Рішення

від 11.10.2012 по справі 5011-6/9475-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/9475-2012 11.10.12

За позовом приватного підприємства «ВладКо»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

Про стягнення 395385,25 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача Носарєв І.О. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «ВладКо»до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»про стягнення 383786,34 грн., з яких: 380394,49 грн. боргу, 2826,54 грн. пені, 565,31 грн. трьох процентів річних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача 8000,00 грн. на послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 13.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/9475-2012.

Ухвалою суд від 10.09.2012 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 395385,25 грн., з яких: 380394,49 грн. основного боргу, 12492,30 грн. пені та 2498,46 грн. трьох процентів річних.

Відповідач у поданих суду письмових поясненнях зазначив, що позивачем невірно зазначено дату, з якої почалось прострочення грошового зобов'язання. За твердженням відповідача, за умовами п. 6.1.1 Договору, моментом прострочення є 26.06.2012 р., а не 16.06.2012 р..

Крім того, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення 148920,40 грн. основної заборгованості, яка утворилась у 2008 році.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.10.2007 р. між приватним підприємством «ВладКо» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (покупцем) укладено договір поставки № Вл-14, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у зумовлені цим Договором строки передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставка товару поза межами населеного пункту (місто Маріуполь) здійснюється зі складу постачальника транспортом покупця згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2000 на умовах EXW Франко завод (склад постачальника: м. Маріуполь).

Згідно з п. 2.3 та 2.4 Договору датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця (чи дати отримання товару зі складу постачальника). Право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Оплата здійснюється покупцем за фактом реалізації товару згідно зі звітом про проданий товар кожні 30 днів, але не пізніше 25 дня кожного місяця (п. 6.1.1 Договору).

Нереалізований і несплачений товар підлягає поверненню продавцю за його вимогою у термін не більш 14 днів. У разі не повернення, цей товар вважається проданим з дня надання вимоги продавця (п. 6.4 Договору).

Позивачем в період з липня 2011 року по лютий 2012 року (включно) постачався, а відповідачем отримувався товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (видаткові накладні) та не заперечується відповідачем.

Відповідач товар частково оплатив, частково повернув.

08.06.2012 р. відповідач отримав вимогу позивача про повернення нереалізованого товару на суму 407198,48 грн..

У відповідь на вказану вимогу відповідач повернув товару на суму 26803,99 грн..

Товар на суму 380394,49 грн. відповідачем не повернутий та неоплачений.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 380394,49 грн. відповідачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 380394,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Оскільки платіжні документи відповідача не містили у призначенні платежу реквізитів видаткових накладних, черговість погашення вимог позивачем визначена виходячи з черговості виникнення грошових зобов'язань відповідача, що не суперечить умовам Договору та законодавства. Таким чином, борг у розмірі 380394,49 грн. виник за поставки, здійснені у 2011 році, а тому доводи відповідача про сплив позовної давності за ними є не обґрунтованими.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.2.1 Договору передбачено, що при затримці оплати поставленого товару до 15 днів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, період, за який ним нараховуються штрафні санкції, визначений з 16.06.2012 р. до 05.09.2012 р.. У той же час, в силу п. 6.1.1 Договору, строк оплати товару є простроченим з 26.06.2012 р..

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 380394.49 26.06.2012 - 05.09.2012 72 7.5000 % 0.041 %* 11224.76 За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 11224,76 грн. пені. У стягненні 1267,54 грн. пені судом відмовлено.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 380394.49 26.06.2012 - 05.09.2012 72 3 % 2251.10 За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 2251,10 грн. трьох процентів річних. У стягненні 247,36 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 380394,49 грн. основного боргу, 11224,76 грн. пені, 2251,10 грн. трьох процентів річних, а загалом 393870,35 грн.. В частині стягнення 1267,54 грн. пені та 247,36 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем надані належні докази понесення 8000 грн. за послуги адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зайво сплачені позивачем 160 грн. судового збору підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (01601, м. Київ, площа Спортивна, 3, код 24654657) на користь приватного підприємства «ВладКо» (87443, Донецька область, Першотравневий район, село Білосарайська Коса, вул. Безуха, 11, код 24072240) 380394,49 грн. боргу, 11224,76 грн. пені, 2251,10 грн. трьох процентів річних, 7969,35 грн. за послуги адвоката, 7877,41 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути приватному підприємству «ВладКо» (87443, Донецька область, Першотравневий район, село Білосарайська Коса, вул. Безуха, 11, код 24072240) 160 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення підписано 06.11.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун