого 2012 року (арк. справи 14-17).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 21 лютого 2012 року № 12835/10 позивач узятий на облік в органах державної податкової служби 21 жовтня 1993 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби за № 805 (арк. справи 18).

Відповідач - Державна податкова інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

10 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» звернулося до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з листом № 84 (арк. справи 7), в якому просило надати податкову консультацію з питання: яким чином відображати у податковому обліку при визначенні податку на прибуток корпоративні права, у тому числі внески до статутного капіталу, придбані (внесені) до 01 квітня 2011 року (тобто витрати на придбання цих корпоративних прав були відображені у рядку 1.2 додатку КЗ до декларації з податку на прибуток підприємства звітних періодів, у яких були придбані, та у декларації за І квартал 2011 року відображені у рядках 1.2, 1.3 додатка КЗ), продаж яких здійснюється після набрання чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України?

25 травня 2012 року за № 12294/10/06-31 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС надала ТОВ «ВЕГА ІНКОМ» податкову консультацію, в якій вказала наступне: у разі придбання цiнних паперiв до 01 квітня 2011 року, у тому числi при первинному розмiщеннi, вартiсть придбаних цiнних паперiв вiдображається в окремому податковому облiку вiдповiдно до пiдпунктiв 7.6.1 та 7.6.3 пункту 7.6 статтi 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Витрати на придбання цінних паперів до 01 квітня 2011 року відображаються у додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів. У разі продажу цінних паперів, що придбані до 01 квітня 2011 року під час первинного розміщення, після цієї дати до складу доходів в окремому обліку операцій з цінними паперами включаються доходи від такого продажу та, одночасно, до складу витрат витрати на придбання таких цінних паперів. При цьому, у податковій консультації відповідач вказав, що порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, які були придбані після 01 квітня 2011 року, буде здійснюватися згідно з пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України. Також відповідач у спірній податковій консультації зробив висновок, що платник податку на прибуток в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами (корпоративними правами) має відображати витрати на суму коштів, сплачену (нараховану) продавцю цінних паперів як компенсація їх вартості, та доходи на суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів. Прибуток від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) включаються до складу доходів платника податку за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж цінних паперів. Отже, після 01 квітня 2011 року витрати на придбання цінних паперів, крім придбаних під час первинного розміщення, відображатимуться в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів (арк. справи 8-10).

Позивач отримав лист із зазначеною податковою консультацією 23 липня 2012 року, про що свідчить штемпель із вхідним номером 02 від 23 липня 2012 року, що міститься на його першому аркуші (арк. справи 8).

Позивач, не погодившись із висновками податкової консультації, звернувся до суду з вимогою визнати недійсною податкову консультацію від 25 травня 2012 року за № 12294/10/06-31.

Абзацом 6 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII встановлені завдання органів державної податкової служби, до яких, серед інших, належить - надання податкових консультацій.

Відповідно до підпункту 191.1.27 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби виконують таку функцію, як надання податкових консультацій відповідно до норм цього Кодексу.

У підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено поняття «податкова консультація». Це - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно пунктів 52.1-52.5 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку або вищим органом державної податкової служби, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Як зазначалося раніше, позивач просив надати консультацію щодо відображення у податковому обліку при визначенні податку на прибуток корпоративних прав, у тому числі внесків до статутного капіталу, придбаних (внесених) до 01 квітня 2011 року, продаж яких здійснюється після набрання чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Спірною обставиною у справі є момент відображення у податковому обліку при визначенні податку на прибуток витрат пов'язаних з придбанням корпоративних прав, у т.ч. внесків до статутного капіталу здійснених до 01 квітня 2011 року, продаж яких здійснюється після 01 квітня 2011 року. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ ПК України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Згідно пункту 1 розділу XIX ПК України розділ III цього Кодексу набирає чинності з 01 квітня 2011 року. Таким чином, при відображенні в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств операцій з цінними паперами та деривативами, що придбані до 01 квітня 2011 року слід застосовувати правила Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

Так, у підпункті 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 цього Закону зазначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

У підпунктах 7.6.3 та 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 зазначеного Закону визначено терміни «витрати» та «доходи». Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Згідно підпункту 7.6.5 пункту 7.6 статті 7 даного Закону норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2011 року по справі № 21-23а11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пілон Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення зазначено, що аналіз підпунктів 7.6.3 та 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дає підстави вважати, що формування витрат на придбання цінних паперів не пов'язується з фактом їх наступного продажу (моментом продажу).

Із системного аналізу наведених норм та правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 11 квітня 2011 року в справі № 21-23а11 можна зробити висновок, що витрати на придбання цінних паперів (у тому числі корпоративних прав), здійснені до 01 квітня 2011 року, відображаються у відокремленому обліку фінансових результатів вiд операцій з цінними паперами у періоді їх здійснення (нарахування), незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження (продажу, обміну) таких цінних паперів (корпоративних прав).

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що висновок ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС щодо відображення витрат на придбання цінних паперів в момент отримання доходів від їх подальшого продажу, зроблений у оскаржуваній податковій консультації, є неправомірним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» підлягають задоволенню.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 32,19 гривень (арк. справи 2).

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсною податкову консультацію № 12294/10/06-31 від 25 травня 2012 року, - задовольнити повністю.

Визнати недійсною податкову консультацію від 25 травня 2012 року № 12294/10/06-31 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕГА ІНКОМ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 24 жовтня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 29 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.