Постанова

від 02.11.2012 по справі 2а-1670/6208/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6208/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю: представника позивача - Смірнова М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "СМК" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2012 року позивач Приватне підприємство "СМК" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі -ДПІ у м. Полтаві) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "СМК" (далі -ПП "СМК") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 2568/22-5/30978753 від 29.08.2012 року, в якому встановлено заниження податку на прибуток на суму 22564 грн. На підставі даного акту ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003462310 від 11.09.2012 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22564 грн. та штрафні санкції у сумі 13 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення та податкова вимога прийняті правомірно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство "СМК" (ідентифікаційний номер 30978753) зареєстроване як юридична особа 25.04.2000 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 11.05.2000 року за № 5149.

Працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 13.08.2012 року по 21.08.2012 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "СМК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та пп.135.5.3 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, а саме занижено податок на прибуток на загальну суму 22564 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 року на суму 52 грн., за VІ квартал 2011 року на суму 22512 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 2568/22-5/30978753 від 29.08.2012 року (а.с.6-18).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0003462310 від 11.09.2012 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 22564 грн. та штрафні санкції у сумі 13 грн. (а.с. 19).

Не погоджуючись із зазначеними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час проведення перевірки встановлено, що відображення у рядку 01.6 "Інші доходи" показників за період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року у загальній сумі 9690 грн. та рядку 03 "інші доходи" за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. у загальній сумі 16875 грн. на підставі таких документів: головна книга, журнали-ордери по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 311 "розрахунковий рахунок", 377 "розрахунки з іншими дебіторами", 74 "інші доходи" та первинних документів до них, та встановлено порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларації "інші доходи" на загальну суму 97879 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року на суму 97879 грн.

До складу інших доходів ПП "СМК" не включило суму безнадійної кредиторської заборгованості (яка виникла на початок VІ кв. 2008р.) по сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу "Росія" (код ЄДРПОУ 03770862) на загальну суму 97879 грн.. СГ БФК "Росія" на адресу ПП "СМК" в липні 2008 року була здійснена поставка паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 97879 грн., в т.ч. ПДВ 16313 грн.

На час виникнення спірних правовідносин платника податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, оподаткування операцій особливого виду, порядок нарахування, обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також в період дії спірних правовідносин діяли норми Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають:

135.5.1. доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів. крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

135.5.2. доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу;

135.5.3. суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

135.5.4 вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

135.5.5. суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Відповідно з абз. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02.122010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що строк позовної давності за загальним правилом визначається тривалістю у три роки.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) або отримані, але неоплачені основні засоби (нематеріальні активи), залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Як встановлено під час розгляду справи, у ПП "СМК" по СГ БФК "Росія" значиться дебіторська заборгованість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" на загальну суму 97879 грн. за реалізовані паливно-мастильні матеріали. Але ПП "СМК" не має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, так як платник податків (ПП "СМК") не звертався до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця, як того вимагає п. 159.1 ст. 159 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями). Це також підтверджується листом підприємства від 21.08.2012р., наданим до ДПІ у м. Полтаві (а.с.85).

В судовому засіданні представник позивача заявив, що вказана дебіторська заборгованість виникла дійсно в результаті поставки на адресу СГ БФК "Росія" паливно-мастильних матеріалів на суму 97879,36 грн., але заборгованість була погашена в результаті взаємозаліку, після поставки СГ БФК "Росія" на адресу позивача 125 тон пшениці на суму 97879 грн.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Як встановлено в судовому засіданні, в ході проведення даної перевірки дослідженні матеріали попередньої планової виїзної перевірки (акт № 1409/23-1/30978753 від 10.07.2009р.), яка проводилась за період з 01.04.2007 року по 01.04.2009 року, зокрема додаток № 10 до акту "Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ПП "СМК", код за ЄДРПОУ 30978753, перебував у господарських відносинах". Даним додатком визначена кредиторська заборгованість ПП "СМК", зокрема і по СГ БФК "Росія" в сумі 97879 грн., яка виникла на початок ІV кв. 2008 року Висновки за зазначеним актом являються узгодженими та підприємством не оскаржувались.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що дійсно підприємством не було проведений взаємозалік з СГ БФК "Росія" в 2008 році, вказане корегування було здійснено після проведення перевірки в 2012 році, що підтверджується актом звірки станом на 31.08.2012 року, підписаний позивачем та СГ БФК "Росія". З яких підстав не був проведений взаємозалік з СГ БФК "Росія" в 2008 році представник позивача суду не пояснив.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) підприємство зазначену безнадійну заборгованість повинно було задекларувати у рядку 03 Декларації з податку на прибуток "інші доходи" в VІ кварталі 2011 року.

Відтак, висновки акту перевірки про порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та пп.135.5.3 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22564 грн., є правомірними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем у позовній заяві та під час розгляду справи судом жодним чином не обґрунтовано незгоду з зазначеними вище порушеннями, не наведено обставин щодо неправомірності висновків перевірки та не надано доказів на їх підтвердження.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, податкові зобов'язання підприємства за 4 квартал 2011 року визначені контролюючим органом на законних підставах.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги - є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "СМК" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко