Постанова

від 01.11.2012 по справі 2а-1670/6081/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6081/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представників відповідача - Луговської С.В., Тур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (по тексту - ВАТ "Полтавський ГЗК"; позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - Кременчуцька ОДПІ; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки від 17.08.2012 №3152/15-507/00191282 щодо завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року в загальній сумі 1247825 грн. та різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 2095216 грн. є необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140, підлягають скасуванню. Позивач вказує, що факти придбання ним товарно-матеріальних цінностей та робіт (послуг) у контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватного підприємства "Хімпотребсоюз", Приватного підприємства "Просвіт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема, належним чином оформленими договорами, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та іншими документами, отже сума податку на додану вартість правомірно включена до податкового кредиту на підставі статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та статті 198 Податкового кодексу України. Крім того, вказував, що Товариство при поданні декларації за травень 2012 року включило до складу податкового кредиту отримані та відображені у обліку у звітному податковому періоді незареєстровані в ЄРПН податкові накладні та, керуючись вимогами абзацу 10 пункту 201.10 Податкового кодексу України, заповнило Додаток №8 до податкової декларації з податку на додану вартість, а віднести такі суми до податкового кредиту податкових періодів, у яких виписані ці податкові накладні підприємство не могло керуючись саме приписами підпунктів 198.2 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Відтак, на думку позивача, при формуванні податкового кредиту в травні 2012 року ВАТ "Полтавський ГЗК" не допускав порушень податкового законодавства, зазначених в акті перевірки.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів, 1.6.,1.7. статті, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1,6.3., статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року в суму 552 грн.; різницю між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 2095216 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 1247273 грн. Зазначав, що позивачем у липні 2010 року та січні 2011 року в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн", неправомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість. Наполягав на недоведеності позивачем реальності операцій, які були здійснені між ним та вказаними вище контрагентами, у зв'язку із проведенням зустрічних перевірок по останнім. Також, вказував, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту не зареєстровані податкові накладні, по яким період за який подано заяву (скаргу) не відповідає періоду виписці податкових накладних, а тому вважає правомірним зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 році на суму 1228429 грн. та від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 2095216 грн. А відтак, податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140, що винесене на підставі акту перевірки від 17.08.2012 №3152/15-507/00191282, відповідач вважає правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 00191282) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05.01.1995.

Як платник податків ВАТ "Полтавський ГЗК" з 05.01.1995 перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області (Комсомольське відділення) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 23517488 .

У термін з 23.07.2012 по 03.08.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Полтавський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) на рахунок платника у банку за травень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось у червні - липні 2010 року, січні 2011 року, березні - квітні 2012 року.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 17.08.2012 № №3152/15-507/00191282 (далі по тексту - акт перевірки) (том 1 а.с. 12-64), за висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог:

- частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів, 1.6.,1.7. статті, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 р. в суму 552 грн.;

- пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1,6.3., статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за травень 2012 року в сумі 2095216 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року в сумі 1247273 грн.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив 27.08.2012 Кременчуцькій ОДПІ заперечення вих. № 4605/9170 на акт перевірки (том 1 а.с.65-69).

Кременчуцькою ОДПІ 03.09.2012 за вих. №25484/10/15 надано позивачу відповідь на заперечення, згідно із якою висновки документальної перевірки залишились без змін (том 1 а.с. 70-90).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 06.09.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000051555/139 яким ВАТ "Полтавський ГЗК" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з ПДВ по декларації № 9034911032 від 19.06.2012 за травень 2012 року у загальному розмірі 1247825 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 623912,50 грн. (том 1 а.с.8);

№0000061555/140 яким ВАТ "Полтавський ГЗК" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації № 9034911032 від 19.06.2012 за травень 2012 року у загальному розмірі 2095216 грн. ( том 1 а.с.10).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача, викладену в акті перевірки, звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковим повідомленням - рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Із акту перевірки слідує, що висновок про порушення позивачем вимог частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів, 1.6.,1.7. статті, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого позивачем завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19396 грн., ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітні періоди січень 2011 року, липень 2010 року, що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів (робіт, послуг) у контрагентів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код за ЄДРПОУ 31622617), Приватного підприємства "Хімпотребсоюз" (код за ЄДРПОУ 32176444), Приватного підприємства "Просвіт" (код за ЄДРПОУ 35407358), Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (код за ЄДРПОУ 36226069).

На час формування позивачем податкового кредиту в січні 2011 року діяли норми Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Аналогічні норми закріплені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, що діяли на дату формування позивачем податкового кредиту в липні 2010 року.

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 того ж Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності до положень підпункту 7.5. 1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в січні 2011 року та липні 2010 року позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 19396 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код за ЄДРПОУ 31622617), Приватного підприємства "Хімпотребсоюз" (код за ЄДРПОУ 32176444), Приватного підприємства "Просвіт"(код за ЄДРПОУ 35407358), Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (код за ЄДРПОУ 36226069).

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код за ЄДРПОУ 31622617 судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Лавид" відбувалися на підставі договору підряду №2077/50 від 13.09.2010 (том 2 а.с. 2-6).

Згідно змісту вказаного договору, з урахуванням додаткових угод №1/2360/50 від 26.10.2010, № 2 від 02.12.2010, №3 від 21.12.2010, (том 2 а.с. 10-15) ВАТ "Полтавський ГЗК" (Замовник) доручає, а ТОВ "Лавид" (Підрядник) приймає на себе виконання робіт, зазначених у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

В рамках виконання вказаного договору із урахуванням додаткових угод, позивачем в січні 2011 року придбано у ТОВ "Лавид" ремонтні роботи на загальну суму 74379,60 грн. в т.ч. ПДВ -12396,60 грн. а саме по об'єктам: "ДОФ ОПУ- 4 поточний ремонт санвузлу по ряду А оси 56-58"на суму 14502,00 грн. в тому числі ПДВ -2417,00 грн., "ДОФ ОПУ-4 поточний ремонт санвузлу по ряду Н-2 оси 5-7"на суму 14164,80 грн. в т.ч. ПДВ -2360,80 грн., "ДОФ ОПУ- 4 поточний ремонт санвузлу по ряду А оси 56-58 опалення" на суму 1435,20 грн. в т.ч. ПДВ -239,20 грн., "ДОФ ОПУ- 4 поточний ремонт санвузлу по ряду Н-2 оси 5-7 опалення" на суму 1224,00 грн. в т.ч. ПДВ -204,00 грн., "ДОФ ОПУ-3 поточний ремонт санвузлу СМД-2 в осях 2-3 ряд А.В. отм.0.000"на суму 43053,60 грн. в т.ч. ПДВ -7175,60 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано первинні документи: рахунки № 2 від 26.01.2011, №3 від 26.01.2011 ,№4 від 26.01.2011, №5 від 26.01.2011, №6 від 26.01.2011 (том 2 а.с.17,32,47,54,61); податкові накладні №1 від 26.01.2011, №2 від 26.01.2011, №3 від 26.01.2011, №4 від 26.01.2011, №5 від 26.01.2011, (том 2 а.с.16,31,46,53,60); акти приймання виконаних ремонтних робіт форми КБ-2в №1 від 26.01.2011, №2 від 26.01.2011, № 3 від 26.01.2011, №4 від 26.01.2011, №5 від 26.01.2011(том 2 а.с.18-23,33-38,48-50,55-57,62-70); прийомо - здаточні акти №69 від 24.01.2011, №68 від 24.01.2011 ,№ б\н від 20.01.2011, №83 від 26.01.2011 (том 2 а.с.24,41-44,51,71-72); прийомо-здаточні акти передачі основних матеріалів, конструкцій та деталей підрядною організацією № 69 від 24.01.2011№б/н від 26.01.2011, №б/н від 20.01.2011, №б/н від 20.01.2011 (том 2 а.с. 25-28, 39-40,58,73-74).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Лавид" для документального оформлення господарських операцій з придбання ВАТ "Полтавський ГЗК" послуг, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Суд вважає за необхідне зауважити, що акти здачі-приймання виконаних робіт та акти форми КБ-2в за січень 2011 року, якими документувався факт приймання виконаних робіт від ТОВ "Лавид" містить: найменування та кількість робіт, їх вартісне вираження, посади та підписи уповноважених осіб тощо.

До матеріалів справи позивачем додані також платіжні доручення №3548 від 03.02.2011, № 4402 від 09.02.2011, №4403 від 09.02.2011, №4404 від 09.11.2011, №4405 від 09.02.2011 ,№ 3159 від 28.01.2011, № 3549 від 03.11.2011 (том 2 а.с.29,30,45,52,59,76,77) з яких можна зробити висновок, що розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Лавид" Зі змісту вказаних платіжних доручень слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Лавид" за виконаний останнім робіт по поточному ремонту об'єктів в січні 2011 року.

Жодних зауважень щодо здійснених ТОВ "Лавид" на користь ВАТ "Полтавський ГЗК", робіт, їх якості, з боку податкового органу не було.

Водночас, Кременчуцька ОДПІ заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту в січні 2011 року сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Лавид" в розмірі 10261 грн . посилаючись на проведення Кременчуцькою ОДПІ позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лавид" по питанню взаємовідносин з ПП "АС Груп" (код 34958348), ПП "Екобудсервіс-плюс" (код 35439746), ТОВ "Еспекар" (код 35611991) за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №1573/22-209/31622617 від 01.06.2012.

Так, згідно акту перевірки №1573/22-209/31622617 від 01.06.2012 (том 1 а.с. 187--196), перевіряючими було встановлено, що, зокрема, відповідно до договору № 000007 від 01.01.2011 ПП "Екобудсервіс-плюс" для ТОВ "Лавид" були виписані акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 в січні 2011 року, податкову накладну №1076 від 29.01.2011 на суму 61556,00 грн. в тому числі ПДВ - 10261 грн. рахунок - фактуру № ЕБ-0000025 від 29.01.2011 , на суму 61556,00 грн.

При цьому, перевіркою не підтверджено отримання ТОВ "Лавид" послуг та товарів по "нікчемним"правочинах від підприємств ПП "Екобудсервіс плюс", ПП "АС-Груп", ТОВ "Еспекар".

В результаті податковий орган дійшов висновку, що підлягає зменшенню (коригуванню) податковий кредит ТОВ "Лавид"який проведено на підставі нікчемного правочину з ПП "Екобудсервіс плюс" (код 35439746) в січні 2011 року в сумі 10261 грн., а оскільки в подальшому будівельно-монтажні послуги ТОВ "Лавид" перевиставляв ВАТ "Полтавський ГЗК", то останнім також неправомірно віднесено суму ПДВ 10261,00 грн. в січні 2011 року до податкового кредиту.

Однак, суд вважає за доцільне зауважити, що податковий орган у висновках акту перевірки №1573/22-209/31622617 від 01.06.2012 (том 1 а.с. 188-189), вказую, що відповідно до договору № 000007 від 01.01.2011 між ПП "Екобудсервіс-плюс" та ТОВ "Лавид" будівельні роботи проводились в січні 2011 року на суму 61556,00 грн. в тому числі ПДВ - 10261 грн. за адресою: ОА "Укргатнафтасервіс" Цех №45 ДОЛ "Солнечний"ремонт з переплануванням корпуса № 6 .

Водночас, згідно досліджених вище первинних документах в січні 2011 року позивачу ТОВ "Лавид" надано послуги по поточному ремонту санвузлів (опалення) на загальну суму 74379,60 грн. в тому числі сума ПДВ -12396,60 грн., яка і була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в січні 2011 року.

Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу фінансової діяльності ТОВ "Лавид" є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків в частині податкового обліку позивача.

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 10261 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (січень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Приватним підприємством "Хімпотребсоюз" (код за ЄДРПОУ 32176444) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, 12.08.2010 між позивачем (покупець) та ПП "Хімпотребсоюз" (постачальник) укладено договір №1838/4638 (том 2 а.с. 78-79). У відповідності до даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, по узгодженим у специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору. Кількість, асортимент, ціна і сума продукції яка поставляється зазначається у специфікаціях до договору.

Згідно із специфікацією № 1 від 12.08.2010 до договору №1838/4638 від 12.08.2010 найменування продукції "шпала дерев'яна просочена тип 2А ГОСТ 78-89, просочка ГОСТ 20022.6.93 кількість 10000 за ціною 116,67 грн., всього на суму 1166666,67 грн. та ПДВ 233333,33 грн.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем придбано у ПП "Хімпотребсоюз" в січні 2011 року товарно-матеріальні цінності: "шпала дерев'яна просочена тип 2А ГОСТ 78-89, просочка ГОСТ 20022.6.93"кількістю 145 шт. вартістю 16916,67 грн. та ПДВ - 3383,33 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ПП "Хімпотребсоюз" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні документи: рахунок на оплату №3 від 06.01.2011, видаткову накладну №3 від 06.01.2011,податкову накладну №4 від 06.01.2011 (том 2 а.с. 81, 82, 83).

У подальшому шпали оприбутковані позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується прибутковим ордером типової форми №М-4 від 11.01.2011 №3 (том 2 а.с. 84).

Згідно із довідкою про використання в господарській діяльності шпали дерев'яні просочені кількістю 145 шт. відпущені згідно видаткової накладної № 23 від 11.01.2011 ДП УМіТ ВАТ "транспортного будівництва "Одесатрансбуд" (том 4 а.с.273).

Аналізом вищевказаних первинних документів та податкових накладних судом встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити для надання їм юридичної доказовості.

Фактична сплата вищевказаної суми податку на додану вартість здійснена позивачем постачальнику у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1508 від 17.01.2011 (том 2 а.с. 85).

Результати вищезазначених господарських відносин в повному обсязі було відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечується відповідачем.

Висновок про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ 3383,33 грн. в січні 2011 року на підставі податкової накладної виписаної ПП "Хімпотребсоюз"№4 від 06.01.2011 зроблено відповідачем у зв'язку із отриманням від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акту документальної невиїзної перевірки ПП "Хімпотребсоюз" від 24.05.2011 № 1610/23-2-17/32176444 (том 2 а.с.202-206).

Так, податковий орган посилається на порушення ПП "Хімпотребсоюз" (код 32176444) частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому по ланцюгу: ТОВ НВО "МСК-Інвест" (код за ЄДРПОУ 34656392) - ПП "Хімпотребсоюз" (код ЄДРПОУ 32176444) - кінцевий споживач ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

Однак, суд вважає за доцільне зауважити, що податковий орган у висновках акту перевірки ПП "Хімпотребсоюз"від 24.05.2011 № 1610/23-2-17/32176444 не вказує про фактичну відсутність у ПП "Хімпотребсоюз", придбаних ним, зокрема шпал просочених, а лише зазначає про відсутність доказів їх придбання саме у ТОВ НВО "МСК-Інвест". Не вказано також в акті перевірки про відсутність у ПП "Хімпотребсоюз" необхідних трудових та виробничих ресурсів для поставки товару.

Крім того, відповідач невірно ставить правомірність формування податкового кредиту позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності прямого контрагента ПП "Хімпотребсоюз", а тим більше, від контрагента останнього, оскільки таке законом не передбачено

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ПП "Хімпотребсоюз"з придбання товару. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту в січні 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 3383,33 грн.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Приватним підприємством "Просвіт" (код за ЄДРПОУ 35407358 судом встановлені наступні фактичні обставини справ.

Судом встановлено, що ВАТ "Полтавський ГЗК" у липні 2010 року здійснювало придбання товару у ПП "Просвіт" на загальну суму 3311,28 грн., в тому числі ПДВ 551,88 грн.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товаро-матеріальні цінності: труба поліетиленова ПЕ-80 50*2,9 мм 6,3 Атм кількістю 200 м по ціні 11,50 грн.; коліно компресійне Ф50 мм 90 град. 3 шт. по ціні 60,65 грн.; муфта компресійна Ф50ммх50мм 3 шт. по ціні 53,95 грн.; муфта компресійна з зовнішньою різьбою 50х2 3 шт. по ціні 35,20 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Просвіт" останнім виписано позивачу рахунок - фактуру №00000116 від 21.07.2010, податкову накладну № 0000000080 від 22.07.2010, видаткову накладну № 000000080 від 26.07.2010 (том 2 а.с.106, 109, 110).

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Просвіт "згідно платіжного доручення № 25087 від 22.07.2010 (том 2а с. 107) .

У подальшому, товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується прибутковим ордером типової форми № М-4 від 26.07.2010 № 728 (том 2 а.с. 108).

Згідно із довідкою про використання в господарській діяльності ТМЦ, придбані у ПП "Просвіт" списано у виробництво (ремонт обладнання) згідно акту № 181 від 23.09.2010 (том 4 а.с. 75).

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на наявність ознак фіктивності у ФОП ОСОБА_5 та на взаємовідносини його із ПП "КремНет", ПП "БудМонтажПроект-ХХІ", ПП "ДорТехМонтаж-67", ПП "Екстракт", ПП "Світ Джерело" як на доказ завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" податкового кредиту, оскільки жодних фактів, які б вказували на те, що товар (труби, коліно, муфти), реалізовані позивачеві ПП "Просвіт", придбані останнім саме у ФОП ОСОБА_5 відповідачем під час перевірки не встановлено та суду не наведено.

Крім того, суд вказує, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, тим більше щодо контрагентів подальших ланцюгів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції позивача з його безпосереднім контрагентом, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний звітний період (липень 2010 року) суму податку на додану вартість в розмірі 552 грн.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (код за ЄДРПОУ 36226069) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Взаємовідносини між позивачем (покупець) та ТОВ "НВП "Горн" (постачальник) у січні 2011 року відбувалися на підставі договору №2290/4638 від 12.11.2009 (том 2 а.с. 86-88). Згідно пункту 1.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується виготовити і поставити , а покупець прийняти і оплатити вироби, у відповідності до специфікацій, які являються невід'ємною частиною даного договору.

В рамках вказаного договору позивачем було придбано у ТОВ "НВП "Горн" товарно-матеріальні цінності (пружина ДМД 097Т х 12 шт. за ціною 1222,63 грн., пружина №1239.10.01.х 10 шт. за ціною 1132, 00 грн.) на загальну суму 31201,16 грн., в тому числі ПДВ -5200,20 грн.

Вказана операція підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунками-фактурами № НГ-0000012 від 11.01.2011, № НГ-0000035 від 26.01.2011, податковими накладними №15 від 13.01.2011, № 27 від 28.01.2011, видатковими накладними № НГ-0000030 від 31.01.2011, №НГ-0000092 від 16.03.2011 (том 2 а.с. 94-102), вантажною декларацією № 6522906 від 31.01.2011 (том 2 а.с. 18), товарно-транспортною накладною №НГ-0000489 від 16.03.2011 (том 4 а.с. 77).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "НВП "Горн", що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1133 від 13.01.2011, №3205 від 28.01.2011 (том 2 а.с. 93,99).

На підтвердження фактичності здійснення між позивачем та ТОВ "НВП "Горн" господарської операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання позивачем у своїй господарській діяльності, представником ВАТ "Полтавський ГЗК" до матеріалів справи були долучені наступні документи, а саме: прибуткові ордери типової форми №М-4 №121 від 04.02.2011,№ 294 від 18.03.2011, довідку про використання у виробництві (ремонт обладнання) (том 2 а.с.97,104, том 4 а.с. 74)

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 5200,19 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (січень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Враховуючі вказане вище, висновки податкового органу акті перевірки (стор. 59 акту, том 1 а.с. 63) про завищення податкового кредиту в загальній сумі 19396 грн. в тому числі в липні 2010 року на суму 552 грн., в січні 2011 року на суму 1844 грн., В свою чергу тягне за собою завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2012 року в загальній сумі 19396 грн. по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн", суд вважає необґрунтованими.

При цьому, щодо висновку акту перевірки про порушення позивачем частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України суд наголошує, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори позивача із вказаним контрагентами нікчемними.

Реальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи .

Також, слід відмітити, що в ході перевірки позивача податковим органом будь-яких порушень щодо оформлення первинних документів відповідачем не виявлено та судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про нікчемності договорів між ВАТ "Полтавський ГЗК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн"ґрунтуються на припущеннях та не підкріплені належними доказами, а факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

У відповідності до пункту 201.8. Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Зазначені положення Податкового кодексу кореспондують норми Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виписування податкових накладних в липні 2010 року.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватного підприємства "Хімпотребсоюз", Приватного підприємства "Просвіт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн"на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі (том 4 а.с. 26-36).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях немає порушень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару (робіт, послуг) відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту/бюджетного відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/бюджетного відшкодування.

Також, Кременчуцька ОДПІ, в ході перевірки позивача, дійшла висновку про порушення ВАТ "Полтавський ГЗК" пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1,6.3., статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071,який ґрунтується на тому, що платником податків включено до податкового кредиту не зареєстровані податкові накладні, по яким період за який подано заяву (скаргу) не відповідає періоду виписці податкових накладних, а тому позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012 році на суму 1228429 грн. та зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за травень 2012 року на суму 2095216 грн.

Оцінюючи вірність цих висновків, суд встановив наступне.

Так, в березні 2012 року ВАТ "Полтавський ГЗК" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 489061,73 грн. на підставі податкових накладних:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1"(і.п.н 361910016026) №9 від 06.02.2012 ПДВ -58333,33 грн.; № 4 від 29.02.2012 на суму ПДВ 122504,60 грн., №5 від 29.02.2012 ПДВ -29929 грн., №3 від 29.02.2012 ПДВ -110830,20 грн., №7 від 29.02.2012 ПДВ -87805,60 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" (і.п.н 317050004611) № 7 від 14.02.2012 ПДВ -16762,32 грн.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА" (і.п.н 193549004040) № 41 від 24.02.2012 ПДВ -47665,35 грн.;

від Приватного акціонерного товариства "Укртатнафта"(і.п.н 1523016039) № 944 від 26.01.2012 ПДВ -15228,33 грн.

При цьому, до декларації із податку на додану вартість за березень 2012 року вх. № 9020741856 від 20.04.2012 (том 3 а.с. 191-215) ВАТ "Полтавський ГЗК" подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (том 3 а.с.209) із скаргами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА", Приватне акціонерне товариство "Укртатнафта"про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом також не спростовувалося (том 3 а.с. 129-190).

Окрім цього, у квітні 2012 року ВАТ "Полтавський ГЗК" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 739367 грн. на підставі податкових накладних:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1"(і.п.н 361910016026) №18 від 28.03.2012 ПДВ -95651,60 грн.; №20 від 28.03.2012 ПДВ -61747,47 грн.; №21 від 28.03.2012 ПДВ -114052,60 грн.; №16 від 28.03.2012 ПДВ -100980,00 грн.; №17 від 28.03.2012 ПДВ -78571,80 грн.; №5 від 26.03.2012 ПДВ -36028,60 грн.; № 6 від 26.03.2012 ПДВ -39526,20 грн.; № 7 від 26.03.2012 ПДВ -65353,80 грн.; №8 від 26.03.2012 ПДВ -49299,60 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"(і.п.н. 320491926510) №5383699 від 20.03.2012 ПДВ -2898,44 грн.; №5383700 від 20.03.2012 ПДВ -2313,75 грн.; №5383703 від 20.03.2012 ПДВ -2503,72 грн.;

від Приватного підприємства "СТМ-Сервіс" (і.п.н. 351072516028) № 12 від 20.03.2012 ПДВ - 25000,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Плюс"(і.п.н. 338097716035) №1 від 15.03.2012 ПДВ -35000,00 грн.;

від Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства "(і.п.н. 58087316035) № 326 від 22.03.2012 ПДВ -15886,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрол" (і.п.н. 136476909154) № 179 від 16.03.2012 ПДВ - 14553,64 грн.;

При цьому, до декларації із податку на додану вартість за квітень 2012 року вх. № 9027905996 від 18.05.2012 (том 3 а.с. 101-128) ВАТ "Полтавський ГЗК" подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)(том 3 а.с.120) із скаргами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"Приватне підприємство "СТМ-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Плюс", Холдингову компанію "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрол" про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом не спростовувалося (том 3 а.с. 29-100).

Також, до податкового кредиту декларації із ПДВ за травень 2012 року позивачем включено суму 2095216грн. на підставі податкових накладних:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1"(і.п.н 361910016026) №30 від 28.04.2012 ПДВ -51271,00 грн., №22 від 28.04.2012 ПДВ -59605.20 грн., №29 від 28.04.2012 ПДВ -27412,20 грн., №20 від 28.04.2012 ПДВ -153742,40 грн., №24 від 28.04.2012 ПДВ -48253.80 грн., №27 від 28.04.2012 ПДВ -51280,00 грн., №21 від 28.04.2012 ПДВ -40394.20 грн., №25 від 28.04.2012 ПДВ -10188.40 грн., №23 від 28.04.2012 ПДВ -43443,00 грн., №19 від 28.04.2012 ПДВ -32221,80 грн., №14 від 28.04.2012 ПДВ -83333,33 грн., №6 від 28.04.2012 ПДВ -62086.47 грн., №7 від 28.04.2012 ПДВ -148348.40 грн., №8 від 28.04.2012 ПДВ -13826,60 грн., №9 від 28.04.2012 ПДВ -33078.80 грн., №11 від 28.04.2012 ПДВ -347297.00 грн., №12 від 28.04.2012 ПДВ -33067,80 грн., №15 від 28.04.2012 ПДВ -198513,60 грн., №16 від 28.04.2012 ПДВ -109364.80 грн., №18 від 28.04.2012 ПДВ -31121.00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Дон" (і.п.н 371350905640) №2040418 18.04.2012 ПДВ - 422300.00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмаш-Україна" (і.п.н 336767520374) № 181 від 26.04.2012 ПДВ - 64950,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології" (і.п.н 312967104639) № 173 від 25.04.2012 ПДВ - 26936.00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЛ-ТЕХ" (і.п.н 323373620370) № 52 від 25.04.2012 ПДВ - 2260,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю ПК "Промінструмент" (і.п.н 370178226513) № 73 від 25.04.2012 ПДВ - 920,03 грн.;

ВАТ "Полтавський ГЗК" до декларації із податку на додану вартість за травень 2012 року вх. № 9034911032 від 19.06.2012 (том 2 а.с. 111-137) подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних )(том 2 а.с.130) із скаргами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Дон",Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмаш-Україна",Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології", Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЛ-ТЕХ",Товариство з обмеженою відповідальністю ПК "Промінструмент" про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом не спростовувалося (том 2 а.с. 138-244, том 3 а.с.1-28).

Висновок про неправомірність включення ВАТ "Полтавський ГЗК" до складу податкового кредиту березня-травня 2012 року суми ПДВ 3323645 грн., що вплинуло на суму бюджетного відшкодування за травень 2012 року податкова інспекція обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включені не зареєстровані податкові накладні, по яким період за який подано заяву із скаргою не відповідає періоду виписці податкових накладних.

Однак, суд не погоджується з такою позицією Кременчуцької ОДПІ з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника , яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту . До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Податковим органом не заперечується, що зазначені податкові накладні, які виписані позивачу його контрагентами, складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та позивачем додані заяви із скаргами на постачальників до декларацій за звітний період в якому сформований на їх підставі податковий кредит.

Загальні ж правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судом встановлено, що зазначений строк позивачем не порушено. За таких обставин позивач має право на податковий кредит.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за березень-травень 2012 року.

Суд зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Судом досліджено реєстри отриманих і виданих податкових накладних позивача за березень - травень 2012 року, які подано разом із податковою декларацією з ПДВ за травень 2012 року (том 4 а.с.27-72), та встановлено, що в ньому відображено отримання податкових накладних від ТОВ "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", ТОВ "Промислова компанія Перспектива", ТОВ "ВОСТОК-РУДА", ПрАТ "Укртатнафта", ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", ПП "СТМ-Сервіс", ТОВ "Клімат Плюс", ХК "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства", ТОВ "Мікрол", ТОВ "Імпульс-Дон", ТОВ "Велмаш-Україна", ТОВ "Нові технології", ТОВ "ХАЛ-ТЕХ", ТОВ ПК "Промінструмент".

Із реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (том 4 а.с.37-72) судом встановлено дійсні дати їх отримання.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за березень-травень 2012 року, податкових накладних, отриманих позивачем відповідно в березні-травні 2012 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах. Оскільки, як зазначено вище, пунктом 198.2 Податкового кодексу України передбачено датою виникнення права у платника податку на податковий кредит - дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не дату видачі накладної та відповідно, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, зменшення позивачеві задекларованої ним бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012 році на суму 1228429 грн. та зменшення суму від'ємного значення з ПДВ за травень 2012 року на суму 2095216 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

З огляду на частину другу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів, 1.6.,1.7. статті, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1,6.3., статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140.

Таким чином, позовні вимоги ВАТ "Полтавський ГЗК" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (згідно платіжного доручення № 36439 від 12.09.2012 в розмірі 2146 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 6 вересня 2012 року №0000051555/139.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 6 вересня 2012 року №0000061555/140.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146/ дві тисячі сто сорок шість/ гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 6 листопада 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко