Постанова

від 30.10.2012 по справі 2а-9260/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р. № 2а-9260/12/1370

м. Львів

15 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий -суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Ячмінська Я.О.

від органу податкової служби Луцик Н.Я.

відповідач не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів з рахунків боржника.

Обставини справи.

Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області ДПС звернулася до суду з поданням про примусове стягнення з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у банках, обслуговуючих такого платника податків 7538 грн. 95 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Вимоги обґрунтовані тим, що згідно карток особових рахунків, відповідач має податковий борг перед бюджетом станом на 25.10.12 в сумі 7 538 грн. 95 коп., з них податковий борг по податку на доходи фізичних осіб на суму 5 111,57 грн., по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 2 427,38 грн.

Представник податкового органу вимоги подання підтримав у повному обсязі з підстав наведених у поданні, просить подання задовольнити.

Відповідач у судове засідання представника не направив, повідомлений належним чином про дату і час розгляду справи.

З урахуванням визначених ч.7 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду подання, справа відповідно до абз. 3 ч.7 ст. 183-3 та ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника органу державної податкової служби, дослідив подані докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, які мають значення для справи та

в с т а н о в и в:

Відповідач, фізична особа -підприємець ОСОБА_2, взятий на облік в ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС як платник податків за №89 від 04.01.2001р.

Згідно карток особових рахунків, які ведуться в податковій інспекції, податковий борг відповідача по сплаті грошових зобов'язань до бюджету станом на 25.10.12р. становить 7 538 гривень, з них податковий борг на доходи фізичних осіб на суму 5 111,57 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення №0007381702 від 27.09.2011 р. на суму 4 742,61 грн. і згідно податкового повідомлення-рішення №0007391702 від 27.09.2011 р. на суму 368,96 грн. ), а також по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 2 427,38 грн. ( несплачений залишок, згідно податкового повідомлення-рішення №0007371702 від 27.09.2011 і пеня нарахована за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань у сумі 4,71 грн.).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Платниками податків згідно п.15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Податковим обов'язком відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків згідно з п.54.1 ст.54 ПК України самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст.57 Податкового Кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом самостійно, у зв'язку з порушенням платником податків податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку розпочато процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України податковий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та /або податкового боргу у випадках, порядку та розмірах встановленими цим кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), вилученою державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності винесення податкових повідомлень-рішень не може бути предметом доказування, оскільки такі рішення суб'єкта владних повноважень не є предметом судового розгляду, а отже суд не має права у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень чи сплати податкових зобов'язань самостійно, відтак сума податкового зобов'язання відповідача є узгодженою, але у встановлені законом строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законом строки, орган державної податкової служби відповідно до п.59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається згідно п.59.4 ст.59 ПК України також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 95.2 стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС було надіслано податкову вимогу №402 від 21.08.2012 року з метою погашення податкового боргу, про що свідчить квитанція про відправлення листа датована 28.08.2012 року. З дня вручення податкової вимоги боржнику минув термін 60 календарних днів 26 жовтня 2012 року.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

П.п.20.1.18 п.20.1 статті 20 ПК України передбачено право податкового органу звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється відповідно до п.3 ч.1 ст.183-3 КАС України на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно ч.2 ст.183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки податковий борг в сумі 7 538 грн. 95 коп є не сплачений, докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про задоволення подання повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (Львівська обл., Сокальський район, с. Ільковичі, под. номер НОМЕР_1) у банках, обслуговуючих такого платника податків до бюджету кошти в сумі 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 95 коп.

4. Постанову відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України направити до виконання Державній податковій інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС ( Львівська обл., м. Сокаль, вул. Шептицького, 40, ЄДРПОУ 34107770).

3. Судові витрати з сторін не стягуються.

Згідно з ч.7 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Коморний О.І.