Рішення

від 29.10.2012 по справі 5017/2512/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/2512/2012            ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "29" жовтня 2012 р.Справа  № 5017/2512/2012 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Гарновській К.В. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Богуславської міської ради;           до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-СТРОЙ"       про стягнення 58338,32 грн.   ВСТАНОВИВ: СУТЬ СПОРУ: Позивач - Богуславської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-СТРОЙ", згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6157,19 грн., з яких 58042,32 грн. –заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів, 296,00 грн. –3% річних та покласти на відповідача судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір на відшкодування витрат балансоутримувача від 26.10.2011р., відповідно до умов якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання по забезпеченню та експлуатації будівлі, що знаходиться за адресою: 09700, Київська обл.,                  м. Богуслав, вул. Шевченка, 56, а також по утриманню прибудинкової території, між тим відповідач за послуги, згідно виставлених рахунків не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість. Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження по справі №5017/2512/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду. Позивач у судові засідання не з'явився, між тим, про дату час та місце проведення засідань суду повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень. При цьому, надав необхідні документи для розгляду справи по суті, а також, згідно наданих письмових пояснень позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу без участі представника позивача. Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 29.10.2012 року. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином. Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “не зареєстрований”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків: Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.п. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України). Із змісту п. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. 26 жовтня 2011 року між Богуславською міською радою (надалі –балансоутримувач) та ТОВ "ВЕСТА-СТРОЙ" (надалі –підрядник) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача (надалі –договір), згідно умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Шевченка, 56 (надалі –будівля), а також утримання прибудинкової території, а підрядник відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання прибудинкової території та на оплату фактично спожитого природного газу, електроенергії (показники станом на 26.10.2011 року 000014), водопостачання та водовідведення у розмірі визначеному в рахунку, виходячи з діючих тарифів, починаючи з 05 вересня 2011 року (початок робіт) до повного завершення робіт. Умовами п.п. 2.2.2 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно інформувати балансоутримувача або організацію, яка обслуговує будівлю про виявлені неполадки елементів будівлі, приміщення. Не пізніше 20 числа кожного місяця, вносити як відшкодування витрат, плату на рахунок балансоутримувача за утримання прибудинкової території та на оплату фактично спожитого природного газу, електроенергії у розмірі виставленому в рахунку, виходячи з діючих тарифів, починаючи з 05 вересня 2011 року (початок робіт) до повного завершення робіт. Пунктом 5.1 договору визначено, що цей договір діє з моменту підписання і до повного виконання підрядником підрядних робіт будівлі. Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача від 26.10.2011р., Богуславською міською радою було виставлено до сплати відповідачу рахунки на загальну суму 58042,32 грн. Так, рахунок №53 від 21.05.2012 року на суму 95,90 грн. –відшкодування витрат  КЕКВ-1162 (водопостачання) за травень 2012 року, рахунок №54 від 21.05.2012р. на суму  2437,22 грн. –відшкодування витрат КЕКВ-1163 (електроенергія) за квітень-травень місяці 2012 року та рахунок №55 від 21.05.2012р. на суму 55509,20 грн. –відшкодування витрат КЕКВ -1164 (газ) за лютий-березень місяці 2012 року. При цьому, як стверджує позивач, надання послуг з водопостачання, поставка електричної енергії та природного газу у спірний період, підтверджується окремими актами, які складено Богуславською міською радою та відповідними підприємствами, якими надавались зазначені послуги (а.с. 25-36). Водночас, згідно наданих позивачем пояснень  (а.с. 24) договір про відшкодування витрат балансоутримувача від 26.10.2011р. на даний час є чинним та повідомлення про його розірвання до Богуславської міської ради від                      ТОВ "ВЕСТА-СТРОЙ" не надходило. Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.    Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо. Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед Богуславською міською радою та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини. Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено терміни сплати вартості наданих послуг по утриманню будівлі за договором на відшкодування витрат балансоутримувача від 26.10.2011р., а саме не відшкодовано витрати Богуславської міської ради на водопостачання за травень 2012 року у розмірі 95,90 грн., за використану електричну енергію протягом періоду з квітня по травень місяці 2012 року у розмірі 2437,22 грн. та використаний природний газ протягом періоду з лютого по березень місяці 2012 року, згідно виставлених рахунків. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Богуславської міської ради про стягнення з відповідача 58042,32 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів за договором на відшкодування витрат балансоутримувача від 26.10.2011р. Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, право позивача на нарахування 3% річних на прострочену суму грошового зобов'язання, суд вважає позовні вимоги Богуславської міської ради щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі                       296,00 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Богуславської міської ради та стягнення з відповідача           58042,32 грн. основної заборгованості та 296,00 грн. 3% річних. На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.   Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд -                  ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-СТРОЙ" (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Чорноморка, проспект Свободи, буд. 6, код ЄДРПОУ 33279254) на користь Богуславської міської ради (09700, Київська обл., Богуслав, вул. Шевченка, 40, ЄДРПОУ 05408830, р/р 35412032001584 в ГУ ДКСУ в Київській обл. м. Київ, МФО 821018) 58042/п'ятдесят вісім тисяч сорок дві/грн. 32 коп. заборгованості та 296/двісті дев'яносто шість/грн. 3% річних. 3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-СТРОЙ" (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Чорноморка, проспект Свободи, буд. 6, код ЄДРПОУ 33279254) на користь Богуславської міської ради (09700, Київська обл., Богуслав, вул. Шевченка, 40, ЄДРПОУ 05408830; р/р 31418544700081 в ГУ ДКСУ в Київській обл. м. Київ) 1609/одну тисячу шістсот дев'ять/грн. 50 судового збору. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом. Повний текст рішення складено 05.11.2012р. Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.