Постанова

від 05.11.2012 по справі 1570/2128/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2128/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби, в якому просило: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у порушенні встановленого законом порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в результаті якої було складено Акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків № 295/23-3/31005297 від 31.01.2012 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області щодо визнання операцій з ПП "Інтер-Парес"код за ЄДРПОУ 35991407 операціями безтоварного характеру; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у порушенні права Приватного акціонерного товариства "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" на участь в розгляді заперечень до Акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків № 295/23-3/31005297 від 31.01.2012 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області, які полягають у звинуваченні ПрАТ "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" в порушенні п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"і заниженні податку на додану вартість всього у загальній сумі 13620 грн., та п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"і заниженні податку на прибуток у загальній сумі 63180 грн.

Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що з 20.01.2012 р. по 26.01.2012 р. співробітником ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС на підставі направлення на перевірку від 19.01.2012 р. за № 105 проводилась документальна виїзна позапланова перевірка ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПИВОВАРНЯ «ПІВДЕННА»(надалі ПрАТ «ПИВОВАРНЯ «ПІВДЕННА») щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Інтер-Парес»(код за ЄДРПОУ 35991407) за період з 30.05.2000 р. по 31.12.2011р. Результати перевірки були оформлені Актом про результати документальної виїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків № 295/23-3/31005297 від 31.01.2012 р (надалі Акт перевірки). Позивач, посилаючись на ст.ст. 81, 86 ПК України, Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за №34/18772, вважав, що дії відповідача при проведенні документальної виїзної позапланової перевірки є незаконними і протиправними, оскільки фактично перевірка проводилась в приміщенні ДПІ, а не на підприємстві, тобто фактично перевірка була невиїзною. Крім того, в акті перевірки від 31.01.2012 року відображено що посадові особи підприємства відмовилися надати пояснення щодо встановлених порушень, хоча насправді перевіряючим інспектором такі пояснення не вимагалися. Акт перевіврки для ознайомлення та підписання посадовим особам підприємства інспектором Нікітінською О.С. не надавався, а надісланий позивачу поштою та отриманий останнім 09.02.2012 року. За таких обставин, відповідачем порушено право позивача бути присутнім під час проведення перевірки та вимагати перевірки фактів, що свідчать на користь платника податків. Крім того, позивач стверджував, що викладені в Акті перевірки висновки ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС не ґрунтуються на даних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням пункту 6 наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984. Також позивач зазначав, що відповідач порушив право підприємства взіти участь в розгляді заперечень на акт перевірки. Про бажання реалізувати вказане право позивач повідомив ДПІ у запереченнях, однак всупереч вимогам ст. 42, п. 86.7 ст.86 ПК України, заперечення позивача розглянуті без його участі. Крім того, у висновку на заперечення відповідач посилався на матеріали досудового слідства та висновки судово-економічної експертизи, однак позивач ніколи не просив про призначення експертизи, документів для її проведення на надавав, будь-яких пояснень та свідчень в ході досудового слідства також не давав. Щодо взаємовідносин з ПП «Інтер-Парес», то позивачем надано всі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом, а тому висновки відповідача в акті перевірки від 31.01.2012 року про нібито допущені позивачем порушення останній вважає безпідставними та необгрунтованими.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача заперечував проти позову, вважаючи вимоги позивача безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка ОСОБА_1, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" зареєстроване 30.05.2000 року в Виконавчому комітеті Іллічівської міської ради Одеської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.05.2000 року № 15541050001000360.

Приватне акціонерне товариство "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" взято на податковий облік 06.06.2000 року за № 4302, станом на 31.01.2012 року перебувало на обліку в ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС.

З 20.01.2012 р. по 26.01.2012 р. співробітником ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС на підставі направлення на перевірку від 19.01.2012 р. за № 105 проведена документальна виїзна позапланова перевірка Приіватного акціонерного товариства «ПИВОВАРНЯ «ПІВДЕННА»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Інтер-Парес»(код за ЄДРПОУ 35991407) за період з 30.05.2000 р. по 31.12.2011р.

Результати перевірки були оформлені Актом про результати документальної виїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків № 295/23-3/31005297 від 31.01.2012 р.

В данному акті перевірки зазначено про порушенння ПрАТ "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і заниження податку на додану вартість всього у загальній сумі 13620 грн., та п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"і заниження податку на прибуток у загальній сумі 63180 грн.

Відповідно до ст. 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В порушення даної норми старший державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області на території ПрАТ «ПИВОВАРНЯ ПІВДЕННА»для проведення перевірки не з"являлася, фактично перевірка документів підприємства проводилась в приміщенні ДПІ в Овідіопольському р-ні. Тобто перевірка не була виїзною, всі документи на вимогу старшого інспектора Нікітської О.С. було доставлено в приміщення відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Овідіопольському районі ДПС з супровідним листом від 19.01.2012р. за № 7. Саме тому в Журналі реєстрації перевірок, що ведеться ПрАТ «ПИВОВАРНЯ «ПІВДЕННА»відсутній запис про проведення документальної виїзної позапланової перевірки та підпис направленого на перевірку ревізора-інспектора ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС.

Дані обставини також підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_1, допитаної в судовому засіданні, яка зазначила, що дійсно на підприємство вона не виїзджала, а провела перевірку в приміщенні податкової інспекції.

Крім того, відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Однак, в порушення даної норми у пред"явленному позивачу направленні на перевірку відсутні дата, номер наказу про проведення перевірки та дата її початку.

Судом встановлено, що пояснення від посадових осіб ПрАТ «Пивоварня Південна»щодо встановлених під час перевірки порушень перевіряючим інспектором не вимагалися, доказів такої вимоги до позивача відповідач суду не надав.

Згідно абзацу 2 п.86.1 ст.86 ПК України акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до абзацу 2 п.86.3 ст.86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Проте як встановлено судом, зокрема на підставі показань свідка ОСОБА_1, акт від 31.01.2012 року посадовим особам ПрАТ «ПИВОВАРНЯ ПІВДЕННА»на підпис не надавався і, відповідно, вказані посадові особи від підписання акта та отримання другого примірника акта не відмовлялися, акт про таку відмову відповідачем не складався, а тому примірник акта безпідставно направлений позивачу органом ДПС поштою.

Відповідно до абзацу 1,2 п.86.7 ст.86 ПК України, п.6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

Платник податку (його уповноважена особа та/або законний представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта (довідки) перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податку про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи, відповідачем без належного повідомлення та за відсутності платника податку, незаважаючи на те, що позивачем в запереченнях було зазначено про бажання взяти участь у розгляді заперечень, 21.02.2012 року розглянуто заперечення до акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки, щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків від 31.01.2012 №295/23-3/31005297 та прийнято висновок на заперечення за № 3/23-310, який отримано позивачем 23.02.2012 року.

Судом також встановлено, що підприємство ЗАТ "Пивоварня "Південна" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Інтер-Парес", а саме: був укладений Договір купівлі-продажу №757-02/08 від 04.12.2008р., предметом якого є купівля-продаж щита електронного з роз'єднувачем 10кВ, тип ВС-4 кількістю 4шт. (Товар). Також, Продавець (ПП "Інтер-Парес"), на умовах викладених у договорі, зобов'язався передати Товар у власність Покупця (ЗАТ "Пивоварня "Південна"), а Покупець зобов'язався у свою чергу прийняти Товар та оплатити його вартість. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, та що не спростовано відповідачем, ПП "Інтер-Парес" та ЗАТ "Пивоварня "Південна" належним чином виконали умови даного договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 22.12.2008р. за №12 на загальну суму 40500,00грн. у т.ч. ПДВ 6750,00грн., видатковою накладною №РН-0000031 від 22.12.2008р. на загальну суму 40500,00грн. у т.ч. ПДВ 6750,00грн., що свідчить про видачу вказаного у договорі товару та банківськими виписками від 04.12.2008р. про перерахування грошових коштів на суму 40500,00грн., що підтверджує оплату товару позивачем.

Крім того, між ПрАТ «ПИВОВАРНЯ ПІВДЕННА»та ПП «Інтер-Парес»був укладений договір підряду № 757-08 від 04.09.2008 року про демонтаж відстійників та договір підряду за № 757-01 від 23.10.2008 року про ремонт трудобпроводу. На виконання умов даних угод позивачем виконано роботи, поставлено товари, на що виписано (оформлено) такі акти виконих робіт та податкові накладні: акт № 37-08 від 11.09.2008 року, податкова накладна № 35 від 12.09.2008 року, акт від жовтня 2008 року, податкова накладна № 37 від 23.10.2008 року.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 335/94-ВР (діючого на момент спірних правовідносин).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (чинного в період господарських відносин позивача з контрагентами), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного, виникнення у позивача права на податковий кредит по податку на додану вартість є дата видачі йому податкових накладних контрагентами.

Згідно пп. 7.2.3. 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, згідно з вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Факт одержання та оплати позивачем вартості придбаного товару (послуг) за договорами підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, наданими позивачем в ході розгляду справи, які перелічені судом вище.

Системний аналіз вищенаведених положень Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок про те, що платник податку (в даному випадку - позивач) виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, що фактично і було зроблено, а також з урахуванням зазначеного отримує право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, норми податкового законодавства, чинного на момент господарських відносин позивача з контрагентами, передбачали всього один випадок, при якому податкова накладна визнається недійсною, - при заповненні її особою, яка не зареєстрована платником ПДВ і якій не присвоєний індивідуальний податковий номер (п. 2 та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., який діяв на час проведення операцій за договором між позивачем та контрагентом). Тільки в цьому випадку податковий кредит по ПДВ не може вважатися підтвердженим.

Як вбачається з акту перевірки, співробітниками ДПС зазначено, що позивачем були надані податкові накладні щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Інтер-Парес», за період, що перевірявся, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даними декларації з ПДВ за спірні періоди.

Платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов"язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленному законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб"єкта господарювання.

Крім того, як вбачається з акту № 309/23-3/31005297 від 13.02.2010 року, складеного ДПІ у Овідідпольському районі Одеської області «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Пивоварня Південна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року», період, у який позивач має господарськи відносини з ПП «Інтер-Парес», охоплювався зазначеною плановою перевіркою і будь-яких порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з вказаним контрагентом відповідачем встановлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно було встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Інтер-Парес», а тому висновки про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"і заниженні податку на додану вартість всього у загальній сумі 13620 грн., та п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"і заниженні податку на прибуток у загальній сумі 63180 грн. не грунтуються на законі та встановлених судом фактичних обставинах справи.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість своїх дій.

Таким чином, суд вважає позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 32,19 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 159-164, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області, які полягають у порушенні встановленого законом порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в результаті якої було складено Акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків № 295/23-3/31005297 від 31.01.2012 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області щодо визнання операцій з ПП "Інтер-Парес"код за ЄДРПОУ 35991407 операціями безтоварного характеру.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області, які полягають у порушенні права Приватного акціонерного товариства "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" на участь в розгляді заперечень до Акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків № 295/23-3/31005297 від 31.01.2012 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області, які полягають у встановленні порушень ПрАТ "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"і заниженні податку на додану вартість всього у загальній сумі 13620 грн., та п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"і заниженні податку на прибуток у загальній сумі 63180 грн.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Овідіопольському районі Одеської області стягнути судові витрати у сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок) на користь Приватного акціонерного товариства "ПИВОВАРНЯ "ПІВДЕННА" (код ЄДРПОУ 31005297) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 05 листопада 2012 року.

Суддя: В.В.Андрухів