Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а-1870/6793/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/6793/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Мірошниченка С.В.,

представника відповідача - Шаповаленка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом наукової виробничої фірми "Спеціаліст" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, науково - виробнича фірма «Спеціаліст» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту НВФ «Спеціаліст») звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №000031505/2185 та № 0000052230/2189 від 04 квітня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на НВФ «Спеціаліст» ДПІ у м. Сумах проведено виїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт № 1531/2320/13998365 від 15.03.2012 року. На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах № 0000031505/2185 та № 0000052230/2189 від 4 квітня 2012 року.

Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймалось податкові повідомлення - рішення суперечать вимогам чинного законодавства з наступних підстав:

Між підприємством НВФ «Спеціаліст» м. Суми та TOB «Костарика - 10» було укладено договір на поставку електродвигунів. На виконання умов договору TOB «Костарика - 10» відвантажило на адресу НВФ «Спеціаліст» товар на загальну суму 132660 грн. (в т.ч. ПДВ 22110 грн.). Транспортування товарів виконало TOB «Костарика - 10».

Позивач вважає, що у відповідності до ст. 198 Податкового кодексу України НВФ «Спеціаліст» має право на податковий кредит.

Також, позивач зазначає, що чинним законодавством України на нього не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Позивач вважає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

До перевірки не були надані фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів за вчиненим правочином - товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від TOB «Костарика-10» до НВФ «Спеціаліст».

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Також, відповідач зазначає, що згідно інформаційних баз даних ДПА України TOB «Костарика-10», перебуває на обліку в Комінтернівському р-ні м.Харків, стан - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Чисельність працюючих - 1 особа.

Відповідно бази даних АС «Система співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів» у TOB «Костарика-10» основні фонди відсутні. Розрахунок збору з власників транспортних засобів підприємством не подавався, що свідчить про відсутність транспортних засобів у власності TOB «Костарика-10».

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 12.09.2011р. зазначено, що відповідно висновку ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі №6 від 10.06.2011, за результатами проведених заходів відносно діяльності TOB «Костарика 10»: місцезнаходження не встановлено (м. Харків вул. Плеханівська буд. 126, корп. 1, кв. 3,5).

Відповідач стверджує, що наведені обставини свідчать, що за період червня 2011 року господарська діяльність TOB «Костарика 10» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ДПІ у м. Сумах проведено виїзну документальну перевірку НВФ «Спеціаліст», за результатами якої складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки НВФ «Спеціаліст» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово - господарським операціям з TOB «Костарика -10» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року № 1531/23--20/13998365 від 15.03.2012 року (а.с. 7-24).

На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах № 0000031505/2185 від 4 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27637,50 грн., № 0000052230/2189 від 4 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28509 грн. (а.с. 25, 27)

Як вбачається з матеріалів перевірки, донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість були здійснені внаслідок висновку податкового органу про те, що правочини, вчинені НВФ «Спеціаліст» з ТОВ «Костаріка - 10» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства та спростовуються матеріалами справи з огляду на таке.

З матеріалів справи суд вбачає, що між підприємством НВФ «Спеціаліст» м. Суми та TOB «Костарика - 10» м. Харків було укладено договори на поставку електродвигунів № 34 від 01.06.2011 року та №37 від 10.08.2011 року. (а.с.29-30, 35 - 36)

На виконання умов договорів TOB «Костарика - 10» в червні, серпні 2011 року відвантажило на адресу НВФ «Спеціаліст» товар на загальну суму 132660 грн. (в т.ч. ПДВ 22110 грн.) та про що видано накладні та податкові накладні (а.с. 32 - 33, 37-38). Оплата за поставлений товар проведена в безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 34, 39).

Суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договорів поставки.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи щодо операцій по виконанню договорів поставки між позивачем та ТОВ «Костаріка - 10» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Отже, зважаючи, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, то, суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, судом встановлено, що оскаржувані правочини були реальними, товар був отриманий на підставі спірних угод, оплата товару здійснена через банк, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Щодо твердження позивача про відсутність товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов»язаннях платника податків у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, податковий орган як на основний доказ нікчемності вказаного правочину, посилається на акт ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова від 12.09.2011 №681/23-405/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Костаріка - 10» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія СПО», та акт ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова від 31.10.2011 №802/23-104/37365226 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Костаріка - 10» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «АКПД - Плюс» та ТОВ «Футур - 10» в яких зазначено, що господарська діяльність ТОВ «Костаріка - 10» має ознаки нереальності здійснення (а.с.78-84). Суд зазначає, що в даних актах вказано, що запит про надання інформації та документів вручено особисто керівнику ТОВ «Костаріка - 10» Гаврюшенко В.Г., якого також було опитано і який підтвердив своє безпосереднє відношення до здійснення фінансово - господарської діяльності. Також в даних актах без посилання на будь - які докази вказано про відсутність у ТОВ «Костаріка - 10» основних фондів.

Твердження представника ДПІ в м. Суми про те, що контрагент позивача по спірних угодах не знаходяться за місцем реєстрації, суд також вважає безпідставним, оскільки відповідно до ЄДРПОУ, на час здійснення господарських операцій в реєстрі відсутні записи про не знаходження ТОВ «Костаріка - 10» за місцем реєстрації (а.с. 94-102).

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Крім того, відповідно п. 3 наведеної вище норми, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення угод контрагент позивача значився в ЄДРПОУ як суб'єкти підприємницької діяльності та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Згідно ч.4. ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірними правочинами і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача про нікчемність договорів між позивачем та ТОВ «Костаріка - 10» ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Тобто, суд вважає, що відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов наукової виробничої фірми "Спеціаліст" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000031505/2185 від 04 квітня 2012 року та № 0000052230/2189 від 04 квітня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах (Покровська площа, 2, м. Суми, 40030, код 21102740) на користь наукової виробничої фірми "Спеціаліст" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Рибалка, 2, м. Суми, 40011, код 13998365) суму судового збору в розмірі 561,48 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек