Ухвала

від 13.12.2012 по справі 2а-1670/6081/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/6081/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін : позивача -Смольського Ю.С., відповідача -Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1670/6081/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - ВАТ "Полтавський ГЗК", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1670/6081/12 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 6 вересня 2012 року №0000051555/139.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 6 вересня 2012 року №0000061555/140.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146/ дві тисячі сто сорок шість/ гривень 00 копійок.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1670/6081/12 та ухвалити судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне дослідження судом першої інстанції при прийнятті рішення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права (пп.1.2 ст.215, п.п.1.5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, п.п.1.6, п.п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, абз.8 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.6.1, п.6.3 ст.6 Наказу міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р., ст.ст.9, 11, 69, 86, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову про відмову ВАТ "Полтавський ГЗК" в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 00191282) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05.01.1995.

Як платник податків ВАТ "Полтавський ГЗК" з 05.01.1995 перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області (Комсомольське відділення) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 23517488.

В період з 23.07.2012р. по 03.08.2012р. Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Полтавський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) на рахунок платника у банку за травень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось у червні - липні 2010 року, січні 2011 року, березні - квітні 2012 року.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 17.08.2012 № №3152/15-507/00191282 (далі по тексту - акт перевірки) (том 1 а.с. 12-64), за висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог:

- частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів 1.6.,1.7. статті 1, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 р. в суму 552 грн.;

- пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1,6.3., статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, оскільки різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за травень 2012 року склала 2095216 грн. допущено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року в сумі 1247273 грн.

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки, направив 27.08.2012 Кременчуцькій ОДПІ заперечення вих. № 4605/9170 на акт перевірки (том 1 а.с.65-69).

Кременчуцькою ОДПІ 03.09.2012 за вих. №25484/10/15 надано позивачу відповідь на заперечення, згідно із якою висновки документальної перевірки залишились без змін (том 1 а.с. 70-90).

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 06.09.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000051555/139, яким ВАТ "Полтавський ГЗК" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з ПДВ по декларації № 9034911032 від 19.06.2012 за травень 2012 року у загальному розмірі 1247825 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 623912,50 грн. (том 1 а.с.8);

№0000061555/140 яким ВАТ "Полтавський ГЗК" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації № 9034911032 від 19.06.2012 за травень 2012 року у загальному розмірі 2095216 грн. ( том 1 а.с.10).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача, викладеною в акті перевірки, звернувся до суду з даним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з правомірності дій позивача щодо включення на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів суми податку на додану вартість в розмірах 10261 грн., 3383,33 грн. та 5200,19 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (січень 2011 року), суму податку на додану вартість в розмірі 552 грн. до складу податкового кредиту за відповідний звітний період (липень 2010 року), формування суми бюджетного відшкодування за травень 2012 року в загальній сумі 19396 грн. по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн", безпідставності висновків відповідача про нікчемність договорів між ВАТ "Полтавський ГЗК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" та правомірності дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за березень-травень 2012 року, податкових накладних, отриманих позивачем відповідно в березні-травні 2012 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції зменшення позивачеві задекларованої ним бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012 році на суму 1228429 грн. та зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за травень 2012 року на суму 2095216 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є необґрунтованим та таким, що здійснено всупереч чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів, 1.6.,1.7. статті 1, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого позивачем завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19396 грн., ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітні періоди січень 2011 року, липень 2010 року, що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів (робіт, послуг) у контрагентів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код за ЄДРПОУ 31622617), Приватного підприємства "Хімпотребсоюз" (код за ЄДРПОУ 32176444), Приватного підприємства "Просвіт" (код за ЄДРПОУ 35407358), Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (код за ЄДРПОУ 36226069).

Враховуючи період формування позивачем податкового кредиту в розмірах 10261 грн., 3383,33 грн. та 5200,19 грн. (січень 2011 року) при наданні правової оцінки цим правовідносинам слід застосовувати норми Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи зі змісту пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Аналогічні норми закріплені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, що діяли на дату формування позивачем податкового кредиту в розмірі 552 грн. в липні 2010 року.

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 того ж Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності до положень підпункту 7.5. 1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в січні 2011 року та липні 2010 року позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 19396 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код за ЄДРПОУ 31622617), Приватного підприємства "Хімпотребсоюз" (код за ЄДРПОУ 32176444), Приватного підприємства "Просвіт" (код за ЄДРПОУ 35407358), Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (код за ЄДРПОУ 36226069).

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид" (код за ЄДРПОУ 31622617 колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Лавид" відбувалися на підставі договору підряду №2077/50 від 13.09.2010 (том 2 а.с. 2-6).

Згідно змісту вказаного договору, з урахуванням додаткових угод №1/2360/50 від 26.10.2010, № 2 від 02.12.2010, №3 від 21.12.2010, (том 2 а.с. 10-15) ВАТ "Полтавський ГЗК" (Замовник) доручає, а ТОВ "Лавид" (Підрядник) приймає на себе виконання робіт, зазначених у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

В рамках виконання вказаного договору із урахуванням додаткових угод, позивачем в січні 2011 року придбано у ТОВ "Лавид" ремонтні роботи на загальну суму 74379,60 грн. в т.ч. ПДВ -12396,60 грн. а саме по об'єктам: "ДОФ ОПУ- 4 поточний ремонт санвузлу по ряду А оси 56-58" на суму 14502,00 грн. в тому числі ПДВ -2417,00 грн., "ДОФ ОПУ-4 поточний ремонт санвузлу по ряду Н-2 оси 5-7" на суму 14164,80 грн. в т.ч. ПДВ -2360,80 грн., "ДОФ ОПУ- 4 поточний ремонт санвузлу по ряду А оси 56-58 опалення" на суму 1435,20 грн. в т.ч. ПДВ -239,20 грн., "ДОФ ОПУ- 4 поточний ремонт санвузлу по ряду Н-2 оси 5-7 опалення" на суму 1224,00 грн. в т.ч. ПДВ -204,00 грн., "ДОФ ОПУ-3 поточний ремонт санвузлу СМД-2 в осях 2-3 ряд А.В. отм.0.000" на суму 43053,60 грн. в т.ч. ПДВ -7175,60 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано первинні документи: рахунки № 2 від 26.01.2011р., №3 від 26.01.2011р., №4 від 26.01.2011р., №5 від 26.01.2011р., №6 від 26.01.2011р. (том 2 а.с.17,32,47,54,61); податкові накладні №1 від 26.01.2011р., №2 від 26.01.2011р., №3 від 26.01.2011р., №4 від 26.01.2011р., №5 від 26.01.2011р., (том 2 а.с.16,31,46,53,60); акти приймання виконаних ремонтних робіт форми КБ-2в №1 від 26.01.2011р., №2 від 26.01.2011р., № 3 від 26.01.2011р., №4 від 26.01.2011р., №5 від 26.01.2011р. (том 2 а.с.18-23,33-38,48-50,55-57,62-70); прийомо - здаточні акти №69 від 24.01.2011р., №68 від 24.01.2011р., № б\н від 20.01.2011р., №83 від 26.01.2011р. (том 2 а.с.24,41-44,51,71-72); прийомо-здаточні акти передачі основних матеріалів, конструкцій та деталей підрядною організацією № 69 від 24.01.2011№б/н від 26.01.2011р., №б/н від 20.01.2011р., №б/н від 20.01.2011р. (том 2 а.с. 25-28, 39-40,58,73-74).

Дослідивши податкові накладні, колегія суддів дійшла висновку, що останні виписані ТОВ "Лавид" для документального оформлення господарських операцій з придбання ВАТ "Полтавський ГЗК" послуг у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що акти здачі-приймання виконаних робіт та акти форми КБ-2в за січень 2011 року, якими документувався факт приймання виконаних робіт від ТОВ "Лавид" містить: найменування та кількість робіт, їх вартісне вираження, посади та підписи уповноважених осіб тощо та складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З наданих позивачем до матеріалів справи платіжних доручень №3548 від 03.02.2011, № 4402 від 09.02.2011, №4403 від 09.02.2011, №4404 від 09.11.2011, №4405 від 09.02.2011 ,№ 3159 від 28.01.2011, № 3549 від 03.11.2011 (том 2 а.с.29, 30, 45, 52, 59, 76, 77) можна зробити висновок, що розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Лавид". Зі змісту вказаних платіжних доручень слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Лавид" за виконаний останнім обсяг робіт по поточному ремонту об'єктів в січні 2011 року.

Жодних зауважень щодо здійснених ТОВ "Лавид" на користь ВАТ "Полтавський ГЗК", робіт, їх якості, з боку податкового органу не було.

Разом з цим, Кременчуцька ОДПІ заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту в січні 2011 року сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Лавид" в розмірі 10261 грн., посилаючись виключно на проведення Кременчуцькою ОДПІ позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лавид" по питанню взаємовідносин з ПП "АС Груп" (код 34958348), ПП "Екобудсервіс-плюс" (код 35439746), ТОВ "Еспекар" (код 35611991) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт №1573/22-209/31622617 від 01.06.2012 року.

Так, за висновком податкового органу, оскільки перевіркою не підтверджено отримання ТОВ "Лавид" послуг та товарів по "нікчемним" правочинам від підприємств ПП "Екобудсервіс плюс", ПП "АС-Груп", ТОВ "Еспекар", підлягає зменшенню (коригуванню) податковий кредит ТОВ "Лавид" у розмірі 10261 грн., задекларований на підставі нікчемного правочину з ПП "Екобудсервіс плюс" (код 35439746) в січні 2011 року в сумі 10261 грн., а тому, враховуючи, що в подальшому будівельно-монтажні послуги ТОВ "Лавид" перевиставляв ВАТ "Полтавський ГЗК", останнім також неправомірно віднесено до податкового кредиту в січні 2011 року суму ПДВ 10261,00 грн.

Виходячи зі змісту акту перевірки №1573/22-209/31622617 від 01.06.2012 (том 1 а.с. 188-189), відповідно до договору № 000007 від 01.01.2011 між ПП "Екобудсервіс-плюс" та ТОВ "Лавид" будівельні роботи проводились в січні 2011 року на суму 61556,00 грн. в тому числі ПДВ - 10261 грн. за адресою: ОА "Укргатнафтасервіс" Цех №45 ДОЛ "Солнечний" ремонт з переплануванням корпуса № 6.

Водночас, згідно досліджених вище первинних документах в січні 2011 року позивачу ТОВ "Лавид" надано послуги по поточному ремонту санвузлів (опалення) на загальну суму 74379,60 грн. в тому числі сума ПДВ -12396,60 грн., яка і була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в січні 2011 року.

Колегія суддів зазначає, що порушення, які були допущені контрагентом контрагента, не можуть впливати на податковий облік позивача (за умови відсутності доказів його недобросовісності), з яким ВАТ "Полтавський ГЗК" не перебував у договірних відносинах.

Враховуючи, що в ході судового розгляду справи відповідачем не спростовано правомірність формування позивачем податкового кредиту за січень 2011 року з податку на додану вартість в розмірі 10261 грн. та відображення вказаної суми у податковій декларації з податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушень вимог чинного законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Лавид".

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Приватним підприємством "Хімпотребсоюз" (код за ЄДРПОУ 32176444) судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 12.08.2010р. між позивачем (покупець) та ПП "Хімпотребсоюз" (постачальник) укладено договір №1838/4638 (том 2 а.с. 78-79). У відповідності до даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, по узгодженим у специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору. Кількість, асортимент, ціна і сума продукції яка поставляється зазначається у специфікаціях до договору.

Згідно із специфікацією № 1 від 12.08.2010р. до договору №1838/4638 від 12.08.2010р. найменування продукції "шпала дерев'яна просочена тип 2А ГОСТ 78-89, просочка ГОСТ 20022.6.93" кількість 10000 за ціною 116,67 грн., всього на суму 1166666,67 грн. та ПДВ 233333,33 грн.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем придбано у ПП "Хімпотребсоюз" в січні 2011 року товарно-матеріальні цінності: "шпала дерев'яна просочена тип 2А ГОСТ 78-89, просочка ГОСТ 20022.6.93" кількістю 145 шт. вартістю 16916,67 грн. та ПДВ - 3383,33 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ПП "Хімпотребсоюз" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні документи: рахунок на оплату №3 від 06.01.2011р., видаткову накладну №3 від 06.01.2011р., податкову накладну №4 від 06.01.2011р. (том 2 а.с. 81, 82, 83).

У подальшому шпали оприбутковані позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується прибутковим ордером типової форми №М-4 від 11.01.2011 №3 (том 2 а.с. 84).

Згідно із довідкою про використання в господарській діяльності шпали дерев'яні просочені кількістю 145 шт., відпущені згідно видаткової накладної № 23 від 11.01.2011 ДП УМіТ ВАТ "Транспортного будівництва "Одесатрансбуд" (том 4 а.с.273).

Аналізом вищевказаних первинних документів судом встановлено, що вказана господарська операція повністю підтверджено належними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704), а також податковими накладними, оформленими згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Фактична сплата вищевказаної суми податку на додану вартість здійснена позивачем постачальнику у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1508 від 17.01.2011 (том 2 а.с. 85).

Результати вищезазначених господарських відносин в повному обсязі було відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечується відповідачем.

Висновок про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ 3383,33 грн. в січні 2011 року на підставі податкової накладної виписаної ПП "Хімпотребсоюз"№4 від 06.01.2011р., як вірно зазначено судом першої інстанції, зроблено відповідачем виключно в зв'язку з отриманням від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акту документальної невиїзної перевірки ПП "Хімпотребсоюз" від 24.05.2011 № 1610/23-2-17/32176444 (том 2 а.с.202-206).

Так, податковий орган посилається на порушення ПП "Хімпотребсоюз" (код 32176444) частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому по ланцюгу: ТОВ НВО "МСК-Інвест" (код за ЄДРПОУ 34656392) - ПП "Хімпотребсоюз" (код ЄДРПОУ 32176444) - кінцевий споживач ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

Однак, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що податковий орган у висновках акту перевірки ПП "Хімпотребсоюз" від 24.05.2011 № 1610/23-2-17/32176444 не вказує про фактичну відсутність у ПП "Хімпотребсоюз", придбаних ним, зокрема шпал просочених, а лише зазначає про відсутність доказів їх придбання саме у ТОВ НВО "МСК-Інвест". Не вказано також в акті перевірки про відсутність у ПП "Хімпотребсоюз" необхідних трудових та виробничих ресурсів для поставки товару.

Крім того, відповідач невірно ставить правомірність формування податкового кредиту позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності прямого контрагента ПП "Хімпотребсоюз", а тим більше, від контрагента останнього, оскільки таке законом не передбачено

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ПП "Хімпотребсоюз" з придбання товару. А відтак, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту в січні 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 3383,33 грн.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Приватним підприємством "Просвіт" (код за ЄДРПОУ 35407358 колегією суддів встановлені наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Полтавський ГЗК" у липні 2010 року здійснювало придбання товару у ПП "Просвіт" на загальну суму 3311,28 грн., в тому числі ПДВ - 551,88 грн.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товаро-матеріальні цінності: труба поліетиленова ПЕ-80 50*2,9 мм 6,3 Атм кількістю 200 м по ціні 11,50 грн.; коліно компресійне Ф50 мм 90 град. 3 шт. по ціні 60,65 грн.; муфта компресійна Ф50ммх50мм 3 шт. по ціні 53,95 грн.; муфта компресійна з зовнішньою різьбою 50х2 3 шт. по ціні 35,20 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Просвіт" останнім виписано позивачу рахунок - фактуру №00000116 від 21.07.2010, податкову накладну № 0000000080 від 22.07.2010, видаткову накладну № 000000080 від 26.07.2010р. (том 2 а.с.106, 109, 110).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Просвіт" згідно платіжного доручення № 25087 від 22.07.2010 (том 2а с. 107) .

У подальшому, товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується прибутковим ордером типової форми № М-4 від 26.07.2010 № 728 (том 2 а.с. 108).

Згідно із довідкою про використання в господарській діяльності ТМЦ, придбані у ПП "Просвіт" списано у виробництво (ремонт обладнання) згідно акту № 181 від 23.09.2010 (том 4 а.с. 75).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на наявність ознак фіктивності у ФОП ОСОБА_4 та на взаємовідносини його із ПП "КремНет", ПП "БудМонтажПроект-ХХІ", ПП "ДорТехМонтаж-67", ПП "Екстракт", ПП "Світ Джерело" як на доказ завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" податкового кредиту, оскільки жодних фактів, які б вказували на те, що товар (труби, коліно, муфти), реалізовані позивачеві ПП "Просвіт", придбані останнім саме у ФОП ОСОБА_4, відповідачем під час перевірки не встановлено та суду не доведено.

Крім того, колегія суддів вважає, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, тим більше щодо контрагентів подальших ланцюгів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції позивача з його безпосереднім контрагентом, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 552 грн. по взаємовідносинам з ПП "Просвіт" правомірно включена позивачем до складу податкового кредиту за відповідний звітний період (липень 2010 року) на підставі первинних документів, складених з дотриманням вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також податкової накладної, оформленою згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо правомірності формування ВАТ "Полтавський ГЗК" податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" (код за ЄДРПОУ 36226069) колегією встановлені наступні фактичні обставини справи.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (покупець) та ТОВ "НВП "Горн" (постачальник) у січні 2011 року було укладено договір №2290/4638 від 12.11.2009р. (том 2 а.с. 86-88). Згідно пункту 1.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується виготовити і поставити, а покупець прийняти і оплатити вироби, у відповідності до специфікацій, які являються невід'ємною частиною даного договору.

В рамках вказаного договору позивачем було придбано у ТОВ "НВП "Горн" товарно-матеріальні цінності (пружина ДМД 097Т х 12 шт. за ціною 1222,63 грн., пружина №1239.10.01.х 10 шт. за ціною 1132, 00 грн.) на загальну суму 31201,16 грн., в тому числі ПДВ -5200,20 грн.

Вказана операція підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунками-фактурами № НГ-0000012 від 11.01.2011р., № НГ-0000035 від 26.01.2011р., податковими накладними №15 від 13.01.2011р., № 27 від 28.01.2011р., оформленими згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, видатковими накладними № НГ-0000030 від 31.01.2011р., №НГ-0000092 від 16.03.2011р. (том 2 а.с. 94-102), вантажною декларацією № 6522906 від 31.01.2011р. (том 2 а.с. 18), товарно-транспортною накладною №НГ-0000489 від 16.03.2011 (том 4 а.с. 77).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "НВП "Горн", що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1133 від 13.01.2011, №3205 від 28.01.2011 (том 2 а.с. 93,99).

На підтвердження фактичності здійснення між позивачем та ТОВ "НВП "Горн" господарської операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання позивачем у своїй господарській діяльності, представником ВАТ "Полтавський ГЗК" до матеріалів справи були долучені наступні документи, а саме: прибуткові ордери типової форми №М-4 №121 від 04.02.2011,№ 294 від 18.03.2011, довідку про використання у виробництві (ремонт обладнання) (том 2 а.с.97,104, том 4 а.с. 74).

Дослідивши вищевказані первинні документи колегією суддів встановлено, що останні, складені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність включення позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 5200,19 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (січень 2011 року) та відображення вказаної суми у податковій декларації з податку на додану вартість.

Беручи до уваги вищенаведене, висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки (стор. 59 акту, том 1 а.с. 63) про завищення податкового кредиту в загальній сумі 19396 грн. в тому числі в липні 2010 року на суму 552 грн., в січні 2011 року на суму 1844 грн. є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в обґрунтування висновку відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2012 року в загальній сумі 19396 грн. по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн".

Посилання податкового органу на порушення позивачем частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України з огляду на вищевикладене колегія суддів вважає також безпідставними та зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори позивача із вказаним контрагентами нікчемними.

Реальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи. За своїм змістом вищевказані документи відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про нікчемності договорів між ВАТ "Полтавський ГЗК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватним підприємством "Хімпотребсоюз", Приватним підприємством "Просвіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" ґрунтуються на припущеннях та не підкріплені належними доказами, а факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

У відповідності до пункту 201.8. Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Зазначеним положенням Податкового кодексу кореспондують норми Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виписування податкових накладних в липні 2010 року.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид", Приватного підприємства "Хімпотребсоюз", Приватного підприємства "Просвіт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Горн" на момент здійснення господарських операцій судомами першої та апеляційної інстанцій не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі (том 4 а.с. 26-36).

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях немає порушень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Щодо висновку відповідача про порушення ВАТ "Полтавський ГЗК" пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1, 6.3. статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, колегією суддів встановлено, що останній ґрунтується на тому, що платником податків включено до податкового кредиту не зареєстровані податкові накладні, по яким період за який подано заяву (скаргу) не відповідає періоду виписці податкових накладних, а тому позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012 році на суму 1228429 грн. та зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за травень 2012 року на суму 2095216 грн.

Так, в березні 2012 року ВАТ "Полтавський ГЗК" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 489061,73 грн. на підставі податкових накладних:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1" (і.п.н 361910016026) №9 від 06.02.2012р. ПДВ -58333,33 грн.; № 4 від 29.02.2012р. на суму ПДВ 122504,60 грн., №5 від 29.02.2012р. ПДВ -29929 грн., №3 від 29.02.2012р. ПДВ -110830,20 грн., №7 від 29.02.2012р. ПДВ -87805,60 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" (і.п.н 317050004611) № 7 від 14.02.2012р. ПДВ -16762,32 грн.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА" (і.п.н 193549004040) № 41 від 24.02.2012р. ПДВ -47665,35 грн.;

від Приватного акціонерного товариства "Укртатнафта" (і.п.н 1523016039) № 944 від 26.01.2012р. ПДВ -15228,33 грн.

При цьому, до декларації із податку на додану вартість за березень 2012 року вх. № 9020741856 від 20.04.2012 (том 3 а.с. 191-215) ВАТ "Полтавський ГЗК" подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (том 3 а.с.209) із скаргами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА", Приватне акціонерне товариство "Укртатнафта" про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом також не заперечується та спростовується (том 3 а.с. 129-190).

Окрім цього, у квітні 2012 року ВАТ "Полтавський ГЗК" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 739367 грн. на підставі податкових накладних:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1" (і.п.н 361910016026) №18 від 28.03.2012р. ПДВ -95651,60 грн.; №20 від 28.03.2012р. ПДВ - 61747,47 грн.; №21 від 28.03.2012р. ПДВ -114052,60 грн.; №16 від 28.03.2012р. ПДВ -100980,00 грн.; №17 від 28.03.2012р. ПДВ -78571,80 грн.; №5 від 26.03.2012р. ПДВ -36028,60 грн.; № 6 від 26.03.2012р. ПДВ -39526,20 грн.; № 7 від 26.03.2012р. ПДВ -65353,80 грн.; №8 від 26.03.2012р. ПДВ -49299,60 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"(і.п.н. 320491926510) №5383699 від 20.03.2012р. ПДВ -2898,44 грн.; №5383700 від 20.03.2012р. ПДВ -2313,75 грн.; №5383703 від 20.03.2012р. ПДВ -2503,72 грн.;

від Приватного підприємства "СТМ-Сервіс" (і.п.н. 351072516028) № 12 від 20.03.2012р. ПДВ - 25000,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Плюс" (і.п.н. 338097716035) №1 від 15.03.2012р. ПДВ -35000,00 грн.;

від Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства "(і.п.н. 58087316035) № 326 від 22.03.2012р. ПДВ -15886,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрол" (і.п.н. 136476909154) № 179 від 16.03.2012р. ПДВ -14553,64 грн..

При цьому, до декларації із податку на додану вартість за квітень 2012 року вх. № 9027905996 від 18.05.2012 (том 3 а.с. 101-128) ВАТ "Полтавський ГЗК" подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (том 3 а.с.120) із скаргами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна", Приватне підприємство "СТМ-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Плюс", Холдингову компанію "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрол" про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом в свою чергу також не заперечується та не спростовується (том 3 а.с. 29-100).

Крім того, до податкового кредиту декларації із ПДВ за травень 2012 року позивачем включено суму 2095216грн. на підставі податкових накладних:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1" (і.п.н 361910016026) №30 від 28.04.2012р. ПДВ -51271,00 грн., №22 від 28.04.2012р. ПДВ -59605.20 грн., №29 від 28.04.2012р. ПДВ -27412,20 грн., №20 від 28.04.2012р. ПДВ -153742,40 грн., №24 від 28.04.2012р. ПДВ -48253.80 грн., №27 від 28.04.2012р. ПДВ -51280,00 грн., №21 від 28.04.2012р. ПДВ -40394.20 грн., №25 від 28.04.2012р. ПДВ -10188.40 грн., №23 від 28.04.2012р. ПДВ -43443,00 грн., №19 від 28.04.2012р. ПДВ -32221,80 грн., №14 від 28.04.2012р. ПДВ -83333,33 грн., №6 від 28.04.2012р. ПДВ -62086.47 грн., №7 від 28.04.2012р. ПДВ -148348.40 грн., №8 від 28.04.2012р. ПДВ -13826,60 грн., №9 від 28.04.2012р. ПДВ -33078.80 грн., №11 від 28.04.2012р. ПДВ -347297.00 грн., №12 від 28.04.2012р. ПДВ -33067,80 грн., №15 від 28.04.2012р. ПДВ -198513,60 грн., №16 від 28.04.2012р. ПДВ -109364.80 грн., №18 від 28.04.2012р. ПДВ -31121.00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Дон" (і.п.н 371350905640) №2040418 18.04.2012р. ПДВ - 422300.00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмаш-Україна" (і.п.н 336767520374) № 181 від 26.04.2012р. ПДВ - 64950,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології" (і.п.н 312967104639) № 173 від 25.04.2012р. ПДВ - 26936.00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЛ-ТЕХ" (і.п.н 323373620370) № 52 від 25.04.2012р. ПДВ - 2260,00 грн.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю ПК "Промінструмент" (і.п.н 370178226513) № 73 від 25.04.2012р. ПДВ - 920,03 грн.

ВАТ "Полтавський ГЗК" до декларації із податку на додану вартість за травень 2012 року вх. № 9034911032 від 19.06.2012 (том 2 а.с. 111-137) подано додаток № 8 заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ) (том 2 а.с.130) із скаргами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Дон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмаш-Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології", Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЛ-ТЕХ", Товариство з обмеженою відповідальністю ПК "Промінструмент" про відсутність реєстрації виданих податкових накладних в ЄРПН.

До заяви додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, що податковим органом не спростовувалося (том 2 а.с. 138-244, том 3 а.с.1-28).

Висновок про неправомірність включення ВАТ "Полтавський ГЗК" до складу податкового кредиту березня-травня 2012 року суми ПДВ 3323645 грн., що вплинуло на суму бюджетного відшкодування за травень 2012 року, податкова інспекція обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включені не зареєстровані податкові накладні, по яким період за який подано заяву із скаргою не відповідає періоду виписці податкових накладних.

Однак, колегія суддів не погоджується з такою позицією Кременчуцької ОДПІ з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Податковим органом не заперечується, що зазначені податкові накладні, які виписані позивачу його контрагентами, складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та позивачем додані заяви із скаргами на постачальників до декларацій за звітний період, в якому сформований на їх підставі податковий кредит.

Загальні ж правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що зазначений строк позивачем не порушено. За таких обставин позивач має право на податковий кредит.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за березень-травень 2012 року.

Колегія суддів зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

З досліджених реєстрів отриманих і виданих податкових накладних позивача за березень - травень 2012 року, які подано разом із податковою декларацією з ПДВ за травень 2012 року (том 4 а.с.27-72), встановлено, що в реєстрі відображено отримання податкових накладних від ТОВ "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1", ТОВ "Промислова компанія Перспектива", ТОВ "ВОСТОК-РУДА", ПрАТ "Укртатнафта", ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", ПП "СТМ-Сервіс", ТОВ "Клімат Плюс", ХК "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства", ТОВ "Мікрол", ТОВ "Імпульс-Дон", ТОВ "Велмаш-Україна", ТОВ "Нові технології", ТОВ "ХАЛ-ТЕХ", ТОВ ПК "Промінструмент".

Із реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (том 4 а.с.37-72) вбачаються дійсні дати їх отримання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за березень-травень 2012 року, податкових накладних, отриманих позивачем відповідно в березні-травні 2012 року, проте виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах. Оскільки, як зазначено вище, пунктом 198.2 Податкового кодексу України передбачено датою виникнення права у платника податку на податковий кредит - дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не дату видачі накладної та відповідно, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, зменшення позивачеві задекларованої ним бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012 році на суму 1228429 грн. та зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за травень 2012 року на суму 2095216 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

З огляду на частину другу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів, 1.6.,1.7. статті 1, підпунктів 7.4.1 , 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4., підпунктів 7.2.4, 7.2.6. пункту 7.2., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1,201.4,201.6, абзацу восьмого пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 6.1,6.3., статті 6 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011.

Вищенаведене зумовлює визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 06.09.2012 №0000051555/139, №0000061555/140, прийнятих на підставі вказаних висновків.

Отже, позовні вимоги ВАТ "Полтавський ГЗК" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду в частині задоволених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1670/6081/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2012 р.