Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а-1670/6208/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/6208/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "СМК" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2012р. по справі № 2а-1670/6208/12

за позовом Приватного підприємства "СМК"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28.09.2012 року, Приватне підприємство "СМК" ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби ( далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.12 року у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "СМК" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги - є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, Приватне підприємство "СМК" (ідентифікаційний номер 30978753) зареєстроване як юридична особа 25.04.2000 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 11.05.2000 року за № 5149.

Працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 13.08.2012 року по 21.08.2012 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "СМК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення: пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та пп.135.5.3 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, а саме занижено податок на прибуток на загальну суму 22564 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 року на суму 52 грн., за VІ квартал 2011 року на суму 22512 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 2568/22-5/30978753 від 29.08.2012 року (а.с.6-18).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0003462310 від 11.09.2012 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 22564 грн. та штрафні санкції у сумі 13 грн. (а.с. 19).

Не погоджуючись із зазначеними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно з абз. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02.122010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України передбачає, що строк позовної давності за загальним правилом визначається тривалістю у три роки.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) або отримані, але неоплачені основні засоби (нематеріальні активи), залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Як вбачається з матеріалів справи, у ПП "СМК" по СГ БФК "Росія" значиться дебіторська заборгованість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" на загальну суму 97879 грн. за реалізовані паливно-мастильні матеріали. Але ПП "СМК" не має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, так як платник податків (ПП "СМК") не звертався до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця, як того вимагає п. 159.1 ст. 159 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями). Це також підтверджується листом підприємства від 21.08.2012р., наданим до ДПІ у м. Полтаві (а.с.85).

Вказана дебіторська заборгованість виникла в результаті поставки на адресу СГ БФК "Росія" паливно-мастильних матеріалів на суму 97879,36 грн., але заборгованість була погашена в результаті взаємозаліку, після поставки СГ БФК "Росія" на адресу позивача 125 тон пшениці на суму 97879 грн.

Також, колегія суддів зазначає, що в ході проведення даної перевірки дослідженні матеріали попередньої планової виїзної перевірки (акт № 1409/23-1/30978753 від 10.07.2009р.), яка проводилась за період з 01.04.2007 року по 01.04.2009 року, зокрема додаток № 10 до акту "Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ПП "СМК", код за ЄДРПОУ 30978753, перебував у господарських відносинах". Даним додатком визначена кредиторська заборгованість ПП "СМК", зокрема і по СГ БФК "Росія" в сумі 97879 грн., яка виникла на початок ІV кв. 2008 року Висновки за зазначеним актом являються узгодженими та підприємством не оскаржувались.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством не було проведений взаємозалік з СГ БФК "Росія" в 2008 році, вказане корегування було здійснено після проведення перевірки в 2012 році, що підтверджується актом звірки станом на 31.08.2012 року, підписаний позивачем та СГ БФК "Росія".

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) підприємство зазначену безнадійну заборгованість повинно було задекларувати у рядку 03 Декларації з податку на прибуток "інші доходи" в VІ кварталі 2011 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що податкові зобов'язання підприємства за 4 квартал 2011 року визначені контролюючим органом на законних підставах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги - є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СМК" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2012р. по справі № 2а-1670/6208/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бондар В.О. Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.